Перейти до вмісту


Фотография
- - - - -

Вони працюють на знищення України: Агентурна мережа ФСБ РФ

гаплик

  • Авторизуйтеся для відповіді в темі
В цій темі відписав лише автор

#1   Миклован  :

Миклован

    Справжній Фан

  • Клуб
  • 73 402
  • Country Flag

Традиційно українськими політиками, громадськими діячами та експертами називаються такі основні перепони та задачі до покращення життя України та українців: подолання корупції, прозорі та чесні вибори, незаангажована робота ЗМІ, розбудова громадянського суспільства, відкритість органів державної влади, реформи економіки та багато іншого.

Безумовно всі ці речі є особливо важливими, без них держава Україна приречена. Проте, за ”прозорістю, відкритістю, правами людини та демократичністю” з поля зору громадян ховається реальна агентурна мережа ФСБ Російської Федерації в Україні, абсолютно підривний елемент що діє з моменту проголошення Незалежності України. Будучи переконаним прихильником демократії, я не в змозі вказувати як розбудовувати державу, це питання дискусійне та потребує достатнього рівня кваліфікації, всебічного вивчення усіх нюансів. Проте, як людина патріотична, яка більшу частину свідомого життя пропрацювала в органах Державної безпеки України, маю можливість опублікувати та рекомендувати до “ усунення”перелік осіб, без яких будувати суверенну Україну стане набагато краще та легше. Схема агентурної мережі додається.

Варто зазначити що досьє на кожного з персон, опубліковані нижче, несуть виключно ознайомчий характер та охоплюють загальні факти їхньої біографії. 

 

Автор публікації є переконаним противником насилля, інтриг, жорстокості, обману, політичних ігор, вбивств, ненажерливого збагачення та підриву територіальної цілісності України. Одним словом, усього чим це угрупування займалося з 1991 року.

Віктор Володимирович Медведчук – український політичний діяч, лідер громадського руху «Український вибір», колишній голова Адміністрації Президента Леоніда Кучми, колишній голова СДПУ (о) в 1998-2007 роках, народний депутат України II, III, IV скликань, член Контактної групи з мирного врегулювання ситуації на сході України, батько двох дітей. Куми Медведчука – президент Російської Федерації Володимир Путін та дружина екс-президента РФ Дмитра Мєдведева, офіцер ФСБ.

3286_original.jpg

Віктор Медведчук народився 7 серпня 1954 року в Красноярському краї (Росія). Батько Медведчука походив з Житомирської області, в свій час він був звинувачений та засуджений за «контрреволюційну та націоналістичну» діяльність в рамках Організації Українських Націоналістів. В свій час Володимир Путін називав Медведчука справжнім «українським націоналістом», пов’язуючи це з минулим його батька та позицією. 

Після закінчення школи Медведчук невдало намагався вступити до Вищої школи міліції, пізніше працював експедитором Київського залізничного поштамту та позаштатним співробітником міліції на станції Мотовилівка. 

Батько Віктора Медведчука був реабілітований військовою прокуратурою, зусиллями сина тільки на початку 90-х. Тому очевидно навчання Медведчука на престижному юридичному факультеті Київського університету та уникнення відповідальності за нанесення тілесної шкоди неповнолітньому, під час навчання, не могло відбутися без прикриття з боку органів державної безпеки чи міліції СРСР. В характеристиках зазначалося що «недоцільно» притягати до кримінальної відповідальності особу, зважаючи на участь в роботі підрозділів міліції та добровільний народних дружинах. В матеріалах «плівок Мельниченка», а саме розмові тодішнього голови СБУ Леоніда Деркача з президентом Кучмою, перший зазначає що Медведчук довгий час був агентом КДБ та мав агентурне прізвисько «Соколовський».

Після закінчення університету працював адвокатом Київської міської колегії адвокатів, де відзначився «захищаючи» Василя Стуса.

В 1990 році Віктор Медведчук був обраний президентом Союзу адвокатів України. Пізніше організував Міжнародну адвокатську компанію «Бі.Ай.Ем.» (BIM – Ben Israel Medvedchuk), співзасновниками якої були Григорій та Ігор Суркіси, Валентин Згурський, Юрій Карпенко, Богдан Губский та Юрій Лях, так звана «київська сімка». Компанія займалася відкриттям зарубіжних валютних рахунків, допомога в реєстрації підприємств в офшорних зонах та купівлі нерухомості за кордоном. Те що було потрібно, не зміцнілим українським «диким» капіталістам. 

На сьогодні, Медведчук взяв під контроль російський нафтогазовий бізнес в Україні. «Роснефть» в 2016 році продала майже 150 українських заправок під брендом «ТНК», мережу нафтобаз та Лисичанський нафтопереробний завод. Покупцем виступала швейцарська компанія Glusco Enegry, власником якої є ізраїльський бізнесмен Нісан Моісеєв, якого контролює Медведчук. Нісан Моісеєв з’явився на українському ринку нафтопродуктів в 2009 році. До 2015 року його компанія стала найбільшим постачальником нафтопродуктів морем та зайняла 30% ринку поставок дизельного палива. 

На сьогоднішній день – Віктор Медведчук єдиний має можливість користуватися прямим авіасполученням з Києва до Москви, користуючись власним літаком. Медведчук, не дивлячись на сумнівний шлейф та виражену анти-українську позицію та критику з боку громадськості та ЗМІ, залишається уповноваженим владою України, офіційним представником на переговорах в Мінську, займається питаннями обміну військовополонених. 

Віктор Медведчук являється головним куратором та головним агентом інкорпорованої «елітної» агентури Російської Федерації в Україні.

3416_800.jpg

Політичний напрям

Вадим Владиславович Новинський – бізнесмен російсько-вірменського походження, народний депутат України 7-го, 8-го скликання від «Партії Регіонів» та «Опозиційного блоку» відповідно. Входить до ТОП-10 найбагатших людей України. Представник України в «ПАРЕ». Прихожанин Московського патріархату.

3754_original.jpg

Молодший партер Ріната Ахметова. Основний власник «Смарт-груп».

Вадим Новинський народився 3 червня 1963 року в Старій Руссі, Російська Федерація. Стартовий капітал заробив в 90-ті роки, займаючись поставками паливно-мастильних матеріалів на підприємства «Криворіжсталь» та «Запоріжсталь», представляючи інтереси заснованої ним компанії «Лукойл-Сєверо-Запад». 

Приймав участь в фіктивній приватизації Інгулецького та Південного ГОКів, куди вклав гроші зароблені на продажі нафтопродуктів. В 1999 році створює в Дніпропетровську компанію «Смарт-груп», яка пізніше розростається в «Смарт-холдинг». 

На сьогоднішній день Вадим Новинський має наступні активи: Смарт-групп, Смарт-Холдинг з субхолдингом «Smart Maritime Group», куди входить Херсонський суднобудівельний завод, Чорноморський суднобудівельний завод та «Термінальний комплекс Очаків», група компаній «Верес». Також володіє блокуючим пакетом компанії «Метінвест», який в свій час виміняв в обмін на Інгулецький та Південний ГОКи. 

Молодший партер Ріната Ахметова. 

Паспорт громадянина України Вадим Новинський отримав в 2012 році. Відповідне рішення про надання громадянства, тодішній президент Віктор Янукович підписав на прохання міністра економіки в уряди Миколи Азарова, Петра Олексійовича Порошенка. 

В 2016 році за поданням генерального прокурора Юрія Луценко, Верховна Рада України зняла недоторканість з Вадима Новинського. Проте, підозра йому так і не була вручена, він залишається свідком.

Вадим Новінський стверджує що вся його бізнесова діяльність здійснюється в межах України. Проте, він також є власником ряду фірм, що знаходяться в офшорних зонах, зокрема на Кіпрі. 

Після окупації Криму, підприємцю довелося відмовитися від бізнесу що знаходився на півострові. Проте патріотом Вадима Владиславовича назвати тяжко. Дружина та діти бізнесмена мають паспорти Російської Федерації. Депутат та його дружина володіють нерухомістю на земельними ділянками на території Російської Федерації. Більше того, підприємство «Балаклавське рудоуправління ім. Горького», що раніше входило до структури «Смарт-холдингу» зараз знаходиться в власності кіпрської Kagerol Holdings Limited, яку контролює Ашот Рудольфович Малхасян, брат Вадима Новинського, бізнесмен з Санкт-Петербургу. Рідним батьком Новинського, являється вірменський підприємець Рудольф Малхасян (https://glavcom.ua/p...nskij-most.html). Як відомо «Балаклавське рудоуправління» залучено до будівництва Керченського мосту. 

4072_800.jpg

Російський слід, тісно прослідковується в життєвому шляху Вадима Новинського. В свій час «Балаклавське рудоуправління ім. Горького» надавало територію для проведення «патріотичних», масових заходів російському байкерському клубу «Ночні вовки». 

4113_800.jpg

Мотиви які змушують Новинського приховувати своє походження невідомі. Можливо причиною є зв’язок Новинського та його батька з представниками «петербурзького угрупування» Володимира Путіна. Діловим партнером Вадима Новинського є петербурзький бізнесмен Андрій Клямко. Клямко є президентом Федерації самбо Санкт-Петербургу та першим віце-президентом Міжнародної аматорської федерації самбо, почесним президентом якої являється президент Російської Федерації Володимир Путін. 

Бізнес партнерами Клямка є власники компанії «Євраз» Олександр Абрамов та Роман Абрамович. Донедавна, «Євраз» володіли на території України родовищем «Суха Балка». Варто зазначити, що головним лобістом інтересів «Лукойл-Северо-Запад-нефтепродукт» був тодішній вповноважений посол Російської Федерації в Україні, нині покійний Віктор Черномирдін.  

Економічний блок

Так як представники політичного блоку в своїй абсолютній більшості мають економічні інтереси через офшорні компанії, підставних осіб та родичів, діалог політичного та економічного блоку є постійним та стійким.

Рінат Ахметов – український бізнесмен татарського походження, промисловець, мільярдер, найбагатша людина України, власник ФК «Шахтар», мусульманин.

Статки Ахметова оцінюються від 3,4 до 4,6 млрд. доларів США.

4657_original.jpg

Уродженець м. Донецьк. Походить з сім’ї шахтарів.

Знаходиться в орбіті КГБ, пізніше ФСБ ще з кінця 80х.З невідомих причин не призивався до військової служби, не був покараний за ухилення від призову чи тунеядство. 

На початку 90-х був молодшим бізнес-партнером Ахатія Брагіна, крмінального авторитета на прізвисько «Алік Грек». Брагін був засновником фінансово-промислової групи що стала основою бізнес-конгломерата Ріната Ахметова.

На початку 90х Ахметов та Брагін контролювали збут російської горілчаної продукції Євгена Щербаня на Донбасі. Ахметов як представник криміналу був цікавий, як партнер на ласому Донецькому «ринку» представникам російського криміналу та спецслужбам що стояли за ними. (http://argumentua.co...e-za-akhmetovym)

В 1995 році в результаті вибуху на стадіоні «Шахтар» Брагін був вбитий. Його частку бізнесу успадкував Ахметов. За однією з версій замовником вбивства був Ахметов.

В вересні 1999 року офіційний документ Українського МВС визначив Ахметова як лідера організованого злочинного угрупування. 

В 2000 році заснував компанію СКМ.

На президентських виборах 2004 року надавав підтримку Віктору Януковичу та увійшов в політку. В 2006-07, 07-12 був народним депутатом України. Рекордсмен з пропущених засідань Верховної Ради України, пропустив 529 з 530 засідань. При цьому його депутатська картка голосувала за всі питання Партії Регіонів.

Володіє наступними активами: СКМ, Метінвест, ДТЕК, медіа група «Україна», Укртелеком та багатьма іншими. Президент клубу ФК «Шахтар».

Наприкінці 2013 року почав відходити від Партії Регіонів та Віктора Януковича, зважаючи на нестабільну внутрішньополітичну ситуацію в країні, а саме початок Євромайдану. 

Декларував необхідність збереження територіальної цілісності України. Проте, фінансував сепаратистів що захопили Донецьку та Луганську ОДА та низку інших приміщень, разом з Єфремовим. 

Ігор Гіркін заявляв що батальон «Восток» контролюється донецьким мільярдером Ахметовим.

Голова благодійного фонду допомоги «Донбасу». Займається контрабандою під виглядом гуманітарних вантажів. 

Має нагороди сумнівного походження – зокрема «Зіркою Пакистану» за заслуги перед Пакистаном. 

Павло Фукс – український, російський мільярдер, засновник девелоперської компанії МосСітіГруп, тесть онука Масуда Абделхафіда – правої руки покійного Лівійського диктатора Каддафі.

4979_original.jpg

Уродженець м. Харків. 

Працював в сфері фінансів та торгівлі. 

Ще під час навчання в ВУЗі, працював радником Генерального директора ТОВ ”Торговий дім Інтрада”. Влаштований в цю компанію батьками, для отримання першого досвіду роботи.

Традиційно для бізнесменів такого гатунку, дитинство та юність – темні плями в біографії. Ще з 90х підтримує дружбу та контакт з Генадієм Кернесом та Михайлом Добкіним. 1995-1999 – радник голови правління АКБ Промінвестбанк. 2003 р. – один з фундаторів Інвестиційно-промислової групи Євразія. 2006 р. – засновує компанію ТОВ Моссітігруп.

Девелоперська компанія до 2008 року зібрала проектів на 7 млн.кв. метрів, в тому числі хмарочоси Москва-сіті. 

2008 р.- входить до складу правління Союзу промисловців та підприємців Росії.

Сфера інтересів Павла Фукса – девелоперський бізнес, банківський бізнес, нафтогазова галузь.

Співорганізатор будівництва комплексу Бабин Яр. Входить до наглядової ради меморіального центру Холокосту Бабин Яр, разом з братами Кличко, Михайлом Фрідманом, Віктором Пінчуком, Володимиром Гройсманом та іншими. 

В розпал російсько-української війни почав займатися скупкою бізнесу на території України, отримав звання Почесного громадянина Харкова, знаходиться в діалозі як з членами Донецького клану так і з Президентом Порошенком та міністром МВС Аваковим. 

Фукс займався підприємництвом в Україні з 2004 року, проте став активним гравцем лише після 2014 року. До цього був помічений як один з активних спонсорів харківського Оплоту. 

Спочатку Павло Фукс викупив у Ставицького 67% компанії Голден Деррік та 22,5% компанії Укрнафтабуріння. Пізніше викупив компанію Укррослізинг, боржником якої на суму майже 2млрд. гривень виступає Київський метрополітен. 

На початку 2018 року, видання Аль Джазіра опублікувало розслідування пов’язане з купівлею заморожених активів Януковича. За інформацією видання олігарх-втікач Курченко продав Фуксу та Онищенку компанію що володіє 160 млн. доларів заморожених активів Януковича. 

Загалом Павло Фукс є фінансовим комунікатором між Москвою та Києвом. Просування його в якості ”нового” українського олігарха є нічим іншим як спробою російських спецслужб перебрати на себе активи представників Донецького клану та інших втікачів з України. Щоправда, тепер ці активи будуть знаходитися в прямому підпорядкуванні через довірене лице в якості Фукса. 

З 2014 року рос. капітал зазнає втрат в Україні за рахунок тиску на банки та деякі інші російські фінансові структури, але це є ні чим іншим як обміном, в результаті якого під виглядом Фукса РФ перебирає на себе частину нафтогазового бізнесу України.

Григоришин Костянтин – український бізнесмен, мільярдер, спонсор українських журналістів та депутатів. Має громадянство України, Російської Федерації та Кіпру. 

5254_original.jpg

Народився в м. Запоріжжя.

Навчався в Московському фізико-технічному інституті.

Проживає в Москві, але вважає батьківщиною Україну.

Бізнес-карєру розпочав в середині 90х з продажу українського металу до РФ.

Основні активи – машинобудування, суднобудування та електроенергетика. 

З 2000 року володіє компанією Запоріжжятрансформатор – монополіст виробництва українських силових трансформаторів та реакторів.

В 2008 році СБУ заборонила Григоришину в’їзд в Україну на 5 років в зв’язку з організацією рейдерства підприємства Турбоатом. В 2009 році Апеляційний суд визнав це рішення СБУ незаконним.

Констянтин Григоришин – президент групи Енергетичний стандарт, в сферу якої входить українська енергетика, компанії що займаються електромережами, машинобудування, володіє аткивами ряду українських обленерго Сумське НПО ім. Фрунзе. Щодо останнього то це підприємство, що входить до складу стратегічних підприємств України, знаходиться в економічній орбіті РФ. Заступником голови підприємства в свій час був декларативно призначений офіцер ФСБ , уродженець Вінниці Сергій Бадюк, який курував питання безпеки на підприємстві.

В 2000-2012 роках фінансував Комуністичну партію України, а також СДПУо, та партію Яблуко. Має тісні контакти з Петром Порошенком та Миколою Мартиненко, є кумом останнього. 

Після 2012 року почав фінансувати журналістів Сергія Лещенко та Мустафу Найєма. Останні стали рупорами вирішення проблемних бізнес-питань Григоришина, отримували від нього інсайдерську інформацію сумнівного походження щодо його конкурентів та виносили її на загал. Фактично завдяки цьому набрали популярність як опозиційні журналісти та стали народними депутатами. Співробітництво продовжується і зараз.

Як наслідок підконтрольні Григоришину журналісти та депутати почали активну кампанію з дискредитації президента Порошенка та Генпрокурора Луценка, направлену на дотримання ними домовленостей перед Медведчуком.

Бабаков Олександр – російський державний та політичний діяч, підприємець, екс-депутат держдуми РФ, член ради федерації Федерального зібрання РФ, голосував за приєднання Криму та ряд інших скандальних питань щодо України.

5505_original.jpg

Уродженець м. Кишинів.

Навчався в м. Москва. 

З початку 90х до 2003 року входив в раду директорів української компанії Промзвязок, що займалася виробництвом програм для Укртелекому

З 2001 року – голова ради директорів та співвласник московського футбольного клубу ЦСКА.

Являється акціонером ряду українських енергетичних компаній, зокрема Київобленерго, Одесаобленерго, Житомиробленерго, Кіровоградобленерго, Херсонобленерго, також володіє київським готелем Премєр-палас та Русь. Частина активів розташована в окупованому Криму. 

Співвласник компанії VS Energy разом з російськими підприємцями Євгеном Гінером та Михайлом Воєводіним.

В 2014 році включений до санаційного списку Євросоюзу через голосування щодо Криму. Натомість українська влада жодним чином не тисне на Бабакова. 

За даними декларації був одним з найбідніших депутатів держдуми РФ, натомість за даними Форбс володів 20 готелями та торговими центрами в Києві, був на 6 місці в рейтингу покупців державних активів.

Давній друг та спонсор нинішнього генпрокурора Юрія Луценко.

Натомість через офшорні та підставні компанії виступає спонсором проросійських політичних сил в Європі, зокрема виступав спонсором французької політичної партії Національний Фронт Марії ле Пен.

Фінансування проросійських партій в Європі покликано визнати на міжнародній арені конфлікт в Україні громадянською війною, незалежність терористичних самопроголошених ДНР ЛНР, а також анексію або ж возєднання Криму з Російською Федерацією. 

Економічний блок російського впливу є надзвичайно багатогранним. Персоналії представлені вище є лише найбільшими гравцями на цьому ринку. Їхня діяльність є найбільш кричущим проявом інертного ставлення української влади до російського капіталу та бізнесу в Україні, а також злочинною бездіяльністю по відношенню до олігархату, що вже десятиліттями показує свою антиукраїнську позицію не лише словами, а й вчинками. В ХХІ столітті економічна експансія є найбільш виправданою та дієвою, адже хто контролює ресурси народу, той може й управляти цим народом. Агенти впливу ФСБ РФ в економіці України не тільки займаються накопиченням та виведенням коштів з України, вони фінансують українських політиків, мають давні контакти з представниками влади, є спонсорами журналістів та громадських діячів, які намагаються виступати ”совістю народу” та впливати на внутрішню і зовнішню політику держави.


  • 1





Теми з аналогічними тегами гаплик

Кількість відвідувачів, що читають цю тему: 0

0 користувачів, 0 гостей, 0 анонімних