Search the Community

Сиводня Стівє осквєрніл белую жєнсчіну самым неподобающим образом. Итак, преамбула. Работает в одном богоугодном заведении со Стиви дама средних лет и нестрогих нравов. Дама видная, хвигуристая, несомненно белая, я бы даже сказал, молочно-восковой спелости, и хотя молодость ее уже умчалась стремительным домкратом в неведомые ебеня, возрасту MILF она ещё не достигла. Ну и веселость нрава сией мадамы, а также относительно лёгкая доступность дамы на предмет разнузданной половой ебли снискали ей дурную славу в женской части коллектива (т.н. "серпентарии") и добрую славу в рядах мужской части коллектива (впрочем, в основном по принципу "видит око, да хуй зуп неймет", потому как с коллегами ниже ее или равным по должности даме было спать западло). Пока сия дама занимала вполне себе рядовую должность, на Стиви взгляд она поднять робела, ибо у нас субординация и прочая выслуга лет. Когда должность ее приподнялась, она стала при визитах к Стиви по служебной необходимости потрясать по поводу и без перед носом Стиви своими персями уверенно третьего упругого размеру, упакованными в глубокие декольте, "пускати оченятами бісиків" и прочими незамысловатыми способами показывать, что она, в общем-то не прочь. Но без особого напору, потому как, повторюсь, субординация, вот это всё. Потому Стиве не доставляло особого труда прикидываться гофрированным шлангом, и делать вид, что он увлечен чтением докментов, приносимых оной особой на визу и согласование. Но с назначением на честно вылежанную заработанную должность начальского составу, сопоставимой со Стивиной, данная дама напор усилила шояебу. Следует отметить, что Стиве мусчина видный, корпулентный, сурьезный, положительный в быту и равнодушный до степени "ну вааще" к алкоголию, потому, как доложила разведка из стивиных подчиненных теток, дама, вероятно, вынашивала планы опосля поебаться- попытаться завлечь Стиве и в матримониальные сети. Амбула. И вот намедни сия дама заявляется в кабинет к Стиве, и ставит вопрос раком ребром. В принципе, ситуация была- как классик описал: "...а вона йому і каже: “А тепер єбі мєня”. Стиве, конечно, мог ответить словами этого же классика "А він їй: "Как ето?", но Стиве читал в жизни не только пьесы Подервянского, потому, как подобает эрудированному интеллектуалу, "зі снобістськими інтенціями в голосі" прочёл даме полностью знаменитое стихотворение В.В. Брюсова (Лиева), а именно "О закрой свои бледные ноги". Далее воспоследовал стук о столешницу нижней челюсти дамы, отпавшей от неожиданности, и настал ее черед спрашивать "Как ето?". Увидев, что поэзия "серебряного века" дамой осталась неосознанной, Стиве перешел на более понятные ей литературные коннотации, сказав примерно следующее: "Та шо я, пацан? Я в армії так наїбався, що противно згадувать. Я вобщє ото їбаться не понімаю – ну шо тут такого? Штрикаєшь, штрикаєшь, а спроси – на хуя?". Не такими точно словами но с тем же самым смыслом. Дама не сразу поняла, что не то, чтобы она Стиве неприятна, но Стиве просто тупо лень хороводиться (да-да, теряю былую легкость, годы не те, но до старческого сатириаза ещё далеко), но когда осознала, проблеяла что-то типа "ой, я кабинетом ошиблась" и ретировалась со следами досады на лице и теле. Теперь же, как докладывает всё та же разведка, дама мечет громы и молнии, нашугала с пересердя всех своих подчиненных, пребывает в бешенстве матки, считает, что Стиве ее осквернил своим равнодушием и вербальным ушкуйничеством, и обещает отомстить. На что Стиве изрек "Ну-ну". Хотя, признаться, иногда женская логика ставит меня в тупик- зубом я не цыкал, слюну не сглатывал, губами не причмокивал- с чего бы ей считать себя оскверненной? Собственно, уважаемая публика спросит- какая в сией бытовой драме на производственную тематику мораль? А мораль здесь, други, такова: да будь ты хоть негром преклонных годов, а хоть бледно- розовым Стиви, цыкай ты зубом или не цыкай, причмокивай или молчи, ухвати за жопу или проигнорируй- блядь всегда найдет, на что обидеться.

Быстрее, выше, сильнее! зы Наши лучшие https://www.youtube.com/watch?v=aLKEs-Rkhy4&ab_channel=iVideo360

наши женщины так выглядели в 57 лет http://woman-delice.com/wp-content/uploads/2016/01/sharon-stone-photoshoot-harpers-bazaar-11.jpg http://woman-delice.com/wp-content/uploads/2016/01/sharon-stone-photoshoot-harpers-bazaar-21.jpg http://woman-delice.com/wp-content/uploads/2016/01/sharon-stone-photoshoot-harpers-bazaar-31.jpg

До питання про евфемізми. Цікаве читання Українці мали інтимну лексику Так послухати, то за наших дідів-прадідів сексу не було. Жінка-берегиня, помолившись, люляла дітей у колисці, завбачливо подавши чоловікові борщ із пампушками. Образ етнографічної селяночки в уявленні людей мало не сакралізований, про інтим у контексті "сивої давнини" взагалі говорити лячно. Сороміцькі пісні та обсценна лексика вперто не помічаються, а обговорювати тодішнє статеве життя взагалі вважається моветоном. Ну, не поєднується у нашій уяві порнографічна гра в притулу на вечорницях із картинним "садком вишневим коло хати"! Між тим, діти звідкись бралися. Мало того, для позначення певних процесів та частин тіла використовувалися цілком конкретні слова та сталі вислови. Товкачик на сковороді Звісно, інтимні речі не завжди називали прямо. Особливо багато евфемізмів у пісенній ліриці, де все було красиво, і псувати ідилію прямим текстом не хотілося. Скажімо, спільне спання чоловіка та жінки позначається як "ночують" або "говорять до зорі", "до рання", козак до дівчини "щоночі ходить". У постовій пісні, записаній на Черкащині, ідеться: - Ой ти, козаче, ти хрещатий барвіночку. Хто тобі постелить при дорозі постельочку. - Ой, є у мене широкий лист буркунини, ти мені, дівчино, при дорозі люба й мила". Що цікаво, у радянському виданні 1963 року "Ігри та пісні" рядків з натяком на секс у цій самій пісні вже нема. У той же час побутове мовлення та "спеціальні" сороміцькі пісні були зовсім іншим світом. Хоча про інтимне, судячи зі слів інформаторів, люди говорити наче й встидалися, проте у межах своєї вікової групи таке обговорення напевне було нормальним. Згідно із записами другої половини 19 ст, для позначення статевих органів та статевого акту часто використовувалися запозичені слова, відомі нам зараз як матюки. Між тим, питомо українська інтимна лексика теж була. "Дідо пхає, пуцька гнеться, баба сі нервує". Є загальновідомі слова для називання чоловічих та жіночих статевих органів. Етнограф Михайло Красиков називає слово "сковорода" евфемізмом для позначення жіночого статевого органу. Те саме і з "бандуркою", "ступою". "Моя ступка не порожня, топче шляхта подорожня". Дослідник називає цілий ряд пестливо-зменшувальних синонімів до статевих органів обох статей: хуєньку, залупієньку, ковбаска, кіньчик, півник, соловей, головочка, лялька; пиздонька, кузупенька, біда, реґедзуля, петрунька, мандушечка, тюндя, вавка, курочка, коляда, коновочка, кирниченька... Приклади такого розмаїття та кодових сталих виразів можна знайти у збірці сороміцьких пісень "Бандурка". У гуцулів були свої слова: пуцька і потка. З сороміцьких коломийок, записаних у Вижньому Березові: "а та потка кучерява, всередині лиса, то вона мні виглядає як кусочок мнєса", "дівки потки поголили". Процес наявності або відсутності ерекції описується так: "стала пуцька дротом", "дідо пхає, пуцька гнеться, баба сі нервує". Ще символом чоловікості та чоловічого члена вважалася риба. Член також називали щупаком. Були й ще точніші анатомічні подробиці. Голівка так і називалася, а от з клітором просто розмаїття назв. Вже на новгородських берестяних грамотах (№ 955 (XII ст.) для позначення клітора використовується слово "кіль". У дореволюційних дослідженнях статевого життя зустрічається слово "скоботень", а також "шкворень". Вікіпедія стверджує, що питомо українська назва клітора – линдик. Від телесування і далі Те, що нині називається недолугим для української мови словом "петтінг", називалося "телесування". Тепер перейдімо до процесу. Пестощі, те, що нині називається недолугим для української мови словом "петтінг", називалося "телесування" або "цілування". При чому це не тільки те цілування, яке ми можемо уявити. Ось, як у пісні: "А дєвка з парнєм спать ложиться, вона только шо вляглась. Только шо вляглася да целованнєм зайнялася". Ще один термін, скажімо так, взаємної мастурбації - секеляння: "Секеляння або тьорка (занесений термін) стрічається і між парубоцтвом і дівоцтвом. Одначе про те не зібрано богато матеріалу, бо збирати його трудно. Коли оповідач хотів розказати якусь "казку" про те, як секеляють ся великі, дівки з дівками або чоловіки з чоловіками, то не дали йому, бо казка занадто стидка", - пише Марко Грушевський у дослідженні "Жінка і її полове життє…" І трошки на захист гетеросексульності: "Хайби вже хлопчик та дівчинка собі секелялись, а то й дівчата з дівчатами! Ще й гаразд і їсти не тямлять, а вже сучі діти й шморгають ся одне з одним. Лізе одне на одне, як поросята ті. (…) Позаголюють ся обидві та повзають одне на одному". Для дівчат мастурбація також називалася "шморганням" ("пальцем сами себе шморгають"). "Хайби вже хлопчик та дівчинка собі секелялись, а то й дівчата з дівчатами! Лізе одне на одне, як поросята ті. Позаголюють ся обидві та повзають одне на одному". Для дівчат мастурбація також називалася шморганням: "пальцем сами себе шморгають" Дослідження Марка Грушевського 1907 року є справжнім "кладезем" з інтимної термінології. Цікаво, що при перевиданні книжки у 2006 році усі "брудні" подробиці життя українців зникли. Місячні називали "циганами". Та, за джерелами Грушевського, говорити вголос про "цигани" було соромно, тому казали "шарівські". Зараз важко зрозуміти, чим "цигани напали" соромніше звучить за "шарівські приїхали", але факт лишається фактом. У більш поважному товаристві казали "місяшне", "рубашне", "женське". Цікаво, що казати про "циган" вголос люди наче й соромилися, а от те, що місячні проступають на сорочку (для місячних носили спеціальну сорочку, із грубшим подолом) – це було зрозуміло. Хіба молоді дівчата у часи гуляння на вулиці соромилися іти у хлопчаче товариство, відсиджувалися вдома. Наводяться також інші регіональні позначення менструації: пола, "червоний Іван", "має на собі", "пере ся", "кров", "той час", "кошуля", "сорочка". Інтелігенція користувалася словами "регули", "місячне", "свій час". Жінка, яка втратила цноту, називалася "прогуляна". Цнотлива – "з калиною", "не прогуляна". Всім відомі вислови "збити вінок", "калину ламати" для позначення втрати цноти. Статевий потяг називали "кортячка", "свербіння". Про припинення статевого життя казали "руки помито". Сперма називалася "плоть", "сім'я". За свідченнями Грушевського, назви для полюцій не було. Процес давання так і називався – давання. "Прийди, куме, сам, сам, то я тобі дам, дам. Товариша не бери – бо наробиш біди!" Ще використовували слово "лоскотати": "чом ти мене не лоскочеш, чи не вмієш, чи не хочеш?". Для розмови про секс та пестощі часто використовували слово "живіт", який пестили, яким поверталися до партнера, яким притискалися. Для позначення статевого акту у негативному сенсі, крім "занапастити", було і слово "висмалити". Митрофан Дикарів 1903 року наводить назву "пиз**смали" для групи парубків, які піддурили і зґвалтували ("висмалили") дівчину. Примусовий статевий акт у фольклорі описувався, звісно, красивіше: "…взяли дівойку да й под боченьки. Завели єї под сухий явор, да й стали вони да й дилитися. Тому ручейку, тому другую. Тому ноженьку, тому другу". Звісно, важко навіть уявити все розмаїття інтимних слів, які використовувалися у всіх регіонах України. Відхрещуватися від цих слів можна ще довго. Але ж пропаде багатство! Ну, і ніде правди діти: хочемо ми цього чи не хочемо, а секс, як і обсценна та інтимна лексика, в Україні був. /Автор: Анастасія МЕЛЬНИЧЕНКО/gazeta.ua

Нет, все таки полезная штука соцсети. Вот, например, встретил девушку одну, ноги брови полумесяцем... Так, мимолетное знакомство слегка соприкоснувшись рукавами. Возникает интерес, и закрадываются в голову мысли: а не тряхнуть ли нам стариной, пока он ещё не окончательно обвис и обмяк? Ну там слово за слово, чашка кофею за чашкою, рюмка за рюмкою, да под беседу душевную, а потом наутро глядь- и что-то левое храпит в постели справа... Но это же было давно, до эпохи исторического материализма-выяснение всего методом тыка путем проб и ошибок, с длительной разведкой подступов путем нычек и подкрадух огородами и кушерями, или наборот- решительной кавалерийской атакой с риском получить в сурло за чрезмерное ощупывание крупа руками. А сейчас, чтобы потом не было мучительно больно за бесцельно потраченное время, зашел в соцсети, быстренько отыскал там прекрасную незнакомку... А в поле "Нравится" - всего одно музыкальное пристрастие. Два слова. Из которых состоит приговор. Ани. Лорак. "...А в горле ком кисло-сладкий Бился, как в неводе рыба. Не хотелось быть ее чашкой, Ни братом ее и ни теткой, Ни ее эмалевой пряжкой Ни зубной ее щеткой!" (с) Нет, все таки удобная штука- соцсети. Экономит время. http://i11.pixs.ru/storage/5/8/6/996593jpg_5530018_17737586.jpg

http://i2.rozetka.ua/goods/751943/record_751943387.jpg Рекомендую насладиться камментами благодарных покупателей :о) http://rozetka.com.ua/bono_roz100010004/p3246395/comments/#t_comments