Search the Community

Reload Page to see tweet..Link..

старое видео есть другие объяснения, кроме как бы очевидных?

Рука Альони Романенко пробула у гарячій прасувальні близько години, тому що власник пральні у Польщі не хотів, щоб рятувальники розрізали машину. http://www.volyn24.com/img/modules/news/d/21/525d6bf946d73e467411e7d1348f621d/original-photo.jpg Рука Альони Романенко пробула у гарячій прасувальні близько години, тому що власник пральні у Польщі не хотів, щоб рятувальники розрізали машину. Відео-звернення опублікував чоловік Альони Андрій на своєму . Нагадаємо, що лучанка Альона Романенко поїхала у Польщу на заробітки та втратила руку через нещасний випадок на роботі. "Приїхала у Польщу, щоб заробити якусь копійку, щоб було за що жити", - каже жінка. Вона сказала, що роботу шукали два тижні, але врешті-решт знайшли пральню в Любоні, біля Познані. "Та машина, на якій я працювала, дуже часто ламалася. То вона взагалі цілий день не працювала, тільки на вечір. Так часто машина ламалася, що нас перекидали з однієї машини на іншу", - зазначила Альона. "15 грудня я приступила до роботи о 10 ранку. Моя робота заключається в тому, щоб причіплювати простирадла, щось таке. Щоб так щось забирати, то я не мала цього робити. Інструктаж мені ніхто не проводив по тій машині. Показували ті, що довго працюювать, - ось, там так і так. Але згодом одна жінка почала говорити, що треба виймати, якщо там буде якась "бомба" чи вузол на простирадлі..." Романенко каже, що того дня (15 грудня, - Ред.) вона побачила вузол на простирадлі і побігла його виймати. "Так забирала, що простирадло туди, і так воно мені втягнуло руку. Але втягнуло руку не швидко, а поволі. І я кричала дуже голосно. Підбігла через деякий час дівчинка, з якою я працювала, (в мене вже руки не було по стільки (показує))". "Приїхала швидка (через 10-15 хвилин), почали мені відразу колоти обезболюючі, але вони не допомагали. Біль був просто жахливий. І коли рятувальники хотіли різати машину, власник пральні сказав, що цього категорично не можна робити. А рятувальники сказали, як можна цю людину (Альону, - Ред.) врятувати?" - додає вона. Майже годину вони чекали, поки прийдуть майстри, щоб розкрутити машину. "Моя рука була годину там. До мене підбігли полячка та двоє українок, тримали мене. На роботі була бригадирша, вона взагалі не підходила. Взагалі", - каже Романенко. "Привезли мене в лікарню, підготували до операції... Пройшла операція одна, друга. Має бути ще одна. Дуже хочу подякувати усім тут, в лікарні - всі допомагають, питають, чи щось треба, і лікарі хороші, хірурги. Приходять, і їсти приносять, і матеріально допомагають", - зауважує Альона. На запитання, чи з пральні робили якісь рухи, щоб допомогти жінці, вона відповіла негативно. "Вони пропонували, що нібито допоможуть. Але це лише слова були, таке передавали мені", - підсумовує Альона Романенко. Більше - у відео. http://www.volyn24.com/news/96699-bil-buv-nejmovirnyj-luchanka-rozpovila-iak-vtratyla-ruku-na-zarobitkah-u-polschi

Storm Herwart sweeps across Germany, Czech Republic, Poland Storm Herwart wreaked havoc across parts of Germany, disrupting public transport, causing floods and uprooting trees. Strong winds also battered Poland and Czech Republic, where two people were killed by falling trees. http://m.dw.com/image/41158223_303.jpg http://m.dw.com/en/storm-herwart-sweeps-across-germany-czech-republic-poland/g-41159209

Это был теракт, хотели убить людей – консул об обстреле Генконсульства Польши в Луцке На месте обстрела Генконсульства Польши в Луцке эксперты обнаружили металлические осколки снаряда гранатомета, отметил консул Кшиштоф Савицки.Сегодня 10.03 | комментариев: 1http://gordonua.com/img/article/1806/93_tn.jpg Консул Польши в Луцке Кшиштоф Савицки в комментарии изданию "Волинь 24" рассказал, что помещение консульства Польши, которое ночью обстреляли в Луцке, было жилым. "Это был истинный теракт. Хотели убить людей", – сказал он. Консул также сообщил, что на месте происшествия эксперты обнаружили металлические осколки снаряда гранатомета. Он добавил, что помещение, в которое, очевидно, целились злоумышленники – жилое, там живет один из сотрудников консульства. Его спасло то, что снаряд попал не в окно, а в крышу. Оконная рама была разрушена взрывом. Савицки отметил, что не знает, кто и по каким причинам мог совершить нападение. В ночь на среду, 29 марта, в Луцке здание Генерального консульства Польши обстреляли, вероятно, из гранатомета. В результате в крыше здания образовалась дыра, было разбито окно. Пострадавших нет. Снова выступает Шкиряк с одной версией это руки Путина а почему этот болтун не найдет эти руки в Киеве Луцке по всей Украине как то много рук и нет результатов , эти руки каждую неделю рушат и оскверняют польские памятники и все происходит на фоне бездеятельности власти а почему этот болтун озвучил только одну версию за кого он народ держит там что нет других кто мог устроить теракт кто навез украденное оружие с зоны АТО ???? Чтобы не получилось как с Вороненковым кричали обо одной версии а вырисовывается совсем иные руки ..

Ну тепер всякі їхні постанови про Волинськи рєзню зрозумілі У Польщі пропонують платити 1 тисячу доларів за народжену від зґвалтування дитину У правлячій партії Польщі "Право і справедливість" запропонували виплачувати 4 тисячі злотих не тільки жінкам, що народять хвору дитину, а й тим, хто народить в результаті зґвалтування. http://www.unian.ua/world/1606742-u-polschi-proponuyut-platiti-1-tisyachu-dolariv-za-narodjenu-vid-zvaltuvannya-ditinu.html Таку пропозицію під час обговорення у сеймовій комісії висунув депутат ПіС Пьотр Ущинський, передає «Європейська правда» за посиланням на газету Wyborcza. Депутат висловив побажання, щоб відповідну поправку внесли до проекту. Більшість депутатів не стали висловлюватися щодо цієї пропозиції. Лише депутат від опозиційної "Громадянської платформи" не змогла приховати обурення: "Пропозиція доповнити закон нормою про вагітність від зґвалтування підіймає мої найдалекосяжніші занепокоєння і тривоги. Думаю, таким чином можна уявити сценарій, коли зґвалтована батьком дівчинка народить за 4 тисячі злотих. Це жахлива перспектива". Раніше стало відомо, що уряд Польщі хоче запропонувати матерям разову допомогу на загальну суму 1 тис. доларів (4 тис. злотих) у разі народження дитини із вадами розвитку.

От таке от "Межимор'я", за яке тут дехто агітує. А ще Брати Гадюкіни співали:

http://nv.ua/img/article/1087/99_main_ukr.jpg Юрій Андрухович: Ми здатні бути зразковими поляками, канадцями та навіть німцями. От тільки на своїй території ми ніхто Кількість українців у Польщі вже просто приголомшує. Я пишу ці рядки з Вроцлава, де це, мабуть, особливо відчутно. Хоч якби я писав їх з Варшави, Кракова, Любліна або Ряшева, то так само міг би вжити це словосполучення. Можливо, у Ґданську, Щеціні чи Познані це відчутно меншою мірою. Але й там це дуже навіть відчутно, - розповідає поет і письменник Юрій Андрухович у колонці для zbruc.eu. Це, безумовно, цілком чіткий індикатор – передусім того, що сотні тисяч українців не вірять у можливість змінювати свою країну і воліють переїхати до такої, де, на їхній погляд, уже нічого змінювати не треба. Слід натомість лише пристосуватися до її обставин і зачепитись у ній по змозі надовше. В ідеалі назавжди. Залишається сподіватися, що майбутня успішна нація зароджується поза кордонами своєї країни Я написав «сотні тисяч українців не вірять»? Насправді не вірять десятки мільйонів українців. А сотні тисяч із них – це ті, які свою зневіру трансформували у виїзд саме до Польщі. І їх раптово стало так багато, що ви бачите й чуєте їх просто-таки всюди. І якщо хтось буде мені втирати, що то лише «западенцы, которые полякам унитазы моют», то я мушу його розчарувати: української російської мови в польських містах нітрохи не менше, ніж власне української. Так що обидві ті жіночки з мого купе в потязі Львів – Вроцлав, які вдосвіта зійшли у Кракові, а самі з Кривого Рогу, зовсім не були явищем винятковим. І коли я задля підтримування розмови запитав їх, чи надовго, то отримав у відповідь лише знизування плечима: «Та хто его знает…» Дружина мого друга польського поета змінила місце праці з бібліотеки на школу і стала вчителькою літератури. «Ти можеш повірити, – розповідає вона, – що в нас тепер у кожному класі, але дослівно в кожному класі – по кілька українських дітей? Тобто взагалі немає такого класу на всю школу, де не було б українських дітей!». (…) Вона страшенно задоволена тим, що у кожному класі тепер навчаються українці. «Наскільки змістовнішими стали мої уроки! – захоплено розповідає вона. – У ваших дітей більше старанності й загалом позитивного стосунку до знань. А ще дуже допомагає те, що вони з іншомовних родин. Часом ми розглядаємо якесь мовне явище і стає дуже цікаво почути від них, як це буде українською чи російською. Мої уроки перетворюються на захопливі семінари з порівняльного мовознавства». Старанні й обдаровані учні. Діти успішних і добре освічених батьків. Золотий капітал країни з назвою Україна, який з неї витік і, швидше за все, назавжди. Людський капітал. Значно золотіший від перекинутого в офшори. Значно цінніший. Це все я відзначаю для себе подумки, слухаючи дружину мого польського друга. Слухаючи, до речі, не без гордості за такий талановитий позитивний народ. Який чомусь не бачить собі місця у себе вдома. І коли я йду до карбідів на репетицію в їхньому підвалі на Руській (вроцлавській Руській, а не львівській), то слухаю, як будівельники на риштованнях масово перегукуються українською. А потім ми з Грицем їдемо вроцлавською таксівкою – повертаємося з прямого ефіру на міському радіо. Зупиняємося на світлофорі, Гриць показує велетенські літери на одному з вищих поверхів показного офісного центру: «Бачиш цю фірму? Це львів’яни, львівська IT-компанія, одна з найкрутіших в Європі. Тепер це вже не львівська – це вроцлавська IT-компанія». Чому вони виїхали, запитую себе. Що їх витиснуло з рідного міста і країни? Які політичні сили, які бандитські понятія? Можливо, коли Андрій Садовий, міський і партійний голова, вкотре повторює, що «Львів – це ІТ-місто», він, м’яко кажучи, припускається деякої неточності? Бо точніше було би сказати, що «Львів – місто, з якого IT утікає»? Ех, зробив би нам хто-небудь країну під ключ! Ми ж так чудово вміємо відповідати «їхнім» вимогам і стандартам, коли опиняємось на їхній же території. Ми здатні бути зразковими поляками, канадцями та навіть і німцями. От тільки на своїй території ми ніхто. Що ж, залишається сподіватися, що майбутня успішна нація зароджується поза кордонами своєї країни. Можливі такі історичні перверсії? Чому б і ні? Екстериторіальна Україна, що складатиметься з мільйонів приватних і сильних Я? Влаштованих у житті, освічених, заможних і – головне – вільних? На мій погляд – доволі перспективна тема для оновленого національного проекту. Повний текст колонки Юрія Андруховича читайте на сайті zbruc.eu

Таке ось пишуть у Фейсбуці з приводу безвізового режиму... А от не буде його! Принаймні, в найближчий час... Почуваюся після сьогоднішнього випадку навіть не засмученою, а... Значно гірше. Наче мені на дріб'язку тупо розвели. У понеділок я з подивом дізналася, що змінений порядок звернення за візами до Польських Консульств. Тепер треба спочатку заплатити сервісний збір, і не просто заплатити, а ще зачекати 24 години перед тим, скористатися он-лайн формою на сайті. Платити треба тільки в банках польського походження "Ідея банк" чи "Кредо банк", слава Богу, в Черкасах є відділення і першого і другого. Для початку мене просто шокувала сума - 540 грн. І Ті перші після відкриття візових центрів 190 грн. були дивними - за що? За те, що співробітники складуть в коробки документи з паспортами та відвезуть їх до Консульства, а потім привезуть назад та віддадуть заявникам? Скажете, курс до..., перепрошую, злотого. Але, це ... За що, скажіть? Яку таку страшенну роботу виконують за ті 540 грн. А далі я прикро схибила. Мені знадобилося змінити дату відвідання візового центру і я - по дурості - скасувала попередню, сподіваючись перезаписатитися. Аж тут отримала повідомлення, що квитанція про здійснену мною оплату вже використана. А після годинного дозвону до колл-центру оператор мені радісно повідомила, що, аби записатися, я мушу заплатити знову ще 540 грн. І що такі вимоги Польського Консульства. Визнаю, схибила, не дочиталася приписки, що зміна дати відвідин можлива тільки через колл-центр. Але ж не було ніде попередження, що при цьому сервісна послуга візового центру (і, як я зрозуміла, Польського Консульства) з оформлення візи вважається відпрацьованою на всі 540 грн. Я просто в шоці! І тепер абсолютно переконана, що не буде у нас бізвізового режиму - хто ж від таких дєньжищ відмовиться? Абсолютно шарових! Сумно, панове...