Search the Community

Лайв Please wait.. Loading

Цікаве питання, маємо дві піраміди з роботи з виборцями, через агітаторів та дільничих, бригадних, тощо... Ідейної складової, щоб люди мали тратити свій час безкоштовно, (фанатиків) у достатній кількості не маємо. Розуміння того, що кожен труд повинен бути оплачений, теж не маємо. Схеми по якій люди, які мають гроші але на мають часу, могли заплатити іншим людям прозоро, не має. Про пірамиду Порошенко: https://www.youtube.com/watch?v=RazNfbBQ9NQ Про піраміду Тимошенко: https://www.pravda.com.ua/news/2019/02/21/7207297/ Тож питання, 1) Як ви вважаєте хто має право на піраміду? 2) Яким чином без великих грошей донести свою программу кандидатам, без піраміди?

Цікаво взнати думку форумчан з цього питання. Ну і озвучуємо свій вибір...

Деградація інфраструктури і промисловості в нас з масштабами, яких тут ніколи не було, сама собою наштовхує на думку про план скинути нас, як тягар. А сьогодні Юля підвела під це додаткову аргументаційну базу. Порохоботство на Цензорі аж скаженіє. https://www.youtube.com/watch?time_continue=18&v=WkfAjUXeRw8

"Батькивщина" надеется на выполнение минских договоренностей. Лидер фракции "Батькивщина" Юлия Тимошенко призвала возобновить социальные выплаты на Донбассе. "Надо нашим гражданам, которые проживают на Донбассе, обязательно платить все социальные расходы - и пенсии, и заработные платы. Это наши люди и, если мы прекратим выплачивать им социальные расходы - это будет означать, что мы сами, своими руками отрезали от Украины Донбасс", - заявила она на брифинге в четверг, комментируя минские договоренности лидеров Украины, Франции, Германии и России. Тимошенко подчеркнула, что люди, которые поддержали сепаратистов на Донбассе, - это "не весь украинский народ, который живет там". "Я бы никогда не допустила, чтобы в такой тяжелой ситуации люди, которые стоят на стороне Украины, которые живут на Донбассе, остались без своих законных выплат заработной платы и пенсии. Надо восстанавливать и надо покрывать все задолженности", - сказала она. Лидер "Батькивщины" добавила, что она позитивно настроена в отношении реализации минских договоренностей. "Мы все верим, что когда собираются саммиты на таком высоком уровне, когда в переговорах об установлении мира принимают участие лидеры таких мощных стран, то договоренности воплощаются в жизнь", - пояснила он. Тимошенко добавила, что возможное освобождение Надежды Савченко, о котором удалось договориться президенту Петру Порошенко в Минске, а также освобождение всех пленных и заключенных, будет победой Украины. "Если мы сможем забрать Надежду из плена в Украину - это будет большая победа всего государства, потому что она была и остается символом борьбы Украины за мир, символом стойкости и мужества", - подчеркнула она. "Мы будем счастливы, если договоренности будут воплощены в жизнь, и Надя вернется домой, станет депутатом Верховной Рады, членом ПАСЕ и будет делать все для того, чтобы Украина стала жить лучше, чтобы Украина была реформирована, чтобы в нашей стране был мир", - добавила Тимошенко. Кроме этого, комментируя минские договоренности, она напомнила, что фракция "Батькивщины" всегда была против любой федерализации Украины и отстаивала идею децентрализации. "Батькивщина" http://lb.ua/news/2015/02/12/295376_timoshenko_prizvala_vozobnovit.html

Сорі за грубе слово, але по-іншому не можу, бо мова про професійну брехуху. У Савіка в п ятницю піарилась Тимошенко. Все так гарно розклала по поличках. Є, мовляв, резерви у нашої влади - підняти податок на дивіденди. Бо в нас 5%, а в Китаї - 50%. Я повірила і повторила це на форумі. А воно, виявляється, у Китаї було так 10 років назад, а тепер - двадцять з чимось. Тільки що про це сказав її друг Соболєв у Кисільова.

http://batkivshchyna.com.ua/news/20559.html «Батьківщина» починає процедуру проведення референдуму щодо вступу України до НАТО, - заява Юлії Тимошенко 30 Сер 2014, 15:51Партія «Батьківщина» вже сьогодні подає до Центральної виборчої комісії повідомлення про проведення ініціативних зборів громадян щодо проведення загальноукраїнського референдуму про приєднання України до НАТО. Про це повідомила лідер партії Юлія Тимошенко у спеціальній заяві для преси. За її словами, цей референдум має відбутися одночасно з достроковими парламентськими виборами 26 жовтня цього року. «Я думаю, що ви знаєте: вчора вперше генеральний секретар НАТО заявив, що двері НАТО для України відкриті. В перший раз в історії нашої незалежності, в перший раз в історії України народ не розділений стосовно питання НАТО. Сьогодні український народ консолідований стосовно того, що Україна мусить стати членом НАТО. Але за порядками, які діють щодо вступу, обов’язкове проведення загальноукраїнського референдуму для того, щоб народ визначився – готові ми стати членами НАТО негайно чи ні», - підкреслила Юлія Тимошенко. «У нас немає ніяких сумнівів, що саме вступ України до НАТО якомога швидше і буде одним з факторів припинення війни, встановлення миру, повернення до нормального життя», - зазначила лідер «Батьківщини». «Саме тому я хочу зараз вам повідомити, що партія «Батьківщина» прийняла рішення з сьогоднішнього дня розпочати проведення всіх процедур, які необхідні, щоб провести референдум щодо вступу в НАТО безпосередньо в день проведення дострокових виборів. Саме сьогодні ми передаємо спеціальну заявку до Центральної виборчої комісії, де повідомляємо, що 5 вересня о 12 годині дня ми будемо проводити ініціативні збори громадян України щодо проведення рефередндуму по вступу в НАТО. Після того ми починаємо згідно закону України про всеукраїнський референдум збирати 3 млн підписів. Саме стільки потрібно, щоб мати можливість поставити це питання на референдум», - повідомила Юлія Тимошенко. Вона звернулася до Президента України, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради, депутатів та всіх українських громадян з проханням підтримати ідею якнайшвидшого проведення референдуму. «Я вірю, що це зробить Україну сильною, я вірю, що це раз і назавжди закриє можливість для будь-яких військових аресивних дій з боку Російської Федерації по відношенню до України. І я переконана, якщо б ми цей крок по вступу України до НАТО зробили ще на самому початку отримання Україною незалежності 23 роки тому – сьогодні Україна жила би в мирі, в спокої, з сильною економікою, з сильною соціальною системою», - підкреслила Юлія Тимошенко. Вона також нагадала, що напередодні запропонувала країні та Президенту план першочергових дій для припинення війни, який складався з трьох пунктів. Йдеться про негайне введення воєнного стану для належного керування країною, яка бере участь у військових діях; створення ставки головнокомандувача для концентрації системи управління армією та обороною; а також скликання надзвичайного засідання Верховної Ради, яка б затвердила воєнний стан та звернулася до урядів та народів світу щодо надання військово-технічної допомоги.

Леонид Швец Журналист Все статьи автора Почему на выборах в Раду победила Юлия Тимошенко 07 ноября 2014, 13:43 Нет, я знаю, что партия Юлии Тимошенко прошла над барьерной планкой какой-то сотней тысяч голосов, едва не выбыв из игры. Но, во-первых, не выбыла. А во-вторых, победитель, Народный фронт — та же вчерашняя Батькивщина, причём в лице своих ведущих фигур — Турчинова, Яценюка, Пашинского и других. "Фронтовики" не просто почти с нуля создали новую структуру, но и удивительным образом — Юлин почерк! — вырвали номинальную победу у Блока Петра Порошенко, почивавшего на лаврах, которые ему заранее преподнесли социологи, пишет Леонид Швец для издания Фокус. В-третьих, добавьте сюда Радикальную партию Олега Ляшко. Этот талантливый популист был выпестован Блоком Юлии Тимошенко, очень многому у неё научился и, уйдя в самостоятельное (назовём это так) плавание, едва не сотворил сенсацию: долгое время Радикальная партия, в рядах которой есть и другие выходцы из тимошенковских структур, шла в гонке на втором месте. Да и пятое, прямо скажем, смотрится как незаслуженный подарок судьбы и украинских избирателей. Суммарно твёрдых 35% — неплохой результат для выходцев из политической школы Тимошенко. Они будут задавать игру в обозримом политическом сезоне. Правда, каждый свою. Хотя Арсений Яценюк заявил, что не против, чтобы в Верховной Раде была сформирована широкая демократическая коалиция, которая включала бы в себя не только Народный фронт, Блок Петра Порошенко и Самопомич, но и Радикальную партию с Батькивщиной. Но когда украинским политикам какие-то общие договорённости мешали играть в свою игру? Объяснение тому, что во власти нынче так много "Юлиных", достаточно простое: в её структурах всегда сосредотачивалась оппозиция — Кучме, Ющенко, Януковичу. Она всегда везла на себе, конечно, и огромное количество "тушек", включая тех, кто потом с удовольствием её посадил. Но вот эту важную работу по подготовке кадров, которые сменили гвардию Януковича, Юлия Владимировна проделала. Кстати, и наиболее системная среди всех политсил поддержка Майдану исходила именно от тогдашней Батькивщины. Тем обиднее, наверное, ей оказаться среди аутсайдеров украинской политики, когда даже в коалицию бывших соратников и подчинённых приходится проситься, оговаривая, что даже на министерские портфели не претендует. С другой стороны, парламентская кампания оставила за бортом множество деятелей предыдущей эпохи, и это касается не только видных регионалов и коммунистов, но и оппозиционеров, переставших попадать в ноты. Анатолий Гриценко и Олег Тягнибок оказались вне игры, а она, с обновлённой командой, засунула уязвлённое самолюбие куда подальше и готова к новым вызовам. Это ли не победа — после первых ролей не психануть и не бросить всё, а решиться на игру из-за чужих спин. Особой соли добавляет то обстоятельство, что на месте первого — её месте! — сейчас человек, которому она когда-то легко оборвала намечавшуюся блестящую политическую карьеру, вернее, притормозила её на несколько важных лет. Впрочем, Пётр Порошенко должен быть благодарен за это Юлии Тимошенко. Она его фактически тем самым сберегла для нынешнего бурного спурта во власть. Выйди он на значимые позиции раньше времени, улетел бы на обочину вместе с одним из нелюбимых президентов — Ющенко или Януковичем. А так удалось сильно о них не запачкаться и в нужный момент народу приглянуться. Опять, выходит, Юлина заслуга. Тимошенко, кстати, в тот момент рядом не было, чтобы испортить триумф, а когда появилась, было поздно. И для неё самой, как оказалось, поздно. Но у неё остались неоценимый опыт и неудовлетворённые амбиции — отличное политическое горючее. Мишень понятна, рука набита. Кто как не Юлия Тимошенко у нас является главным специалистом по торпедированию президентов в рамках Конституции 2004 года? Задача ведь должна быть под стать амбициям. Ради такой цели, глядишь, и старые соратники подтянутся. Трудно себе даже представить, что может отвлечь Юлию Владимировну от такого искушения. Ну не подносить же патроны этой политической молодёжи в качестве третьестепенного партнёра по коалиции. Мы, конечно, все заинтересованы в успехах коалиционной команды, не в нашей ситуации рисковать страной, погружаясь во внутривластные разборки. Но если для блага дела нужно будет публично расставить кое-какие акценты и скорректировать тем самым уж больно замысловатый президентский курс, известно, кто возьмётся за эту задачу с неизменным энтузиазмом. Рано списывать Юлию Тимошенко. Она нам ещё обязательно пригодится. А если нет — то нет.

Источник: http://censor.net.ua/n307535 :weep: эдакий нежданчик от бацьки

Тарас Березовец23 ч. назад · отредактированоСегодня после моей пресс-конференции в Интерфаксе, где мы раскрывали "уши" олигархов в партийных списках, узнал о себе на фейсбуке много нового. Услышал много слов. В основном нехороших. Причем от близких мне людей. Списываю это на личные симпатии и усталость. Усталость от войны, потерь и осознания невозможности поменять ситуацию. Это пройдет. Главное, не потерять веры в себя и друзей. И тогда препятствий не существует. А отоспимся после победы. P.S. А озвученный пофамильный анализ всех списков не показал ни один канал. Ну ничего, вода камень точит, господа олигархи. короче. он был не один. их трое(вроде) инспектировали кандидатов.и порешали, чтоhttp://tvi.ua/program/2014/09/24/sohodni_o_2100_vid_24092014там в видио где то с 14 минуты - уши олигархов не торчат только от Порошенко и только от Тимошенко. ага!. поди узнай кто постарался ..

Пряма трансляція: http://yes-ukraine.org/ua/live Також там зараз Смєшко.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=700698843330972&id=100001725891022 Не можу мовчати, коли бачу як активно формується в інф.просторі одна й та ж ідея, що нібито Тимошенко щось старе, аналогічне Януковичу, що вона не має права йти в політику, та декілька відомих пропагандистських кліше на зразок: "крала", "лазаренко", "газова принцеса" чи взагалі ідіотські закиди про зачіску та підбори.. А тих хто підтримує та шанує цього політика, памятає ії особисту принципову боротьбу та самопожертву - виставляють чи рогулями, чи зомбованими бабцями. Я підозрюю, що іноді може дратувати притаманна "пафосна" мова, якою вона спілкується з трибуни, може це не подобається? Але, наприклад, мене особисто, це не дратує, бо вважаю, що політик чи державний діяч, має бути компетентним, але й ще має бути трохи митцем, трохи поетом, вміти суспільні запити перетворити на ємкі та гуртуючі ідеї-фрази. У всьому світі ця рекламна політична демагогія, як елемент виборів - є невід'ємною частиною суспільного життя. Але чомусь у випадку ЮТ - це щось дуже обурливе.. Також дивує, що рівноцінної атаки немає на Порошенко, наприклад (який де-факто — мільярдер, можливо олігарх та працював безпосередньо в уряді Януковича), Клічко, чиї здібності на інтелектуальних рингах ще під питанням ( не кажучи про природу фінансування партії, та бажання будь що, домовитись з Януковичем в час боїв).. Ми вже з роззявленими ротами слухаємо Богословську, яка природньо для себе "перетікає" з партії до партії, також легко міняє свої погляди в залежності від кон'юнктури.. Я би не став агітувати, але не мовчатиму, коли йде просто спрямоване цькування чи шалена диспропорція у критиці, не на користь шанованого особисто мною, багатьма недурними людьми, політика та діяча Юлії Тимошенко. Прошу всіх, якщо навіть не сприймаєте ЮВ, свою особисту неприязнь не транслюйте, або якось аргументуйте , будь ласка! Не можна так просто обливати брудом людину, на практиці -послідовного борця з бандою.. Краще давайте неупереджено трохи подивимось-послухаємо, давайте намагатись зважено робити висновки .. На мою думку, не варто відмовлятися від такого потужного політика, шанованого, як це не парадоксально, в світі, не з'ясувавши для себе по-справжньому що є правда.. Я бачу три залізобетонні факти, які поки ніхто не заперечив: 1) Чотири роки вся "правоохоронна система" Януковича ( та й не тільки) рила на Юлю компромат, бо це б навіки-вічні позбавило б їх від постійної необхідності виправдовуватись перед ЄС. Нарили тільки своє ж лайно. Яким і "оперували" всі ці роки. 2) Можна було б і не сісти, не піддаватись витонченим тортурам, загрозі життю - домовитись. Впевнений, що пропозиції надходили. І знаєте, якщо людина пройдисвіт та злодій, то за самозбереження така людина на багато що йде.. Навряд чи буде опонувати так, як ЮТ в самі безнадійні для себе моменти, якщо згадати.. Адже ніхто не міг спрогнозувати Майдан, мало хто в нього вірив. 3) Згоден-- не свята. Але. Вона людина. Така ж сама як і ми. Тому здатна і робити помилки і виправляти їх. Я впевнений у ії мотивації щось змінити в цій країні, бо було багато часу подумати,а ще більш мене запевняє сьогоднішня агресивна кампанія проти Тимошенко із самих першіх годин після звільнення. Таку кампанію можна створити тільки за гроші. Хто платить, навіщо?

Юльки, для вас есть дело. На початку травня, за кілька тижнів до виборів, з екранів телевізорів до українців звернулася кандидат у президенти Юлія Тимошенко. «Ми організували рух опору. Я закликаю всіх патріотів, які мають досвід участі в бойових діях, негайно звернутися до нас»,-лідер «Батьківщини» була тверда і наполеглива. Через кілька днів вона розповідала, що в перші дні роботи штабу в нього записалося близько 1 000 громадян України. У середині травня Тимошенко вже називала куди більшу цифру-6 000 осіб. Після провальних для Тимошенко президентських виборів, на яких вона набрала всього 12,8% голосів, з ефірів на телебаченні пропала не тільки вона, але і патріотичний ролик, що зазивав записуватися до лав добровольців. У штабі «Руху» Тимошенко також більше не бачили. На сайті руху опору є інформація про склад штабу. У ньому 12 чоловік-в основному генерали і полковники. Першим у цьому списку значиться заступник міністра оборони, віце-адмірал Ігор Кабаненко. З ним Hubs не вдалося зв’язатися. Зате ми поспілкувалися з трьома іншими членами штабу «Руху опору». Колишній директор «Укрспецекспорту» Сергій Бондарчук чесно зізнався, що нічого не знає про підготовку бійців «Руху опору». «Я числюсь в цьому штабі, але не приймаю активної участі»,-говорить він. З президентом PR-агентства Bohush Communications Денисом Богушем і зовсім вийшло негарно. «Я щиро здивований, що входжу в штаб «Руху опору». Я взагалі всю виборчу кампанію працював у штабі Порошенка»,-сміється Богуш. Пояснити,чим після виборів займається батальйон зміг тільки колишній начальник головного управління розвідки Міноборони України Олександр Галака. На ділі виявляється не все так красиво, як описувала Тимошенко за кілька тижнів до виборів-табір перебуває в Кіровограді, а не в усіх областях країни, а чисельність солдатів куди менше заявлених лідером БЮТ 6 000 осіб. «Штатна чисельність батальйону-423 бійця»,-розповідає Галака. Зараз, за його словами, батальйон проходить бойову підготовку. Спочатку його створенням дійсно займалася Тимошенко з низкою добровольців. Вона допомогла з харчуванням, постільними і туалетним приладдям для бійців. «У батальйону спочатку від Тимошенко не було такого фінансування, як у батальйонів Коломойського»,-пояснює Галака. Коли батальйон отримав командира і частини привласнили умовний номер-він став повноправною військовою частиною збройних сил України. «У корені неправильно говорити, що це батальйон Тимошенко-це батальйон МОУ»,-поправляє Галака. Він нарікає на керівництво Генерального штабу і Міноборони-зараз йому, як і десяткам волонтерів доводиться шукати гроші на покупку бронежилетів і шоломів для своїх бійців. Міноборони займається тільки бойовою підготовкою цього батальйону. Чим зараз займається ініціатор створення «Руху опору» Юлія Тимошенко? Знайти відповідь на це питання виявилося дуже просто. На головній сторінці офіційного сайту висить велика фотографія Тимошенко, яка виступає перед однодумцями з підписом: «Працюю над реформою партії». Цю інформацію підтверджує і прес-секретар Тимошенко Марина Сорока. «Юлія Тимошенко в Києві. Займається партією, зустрічається з регіональними партійними організаціями»,-повідомила вона.

Киселев отдыхает: газета «Известия» разузнала, что «Тимошенко свила себе косу из волос узников Освенцима» Если вы думаете, что никакие словесные изыскания вращающей глазами кремлевской ителлигенции вас уже не могут удивить - ошибаетесь. Вот писатель и журналист Александр Проханов, например, на полном серьезе рассуждает о пролившейся на Киев черной сперме фашизма и о том, как хорошо бы прямо с Красной площади 9 мая погнать танки на Донецк. Кстати, чтоб вы знали, в Софие Киевской сейчас взрастает уродливый эмбрион с волосатым лицом и черными рожками. Не ожидали, да? Не зря Проханов писатель, такие красочные метафоры и пафосный слог еще поискать. Впрочем, все эти литературные красивости служат одной-единственной мысли: пора долбануть сталинским ударом по фашистской Украине. Не могу не привести текст Александра Проханова в «Известиях» полностью. Натягивайте очки, кушайте валидол. «Победа - огненная, святая, божественная. Четыре года к ней через кровь, пожары, усеянные костями поля рвались советские батальоны и полки, бесстрашные дивизии и разгневанные армии, могучие и несгибаемые фронты. Танкисты, сгорая в Т-34, продолжали стрелять по «Пантерам» и «Тиграм». Лётчики, охваченные пламенем, пикировали на немецкие колонны и поезда. Артиллеристы рвали на части вермахт. Партизаны, умирая под пытками, плевали в лицо палачам. Десять сталинских ударов, десять красных клиньев вбивала моя Родина в косматое тулово фашизма. В подвале имперской канцелярии гвардейцы нашли черное яйцо, разбили скорлупу, сломали иглу, в которой таилась смерть Гитлера. Фашизм сдох, как издыхает двенадцатиглавый змей, у которого красный меч отсек все двенадцать голов. В сорок пятом году свершилась победа света над тьмой, любви над ненавистью, рая над адом. Когда еще не осела земля на могилах тридцати миллионов погибших героев, когда еще дымились угли сожженных деревень и селений, Сталин дал приказ сажать сады. И эти райские сады зацвели от моря до моря. Среди этих цветущих садов мы восстановили наши разоренные города. Построили божественный Минск, восхитительный Киев, лучезарный Севастополь. Из этих садов мы взлетели в космос. И нам казалось, что их цветение будет бесконечным. Но тихие черви изъели наши сады. Коварные грызуны источили наши яблони и груши. Ненавидящие нас враги убили советскую страну. Отняли у нее территорию, армию. Разорили великие заводы. Сломали волю победоносного народа. Они посягнули и на победу, которая была для нас высшей святыней. Но червям не удалось источить святыню. Зубы грызунов ломались о священный образ. Мы пронесли победу через кошмарные девяностые годы. И на этой иконе вновь стал распускаться алый бутон, раскрылся дивный алый цветок. Мы вдыхали его аромат, пили его волшебные соки. Вновь поднимались из немощи и печали. Строили свое государство. Возводили заводы. Крепили армию. Возвращали волю упавшим духом. Окрыляли верой неверящих. Победа оставалась с нами, и мы ни разу не опустили ее красное знамя. И как дар за наши терпение и стоицизм, за наши труды и веру Господь послал нам Крым. Русские люди, рассеченные когда-то врагами, вновь слились в победных объятиях. Но черная сперма фашизма пролилась на Киев - матерь городов русских. В золотой апсиде Софии Киевской, среди святынь и храмов стал взрастать уродливый эмбрион с волосатым лицом и черными рожками, как изображают дьявола на церковной фреске. Фашизм, как гнилое ядовитое тесто, переполнил киевскую квашню и стал расползаться по всей Украине. Его танки утюжат улицы Краматорска. Его бэтээры поливают огнем Славянск. Его вертолеты пикируют на окрестности Донецка. Его жрецы устроили ритуальную казнь в Одессе: сорок русских мучеников сгорели заживо под улюлюканье и хохот палачей. Это был фашистский молебен аду, поминовение Гиммлера, хвала Адольфу Гитлеру. После одесского крематория Обама и Меркель пахнут жареной человечиной. Тимошенко, эта злобная калека, свила себе косу из волос узников Освенцима. Мы празднуем свою священную победу сорок пятого года, слыша залпы фашистских танков на юго-востоке Украины, где истерзанные тела ополченцев, разбитые головы русских. Новый бой с фашизмом неизбежен. Неизбежен одиннадцатый сталинский удар. Пусть президент Путин примет военный парад и отдаст приказ проходящим полкам и боевым машинам прямо с Красной площади, мимо храма Василия Блаженного отправиться в Донецк, где раненый ополченец слабеющей рукой бросает бутылку с зажигательной смесью в фашистский бандеровский танк». Ну что сказать - с точки зрения образности здесь все прекрасно. Особенно мне полюбились Обама и Меркель, пахнущие жареной человечиной. Одно интересно - когда наконец россияне вырастут из рваных гимнастерок Великой Победы? Ладно матерые старики вроде Проханова, но «дивный алый цветок» сталинизма - это же заразно для подрастающего поколения. http://dusia.telekritika.ua/novosti/24955 Миздобулы, завидуйте, какой полет мысли! Дарю бесплатно!

Юлія Володимирівна висловилася за проведення референдуму щодо вступу України в НАТО вже 15 червня. Це безглузда і навіть небезпечна пропозиція, і все тому, що майже всі наші політики (і ЮВТ тут не виключення), так і не зрозуміли свою політичну місію в Україні. Пояснюю. Політики, що утворюють владу в будь-якій сучасній демократичній країні в ніякому разі не є виконавцями волі виборців, як нас переконують наші доморощені політикани. Такими були депутати за часів СРСР - доярка мала чітко виконувати волю трудового колективу, який її висунув в депутати, без всякої самостійності. Тобто на її місці могла бути мавпа або робот, що виконує функцію транспортування колективних рішень до влади. Саме такими себе й сприймають сучасні українські депутати - дайте мені посаду і я буду виконувати накази народу. Виконаю будь-які накази, мені пофіг - тільки не відривайте від корита. Красномовною була реакція пані Тимошенко здається в 2010-му на запитання журналіста "Ви за президентську Україну, чи за парламентську?". Вона відповіла - "Та як народ вирішить на референдумі, таке рішення я й прийму". Тобто їй все одно, чи бути президентом в президентській, чи прем'єром в парламентський - аби тільки нагорі владної піраміди. Громадяни сучасної демократичної країни, обираючи депутата або президента, формують власну еліту, якій не доручають виконувати прямі народні накази, а доручають приймати власне рішення щодо розвитку країни. Це принципово різні речі. Якщо наша еліта буде тупо виконувати народні рішення, що приймаються референдумом, ми ніколи не просунемося вперед. Зверніть увагу - на референдумі голос людини без освіти "важить" стільки ж, скільки й голос професора економіки, голос 18-річного хлопця - як голос досвідченого життям чоловіка і т.п. Тобто рішення референдуму апріорі є консервативним та популістським і бездумне його виконання приведе країну в прірву. Давайте вирішимо референдумом, чи роздати громадянам золотовалютний запас країни? Здогадайтеся з першого разу, яким буде результат... Тож результат референдуму може мати пряму для виконання дію тільки у випадку відсутності сталої владної еліти - наприклад, в момент створення держави. В інших випадках референдум - це точне соціологічне опитування про готовність населення сприйняти рішення, яке вироблене владною елітою. Коли в певній європейській країні проводили референдум до вступу в НАТО, це означало наступне: Спочатку еліта цієї країни, прийняла стратегічний напрямок - вступ до НАТО і розпочала пояснювальну роботу серед населення. Коли НАТО вже погодилося прийняти країну, еліта провела референдум, щоб дізнатися, чи переконана більшість населення зробити такий крок. А якщо результатом референдуму стало "проти", еліта зробила висновок, про те, що треба посилити агітаційну роботу, відтермінувавши вступ до НАТО, і вже пізніше, на повторному референдумі, досягла бажаного результату. Той референдум, що пропонує Тимошенко, вона собі уявляє так - якщо народ висловиться проти вступу до НАТО, то це стане стратегічним державним напрямком на довгі роки. Але ж це дуже небезпечно й неприпустимо - стратегічний напрямок має розробляти еліта населення, а не все населення референдумом. Тому - спочатку перевибори еліти (президента і парламенту). Потім повномасштабна підготовка населення до необхідності вступу до НАТО, якщо обрана еліта переважно буде пронатівською. І тільки тоді опитування референдумом про готовність населення до вступу, коли нас запросять.

Юля на прес-конференції сказала: Але сьогодні на каналі ICTV я бачив рекламний ролик Тимошенко з її особистою промовою. Чи справді Юля не дотрималася своєї обіцянки?

Як відомо, 3 липня 2012 року було прийнято з порушенням процедури ганебний (потрібно пояснювати чому ганебний?) так званий закон Ківалова - Колесніченка (офіційно Закон України "Про засади державної мовної політики"), який викликав масові акції протесту. Тоді Тимошенко гостро розкритикувала цей закон і закликала боротись проти нього. Але в 2014 році в Донецьку назвала цей закон "балансом між західною і східною частиною країни, який потрібно зберігати". Також вона похвалила цей закон в і (на 28:17). Також "змінив риторику" і Яценюк: в 2012 він виступав проти цього закону в акціях протесту, а зараз захищаєйого. Насправді російській мова в Україні не зазнає ніяких утисків: вона розповсюджена в Україні набагато більше за частку росіян в Україні. Натомість потребує захисту саме українська мова, існує загроза її витіснення з етнічних українських територій, серед яких схід України. І дуже прикро, що Юля, яка є чи не єдиним кандитатом, що здатний протистояти олігархії, багато говорить про існуючі проблеми в Україні, такі як зовнішня загроза від Росії, економічні проблеми, проблеми олігархії, але наче забула про не менш важливу проблему збереження української мови, а натомість говорить про якійсь незрозумілі права "кожного спілкуватися тією мовою, якою йому зручно". Можливо, в умовах зовнішньої агресії справді потрібно тимчасово промовчати про мовну проблему, але ж тоді не потрібно також і зачіпати цю проблему з іншого боку. Ще зауважу, що ці заяви Тимошенко й Яценюка внутрішньо суперечливі: вони водночас виступають за збереження української мови як єдиної державної й за закон Ківалова - Колесніченка, який фактично робить російську мову другою державною.

http://durdom.in.ua/public/sys/img_535fb12fa8c2b.JPG Хихи на палочке продает страну