Перейти до змісту

Політ (і не тільки) гумор


Agh

Recommended Posts

У Яценюка вкрали телефон коли він їхав у плацкарті

Опубліковано 19.12.2014

 

 

http://uareview.com/wp-content/uploads/2014/12/yatsenyuk-telefon.jpg

Яценюк говорить по телефону

 

У Прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка вкрали мобільний телефон. Крадіжка сталася в плацкартному вагоні поїзда Київ – Дніпропетровськ під час робочого візиту Прем’єра в Дніпропетровську область, повідомляє канал Магулія-ТВ.

За словами очевидців, Арсеній Яценюк передав свій телефон сусідові по боковій полиці й попросив сфотографувати його, як він їде в плацкарті. Сусід Яценюка був настільки здивований пропозицією, що навіть кинув їсти курку і, не витерши рук, зник з телефоном в невідомому напрямку.

«Так, я бачив все як було, я якраз теж їв курку в купе плацкарту навпроти полиці Яценюка, – повідомив журналістам очевидець Геннадій. – Цей сусід погодився сфотографувати Яценюка і запропонував йому визирнути з вікна, щоб він його сфотографував з перону, ніби випадково. Ось така схема.»

При цьому злодій не відразу зрозумів, у кого вкрав телефон. За словами провідника вагону, як тільки зловмисник зрозумів, що вкрав телефон у Яценюка, він відразу повернувся до вікна вагона, з якого визирав Прем’єр і став йому показувати непристойні жести. Арсеній Петрович не став бігти за злодієм, оскільки вже встиг переодягтися в шорти і майку, а на вулиці був мороз.

За словами правоохоронців, сусідом Яценюка по полиці виявився депутат місцевої ради, тому він явно мав схильність до крадіжок. Зловмисник вже затриманий і відпущений.

Нагадаємо, що Арсеній Петрович за традицією наочним чином продемонстрував прагнення до економії і скорочення непотрібних витрат, і наступного разу пообіцяв добиратися в регіони на попутках.

 

 

Степан Капуста спеціально для UaReview

 

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Я сейчас пошучу. Неполиткорректно. Но сейчас мне можно. Так вот, иногда мне кажется, что корень воинствеующей антифашистской риторики Виталия Чуркина лежит в глубине его детских комплексов, связанных фамилией.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

Я сейчас пошучу. Неполиткорректно. Но сейчас мне можно. Так вот, иногда мне кажется, что корень воинствеующей антифашистской риторики Виталия Чуркина лежит в глубине его детских комплексов, связанных фамилией.

 

 

Не 

 

B7EyNQEIAAA-l9-.jpg

Link to comment
Share on other sites

"Уверен, Запад от нас не отвяжется никогда. И дело здесь не в Крыму и не в Украине. Не было бы Крыма, придумали бы другой повод..." - Пєсков

Прєбивая в привичному стані глубокой пєчалі, Лавров задумчиво жував овес і листав трофєйний днєвнік Ріббєнтропа.
- Ох, Йося... Нєблагодарна у нас работа, - замєтіл Лавров, тупо всматрюясь в густо ісписані страніци і совєршенно не понімая, шо там написано. - Отак служиш вєрой і правдой, доносиш міру позіцію лідєра, а тебе за це потом раз - і в петлю...
Лавров пойожився і машинально поправив галстук.
- А с другой сторони, мір щас цивілізований, смєртні казні отмєнєни і не прівєтствуються...
Лавров бєгло пересмотрєл послєдні сводки з Донбаса і тяжело вздохнув.
- Ладно Гітлєр собі пожизнєнне нахєрачив. Но Ріббєнтропа за шо? Рудольфа Гєсса, главноє, пожалєлі...
Внєзапно невесьолиє мислі прєрвав тєлєфонний звонок. Лавров нєхотя отложив днєвнік і взяв мобільнік.
- У аппарата.
- Прівєт, Лавруша! - бодро попрівєтствував тєлєфон. - Шо там на родінє?
- Чурка, ти? - меланхолічно уточнив Лавров. - Как прошло засєданіє ООН?
- Всєх порвал, - похвасталась трубка. - Піндоска ваще сбєжала послє моєй сокрушитєльной рєчі Оставила вмєсто себе якогось молокососа, який робко питався блєять какіє-то оправданія...
- Піздєц, амєріканци з нами даже разговарювать вже нє хотят, - сумно отмєтіл Лавров.
- Шо? - не поняла трубка.
- Молодєц, говорю, - раз'яснив Лавров. - А шо там уропи?
- Всьо как обично, - махнула рукою трубка. - Ми ні прі чом, нас хєрачат, помогітє, убєрітє їхні войска... А я смотрю на нєго і ржу. А он нєрвнічаєт, потєєт, понімаєт, козьол, гдє сіла...
- Кстаті о сілє, - взволнованно перебив Лавров. - Ти читав послєдні сводки с Донбаса?
- Ми побєждаєм! - увєрєнно сказала трубка. - І даже імпотєнти в ООН не осмєлюются отріцать етот факт. А всьо благодаря мудрості і прозорлівості вєлікого лідєра...
- А ти в курсє, шо сєгодня дєлал наш лідєр? - поінтєрєсувався Лавров. - Єму нєдавно показували робота-аватара на квадроциклє. Так опєратор случайно шото нажав і етот робот вдруг заорав "хєрачить" і став імітірувать удари головою об стєну. Лідєру питались, конєшно же, об'яснить, шо це такая дівєрсія укропських хакєров. Но он не повєріл. Сидить в кабінєтє, боїться лишній раз вийти. Вистроїв тройной кордон із охранніков...
- Все це фігня, - завєріла трубка. - Лідєру равних нєт, он для Росії нєзамєнім. І вообщє, он і єсть по большому счоту Росія...
- А я оце думаю, шо санкції могут вліять на Росію пагубнєє, чим отсутствіє лідєра, - тихо признався Лавров. - От раньше, к прімєру, давали польскіє яблучка. А щас сплошной бєларусскій овьос...
- А всьо потому, шо запад хочет нас унічтожить, - злобно замєтіла трубка. - І Крим тут ні прі чом. Бо єслі би ми расхєрачілі шото другоє, оні би це тоже іспользовалі как повод для санкцій.
- Помнітся, нєдавно всьо било іначє, - погрузився в мєчти Лавров. - С намі счіталісь, приглашали на всє тусовкі, Мєркєль лічно мєня корміла з руки сахарком...
- Снова депресія? - сочувствєнно спросила трубка. - Уж кому-кому, а тєбє грєх жалуваться. Сідіш дома, на родінє, в тєплє і уютє. Піндоси не уніжают, укропи дурацькі вопроси нє задают...
- В том-то і дєло, шо задают, - признався Лавров. - Я как обично включив ідіота, но потом вдруг задумался: а шо, єслі мнє тє же вопроси задаст прокурор? Тогда уже не получиться сдєлать від, шо не понял чи не услишал...
- Какой прокурор? - не поняла трубка.
- Гаагскій, - сказав Лавров. - Хотя Гаага єщо цвєточки. А вот єслі нас по прімєру націстов будут судіть в родном басманном судє...
- Какой суд? Какая Гаага? Много сєгодня випив? - поінтєрєсувалась трубка. - У вас там шо, фуршет полним ходом по поводу нових побєд? А я, как дурак, работаю?
- Та какой там фуршет, - с горєчью возразив Лавров. - Всє на нєрвах, все понімают, шо нова попитка хєрачить добром не кончиться... Кстаті, ти, случайно, не знаєш, за шо повєсілі Ріббєнтропа?
- Потомушо дєди побєділі, - прєдположила трубка. - Вот єслі би проігралі, тогда би повєсілі Молотова. Такова жизнь, побєдітєлєй обично нє судят.
- Да, жизнь нєсправєдліва, - філософські замєтіл Лавров. - Только проблєма в том, шо побєдіть нам прідьотся практічєскі всю Європу і США, єслі ми захотім, шоби нас нє суділі...
- Слушай, ти какой-то унилий, - разочаровалась трубка. - Давай я завтра пєрєзвоню, у нас тут как раз начинають фуршет...
- Пармєзан подалі? - жадно поінтєрєсувався Лавров.
- Целі гори, - сообщила трубка.
- А устріци?
- Заставили отдєльний стол.
- Сволочі... - завістліво облизнувся Лавров. - Жируют. А тут солі уже нє достать...
- Слушай, мєня тут шото пускать не хотят, я позже пєрєзвоню... - разволновалась трубка. - Е, шо такоє? Я русскій, ми - вєлікая нація...
Трубка щолкнула і запищала короткими гудками.
- Похоже, хто-то сєгодня останєтся без устріц і пармєзана, - єхідно проізньос Лавров, возвращаясь к трофєйному днєвніку. - А всьо ж інтєрєсно, за шо повєсілі Ріббєнтропа?..

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...