Перейти до змісту

Хто здав Маріуполь.


tom_cat

Recommended Posts

Пам'ятаєте, був скандал з самозванцем на Іграх Нескорених? Ну от, продовження....

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0cZLBQ8fQmgndNw51KwWUn2BzXug5D6iy5vNZDqwifyGwDBWQmHk4SHLexTRdECKnl&id=100057903452676&__cft__[0]=AZUpnGbGiBb_MYue_tEYRnUJcNPp39mEd6rkr5skUiVMP-R9vpRN0PXVX8VW3j-e7G39IulVhhGoJ7rBK_odhaX_RAF2k89R-yCi4MTn_LX2HDSq78cLFzEc4Fjr-ogXaxY&__tn__=%2CO%2CP-R

Марфа Грозная разом з Ігором Шмелем та 

ще 3
.
4 год  · 
 
Так ХТО здав Маріуполь?
Хочете цікавенького?
Нате!
Пам'ятаєте Сашеньку Білобокова, "ветерана АТО" з Маріуполя?
Пам'ятаєте той скандал з Іграми Нескорених?
Ні?
То ось нагадування і хронологія.
І читайте ДО КІНЦЯ.
Доречі, про пані Марію, маріупольські проукраїнські активісти з 14-го намагались попередити.. і попереджали..
Але.. Але.. Але...
Населення України мало чим відрізняється від оркостану в плані інформаційної гігієни і здібностями аналізувати потоки інформації.
А ще гірше, що НІХТО НЕ ВІДПОВІСТЬ ні за підробку документів, ні за шахрайство, ні за свідоме введення в оману.. взагалі ні за що.
А подибайли будуть навчати своїх студентів як в наглу дурити населення і лізти по головам до щастя.))
Таке собі "патріотичне виховання молоді".
Ну всьо, як у оркостану))
Посилання на оригінал
 
 
"ХТО ЗДАВ МАРІУПОЛЬ?Єрмак, сука..."
Фраза в тренді провідних ЛОМів з ботоферми Гетьмана.Все, я прикував вашу увагу)Заголовок посту наше всьо)
Але я, насправді, буду писати про інше.Без конспірології.Реалтну історію реального життя, про реальних людей.
Може хто ще не забув ту давню історію про "Мальчіка" який попав на Ігри Нескорених в 2018 році. в команді від України.Ну ті що в Сіднеї,в Австралії.Ті що принц Гаррі заснував.
Хто забув,або не чув, нагадаю.
Саша Бєлобоков.... в вузьких колах відомий як "Мальчік",або "слєпой міньор танкоопасних направлєній"))...а реалі середньостатистичний професійний спортсмен з Маріуполя, який як військовий та інвалід АТО попав в команду в обхід інших кандидатів.І ще на стадії відбору, яку проводили організатори, у багатьох дотичних до цих змагань людей і ветеранів виникло питання,чи дійсно Саша ветеран, ба більше, чи Саша реально інвалід.А по ходу ще виникали питання, чи Саша не сепаратист.
Була створена ініціативна група,яка провела приватне розслідування, по ходу якого, історія яка викрилась нагадувала дедективний роман.Але життя, як каже практика, крутіше чим любий роман.
І так, Маріуполь 2014 рік, весна, уже тривають в місті всім відомі події, бої, почалась війна. А в це час наш спортсмен Саша з дружиною і друзями відпочиває на пляжі поряд з містом.В той день травня його товариш навіть літав на пароплані над пляжом.І коли він здійснював посадку на пляж, наш Сашко, будучи не дуже великого розуму, але з "героїчною" тілобудовою атлета, вирішив піймати дружбана при посадці за ногу.Пожартувати хотів.Жарт так собі.як показала практика.Рука Сашка попала в пропелер пароплана і гвинтом(благо він пластиковий,а не металевий) було пошкоджені сухожилки, що згинають пальці руки.тСвідків цього "жарту" на пляжі в цей день було багато. Сашулю звичайно ж "врятували". Відвезли в лікарню в Марік, травматологи сухожилки зашили.Все зажило.Саша навіть доліковувався в окупованому на той час Донецьку!!! і проїзджав неодноразово через сепарські блокпости,які контроювала горезвісна сепарська "Пятнашка" , і навіть побував в СІЗО в донецьку за п'яну вечірню гулянку в ДНР,що пізніше викликало багато питаннь у розслідувачів.
Але йдемо далі.Травми такого характеру заживають завжди залишаючи наслідки.Функція руки відновилась,але була уже далека не такою,яку було потрібно для професійного спортсмена з претензією на олімпійські ігри і, який планував виступати на міжнародному рівні з запороговими навантаженнями при тренуваннях.Саші світило залишитись середньостатистичним спортсменом регіонального рівня. Не знаю, чи хто порадив, чи може його дружина( значно шустріша чим Саша) рішили зробити Сашенці фіктивну "інвалідність" в 2015 і спробувати штовхати Сашу на параолімпіаду в Україні.Амбіції вони ж не вмирають.Шанси були, бо Саша фактично не будучи інвалідом, значно обходив по фізичних параметрах реальних інвалідів, що їхали на таку олімпіаду.Але до 2018 року щось йому ніяк не вдавалось туди зачепитись.І тут раптом над Сашком засвітилась "щаслива зірка"....
Тут зробимо відхилення в оповідці, щоб більш ширше описати середовище в якому Саша тусувався і всі обставини сюжету..Це дасть нам подальше розуміння,що відбувалось пізніше. Наш Сашко працював в кіоску по торгівлі харчовими добавками для качків і культуристів, жінка його працювала опером в МВС Маріуполя!!! в 2014 і далі.А тренувався Саша в спортзалі в Маріку, де тренувався такий собі Спатак Михайлов, досить відомий параолімпієць.І так сталось, що Спартак входив в таку собі волонтерську організацію "Новий Маріуполь", яку очолювала Марія Подибайло.
Марія,Маруся,Марічка, ...була дуже діяльна жіночка.У неї був цікавий бекграунд до 2014).Але це потім, чи то інша не менш цікава дедективно-крисіналтна історія,яка лиш частково переплітається з цією. На період 2014-2015 рр. публічно вона позиціонувала себе, як волонтер, а фактично працювала в пресцентрі штабу сектору при такому собі генералі Попко.Мала звязки;-).
А до волонтерської організації часто заходили вояки і добробати.Правий сектор.Угу.Брат Сокіл (далі прізвище напишу) з ПС був частим візитером.Короче тьотка була в темі і в процесі і всіх знала.Крутились донати, допомога, бюджет і всяке різне.
Йшла війна, йшов час, збігали роки.І Марічка Подибайло попала на роботу уже у воєнкомат в Маріуполі, який став на той час обласним цетром,поки Донецьк в окупації.Попала на роботу, І не самим останнім чиновником.Вона і Спартак Михайлов були задіянів навіть у створенні ТРо Маріуполя. А пан Сокіл потрапив у Київ, в комісію(оргкомітет) Капітаном команди по відбору спортсменів на міжнародні змагання ветеранів "Ігри некорених", де якраз розпочався відбір кандидатів на 2018 рік.
І тут вертаємось до нашого Сашка, на вулиці якого "перевернувся камаз з шоколадом".
Не знаю хто був інціатором,Сокіл чи пані Подибайло.Але нашому Саші( далі ГГ) пропонують піти в команду уже в ролі інваліда АТО.Щоб без нюансів, коротко ...Сокіл просить кадровика ПС написати довідку, що наш ГГ нібито в 2014 був в складі ПС,бат .Аррата, аргументуючи кадровику небхідність шахрайства тим, що мол Саша "наш хлопець".І довідку йому малюють.Подибайло, та що Марічка, ну та що волонтер,а де-факто працівник Маріупольського воєнкомату , береться за інформаційне прикриття і розкрутку.Піар наше всьо. Придумує легенду про операцію, де Саня в травні 2014 "героїчно" підірвався на міні.Піарить Саню у всіх фейсбуках і місцевих ТВ."Наш місцевий Герой") тіпа і все таке..Ну і Саня попадає на змагання.
Мотиви дійових осіб?
.Сані все ще марилась параолімпіада,куди він не міг ніяк влізти.жінка Сані.. самі здогадайтесь. А тут такий шанс.А Ігри Нескорених це був дійсно реальний шанс засвітитись і трамплін для стрибка в параолімпійську збірну.
Сокіл хотів кар'єри, політичної в тому числі і йому кров з носа був потрібний золотий медаліст і щоб обовязково його протеже, щоб рухатись у променях його слави і медалей далі.
Подибайло отримувала медійну відомість (вона у неї уже сильно тоді підупала), як людина яка освітлювала особу видатного ветерана і спортсмена.Відомість для волонтера, який планує похід у політику дуже важлива.
А коли грянув скандал, коли журналісти і активісти почали находити незаперечні докази, що Саша ніякий не ветеран і ще й мав проросійські погляди.Марічка І Сокіл очолили компанію по інформаційному захисту і відмиванню Сашеньки.Ооо як вони міняли і придумували все нові версії і легенди, стосовно того, де Саша отримав травму, місце "учебно-боевого" )) завдання і "танкоопасних направлєній",де він пафосно, в інтервю журналістам, "воював" .Не міг, правда, Саша ніяк згадати хто робив постановку завдання, хто командир, який пірозділ, як їхали,чим їхали.Все було так таємно, що Саші після завдання стерли память під ноль)).
Сашенька в польоті заднім числом , неймовірно і чудодійно з ПС "перевівся" раптом в супертаємний підрозділ ГУР МО,... настільки таємний, що саме ГУР ніколи не чуло про такий)).Мінявся і вибуховий пристрій,на якому Саша то підривався, то розміновував, то здійснював мінування "сліпого мінера").Була протипіхотна міна,потім вона перетворилась в РГД-8 чи 9., а в кінці стала набором "сліпого міньора".
Вони (Марічка і Сокіл) йому навіть найшли "командира","офіцера", такого собі пана Ахбаша,який так і не зміг показати жодного документа, який би підтверджував його приналежність до ЗСУ.зато фігурував в різних кримінальних справах в Маріку.
А щоб хоч якось "легітимізувати" Сашеньку, уже коли скандал гримить у ЗМІ, Марічка,як працівник воєнкомату прилаштовує Сашу ,як ви думаєте, куди?) В ТРо міста Маріуполь!!! м.Маріуполь!!!.Інструктором по фізпідготовці.) А Спартак Михайлов, той що дружбан Марусі, там командир.Зручно як.просто диво.
Жінка Сашеньки, ну та що в МВС Маріуполя опером служить, починає подавати позови на лікаря,який Сашулю лікував, за те що він не підтвердив мінно-вибухову травму і взагалі "нігадяй такой" оприлюднив історію хвороби Сашуньки, де і слова про вибухову травму не було.
І ось при Авакові і Порошенку справу, яку відкрили проти Сашеньки, замнули, ну бо некамільфо, неполіткоректно.Кидає тінь на Сивочолого і Патріота Авакова,який Сокола нагородив двома пістолями.
Наступила тиша.Поліція припинила слідство у справі про "бойові подвиги нашева Мальчіка" після двох запитів в Марік, в поліцію!!),на які відповіді їм давала жінка і подруга жінки нашого ГГ які працювали там в поліції.Дуже "чесну і з реальними фактами" таку собі правильну відповідь давли, як ви самі розумієте.
А до чого тут "хто здав Маріуполь"?)
А до того, що уже місяць назад, цього року, Саша виступав в РФ на змаганнях як представник ДНР, а його жінка працює зараз в прокуратурі ДиНиРи.Отак то.Скажіть як прикольно.Цікаво чим заслужив Саша і жінка такі преференції у ОРКів?
Напевне не важко здогадатись
Пані Подибайло ,пан Сокіл(ПС), пані Горбач(оргкомітет Інвіктус)..., всі палкі прихильники Сивочолого,патріоти, хто б міг подумати, допомогли інфільтрувати "зрадника" спочатку на міжнародні Ігри Нескорених від України під виглядом ветерана АТО, а потім його ж "працевлаштували" в ТРо Маріуполя з повним доступом до всіх процесів в ТРо міста, ще й фінансово нагородили.Тепер пані Подибайло де б ви думали?) Ага, у військовій академії викладачем прилаштувалась, в Києві.Пан генерал Попко по старій памяті поміг.А пан Сокіл?) Мінвет уже втомився його нагороджувати на всі календарні свята, за "особливі" заслуги.
А де , не буду називати прізвища членів команди інвіктус того року, психологів тої команди теж відомих порохоботів,які тоді з піною у рота захищали Сашу Бєлобокова,і кричали що він патріот.Відмивали. А коли їм показували факти, вони говорили, що то все не правда, бо в них нема протилежних доказів,але вони просто Саші вірять на слово.
Де ж ділась пані Горбач, яка покривала Сашу, бо їй було достатньо слів Сокола, а факти вона відмовилась наглухо перевіряти...
Так хто здав Маріуполь?Клятий Єрмак?))
Саша Бєлобоков?Його жінка?
Чи таки пані Подибайло, пан Ахбаш,брат Сокіл, генерал Попко, пані Горбач,які створили легенду і героїзували двох зрадників і агентів
РФ...
Важко уявити скільки інформації передали ОРКам Саша Бєлобоков і його дружина про ТРо Маріуполя.Скільки людей постраждали.
І може прийшов час, щоб цю уже призабуту історію таки взяли в роботу ГУР МО і СБУ.
Щоб не тільки в ФБ задавали питання усім переліченим.Щоб таки заслужена нагорода найшла всіх перелічених учасників цього дедективу з шпигунським смродом.
Я не писменник, тож вибачте за огріхи написання.Чисто емоційний експромт
П.С.Жека, Євген Олексенко може прокоментуєш?)) Ні?))
Link to comment
Share on other sites

Не так.

В зв'язку з тим, що українські військові вчасно не отримали наказ на відступ з міста (там було невелике вікно, коли це можна було зробити з невеликими втратами), вони потрапили в повне оточення і змушені були тримати оборону заради власного спасіння.

Там йшлося не про оборону міста в глибокому тилу ворога, а про боротьбу за виживання.

Яка оборона міста в підвалах Азовсталі з постійними закликами про евакуацію?!!!

А от те, що південь в цілому і Маріуполь зокрема так швидко потрапили в руки ворога - заслуга ось таких от персонажів, як в старттопіку.

Link to comment
Share on other sites

https://www.facebook.com/gennadiy.druzenko/posts/pfbid0FYmRohtXP8CpVk8sbkiYLyYtAw2E3nBxMZ4kRPFQ1tgbSYMnmysFmEcSnukRSE9Kl

ЯК МИ ЗДАЛИ ПІВДЕНЬ: СВІДЧЕННЯ З-ЗА ПОРЕБРИКА
Ця війна ще не осмислена, не описана, не відрефлексована. І це природно: наразі вона кровить і болить, наче відкрита рана. Час віршів, а не великої прози...
І тут Сергій Гайдай наводить мене на повноформатний текст-свідчення про російський напад – "ZOV" авторства російського десантника-десидента Павла Филатьева, який після його оприлюднення емігрував з росії і попросив політичного притулку у Франції. Як витвір красного письменства текст сирий-сирий. Він настільки неоковирний, що його навіть важко назвати літературою. В голові у автора дивна суміш здавалося б непоєдуваних сентенцій, здобрених банальностями роспропаганди. Але як свідчення очевидця та учасника російської агресії цей текст безцінний. Саме алітературність споминів-свідчень Филатьева додає їм неабиякої автентичності.
І цей текст дозволяє подивитись очима самовидця, що ж робилось на українському Півдні в перші дні і тижні великої війни. І перший висновок, який напрошується після прочитання тексту Филатьева, – нашим найбільшим союзником у цій війні є навіть не Америка чи колективний Захід, а російська корупція, окозамилювання, непотизм та сервилізм – типові хвороби будь-якої тиранії. По суті, путінська росія переконала не тільки весь світ у своїй варварській могутності, а й саму себе. І стала заручником власної пропаганди. Україна просто виявилась тою дитиною, яка продемонструвала всьому світу, що російський король насправді голий. Що російська могутність – це мильна булька. І Филатьєв, який описує, як "друга армія світу" хаотично атакувала Україну без чіткого плану операції, з виснаженим особовим складом на древніх УАЗах та "Уралах" без гальм, лише підтверджує цю здогадку: "Росія, що піднялася з колін" насправді виявилась симулякром.
Але тоді постає питання, як цей голий король, цей симулякр сучасної армії спромігся захопити 20% української території? Якщо вірити автору (а не вірити його опису, який не лишає каменя на камені від міфу про "другу армію світу" в мене немає підстав) непідготовленість та непрофесіоналізм росіян, що линули в Україну з Криму, робив їх ідельною мішенню для ЗСУ, якщо б у нас на півдні було чим зустріти ворога. За словами агресора: "Насколько же херовы должны быть дела у ВСУ, что они до сих пор не «вьебали» по нам. Эта огромная колонна, медленно ползущая по трассе вдоль Херсона, была идеальной мишенью для авиации и артиллерии". І таких пасажів на 150 сторінках споминів російського екс-десантника безліч...
Це спонукає до сумного висновку: ми зупинили російського агресора скрізь, де були готові його зупиняти: під Києвом, під Миколаєвом, в Харкові, на Сумщині і на Донбасі. Ще раз: скрізь, де ми його чекали і готувались. З того, що сили оборони України героїчно захищали, але вимушені були здати через надто вже кричущий дисбаланс сил, можна назвати тільки Маріуполь, та агломерацію Рубіжне-Сєвєродонецьк-Лисичанськ. Все. Херсонщина, частина Харківщини, Запорізької, Донецької та Миколаївської області опинились в руках загарбників фактично без бою. Принаймні без серйозного підготовленого спротиву.
Там де їх почали по-дорослому "зустрічати", там орки зупинились. І Филатьев у своїх нелітературних споминах підтверджує це на контрасті опису наступів росіян на Херсон та Миколаїв. Сподіваюсь, його неоковирні мемуари колись будуть залучені як свідчення на майбутньому процесі, який підбиватиме підсумки цієї війни.
Бо кляті питання:
– чому ми виявились не готовими до повномасштабного наступу з трьох напрямів одночасно?
– чому не була своєчасно проведена прихована мобілізація та сформована територіальна оборона?
– чому навіть така погано організована, непрофесійна та непідготовлена орда, як її описує Филатьев у своїх свідченнях-споминах, змогла зайняти такий суттєвий ковалок української території, яку ми буквально вигризаємо назад ціною надзусиль? –
ці питання колись слід буде поставити на повний голос.
І дуже хочеться почути щиру та переконливу відповідь влади, чому трапилось так, як трапилось. Бо тепер, після оприлюднення "мемуарів" російського десантника, ми напевно знаємо: не такий був страшний (і могутній) російський чорт, як його малювала російська пропаганда. І фактично скрізь, де ми його зустрічали, ми його зупинили. Чому тоді зустрічали не скрізь?..
 
Link to comment
Share on other sites

Ну от бачиш, кількість людей, які мають питання до зелепнів ростуть, як снігова куля щодня. А це ж ще війна не закінчилася. А опісля, то досить пару разів прокрутити отой ролик Зелепня про шашлики, щоб освіжити пам'ять у лохторату і знищити повністю рейтинги, та будь-які плани не те що на другий термін, а й взагалі на подальше перебування в Україні. Бо посадять, і надовго. Бо зуб на оте кодло блазнів мають всі, і наші олігархи теж. Так що будуть нищити їх при першій можливості.

Link to comment
Share on other sites

Нічого не буде.

Піля 2 СВ в СРСР теж надіялися на зміни.

Переможна війна цементує владу.

Навить термін такий існує в амерів "маленька переможня війна".

Link to comment
Share on other sites

5 hours ago, tom_cat said:

Нічого не буде.

Піля 2 СВ в СРСР теж надіялися на зміни.

Переможна війна цементує владу.

Навить термін такий існує в амерів "маленька переможня війна".

Цю війну переможною можна буде назвати з великою натяжкою. А маленькою - тим паче. Розвалена вщент інфраструктура, знищені міста і підприємства, більше сотні тисяч загиблих на сьогодні, в основному цивільних. А війна у розпалі, тобто це ще не остаточний результат. Маленькою і переможною вона була би, якби бойові дії йшли на тереиторії ворога, а не навпаки. Якби хуйлу вдався його задум, то так,для нього війна була би саме такою, і зцементувала би його владу до кінця його днів. Для України це трагедія, у будь-якому випадку, а не маленька переможна війна. І зцементувати владу, яка допустила до таких втрат, не вийде на трагедії, бо люди у своїй масі все-таки не повні дебіли, і якісь зачатки критичного мислення мають. Як влада "готувалася" побачили всі. Особливо ті,хто у перші дні попав у окупацію

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

"маленька переможна выйна" - це такий термін західних політиків. 

Насправді вона може бути і не маленькою, головне переможною. Війна гуртує громадян навколо керівника держави, а перемога додає популярності.

Подивіться на колишніх порохоботів і критиків влади. І взагалі на оточуючих. До 19-го року екзальтовані жіночки мало не ставили шоколадні іконостаси, зара велика кількість образно ставить іконостаси ЗЕ. Ті ж самі фрази, про "мудрого спасителя", тільки персонаж помінявся....

Link to comment
Share on other sites

У будь-якому суспільстві є відсотків 15, які будуть підтримувати будь-яку владу. Насправді, фанатів Зелепня не так вже й багато, як йому малюють опитування. У інтернеті цю ілюзію масовки створюють ботофеми і проплачені ломи з медіаблядями. 

Link to comment
Share on other sites

Великий процент суспільства просто хоче месію, який прийде і все порішає.

Якщо влада хоч в чомусь важливому має успіх - німб месії починає сяяти неоновими вогнями.

А в період війни відсоток людей, які шукають мессію відчутно збільшується. Гляньте на ФУП. Що пишуть ніки, які ще до війни були твердо за Петра.... :rofl:

Той же Слав, йожа, Марсер - вони ж за кнура горло готові були перегризти... :girl_crazy:

 

Link to comment
Share on other sites

1 hour ago, tom_cat said:

... Гляньте на ФУП. Що пишуть...

Так сходи і там розкажи ху із ху....

Хоча думаю за постійні наїзди на фуп і кацапські наративи за пару хвилин бан буде...

п.с. зате тут прокацапщину можна розносити безкарно

Link to comment
Share on other sites

On 05.09.2022 at 8:21 PM, Citizen UA said:

Цю війну переможною можна буде назвати з великою натяжкою. А маленькою - тим паче. Розвалена вщент інфраструктура, знищені міста і підприємства, більше сотні тисяч загиблих на сьогодні, в основному цивільних. А війна у розпалі, тобто це ще не остаточний результат. Маленькою і переможною вона була би, якби бойові дії йшли на тереиторії ворога, а не навпаки. Якби хуйлу вдався його задум, то так,для нього війна була би саме такою, і зцементувала би його владу до кінця його днів. Для України це трагедія, у будь-якому випадку, а не маленька переможна війна. І зцементувати владу, яка допустила до таких втрат, не вийде на трагедії, бо люди у своїй масі все-таки не повні дебіли, і якісь зачатки критичного мислення мають. Як влада "готувалася" побачили всі. Особливо ті,хто у перші дні попав у окупацію

Воно-то так, але ти упускаєш, що після великої війни у людей накопичується колосальна втома і, після її завершення, вони психологічно хочуть пошвидше про все забути, перегорнути сторінку, так би мовити.

Тому зараз влада всіх пресує " у нас війна" "не на часі" і "після перемоги".

То у випадку перемоги буде шалений прес "не смійте чіпати пам'ять загиблих" "не робіть піар на полеглих" і "треба думати про майбутнє" 

  • Like 1
Link to comment
Share on other sites

Взагалі у Зеленського погана політична ситуація - щоб йому забули всі пройоби, йому потрібна перемога= повернення всіх пройобаних територій. Єдина альтернатива - тупо утримання при владі завдяки воєнному стану. Там же не лише питання виборів Преза, але й ручної наразі ВР/кабміна і т.п.

Link to comment
Share on other sites

24 minutes ago, Спартак said:

Воно-то так, але ти упускаєш, що після великої війни у людей накопичується колосальна втома і, після її завершення, вони психологічно хочуть пошвидше про все забути, перегорнути сторінку, так би мовити.

Ну, не знаю. Особисто у мене навпаки - є велике бажання спитати за все. Та й самі зелепні висновків ніяких не роблять, а з подвоєним завзяттям мутять свої дєла і дєлішки, мародерять незважаючи на війну. Те ж саме буде після закінчення війни у масштабах на порядок більших, плюс намагання узурпувати владу. Вже зараз вони для того готують законодавче і медійне підгрунтя. 

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...