Перейти до змісту

звернення до правоохоронців України


Serhii

Recommended Posts

 В зв'язку з останніми подіями в середовищі правоохоронців помітне почуття образи та несправедливості у багатьох міліціонерів, які протидіяли Майдану, взаємодіяли з тітушками, добивали лежачих кийками, кидали камінням у відповідь та скоювали інші незаконні дії. Не всі міліціонери в цьому приймали участь, але у кожного є хоч один колега , знайомий, який безпосередньо порушував Закон. і кожен правоохоронець замішаний хоча б у тому, що не виступив проти цього. Дії міліції іноді були направлені проти екстремістів, проти злочинців, а у більшості випадків - проти громадян, які просто співчували Майдану, підтримували його активних прихильників та фінансували його. Але навіть проти екстремістів, які палили бійців внутрішніх військ, били ціпками та ображали вербально правоохоронців здійснювались незаконні заходи. 

З іншого боку, в Україні існувала (і поки що досі існує) система правового нігілізму, яка фактично ставила поза законом абсолютно всіх громадян України: від водія на дорозі до вищих посадових осіб держави. Звинувачувати у незаконності дій міліцію, коли все суспільство живе не по Закону, - це лицемірство. Саме це лицемірство бісить більше всього. Лікарі, вчителі, судді, прокурори, таксисти, священослужителі, викладачі автошкіл, підприємці-мінімізатори податків, трударі з зарплатою в конвертах, чиновники, студенти з липовими заліковками - такі самі , суть і плоть теперішньої України. А є ще загально-кримінальні бандити: розбійники, грабіжники, наркоторговці і крадії. Із всіх категорій найбільше критики дісталось чомусь саме міліціонерам. Несправедливо? Так, це дійсно несправедливо. І не в Майдані справа. І не в євроінтеграції. Обурення від Врадіївки виплеснуло стільки ж ненависті щодо міліції, скільки і багатомісячний Майдан. Кого винити за Врадіївку? Бандерівців? Правий сектор? Чому вчинок лише трьох моральних виродків Врадіївського РВ УМВС так сильно вдарив по всій українській міліції? Чому? Чому? можна безкінечно завдавати таких питань та наводити безліч прикладів несправедливої реакції суспільства. Міліція - під прицілом. Те, що можна вашому сусіду, вам ніяк не можна. Міліція несе відповідальність тепер в рази більшу, ніж будь-хто. 

Тому не буду звертатись мовою права та Закону, якого зараз в Україні немає. Адже Ви прекрасно знаєте, що в правовому полі в міліції можуть працювати не всі практичні підрозділи, а служби обслуги міліції: кадровики, фінансовий відділ, деякі керівники, що протирають штани в кабінетах, а також чергові частини, ІТТ, СІЗО, експерти та ще деякі. Практичні підрозділи, опера, слідчі, спецпідрозділи поставлені в умови, коли виконати свої обов'язки на високому рівні ефективності без порушення Закону майже неможливо. Не кажу, навіть, за бідну матеріально-технічну базу, коли доводиться за корупційні кошти вирішувати питання розслідування кримінальних проваджень. Корупційні кошти - це навіть ті, які ви платите зі своєї зарплати за бензин, прінтер, ремонт кабінету, папір, витрати на відрядження і т.д. Саме так - використання навіть зарплати на службові цілі - це корупція по суті. В деяких цивілізованих країнах це навіть записано в Законі. А по суті - це корупція в будь-якій країні. Про яке неупереджене слідство може йти мова, коли на роботу потрібно витрачати свою зарплату? А як можна пояснити, коли за затвердження підозри по провадженню прокурору потрібно нести "магарич"? Статистичні картки на злочини вже протягом десятиріччя оплачуються прокурорам. Міліція платить прокурорам за те, щоб притягнути підозрюваного до відповідальності. Не за те, щоб випустити бандита та наваритись на цьому, а лише для того, щоб показати в статистиці свою успішність, ублагати керівництво та не бути білою вороною. Платите, щоб отримати звання вчасно. Платите, щоб здати щорічну перевірку з фіз підготовки та знання нікому непотрібних бюрократичних наказів та інструкцій. І живете в бідноті та неповазі, фактично в рабстві. Не поважаєте себе, і відповідно не поважають вас. Така система просто ламає будь-яку чесну порядну людину. Професійна деформація настає за рік-два в системі. Німецький поліцейський за два роки буде такий самий як і український. 

Зважаючи на вищевикладене, ви мали б радіти змінам. Але жодного схвалення не чутно. Адже майданівці - герої, а вас змішали з лайном. Іменами ваших супротивників, яким ви змушені були протистояти, бо так диктувала система, називають тепер вулиці в ваших містах. Ваші знайомі та родичі намагаються вас повчати , бо "надивились майданівської пропаганди". Ви все розумієте, ви не дурні люди. Ви знаєте ціну словам, правді та брехні. І ви не вірите. Ваше право - не вірити, що все змінилось. Ваше право - стверджувати, що все буде по-старому через пару місяців. 

Але я хочу вас запевнити: революції не знають справедливості, революції - це помста, революція може виправдати колишніх ворогів і знеславити колишніх союзників. В такому суспільстві, як Україна, ваше протиставлення себе українському народу, який би він не був, - це самогубство. Ви здаєте адміністрації зараз на сході... ви задоволені собою і чекаєте , що вас визнають правими, що вас простять за Антимайдан , за приналежність до системи, яку ви не створювали, але в яку були інтегровані. Всі ваші зусилля будуть спрямовані, як завжди, на виживання та підлаштування до нових умов , але з надією призупинити, пригальмувати зміни в суспільстві. Ви боїтесь люстрації. Ви боїтесь скорочень. І ви наївно сподіваєтесь саботажем забезпечити незмінність теперішнього становища. але ви круто помиляєтесь. Кожна ваша дія на саботаж, та ігнор київської влади призводить до зміцнення упевненості про необхідність ПОВНОЇ люстрації, та всеохоплюючого оновлення особового складу. Шантаж саботажем призводить не до поступок на вашу користь, а до рішень керівництва країни та олігархату про створення паралельних структур, які спочатку вас замінять, а потім якщо не пересаджають, то засоромлять на все життя. Вам нікуди тікати. У вас немає олігархічних мільйонів на зміну місця проживання. Ваші діти будуть оцінювати вас не за Майдан, а саме за теперішній післямайданний час. Можна все життя жити чесно в відділі кадрів, ні разу не брати хабарів і нікого не бити, а в квітні 14 року заявити про підтримку Росії, і ви - найзліший ворог. Можна все життя підкорятись системі, брати хабарі та бити підозрюваних бандитів-"відморозків ", але в квітні 14 скинути сепаратиста з російським прапором (що також, до речі, може бути протизаконно) , один на один вийти проти сотні людей з битами і стати героєм, якому дадуть орден та все життя шануватимуть. 
Зробіть свій вибір свідомо. Подумайте і прийміть свою сторону. Якщо ви на боці ворога, то готуйтеся до наслідків. Якщо ви на боці України, то вам надано унікальний шанс кров'ю змити всі свої гріхи. 


З повагою

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...