Перейти до змісту

Стиви Джи

Рада Модераторів
  • Posts

    10307
  • Зареєстрований

  • Last visited

  • Days Won

    55

Стиви Джи last won the day on 24 серпня 2016

Стиви Джи had the most liked content!

Информация

  • Стать
    Нема даних
  • Конскіє Раздори
  • Lesotho

Стиви Джи's Achievements

Аксакал

Аксакал (7/9)

11.1 тис

Reputation

  1. Мене немає на фото. І немає на цьому форумі. Прошу видалити мій акаунт. Заїбали нескінченні присікуваня. Цього разу гілки "повернись" можна не відкривати-не подіє. Тухніть у власному поту, зрадапідари. Я все сказав і я тут зайвий.
  2. тобі достатньо, з чим тебе і вітаю мені ні, і на всі твої доводи мені поїбати отакої
  3. а чому-"контр"? я не зважаю на лай всіляких мосьок, які за мною по гілках гасають
  4. мені похуй їх політичні вподобання, я їхню музику слухаю і я можу зрозуміти, чому вони не кажуть на публіку зайвого, у них родини в Криму тому я не буду їх судити, я не суддя нічого непоправного вони не зробили і не сказали
  5. Тарас Білка поделился своей публикацией.1 чТарас Білка1 ч · SaporoshjeДуже прикро, що, в принципі, непоганий музикант арсен мирзоян (Арсен Мірзоян) виявився кретином безголовим, нездатним розділити чуже горе. Ну що ж... пішов чистити плейлист. Оперуючи термінологією "діряві поліцейські" і захищаючи якийсь там "кодекс" вбивці і виродка опустився цей персонаж для мене надто низько... Кому цікаво - скрін з коментарів публікації Сергей Лукин Borys Filatov, зверніть увагу. І не знаю... наприклад, забороніть його концерти.
  6. ***позіхаючи*** це вони казали навесні 2014 після того, як зрозуміли, що мав місце наєбайтунг, написали оцю ось пісню, наприклад https://www.youtube.com/watch?v=cyN-Dneoroc до речі, вчора в Києві був концерт одни з небагатьох російських музикантів, що не сцуть їздити давати концерті в Україну така хуйня, малята
  7. ключове "2 млн. євро" там на лапу судді сума піде від 50 тисяч доларів тому і рішення суду таке а за трьошку ціною в 25 -30 тисяч доларів судді ніхто більше 2-3 тисяч не запропонує, а суддя в нинішні часи не стане за такі дрібні гроші приймати стовідсотково незаконене рішення
  8. навіть брат-СБУшник не може змусити суд переплюнути Сімейний кодекс для того, щоб гіпотетично відмутити квартиру, яка в спільній дольовій власності чоловіка та його попередньої дружини, треба вибудовувати складну схему за участю нотаріусів, суддів і ще купи людей, затрати на що сягнуть по сьогоднішнім цінам тисяч 20-25 доларів (взятка суду в 2000 доларів канала в 1998 році, зараз за таку суму жоден суддя ризикувати не стане). Та й в часі це затягнеться на пару років. Вся ця квартира - трьошка в занюханому Херсоні у чувака явно не мільйонерських статків- стіко не вартує по теперішнім цінам
  9. я так зрозумів, квартира була придбана ними в спільну сумісну власність з першою дружиною, ділили вони її через суд, 2/3 суд віддав йому, 1/3 - їй, тому вона пише "там залишилася моя кімната", але де-факто вона нею не користується але ж навіть при таких раскладах його друга дружина ні на що в цій квартирі претендувати не може від слова "абсолютно", поділу підлягає виключно нажите спільно з нею в шлюбі хіба що чоловік, наприклад, брав гроші в борг у батьків другої дружини, наприклад, і вона могла би через суд руками батьків відсудити в нього квартиру в рахунок погашення боргу, але це вже якась зовсім пиздувата правова конструкція щось там з обґрунтуванням вбивства не в'яжеться
  10. З загальної канви оповіді, яка, до речі, ну ніхуя не дивна, звичайна "бытовуха", бувалі мусара вам розповіси, що 85% вбивств у нас саме з цих підстав та ще по п'яні, залишається нез'ясованим одне: якщо поциєнт придбав квартиру під час свого шлюбу з 1-ю дружиною, то друга дружина аж ніяк не могла б у нього відсудити частину цієї квартири. Лякати погрозами могла, звичайно, якщо вона зовсім тупа і не може погуглити в неті правила поділу майна, але ніхто б адекватний цих погроз не злякався б, бо вони гівна варті. Так що тут якась хуйня, і, можливо, привід для вбивства був інший. А так, звичайно ж, жах, ужос-ужос і все таке.
  11. Про всякий бытSep. 19th, 2016 at 2:45 PM Гуляли, и гуляя видели чудесную тётю формата «не упустить последний шанс». Тётя сидела напротив нас в кафетерии и, томно отхлёбывая бодрящий напиток, хищно зыркала бельмами туда-сюда, так и норовя уцепить зазубренными крючьями накладных ресниц какого ни на есть женишка себе. Женишков в кафетерии, надо отметить, было средне, не то что бы вот совсем никого, а даже и наоборот — имелись экземпляры различных конфигураций, присутствовал какой-никакой, но все же выбор, но, как назло, все, по большей части — были при спутницах, отчего тётя с нескрываемым омерзением поджимала губы, яростно дула в чашку и всем своим видом говорила — да что ж за день то сегодня за такой,а? Что ж за жизнь то за такая, поганая, а? А для того ли меня маменька растила, холила и лелеяла, что бы я вот так вот тут теперь сидела то? Одета тётя, по случаю воскресного дня и престольного праздника была по богатому: Джинсы с высокой талией и цветком из страз на левом бедре, аккуратно заправленные в невероятно высокие ботфорты на чудовищной высоты шпильке, щедрой розовости пуловер типа «летучая мышь» с вот такими вот рукавами, ну вы понимаете, и некое колье из чего-то блестящего-блестящего и, вероятнее всего, дорогого-дорогого. Я, по глупости своей деревенской, вообще думал, что женщины бросили заправлять джинсы в сапоги ещё году в 98, но однако же, как видите, сильно ошибся. И не только ошибся, но ещё и, в силу скверного воспитания и вздорного нрава, начал вроде как украдкой показывать на неё пальцем и тихонечко шипеть жене — мол, глянь, какой тираннозавр то у нас тут! Ей богу — сейчас ногу же мне откусит! Вот те крест! Шёпот у меня, надо признать, никогда особо изящным не был, и тётя вроде даже немного услышала меня, ну или просто так совпало, но сине-чёрные веки её злобно захлопали, и я, если бы умел, обязательно бы заплакал от страха. Но поскольку плакать я давненько уже разучился, я просто вжался по возможности в кресло и остаток времени сидел молча и страдальчески смотрел на часы, которые как назло совершенно перестали двигать это самое условно-линейное время. А когда, наконец-то, минула вечность, и пришла пора наесться и покинуть заведение, то уходил я быстро, суетно, прикрываясь женой, а то мало ли. Утащит ещё такая к себе в логово и ну передо мной в джинсах да сапогах расхаживать. Возьмёт ещё и клатч откуда нибудь вынет! Такие могут! Очень даже запросто. Чик — и всё! И на тебе, и пожалуйста! Отчаянные ибо. Или кардиган. А я этого страсть как не люблю и опасаюсь! Натерпелся страху одним словом. Надо бы какой-то фонд помощи создать что-ли, таким вот тётям, как-то адаптировать их, постепенно вводить в курс дел, социализировать в конце концов. Кофты научить подбирать, джинсы из сапогов вытащить, ботфорты вовсе запретить... Я бы даже рублей сорок-сорок семь пожертвовал бы туда. А то ведь страшно по заведениям ходить. Был бы без жены — точно бы съели! Вы чего как, люди православные?
×
×
  • Створити...