UkrainianMan

Из всего, что происходит, возникает вопрос: у ребят (МГ42 и Формы) есть связь с АП? Если есть, то что она говорит об "включении ссылки на новый форум на основной странице"? Я уверен, что этот вопрос хочет задать каждый здесь находящийся, но может только тот, кто напрямую с ней связан...

Давайте сварити Ляшко за те, що він патріот і робить свою справу. Давайте-давайте! Адже в країні, бля, повним-повнісінько патріотів, і кожен дупотат ВР взяв в руки автомат і поїхав приймати участь в АТО! Так що давайте сварити Ляшко.  

І взагалі, чим більше своїх свариш - тим більше це схоже на Україну, бо тут так прийнято! Не відступайте від традицій! Головне побільше сварки, гімна вилити на всіх своїх, а потім так: "А я шо, а я - нічо!". 

О, дякую що нагадав. Треба буде заявочку написати. 

Стягнув на ФБ у Чєпіноги:

Про їду та її вред... і пользу...

В дєцтві нас учили, що завтрак ззіж сам, обід поділи з другом, а ужин отдай... Добкіну. Кажуть шо січас ця концепція уже устарєла і можна жерти коли захочеться... Ми так і робимо часто... Ото, бува, ззіси цельної овсянки на воді з половиною єжевичної ягоди зранку, та в обід отвєдаєш дикого рису з грибами шіітаке... І цілий день така льогкость во всьом тєлє... Аж поки увечері не вип’єш півтори бутилки водки з двома пачками пільменів. З сметаною разумєється... Ну, це перед Київським тортом і вареннячком... Це в лучшем случає... Бо якшо є якісь гості в домі, то вже після Київського торту якомусь мудрому чоловіку ше вздумається ззісти пару грибочків з банки... На коня, так сказать. Ну і з водкою, да... Бо я ше не стрічав в жизні чоловіка, якому б хотілося маринованих грибочків просто так, без водки... Якщо серед ваших знакомих такі є, то не довіряйте їм ні на секунду і гоніть в шию, бо це люди неіскрєнні і закомплєксовані... Сьогодні він вам їсть грибочки без водки, а завтра встроме ножа ззаді... І це ше харашо якшо – ножа... І після грибочків все починається по новому кругу... Вєчне возвращєніє, як писав Ніцше... А потом встаєш утром і справедливо думаєш: херня воно весь цей здоровий образ жизні... Жреш-жреш ті шіітаке, а воно тіки хуже становиться...

Тому я вас від пізніх вечерь все таки застерігаю... Хоча ісключить їх полностью тоже невозможно, клянусь вам лічним опитом. Десь пару місяців назад, помню, встав я посеред ночі, часа в три, шоб випить стакан холодної води з лаймом... Поліз у шкаф по стакан, а в шкафу лежить “Пряник “Золотоніський” з повидлом”... Та ше при чому і не сам лежить, сука, а в акурат коло бутилки “Хеннесі”... То води я так і не попив... А лайм десь к їбеням закотився за холодільник. Ну і хуй с ним. По-моєму він там і досі лежить... Лайм мене вже тоді не інтересував. Бо я сидів і думав важкі думи, шо люди в принципі, злі, жестокі і неінтірєсні... Ну не всі, а тіки ті, до кого мені удалось дозвониться... Жоден, жоден (!!!), бля, не дослухав до кінця як я його уважаю... Сплошна стіна ненависті і непоніманія... Хотя нє, один таки, кажись, найшовся, ну він на той момент уважав мене ше більше чим я його... Ну об’яснить цього вже не міг, бо перейшов в разговорі на упрощонний варіант есперанто (в ньому іспользується тільки фраза “Ммм-м-м”) і я поклав трубку сам... 

Ну я пишу вам цей пост не для того, а для того, щоб спеціально іспортить вам вечерній апетіт і врятувать від пару тисяч ненужних калорій.

Взимку 2010 року, успєшно проіпав президентську кампанію Юлії Володимирівни (в своє оправданіє могу сказать, що це не тіки моя заслуга, це – плід колективної творчості) я поїхав на заслужений отдих у Мексику...

В Мексику летіть тяжело і довго. Довго тому, шо вона далеко, а тяжело тому, шо невозможно бухать двадцять чотири часа підряд (з учотом стиковок і пересадок). Хотя мені і удалось спростувать цю істіну, не так це вже й важко... Як казала моя перша вчителька Марія Михайловна: можеш же як, хочеш... Да, магу, да... 

По прильоту в Мехіко (з самольота цей город виглядає як найбільший в мірє лагерь беженців для совєцьких сборних гаражів) мені захотілося автентіки. І я попросив гіда повезти мене в правильне місце. То він і повіз... На якусь їхну троєщину... Потом оказалось, шо це центральна площа города. На центральній площі города росли брудні кактуси і красіво літала по воздуху жирна бумага з під якоїсь сільодки. Про то, шо саме з сільодки я узнав уже потом, бо вона мене таки нагнала і іспользовав порив вєтра кинулась на мене, як опитний і безжалосний орьол...

Ресторан, куди я прийшов був автентичним на сто сємдесят процентів. По углам сиділи персонажі, наче б то зішедші з фільму “Хороший, плохой, злой”. На вид їм було років триста-триста піісят... Сразу чось вспомнився фільм “От заката до рассвєта” Родрігеса-Тарантіно...

Ше там були музиканти. Вони грали за гроші для таких любителів екзотіки як я. Я їм дав піісят доларів і вони почали грать і співать... Потом оказалось, шо у них одна пісня стоє 25-ть центів, і то, як потом об’яснив гід, вони мене наіпали раз в пять в сравнєнії з кон’юнктурою ринка... В обшим, скоро у них закончився репертуар і вони попитались підмінить мєсний фолк “калінкою-малінкою” і даже “подмосковними вєчерами”. Ну я їм сказав “заткніться” і вони питали: сеньор, можна ми вже підемо додому? І даже пробували отдать сдачу, ну я їх одпустив і так... Перед цим я ім поспівав українських пісень з репертуару Квітки Цісик, Софії Ротару і раннього Скрипки, і вони казали: Муча Граціа, Гранде Сеньоро! ... Ну було замітно шо вони брешуть і шо їм не сильно понаравилось...

В завєдєнії було всього два блюда: текіла і томатний сок. Люди пили текілу, а мухи – томатний сок. Це всіх устраївало. Мухи були великі, зелені й довольні жизню... В один момент я попросив просто води, на шо офіціант мені сказав: та де ж її, плять, взять тієї води, - текілу пий, це вкусніше. Я согласився...

Під кінець вечера я сидів в углу разом з амігами і вже нічим од них не отлічався. По-крайнєй мєрі, внєшнє... В науці це називається мімікрія і симбіоз, по-моєму... Точно не помню, бо вчився я неважно... Ми з ними говорила про білого тигра Тігрюлю, яка бездарно програла вибори і про то, хто все-таки вбив Гетьмана і Чорновола... Аміги були дуже освєдомльонні в цих вопросах і оповідали свої версії, а може мені так тіки казалось, тєм болєє, шо по іспанськи я знаю тільки одне слово – Барселона. 

Потом, коли я вже не міг пить фізічеськи (потому шо устав, як співав Висоцький), то я пішов додому. І на виході в пориві чувств і родственності душ дав сто доларів якомусь мєсному бомжу. Після чого він повз за мною на колінах кілометра два, єлі одчепився... Для цього йому понадобилось дать ше двадцять доларів... і він уповз обратно... Не ісключено, шо в дальнєйшому він став президентом якоїсь страни...

А ноччю мені було пагано. Дуже пагано... Я помню цей день (ніч), бо саме в цей день Янукович прогодив процедуру еякуляції (чи – інаугурації, - так просто й не вспомню зараз)... В общим, десь там, далеко, у рідному холодному Києві Янукович здіймав над головою бутафорську булаву і клав руки на пересопницьке євангеліє, яке потом по-моєму, удачно й списдив... Чи то він якесь друге євангеліє списдив, - не важно... Важно то, шо у Києві в даний момент Януковичу було хорошо, а мені було в Мехіко – погано... Діалектика, пля...Вєчна ця, сука, діалектика, яка лізе коли її не просять...

Ну, зате, назавтра я мав на обід всяких вкусних мєстних существ... Ну, про це я потім розповім, пообідайте сначала, я ж не ізвірг...

завжди цікаво прочитати про ваші подорожі 

чекаю звіту про Йорданію. 

Між іншим, цей жартівливий пост навіває нежартівливе питання - після того як Ху*й*ло здохне, чи припиниться в їхній країні це мракобєсіє, яке він їм нав’язав? Іншими словами - якщо викинуть з гри хуйла і перестати арештовувати журналістів та блогерів за "вольницу", заборонити цензуру на геббельс-ТВ, чи прозріють ватніки, чи ні?

переіменувала )))

Єто ж зовсім другоє дєло тєпєрь)))

Знову українці мріють про "доброго гетьмана", який "прийде, доярок приведе порядок наведе"...

Не треба нічого чекати особливого, як на мою думку, окрім чітко визначеного прозахідного курсу розвитку країни.

Тюбля... Я було подумав, що "рушникИ" (читати українською) - це контр-теза "вАтникам"...

забагато думаю...

Мій дід не любив розповідати про війну, а якщо розповідав, то завжди щось веселе, із приколами, і ніколи не про бої, хоча він піхотинцем "прошагав" до самого Кенігсберга, а звідти його ранило і вже відправили додому. 

Кіно про війну - аж плювався, коли бачив. Казав, що то все брехня, що по тілівізору показують...

давно уже - оттрубишь контракт, получишь паспорт

Трішки інакше - подаєш заявку, отримаєш паспорт (не громадян не може служити у військах США) і тоді трубиш контракт. 

Oleksandr Voroshylo

отже, слухання сенатського комітету з міжнародних справ «Ukraine - Countering Russian Intervention and Supporting a Democratic State».

 

загалом, слухати такі засідання – саме задоволення. прям дивишся на кожного сенатора і розумієш – перед тобою сидить авіаносець «джордж буш». 

 

очевидно, що сенат (та й адміністрацію обами, як зрозуміло з виступів представників держдепу, мінфіну та міноборони) рашка роздратувала люто. і сша за нас взялися всерйоз. власне, уже в назві акценти всі розставлено правильно – антиросійський запал, максимальна допомога україні. як приклад – 10 хвилин обговорювали енергоефективність в україні, як потужний засіб впливу на рашку.

 

про якісь танці з бубном навколо раши мови вже взагалі нема. обговорювали виключно, що сша мають зробити, щоб поламати плани раши. питання, що лунало неодноразово, включючи від голови комітету, демократа: політика адміністрації – це відповідати на порушення з боку раши чи робити все, щоб цих порушень не було? у всіх величезна зануреність у всі деталі – від російської пропаганди і постачань газу зі словакії до вимог газпрому про авансові платежі за газ і неефективних з точку зору споживання газу бойлерів в україні.

 

єбали представників держдепу, мінфіна і міноборони в хвіст и гриву. дісталося навіть нуландше, яку вважають яструбом в адміністрації обами.

 

ось такий характерний діалог.

 

кокер (співголова від республіканців): хто фінансує сепаратистів?

глейсер (представник мінфіну): я думаю, це питання до спецслужб.

кокер: ви це серйозно? (are you kidding?) це ваша відповідь? ви знаєте відповідь на це питання взагалі?

глейсер: я думаю, представник спецслужб надасть відповідь на це питання.

 

а ось так маккейн ось познущався над міністерством оборони.

 

– і як ви доставили це обладнання?

– через німецьку компанію.

– звісно, американський літак не міг сісти в аерпорту києва. бо це б могло виглядати як провокація. звісно.

 

власне, це ще один момент, який звертає на себе увагу – ми боїмося спровокувати рашу? камон, бейбіс. раша уже стільки наробила, що нам взагалі уже пофіг, що вони там подумають.

 

охопити все, що обговорювали, звісно, не під силу. серед можливих термінових засобів боротьби з рашею розглядали:

 

боротьба з офшорами (tax havens), яка може бути навіть ефективніше за прямі санкції;

 

можливість припинити обслуговування російських кредитних карток. 90% карток обслуговується через сша. мовляв, це ж дуже легко зробити і тут нам участь європи абсолютно не потрібна. а ефект буде ошеломітєльний.

 

багато говорили про модернізацію української армії from its soviet state to a modern state.

 

характерний в цьому відношенню пасаж.

 

сенаторша боксер (яке прізвище!): забудьте на хвилину про гроші, це наша проблема. що, на вашу думку, ми маємо зробити вже зараз? що пропосять в нас українці і що ми їм не надали? (forget the money for a minute, that's our problem. tell us what you think we should do right now? what the ukrainians are asking for and what we are not giving them?)

 

кілька разів піднімалося питання – а чому власне тільки non-lethal equipment? чого ми боїмося?

 

сентатор джонсон: припустимо, економічний підхід покаже свою безперспективність, що ми збираємося робити? чи розглядаємо ми можливість хоча б якогось постачання зброї хороброму українському народу?

(до представника міноборони)

яке озброєння, на вашу думку, потрібно україні, щоб поламати путінські плани? танки? що може спрацювати? (what type of lethal weapons do you think ukraine needs to change putin's calculus? any tanks? what might actually work?)

 

наостанок діалог між сенатором коркером і анжелою стент, Ms. Angela E. Stent, Director,

Center for Eurasian, Russian and East European Studies, Georgetown School of Foreign Service 

 

corker: from your perspective, how important, how dramatic is what's happened [in ukraine] for the united states?

stent: i think, if we look back in the past few ideas, this regions was important for the united states but it wasn't our first priority. we've come somewhat late. 

 

і не будемо забувати, що це була лише відкрита частина слухань.

 

висновок, який лежить на поверхні: #рашескоропизда

Саша Ворошило (автор цього чудного тексту) - мій одногрупник)))

Мій приятель, ведучий на російськомовному радіо Нью-Йорку, сам письменик та журналіст, прокоментував цю справу ось так:

Тупому колораду не надо ничего объяснять - в Рашу вали, ватное недоразумение.

30 - краще.

Ще чув від декоторих, що занадто багато прикріпленних тем… Мені не заважає. 

Она прекрасно понимает, что выборы она проиграет, поэтому старается сделать всё, от нее возможное, чтобы этих выборов не было. Это версия такая.

Ну, не сука??

Хотів написати те саме, випередили...

І кажуть, що БЮТ тисне на Ярему, який звільнив якогось мєнтовського бонзу з Одеси…, щоб назад взяв… Ну суки самі справжні… на чолі з головсукою. 

І ще - щодо беспосередьної теми поста - сьогодні відбулася Одеса. Сама справжня партизанщина проти колорадосів. Хіба можуть ще бути якісь питання?

Друзья! Я снова тут и готов ответить на все наболевшие вопросы! Отвечу на каждый вопрос!

"Друзья" - это сериал такой был. Вы здесь - "представитель страны-агрессора". Извольте выдерживать все тяготы и лишения общения с "врагами", а не с "друзьями".

Это по форме.

А по сути - с какой радости украинцам задавать вопросы представителю страны-агрессора?

Русские вроде как и нормальные люди - а когда начинают говорить об Украине - ну долбо;йобы самые натуральные, непрошибаемые и оконачательно свихнувшиеся. Такой же эффект получаем при начале разговора с любым русским о "поднятии с колен". Это очень больная тема - ведь они до сих пор (sic!) считают случившееся с комуняцким совком "геополитической катастрофой".

Фантомные боли совковой поры мучают этих ватников до сих пор.

И несколько новых допысувачив, при всем "положительном" стиле выдают себя с головой - они слишком с большим пиететом относятся к "ВЛАСТИ"…. они отождествляют себя с "ГОСУДАРСТВОМ"...

Вот почитайте вроде бы как нормального лкс1965 - он пишет про-российские тексты, ну хер с ним (зачем он заявился с ними на украинский форум - дело двадцать пятое). Но при этом у него сквозит "власть начала наводить порядок", "Хуйло (не могу эту фамилию писать по-другому, сорри), взялся и что-то там начал делать. Вот как бы подобные пассажи написал бы украинец? МЫ начали наводить порядок, МЫ заставили своего "условного Мурла" сделать то-то и то-то.

А еще - на один из заданных вами вопросов, хотим ли мы здесь "хвалить петуха за то, что хвалит он кукушку" - да, моё мнение - да, я именно этого хочу. Я хочу общаться на форуме, где нет антиукраинских, украинфобских и русофильских взглядов и изречений. Этого дерьма полно по всему интернтету - а вот попробуйте найдите про-украинский политический форум без вышеозначенного ватничества?

Надеюсь, нет нужды пояснять, что пишу я этот пост по-русски специально, для разрыва ватного мозга, чтобы было понятно, что патриоты Украины могут говорить и на русском языке.

Що ви слухаєте цих москалів, які два плюс два додати не можуть… Три мільйони туристів… ага… дурень думкою багатіє. 

Десантура, а ты где-то стрим ловишь или там на месте находишься?

Дєсатнура, по-моєму, на українському боці.

Да пофіг те Хуйло...

А п. Тигдим - Жора Лісапєткін, хіба нє? Стіль нє прапйош!

Понятно, что это из области фантастики, но уж очень хочется, чтобы и рыбку съесть и на ***уй сесть - то есть и жёстко всех сепарастов зачистить, и пострелять с десяток зелёных человечков и чтобы нихто из граждан Украины не погиб...