Search the Community

http://prokurorska-pravda.today/media/cache/article/bigimage/61eec9a7-7e.jpg.710.390.png Самое вкусное под спойлером: А бедный Порох наверное не в курсе.........

Ось цей перелік: 1) уявний суб'єкт люстрації, 35 років, який у 2003 році розпочав кар'єру в системі прокуратури й, дослужившись у 2011 році до посади заступника районного прокурора, вирішив піти з державної служби через небажання працювати в системі під керівництвом Віктора Пшонки, одіозного генпрокурора часів Януковича; 2) Сергій Льовочкін, 42 роки, колишній голова АП, з 25 лютого 2010 року по 17 січня 2014 року; 3) Анатолій Максюта, 51 рік, виконуючий обов'язки міністра економічного розвитку й торгівлі, який із квітня 2012 року працював на посаді заступника міністра економіки в уряді Миколи Азарова; 4) уявний міністр уряду, який у своїй майновій декларації не зазначає про майно своїх батьків або власне майно, лише "записане" на батьків, бо вважає це необов'язковим, оскільки батьки разом із ним не проживають; 5) Олександр Турчинов, 50 років, голова Верховної Ради, який зустрів незалежність України на посаді керівника відділу агітації й пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу; 6) Сергій Ківалов, народний депутат VII скликання й кандидат у народні депутати VIII скликання за 135 виборчим округом. Відомий тим, що керував Центральною виборчою комісією України під час виборів президента України в 2004 році, результати яких були визнані системно сфальшованими рішенням Верховного Суду. Голосував за так звані "диктаторські закони" від 16 січня 2014 року; Люстраційна перевірка, яку ми зробили, застосувавши до цих суб'єктів люстрації передбачені законом люстраційні критерії, виявила, що лише двоє фігурантів цього переліку підпадають під люстрацію: "технічний" міністр економіки й наш уявний заступник районного прокурора. Інші під люстрацію не підпадають. http://www.pravda.com.ua/articles/2014/10/2/7039324/ По-перше, відмовились від створення незалежної комісії, яка перевірятиме високопосадовців. Відповідальними за люстрацію визначили "районні органи влади" за місцем проживання суб'єкту люстрації. Це робить цей важливий процес повністю керованим діючою владою. Навіть якщо припустити, що влада не здійснюватиме незаконного впливу на своїх підлеглих ,– досить очевидно, що підлеглі ніколи із власної ініціативи не відлюструють своє керівництво. Тому, навіть якщо наш уявний міністр і не задекларував частину майна своєї родини, навряд чи його підлеглі в "районних органах влади" звернуть на це увагу. По-друге, намагаючись захистити від люстрації осіб, що посідають виборні посади, перейшли будь-які межі розумного. Первісний проект поширював обов'язок пройти люстраційну перевірку на народних обранців і на кандидатів на виборні посади, однак не передбачав настання відповідальності у вигляді звільнення або заборони на зайняття відповідної посади. Ці заходи відповідальності цілком розумно розглядались як порушення Конституції. Тим не менш, проект передбачав оприлюднення інформації про результати люстраційної перевірки. У фінальній версії документу від люстраційної перевірки відмовились. Таким чином, ніхто не перевірятиме доброчесність і відповідність стилю життя офіційним доходам такої особи як, скажімо, Сергій Ківалов. По-третє, із числа осіб, що підпадають під люстрацію, прибрали суддів, які раніше були звільнені за порушення присяги. По-четверте, ідеологічні критерії люстрації позбавили реального змісту, напевно, через несерйозне ставлення до них. Про це свідчить те, що прибрали обласну ланку керівників комсомолу з ідеологічного критерію люстрації. Представники нинішньої політично активної еліти, для яких ідеологічний критерій люстрації міг би становити небезпеку через їх радянське ідеологічне минуле, 25 років тому були молодими людьми, яким ще не виповнилось й 30 років. А це той вік, коли люди роблять свій вибір, і або долучаються до радянської системи – і тоді роблять кар'єру в комсомолі, – або йдуть із неї.