Search the Community

Жив собі президент України Петро Шоколадний, кум третього президента Віктора Нікчемного, міністр кабінету Микіла Пахла калузького, засновник партії ональних ригів і власник шоколадної фабрики в Хуйлостані. Щопрада, була в нього і інша фабрика, але його колега її нагло поцупив. За це Петро і досі дає йому електрику і харчі, щоб фабрика не стала. Вирішив він нагородити найкращих громадян з нагоди великого державного свята - дня Конституції, якою, щоправда, хто тільки і що не витирав. Зібрав він своїх помічників і каже: "Шановні, працюю я і вдень, і вночі. Думаю як мені за мінськими домовленностями поліпшити життя жителів Лугандону і Домбабве, бо не мають вони що жерти. А треба відзначити тих, хто є гордістю нашої нації. Дайте мені список хто просуває нашу науку вперед, боронить землю від орків хуйла кривавого, виграє медалі на змаганнях і популяризує нашу країну в світі. і дивіться мені, щоб не було в списку ні ментів продажних, ні ригів перефарбованих ні юльків з Турівської. Бо вижену вас усіх з секретаріату і будете до пенсії працювати за 5000 гривень на місяць." Насупились помічники, нелегку задачу дав їм гарант. Але робота є робота, треба виконувати доручення президента. Три дні і три ночі працювали помічники без перерви на перекур, макіато і сауну з елітними шмарами. Склали список довжелезний кращих з кращих, перевірили кожне прізвище, уважно все передивились, поклали в папку і віднесли президенту на підпис. Але сталася велика зрада, як хмара на сонце, наскочили агенти з Турівської на секретаріат президента. Підмінили вони список, щоб зкомпрометувати гаранта нашого. А в своєму списку підсунули ректорів безтолкових, ригів незамаскованих, артистів нікому не відомих і іншу шушеру. І підписав президент список не читаючи, адже довіряв він своїм підлеглим як куму. І пішла зрада в інтернет, почали тролі вилазити у фейсбуках і поливати гівном Петра Шоколадного. І раділи юльки на Турівський, що так розвели гаранта нашого. Зібрав президент помічників своїх, провів серьйозну розмову, соромив їх, зрізав надбавки і премії, лякав звільненням. Понуривши голову їхали вони відпочивати на Маврикій після цього, бо без премій бабла на Мальдіви не вистачило.