Search the Community

Особо я б виділив величезну групу, яку я назвав для себе "ображені ссикуни". Це ядерний електорат клоуна. Достатньо згадати, як вони масово з'явились в інфопросторі після першого туру. Вони сиділи на ничку і тихарілись. Бо боялись про себе заявляти. Боялись, що по них скажуть: "да ви ж ідіоти, ребята!" Про них ніхто не чув. І тут раз, а ім'я ім міліон. Коли у них почалась ейфорія через цей весь цирк, вони відчули масовий психоз і шо вже можна, що вже дали команду "фас", то і повистрибували, як черті з табакерки, розриваючи на себе тельніки: "А, сукі, нас не чують?! А ось ми. Всіх порвем!" Це ті, що "по приколу" і ті, що "на зло". Цікаво, що все ця поведінка вкладається в образ іх лідера, на данний момент. Він так себе і поводить. Як гаражний чорт. Який і зїбеться при першому ж шухері. І їх же першими наїбе і прокине. Але це в рамках їх розуміння. Хто б вони не були, чи прості черті, чи не прості, чи офісний планктон, чи хіпстеркі на підкатах. А їх дохуя і більше. Зауважу, що сам я ніколи не був порохоботом і за Порошенко на виборах 2014 року не голосував. І бачу, що це за людина і ілюзій з приводу нього не будую. Але зараз я знову вибираю напрямок, який завжди і обирав. Мені треба в демократичну Європу, а не в азійське рабство, в Євросоюз, в НАТО. Він зараз цей напрямок і втілює, незважаючи на всі проколи. І багато робить в цьому напрямку. І це треба дожати, а не проїбати. Вже мали можливість в історії. От ще є. (Олекса Манн, украінський сучасний художник)