Search the Community

Маємо ДТП с постраждалим хлопчиною від мотоцикліста. Читайте, бо нагадує фільм жахів: к/ф "Пункт назначения 1/2/3/4" А тепер подивіться відео! Ще раз і уважно. 1. Хлопчина у червоній футболці виходить на перехрестя з правої сторони. 2. Одночасно на перехрестя виходить дівчина з лівої сторони, у рожевій блузці, з червоною сумкою в руках, червоними штанцями. 3. Одночасно ха хлопчиною йде чолов'яга у червоній футболці. Поведінка пішоходів: 1. Хлопець йде до перехрестя - погано орієнтується, і постійно відволікається, не так само як дивляться по сторонам на перехресті для руху, та навіть майже хотів повернутись (нейти перехрестям) 2. За хлопчиною йде чолов'яга в червоній футболці і неяскравих (темно синіх) джинсах, але повертає направо вздовж дороги. 3. Дівчина зліва теж невпевнено йде і досягнувши бордюру на перехресті ... намагається зрозуміти: йти чи не йти, неможливо зрозуміти, куди вона дивиться і чому так невпевнена. Іноді з причини можливого руху здалечі "мотоцикліста" а іноді з-за того, що бачить попереду себе (ніби хлопчина чи велосипедист влаштували попереднє ДТП, або інший збіг проблем) 4. Дівчина чомусь має намір не ходити через перехрестя а бігати !!!! Не важливо що за перешкода, яку вона бачить, важливо, що є транспорт, колесами на перехресті і починає рух, від цього всі інші учасники руху (пішоходи) взагалі починають неадекватні дії. 5. Хлопчина йде по перехрестю, але вибігає з лівої сторони чомусь далі аніж саме перехрестя *** 6. Ще одна Людина в червоній футболці і неяскравих (темно синіх) джинсах (як для візуального повторення подій і підсвідомого відволікання, з доданням відчуття Де-Жа-Вю), теж досягає переходу. Поведінка транспорту (всі учасники ведуть себе з порушенням): 1. Автобус маршрутний. Знімається з гальм, і починає рух, що додає "впевненості" іншому транспорту для початку руху. Це свідчить, що перехрестя "вільне" від пішоходів. 2. У маршрутного автобусу дуже погано видні гальмівні сигнали, коли він зупинений примусово на перехресті. 3. Зправа від автобусу наздоганяє велосипедист в білому, що є збігом з білим кольором (психологічно) смугами пішохідного переходу, йде на випередження, і повинен змінити положення на смузі, з причини що за перехрестям зразу припаркована машина. 4. Зправа стоїть темне-червоне таксі, з відкритим капотом, прямо між смугами різних напрямків пішохідних переходів на перехресті. Заважає учасникам об'єктивності руху. 5. Зправа зразу за перехрестям не за правилами стоїть сріблясте авто "на парковці". Примітки і додатки: 1) Збіг обставин як Містичні події, та попередження або планування подій Серіал "За гранью / Fringe - 3 сезон, 3 серия http://clipiki.ru/video/215243/Za-Granyu--Fringe-3-sezon-3-seriya - Ця серія та ... приклад з реальним нещодавнім ДТП, нехай буде тутешнім форумчанам причиною міркувань: "як розпізнавати політичні технології, провокування або розпізнання збігу обставин" 2) Збіг обставин або системні події ... навколо містичного розуміння "незворотних подій" - міркування над темою, "а чи дійсно дії незворотні, або може це можна відчути .. як скупчення негативних небезпечних факторів, і попередити" кінофільм "Пункт назначения 1/2/3/4" http://i.piccy.info/i9/225bfa95af8b951dca7609807d30709a/1434030480/21113/879412/5022033088f58f127b3619aac326c2f2_1_.jpg Це не просто тлумачення, це саме такий збіг обставин. Іноді такий збіг тлумачиться як те, що сама смерть (передчасно спровокована незрозумілими силами) чи закономірність подій створюють прогнозовані нещастя, і цей збіг може мати науковий підхід. Наукові вхідні дані (с) А якщо це правда і "містика" вже давно використовується як аналітика, то скажу так, що політичні технології створюються саме на провокуванні цілих систем послідовних подій: Наступ Путіна, війна (с) Але якщо політичні технології зтикаються з непередбаченими подіями, і все одно намагається отримати бажане, тоді все веде до: третя світова війна (с) І саме тому не треба бути пророком, а тільки передбачити всю систему послідовності подій, не передбачених самими об'єктами (нехай навіть Путінізмом), за якими теж йде спостереження. (Запобігання задуманого "всё должно было случиться, но не это", Fringe - 3 сезон, 3 серия, время 35:50 ) Тоді якщо все можна науково описати, тоді не існують пророків. Але в ще більшій системі з назвою "створення світу", саме від Творця створюються елементи та навіть носії (люди) які можуть повернути події в контексті відхилення від "незворотніх подій" як знищення світу. Тобто знову події прогнозовані, "запрограмовані" в глобальному сенсі (від вищої Волі, до якої все підкорено, що християни називають "Божим проведінням"), відповідно це більш аніж розуміння всередині планетарного життя. Таким чином перехрещується наука, релігійні розуміння існування світу за відповідними вже встановленими правилами, система часу, та передбачення подій у часі.

На создание темы меня вдохновило, собственно, чисто случайное событие - оказался в замкнутом пространстве на долгое время, и единственное что позволяло это время "убить" - был опус известного в узких кругах российского писателя Бушкова - очередной том его фантастической эпопеи о... ну конечно же, майоре ВДВ Свароге. И поскольку читать сие творение авторского гения можно только совершенно отключив моск от обдумывания содержания во избежание конгитивного диссонанса и прочих девиаций - думалось о другом. А поскольку читалась все же фантастика - думалось как раз о ней. И вот потихоньку анализируя сей пласт литературы (а я себя почитаю за любителя и фантастики читаю много и разной) пришел к любопытным выводам. Начнем издалека. В конце 80-х - начале 90-х годов прошлого века рынок фантастики тогда еще огромного СССР захлестнула просто таки волна гаррисонов, шекли, ханлайнов и прочих азимовых. И не удивительно - ведь де-факто рынок был девственно пуст, а свято место пусто не бывает. А вслед за западными авторами - стали появляться отечественные. Заговорили о Лукьяненко, Перумове, Олдях, Дяченки, Звягинцеве... чуть осторонь стоял Валентинов, творчество которого не все вообще хотели называть фантастикой, придумав эдакое заковыристое слово "криптоистория". Страна развалилась, Украина получила независимость - а авторы продолжали писать. И чем дальше - тем ярче, выпуклее, так сказать, стала видна РАЗНИЦА. Разница между авторами, идеями, идеологиями, ценностями, вопросами, которые подымают и на которые отвечают их книги. И как то так получилось, что фантасты поющие осанну государству, силе, личности, примату насилия как средства достижения цели - оказались в РФ. А те кто писал о совести, нравственности, выборе, цене решения, душе - оказались в Украине. Да, эти писатели русскоязычные, да, возможно даже русские (Ладыженский, Громов) - но они со своим происхождением, своим русским языком ВНЕ русского мира который строит нынешняя Россия. И не только вне. Все их творчество - это открытая борьба с этим самым миром, противостояние ему. Именно на их книгах выросло поколение вставшее на Майдане в казалось бы обреченном на поражение противостояние с молохом януковской камарильи. Именно эти мальчики и девочки, читавшие "Героя" и "Нопэрапон", "Мессию" и "Рубеж", верящие в добро, совесть и торжество справедливости взяли... и победили тогда, когда все предрекали поражение. Именно они сейчас в волонтерах, в окопах, на улицах, площадях, в своих квартирах каждый день борються с тем самым "русским миром по российски"... К чему это я? К тому, что может пора нашим государственным мужам как то отреагировать на сложившуюся реальность? Может, правя украинский язык пора сделать маааленькое уточнение - разделить въевшееся "російській" на "російський" та "руський", щоб назавжди розділити ці по суті дуже різні терміни. І зробити це якомога швидше, щоб руські люди - громадяни й патріоти України раз за разом не чули про себе образливе для них "росіянин"? Чітко сказати що руські-громадяни Україні - то є невід'ємна частина народу України, її сини й дочки. Їх мова - руська мова - є мовою України разом з Українською. А всякій наволчі, що розкриває свою ротяку вякаючи про "ізик окупанта" заткнути ту ротяку раз і назавжди, заткнути разом з зубами запихавши в їх смердючу горляну те лайно, яке та наволоч лила и продовжує лити на тих, хто пліч опліч з україномовніми боровся, гинув та перемагав рятуючи НАШУ Україну. Може час зрозуміти, що написані російською... ні, РУСЬКОЮ мовою книги Валентинова та Олді, Дяченко та Васильєва, що вивели тисячі на майдани на боротьбу зі злом зробили для нашої держави набагато більше ніж найукраїномовніши орлиці, дрищі, юльки та швайки?