100 років тому..

[Provokator]

Історія повторюється двічі, перший раз як традегія, другий раз як фарс.

 

Сьогоднішня слабка ліберальна влада України дуже схожа на владу УНР і повторює тіж самі помилки, сварячися між собою за владу перед обличчям потужного ворога.

 

Гібридна війна то не вигадка 21ст.

Під час переговорів радянська(російська читай) сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних російських військ в Україні немає. Зі свого боку, Директорія не погодилася на об'єднання Директорії з українським радянським урядом(Євразійським союзом) і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР.

 

 

Коли з економікою в Україні було добре? На початку 1991-го?

По причині критичного політичного та військового становища в республіці Директорії не вдалося налагодити управління економікою. Великі економічні втрати, яких зазнало господарство України в результаті першої світової війни та революційних подій, були катастрофічними. (читай втрати внаслідок російської агрессії)

 

В оману людей тоді вводили без ТБ кисельова і без інтернету. Рівень наївності за 100 років не зменшився.

 

 

Селяни(читай лугандонці) почали усвідомлювати, що на обіцянки більшовицької(російської) пропаганди не можна покладатися, і запізно повертали свої симпатії до Директорії. По всій Україні вибухали повстання проти більшовиків, але було вже запізно. В квітні 1919 року на Правобережжі були розгромлені війська Директорії, і станом на весну 1919 року на території України (крім Надзбурччя і західних областей) знову було встановлено радянську(російську) владу.

 

а ось цей момент, нажаль, не має схожисті  із сьогоденням, ніхто не поспішає звільняти чиновників біглого Януковича і боротися із олігархією. Колишні злодії режиму Януковича сьогодні подають заявки на депутатство. 

 

 

 

Відразу після зайняття Києва (14 грудня 1918 року) Директорія оприлюднила ряд свідоцтв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників. Уряд мав намір позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Через такий радикалізм Директорія залишилася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців та чиновників державного апарату. Революційна стихія селянства виявилася неспроможною протистояти наступові регулярних радянських військ і стала перероджуватись в руйнівну анархію.

 

В тім, несхожість цього момента не відміняє повторення долі УНР, хоча Бог його знає, в Росії тепер же не більшовики.