Амстердамський музей не хоче повертати речі в Україну, бо на них претендує РФ

[Dilbert]

Суд щодо "скіфського золота". Шанси сторін на тлі міжнародного права

 

Окупація Криму та Севастополя гостро поставила питання щодо долі об’єктів культурної спадщини та культурних цінностей, що перебувають на їх території. Але особливого суспільного резонансу набуло питання щодо подальшої долі експонатів з музеїв Криму, які ще до анексії території були відправлені на виставку за кордоном.

З легкої руки журналістів суперечка, яка виникла навколо ключового питання – куди мають повернутися після виставки експонати з кримських музеїв – увійшла в інформаційний простір та вже, напевне", і в історію як суперечка за "скіфське золото".

 

http://his.img.pravda.com/images/doc/9/9/992e90a-allard-pierson-museum.jpg

[Dilbert]

Хоч насправді абсолютна більшість відібраних на виставку з кримських музеїв предметів не є виробами з дорогоцінних металів і не належить лише до спадщини скіфів, що безумовно не зменшує їхню наукову та історичну цінність.

Мова йде про виставку, яка успішно демонструвалася в Європі спочатку під назвою "Крим: золотий острів у Чорному морі. Греки-Скіфи-Готи" в столиці ФРН Бонні до 19 січня 2014 р. ("Die Krim: Goldene Insel im Schwarzen Meer. Griechen — Skythen — Goten").

 

Згодом виставку було перевезено до Королівства Нідерланди, де вона відкрилася під назвою "Крим – золото та таємниці Чорного моря" ("De Krim — Goud en geheimen van de Zwarte Zee") в археологічному Музеї Алларда Пірсона, що діє при Амстердамському університеті і де вона в даний час перебуває. 

Експонати для неї були відібрані з п’яти українських музеїв – київського Музею історичних коштовностей Національного музею історії України, а також чотирьох музеїв Криму – Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, Керченського державного історико-культурного заповідника, Центрального музею Тавриди (м. Симферополь), Національного заповідника "Херсонес Таврійський".

Разом на виставці поза межами України перебувало понад 550 унікальних музейних експонатів, серед яких церемоніальний скіфський шолом, артефакти із славнозвісного "скіфського золота", мечі, панцири, предмети домашнього начиння давньогрецького та скіфського походження, предмети готської культури.

 

http://his.img.pravda.com/images/doc/d/6/d6d35b7-257-crimea-gold.jpg

[Dilbert]

Пригадаємо хід подій, що мали місце у цьому зв’язку. Ще задовго до цієї дати у зв’язку із дестабілізацією ситуації в Криму й Севастополі, наслідком чого стала їх анексія Росією, розпочалися гострі дискусії навколо питання – куди саме мають повертатися експонати виставки – в Україну, в Росію чи окремо до кожного музею, звідки вони були взяті для експонування, включно з музеями Криму?

Міністерство культури України однозначно висловилося за повернення усіх експонатів виставки з Амстердаму саме в Україну, зокрема, до Києва. Цю ж позицію підтримав тодішній віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич.

28 березня 2014 року МЗС України звернулося до Посольства Нідерландів в Україні з офіційною нотою щодо забезпечення повернення експонатів виставки саме до України.

 

В.о. міністра закордонних справ України Андрій Дещиця в ході консультацій з своїм колегою з Нідерландів додатково наголосив: "Ми черговий раз підтвердили, що ця виставка є надбанням України і вона повинна повернутися в Україну після завершення терміну експонування наприкінці травня цього року". "Скіфське золото" "стосується скарбів України, незважаючи, що воно розміщувалось у кримських музеях", - сказав дипломат.

[Dilbert]

http://his.img.pravda.com/images/doc/3/5/35780d3-roofgoud-2.jpg

Безцінні артефакти викликали великий інтерес німецьких і голандських шанувальників історії

 

Натомість, директори кримських музеїв категорично висловилися за повернення "своїх" експонатів до фондів музеїв Криму. На їхню підтримку виступив директор Державного Ермітажу Михайло Піотровський, який, проте, визнав очевидну складність цього питання: "Куди і як буде повертатися колекція – ціла непроста проблема. За усією логікою вона повинна повернутися в музеї, які надали її. Але є багато юридичних нюансів".

У свою чергу, спікер Державної Думи Росії Сергій Наришкін звернувся до голови МЗС РФ Сергія Лаврова та міністра культури РФ В'ячеслава Мединського з листами, в яких поставив перед ними пряме завдання забезпечити повернення експонатів кримських музеїв до Криму.

 

У цій ситуації спочатку було домовлено про продовження роботи виставки до 31 серпня 2014 р. з метою пошуку за цей час якихось компромісних рішень. В даній ситуації Україна розраховувала на можливе залучення ЮНЕСКО до здійснення контролю за станом культурної спадщини в Криму, а також у вирішенні спірного питання долі виставки про скарби Криму.

Проте жодних прийнятних для сторін рішень не було знайдено, а компетенція ЮНЕСКО виявилася недостатньою, щоб вирішальним чином вплинути на ухвалення обов’язкового для кожної з них рішення до виконання.

Цілком очевидно, що не бажаючи можливого прямого конфлікту ні з Україною, ні з Росією, ні з кримськими музеями, як Музей Алларда Пірсона, так і уряд Нідерландів не взяли на себе відповідальність за фізичну передачу спірної частини експонатів жодній із сторін. На початку вересня 2014 р. до Києва повернулися лише 22 експонати Музею історичних коштовностей Національного музею історії України, які 9-10 вересня вже були представлені для публічного огляду в столиці України.

[Dilbert]

http://his.img.pravda.com/images/doc/8/4/84cc092--------.jpg

 

Щодо інших експонатів, то Музей Алларда Пірсона повідомив на своєму сайті, що передасть їх тому, кого визначить кваліфікований суддя чи арбітр, або за кого буде визначено взаємною згодою сторін. Очевидно, що це була реакція на повідомлення, що російський уряд звернувся по юридичні консультації щодо подання судового позову до однієї з міжнародних юридичних компаній.

Як стало відомо згодом, 19 листопада 2014 р. позов до голландського суду подали кримські музеї. Перший попередній судовий розгляд по справі відбувся 21 січня 2015 р.

Про зміст судового позову поки що перевіреної і доступної інформації не має. Але відомо, що раніше кримські музеї та представники Росії наголошували на "цілісності музейних колекцій та фондів", називали кримські музеї власниками переданих на виставку експонатів, апелювали до умов укладених контрактів в частині їх повернення до музеїв після її завершення.

Безумовно, з юридичного боку ситуація є в усіх відношеннях неординарною і надзвичайно складною. Колись такі контракти йшли винятково через міністерство культури, яке від імені держави виступало співорганізатором і безпосередньо як сторона, що надає на них експонати. Ясно, що при такому варіанті оформлення документів жодних питань не виникало б ні в кого. Але часи змінилися, музеї дістали більшу автономію і в даному конкретному випадку є сторонами контракту.

Наразі невідомо, чи контролюючи його підготовку Міністерство культури подбало, щоб у його тексті були однозначні формулювання щодо того, куди мають повертатися експонати в разі форс-мажорних обставин. Це, до речі, має бути уроком та темою для висновків щодо порядку оформлення договорів на передачу українських культурних цінностей на виставки за кордон загалом!

Договори про передачу експонатів на виставку укладали з організаторами кожен музей окремо, проте оформлення дозволів на їх тимчасове вивезення з території України з цією метою оформляли відповідні державні органи, які підпорядковуються Мінкульту, і які відповідають за вчасне та повне повернення в належному стані саме в Україну усіх вивезених предметів.

[Dilbert]

Отже, підбиваючи підсумки, можливо стверджувати наступне.

По-перше, не викликає сумнівів, що відповідно до міжнародно-правових норм та законодавства України, музейні предмети, передані з її території на тимчасову виставку за межі її території, мали статус культурних цінностей України.

 

По-друге, саме держава Україна у відповідності з тими ж нормами надала дозвіл на тимчасове вивезення цих культурних цінностей за межі своєї території. Відповідно, вони перш за все мають бути повернуті на території України.

 

http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/04/6/148049/

[von Zillergut]

Музеи перерегистрировались по кацапскому законодательству? Усе. Отправителей нэма. 

[Dilbert]