Висоцькому - 79...

[Миклован]

http://img0.liveinternet.ru/images/attach/c/4/82/762/82762958_3463295_nd0ia_croper_ru.jpg

 

Володи́мир Семе́нович Висо́цький (рос. Владимир Семёнович Высоцкий; нар. 25 січня 1938, Москва — пом. 25 липня 1980, Москва) — видатний радянський актор, співак і поет, класик жанру авторської пісні, автор низкипрозаїчних творів, заслужений артист РРФСР (1986, посмертно) і лауреат Державної премії СРСР (1987, посмертно).

Висоцький написав близько 700 пісень і віршів, з великим успіхом гастролював у СРСР і за кордоном.

Самостійно й у співавторстві створив кілька прозаїчних творів.

Як актор зіграв близько тридцяти ролей у фільмах (зокрема «Місце зустрічі змінити не можна», «Вертикаль»).

Учасник постійної трупи театру Драми і комедії на Таганці.

Висоцький особливо прославився виконанням своїх авторських пісень під акустичну гітару. У роки суворої цензуривін зачіпав цілу низку заборонених тем, через що і сам багато в чому був під забороною, — в радянські часи його записи розповсюджувалися майже виключно на магнітоальбомах, йому забороняли зніматися у багатьох фільмах, виїзд за кордон став можливим тільки завдяки активним діям дружини — французької актриси Марини Владі.

Змінено 25 січня, 2017 користувачем Миклован

[On_]

79 було б

[Миклован]

так, виправив

Змінено 25 січня, 2017 користувачем Миклован

[DiDUS]

А от мені цікаво, чи був би він ватніком?   

[DiDUS]

https://www.youtube.com/watch?v=QK71ws0SYos

[Аквариус]

А от мені цікаво, чи був би він ватніком?   

 

Был бы, думаю...  Ему гордиться надо было чем-то, а нечем было...  Влади писала в воспоминаниях, что его в Зап. Берлине рвать начало - это ж мы выиграли, чего ж они ТАК живут.

 

Но что бы  было мы никогда не узнаем.  И хорошо. 

 

 

[Nadin]

 

 

Но что бы было мы никогда не узнаем. И хорошо.

++++++++++++

[DiDUS]

БАЛЛАДА О ДЕТСТВЕ

 

Час зачатья я помню неточно.

Значит, память моя однобока.

Но зачат я был ночью, порочно,

И явился на свет не до срока.

 

Я рождался не в муках, не в злобе,

Девять месяцев - это не лет.

Первый срок отбывал я в утробе:

Ничего там хорошего нет.

 

Спасибо вам святители, что плюнули да дунули,

Что вдруг мои родители зачать меня задумали,

В те времена укромные, теперь почти былинные,

Когда срока огромные брели в этапы длинные.

 

Их брали в ночь зачатия, а многих даже ранее,

А вот живет же братия - моя честна компания.

 

Ходу, думушки резвые, ходу,

Слово, строченьки, милые, слово!

В первый раз получил я свободу

По указу от тридцать восьмого.

 

Знать бы мне, кто так долго мурыжил -

Отыгрался бы на подлеце,

Но родился и жил я и выжил,

Дом на Первой Мещанской в конце.

 

Там за стеной, за стеночкою, за перегородочкой

Соседушка с соседушкою баловались водочкой.

 

Все жили вровень, скромно так: система коридорная,

На тридцать восемь комнаток всего одна уборная.

Здесь зуб на зуб не попадал, не грела телогреечка.

Здесь я доподлинно узнал, почем она, копеечка.

 

Не боялась сирены соседка,

И привыкла к ней мать понемногу.

И плевал я, здоровый трехлетка,

На воздушную эту тревогу.

 

Да не все то, что сверху от бога -

И народ зажигалки тушил.

И, как малая фронту подмога,

Мой песок и дырявый кувшин.

 

И било солнце в три ручья, сквозь дыры крыш просеяно

На Евдоким Кириллыча и Кисю Моисеевну.

Она ему: Как сыновья? - Да без вести пропавшие!

Эх, Киська, мы одна семья, вы тоже пострадавшие.

 

Вы тоже пострадавшие, а значит обрусевшие.-

Мои - без вести павшие, твои - безвинно севшие.

Я ушел от пеленок и сосок,

Поживал - не забыт, не заброшен.

 

И дразнили меня "недоносок",

Хоть и был я нормально доношен.

Маскировку пытался срывать я,

- Пленных гонят,- чего ж мы дрожим?

 

Возвращались отцы наши, братья

По домам, по своим да чужим.

У тети Зины кофточка с драконами, да змеями -

То у Попова Вовчика отец пришел с трофеями.

 

Трофейная Япония, трофейная Германия:

Пришла страна Лимония - сплошная чемодания.

Взял у отца на станции погоны, словно цацки, я,

А из эвакуации толпой валили штатские.

 

Осмотрелись они, оклемались,

Похмелились, потом протрезвели.

И отплакали те, кто дождались,

Недождавшиеся отревели.

 

Стал метро рыть отец Витькин с Генкой,

Мы спросили:- зачем? - Он в ответ,

Мол, коридоры кончаются стенкой,

А тоннели выводят на свет.

 

Пророчество папашино не слушал Витька с корешом:

Из коридора нашего в тюремный коридор ушел.

Да он всегда был спорщиком, припрешь к стене - откажется

Прошел он коридорчиком и кончил стенкой, кажется.

 

Но у отцов свои умы, а что до нас касательно,

На жизнь засматривались мы вполне самостоятельно.

Все - от нас до почти годовалых

Толковищу вели до кровянки,

 

А в подвалах и полуподвалах

Ребятишкам хотелось под танки.

Не досталось им даже по пуле,

В ремеслухе живи не тужи.

 

Ни дерзнуть, ни рискнуть, но рискнули -

Из напильников сделать ножи.

Они воткнутся в легкие

От никотина черные,

 

По рукоятки легкие трехцветные наборные.

Вели дела отменные сопливые острожники.

На стройке немцы пленные на хлеб меняли ножики.

Сперва играли в фантики в пристенок с крохоборами,

И вот ушли романтики из подворотен ворами.

 

Было время и были подвалы,

Было дело и цены снижали.

И текли, куда надо, каналы

И в конце, куда надо, впадали.

 

Дети бывших старшин да майоров

До бедовых широт поднялись,

Потому, что из всех коридоров

Им казалось сподручнее вниз.

 

1975

Змінено 26 січня, 2017 користувачем DiDUS

[Маковій]

А от мені цікаво, чи був би він ватніком?

 

Впевнений на 100% що був би в перших лавах ватанів.

 

До того ж він був ну дуже не простий чолов'яга. В тому плані, що невідомо хто він був насправді. Те що він робив, вірніше що йому влада дозволяла робити, легко і невимушено, ніхто інший навіть мріяти про таке не міг. Навіть про малу долю того, що робив Висоцький.

 

З нього зараз ліплять, та практично вже зліпили, чергову скрепу.

[p.i]

Так, він мав багато скелетів у шафі.Теж припускаю, що  сьогодні він би конкурував з кобзоном.

[DiDUS]

Я знав Володю особисто і навіть був у нього на святкуванні його дня народження...     

[DiDUS]

Впевнений на 100% що був би в перших лавах ватанів.

 

До того ж він був ну дуже не простий чолов'яга. В тому плані, що невідомо хто він був насправді. Те що він робив, вірніше що йому влада дозволяла робити, легко і невимушено, ніхто інший навіть мріяти про таке не міг. Навіть про малу долю того, що робив Висоцький.

 

З нього зараз ліплять, та практично вже зліпили, чергову скрепу.

Перш за все він був актором.

Працював в театрі на Таганці...

Цей театр був взагалі нєпрілічним місцем...

 

Колись був в ньому...

Тітка хлопцю

- Маладой чєлавєк, ви можетє сєбя прілічно вєсті в прілічном мєстє?

- А етот тєатр - мєсто нєпрілічноє....   

[Маковій]

Перш за все він був актором.

Працював в театрі на Таганці...

Цей театр був взагалі нєпрілічним місцем...

 

Колись був в ньому...

Тітка хлопцю

- Маладой чєлавєк, ви можетє сєбя прілічно вєсті в прілічном мєстє?

- А етот тєатр - мєсто нєпрілічноє....

 

Угу. Актор. Художник і поет. Вільна людина.

 

 

А хто б спробував за совка поїхати В ГРУПІ із наглядачами на кілька днів хоча б в Болгарію. Яку називали неофіційною 16-ю республікою. Яке сито різних інсанцій і співбесід потрібно було пройти. Яким моральним і політичним якостям потрібно було відповідати. Я вже не говорю навіть про Угорщину чи Югославію. То було абсолютно не реально для пересічного.

 

Ну а побачити краєм ока З ВІКНА АВТОБУСА капіталістичну країну, під охороною вертухаїв, в якійсь делегації, можна було лише за якісь неймовірні заслуги. А тут якийсь сумнівного пошибу бард і актор, що ПОСТІЙНО ПРАЦЮЄ в якомусь стрьомному офіційно не визнаному владою театрі (що там із трудовим законодавством за пропуски роботи по пів року), який зловживає спиртним і наркотиками аж до огидних запоїв, оргій і дебошів, посилає всіх наліво і направо, розпускає руки де потрібно і не потрібно, розведений аліментщик на двох дітей, веде аморальний спосіб життя, НЕ ЧЛЕН ПАРТІЇ, і запросто шастає по закордонах де хочеш і на скільки хочеш. Об'їздив фактично весь світ. Останні роки він більше ніж по пів року в рік шастав по закордонах.

 

Висоцький об'їздив весь світ. ОДИН. Наприклад, прилітав в США, купував там автівку і роз'їздив куди хотів. Хоч в Лас Вегас, хоч в Канаду. Записувався на місцевих студіях.

 

Народ, ви хоч уявляєте що це таке було на той час? Залишитись один на один із лютим ЦРУ і всякими іншими фебеерами. Без всякого контролю. В той час, коли за випадковий НЕСАНКЦІОНОВАНИЙ контакт з іноземцем в совку давали конкретні сроки. Щось записувати за кордоном, коли кожне слово повинно пройти через ряд цезур і затверджень.

 

Я вже не говорю, за які гроші це все робилось. Подорожі досить дорога річ. На один лише квиток на літак в США актор Висоцький за свою зарплату повинен був працювати все життя. Тільки не потрібно розповідати, що в нього дружина іноземка. Владі була далеко не мільйонерша. Та й спробував би хтось лише думати одружитись на іноземці. Та ще із капкраїни.

 

А ще на повному серйозі розповідають байки про телефоністку Люсю, яка маючи добре серце давала можливість закоханим безплатно спілкуватись. Між Москвою і Парижем, регулярно, годинами. А це валюта. Мабуть знаєте що тоді бувало за витрати валюти. Тут вже і Карл щелепу згубить.

[Dilbert]

КДБ давало бабло?

[кноп]

А от мені цікаво, чи був би він ватніком?   

почемуто уверен в этом.

[Маковій]

КДБ давало бабло?

 

В ті часи навіть суперперевірений супернадійний громадянин навіть помріяти не міг хоч раз отак як Висоцький сісти в літак і полетіти куди захотіти. Куди йому заманеться. Ще була ненаукова фантастика. Тобто, маячня.

 

Якщо когось тоді іноді і випускали за кордон, то як правило виключно в якихось делегаціях чи у відрядження. Тобто, за державні гроші. Іноді, вкрай рідко, траплялись якісь "профспілкові путівки". Знову таки, платили "профспілки". А хто мав поїхати по тих путівках платили якісь копійки. І проходив дуже щільне сито всяких перевірок, починаючи із свого підприємства, і закінчуючи допусками кгб. При найменшому, найдрібнішому сумніву в будь чому, ніхто такого за кордон не випускав. Чи при найменших плямах в "обліко моралє".

 

Всі ці виїзди були під пильною охороною вертухаїв кгб. Ці вертухаї особисто відповідали за те, щоб ні в кого з групи не було ніяких особистих несанкціонованих контактів за кордоном, чи не борони Боже не втік.

 

Іноді виїздили групи артистів. Артисти їздили на загальних підставах під тією ж охороною. То були відрядження. Білети і командировочні оплачувало міністерство культури, тобто держава. Командировочним можна було додатково купити якусь дуже невелику суму валюти, дійсно за смішні гроші. По 70 копійок за долар. За які за кордоном можна було купити пару найдешевших джинс, чи якусь магнітолу. Якщо нічого не їсти і харчуватись сухими макоронами привезеними із совка і завареними кип'ятильником в готельному номері. Це було загальне правило для командированих за кордон совків. Готель оплачувався також державою.

 

Лише один артист мав разюче виключення - Висоцький. Ніякий не заслужений і з дуже сумнівною репутацією. Я вище описав. ЗА СВОЇ ГРОШІ. Не за державні. А це сотні тисяч доларів. Якщо порахувати все.

 

 

Про завдання кгб я нічого не писав. Хоч тема дуже цікава і дійсно заслуговує окремого вивчення.

[Миклован]

так, цікава тема - його життя за кордоном

чомусь не досліджена

може заважала його велич, талан?

чого ото ворушити...