Перейти до змісту

Страшная угроза нашей армии


Françoise

Recommended Posts

деушкам вот как раз простительно будет, ибо не служили, да  :nose3:  

 

а я от такой камент прочитала :

 

Это не дембель, это дебил (с)

 

спробуйте опровергнуть  :shuffle:

Link to comment
Share on other sites

Нє, ну у нас в частині теж були зейхери дємбєльскі, але ж не таке уродство! У нас вважалось так - чим менше розуму (осінній призов), тим більше ізвратов у формі. Зрізані каблуки, шапка, настояна на пачці уставів, вигнута майже у вертикальну лінію бляха ременя, повигинане все, що можна вигнути: значки на шевронах, кокарда на фуражці або зірка на пілотці, комсомольский значок. Все вигибалося. Але ж не кружевами форму обшивати?! Навіть осінній призов (це дуже специфічно для нашої частини - вони тупіші були), не чіпляв кружева та аксєльбанти на форму! А ми (весінники) просто трішки згибали кокарду та ремінь от і усі дємбельскі "понти"...

Link to comment
Share on other sites

С трудом себе представляю ... ??

Пружину из фуражки резали и в погоны вставляли, чтоб не мялись.

тюю.. а на что тогда пластиковые стаканы из огнетушителей?

а приспособы для чистки пуговиц?

все в погоны))

Link to comment
Share on other sites

Нє, ну у нас в частині теж були зейхери дємбєльскі, але ж не таке уродство! У нас вважалось так - чим менше розуму (осінній призов), тим більше ізвратов у формі. Зрізані каблуки, шапка, настояна на пачці уставів, вигнута майже у вертикальну лінію бляха ременя, повигинане все, що можна вигнути: значки на шевронах, кокарда на фуражці або зірка на пілотці, комсомольский значок. Все вигибалося. Але ж не кружевами форму обшивати?! Навіть осінній призов (це дуже специфічно для нашої частини - вони тупіші були), не чіпляв кружева та аксєльбанти на форму! А ми (весінники) просто трішки згибали кокарду та ремінь от і усі дємбельскі "понти"...

 

Нє, у нас такого не водилось. Максимум вставки в погони з пластикових "гудзикочисток".

 

Самим шиком у нас вважалось на дембель підти в новенькому ПШ (галіфе, під чоботи), темно-сіра курсантська шинель статутної довжини до чобіт і в хромових чоботах. Само собою в зеленому картузі, нехай хоч 30-градусний мороз. Картуз зимою був єдиним відхиленням від статуту.

 

Якщо це було недосяжно, старались іти в статутній парадці і в офіцерському бушлаті з цегейковим коміром. Звичайно ж в фуражці. Звичайно деяке відхилення від статуту, але ж не ці дебільні бархати і мережива. Ну і родзинка - чемоданчик-дипломат. Страшенний дефіцит на той час.

 

Я дембельнувся саме в такому одязі. На вокзалі в Києві відразу потрапив на курсанський (самий лютий) патруль. Думав що закинуть на губу і обдеруть. Я їх побачив здалеку, вони мене також і відразу втупились в мене. Можна було повернути і спробувати втекти. Але дємбєлю і в біга... Западло. Тому повернув і пішов прямо на них. Вони зупинились і чекали коли я підійду. Я пройшов в двох метрах перед ними, недбадо віддав честь. Патруль, офіцер в тому числі, виструнчились, також віддали честь і ми розійшлись. Більше в житті я форми не одягав.

 

Решта дембелів звільнялась просто в статутній формі. Хіба що підігнаній по фігурі.

 

Погранці як правило звільнялись на кілька місяців пізніше всіх інших дембелів, часом на місяців 4-5 пізніше сроку. Тому в містах і на вокзалах вони були одинокі. Але патрулі нас як правило не чіпали. Один раз, пам'ятаю, якийсь новий комендант заарештував за якісь вставки в погони групу погранців-дембелів на вокзалі, так після губи всі повернулись в свою частину і пішли до командира частини. Що там той робив невідомо, але після того міські патрулі наших не чіпали.

Link to comment
Share on other sites

Нє, у нас такого не водилось. Максимум вставки в погони з пластикових "гудзикочисток".

 

Самим шиком у нас вважалось на дембель підти в новенькому ПШ (галіфе, під чоботи), темно-сіра курсантська шинель статутної довжини до чобіт і в хромових чоботах. Само собою в зеленому картузі, нехай хоч 30-градусний мороз. Картуз зимою був єдиним відхиленням від статуту.

 

Якщо це було недосяжно, старались іти в статутній парадці і в офіцерському бушлаті з цегейковим коміром. Звичайно ж в фуражці. Звичайно деяке відхилення від статуту, але ж не ці дебільні бархати і мережива. Ну і родзинка - чемоданчик-дипломат. Страшенний дефіцит на той час.

 

Я дембельнувся саме в такому одязі. На вокзалі в Києві відразу потрапив на курсанський (самий лютий) патруль. Думав що закинуть на губу і обдеруть. Я їх побачив здалеку, вони мене також і відразу втупились в мене. Можна було повернути і спробувати втекти. Але дємбєлю і в біга... Западло. Тому повернув і пішов прямо на них. Вони зупинились і чекали коли я підійду. Я пройшов в двох метрах перед ними, недбадо віддав честь. Патруль, офіцер в тому числі, виструнчились, також віддали честь і ми розійшлись. Більше в житті я форми не одягав.

 

Решта дембелів звільнялась просто в статутній формі. Хіба що підігнаній по фігурі.

 

Погранці як правило звільнялись на кілька місяців пізніше всіх інших дембелів, часом на місяців 4-5 пізніше сроку. Тому в містах і на вокзалах вони були одинокі. Але патрулі нас як правило не чіпали. Один раз, пам'ятаю, якийсь новий комендант заарештував за якісь вставки в погони групу погранців-дембелів на вокзалі, так після губи всі повернулись в свою частину і пішли до командира частини. Що там той робив невідомо, але після того міські патрулі наших не чіпали.

 

Пардон. На каком основании дембелей задерживал патруль?

Змінено користувачем Hind_Leader
Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...