LAR

Разом з тим ввести практику відзначення (не святкування) й дня остаточного завершення Другої світової війни — 2 вересня. Це вмотивовано тим, що після 9 травня 1945 року багато українців брало участь у цьому конфлікті на Далекому Сході, до його остаточного завершення. Прикметно, що українець Кузьма Дерев'янко підписував Акт остаточної капітуляції Японії. Слід відмовитися від радянської пропагандистської концепції Великої Вітчизняної війни, говорити про Другу світову війну 1939-1945 років, наголошуючи на тому, що українські території потрапили у вир бойових дій із перших днів війни у 1939, розповідати про той період конфлікту (1939-1941), коли СРСР був союзником Третього рейху.

2. Відзначення Дня Перемоги в Україні в перспективі Позиція Українського інституту національної пам’яті Для позбавлення від ідеологічного впливу Росії слід відмовитися від святкування Дня Перемоги в радянському форматі. Головний акцент має бути зроблено на вшануванні всіх жертв війни: цей день має стати даниною пам'яті про загиблих вояків. Зосередити увагу не на військових парадах, що є своєрідною формою пропаганди війни, а на допомозі ветеранам та вшануванні загиблих. Посилити соціальний аспект підтримки ветеранів як з боку держави, так і з боку громадськості. Перевести радянський культ війни, важливим інструментом якого був День Перемоги, в традицію пам'яті про солдат, які загинули за свою батьківщину. Увагу зосереджувати не на макрорівні (радянський народ чи держава — переможці), а на мікрорівні (конкретний вояк-переможець), не на масовому героїзмі та “радянському патріотизмі”, а на індивідуальних героїчних вчинках. Акцентувати увагу на персональних історіях українців-учасників війни, не лише вояків, а й тих, хто пережив її в тилу чи на окупованій німцями території. Зосередити увагу на всебічному й об'єктивному висвітленні умов окупації, полону, повоєнного часу. Особливо звернути увагу на ставлення у повоєнні роки радянської влади до червоноармійців, які фактично перебували поза законом. Зважаючи на евроінтеграційні прагнення країни, завершення Другої світової війни в Європі варто відзначати разом з іншими європейськими державами 8 травня і проводити його у форматі дня пам'яті. Водночас, зважаючи на складність і неоднозначність ставлення громадян України до 9 травня, не відмовлятися від відзначення 9 травня – як Дня вшануванні всіх жертв війни.

Україна Відзначення Дня перемоги 9 травня в Україні є традицією з радянських часів, запровадженою на всесоюзному рівні в 1965 році. В 2000 році прийнято Закон України “Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років”, який легалізував цю традицію в незалежній державі. Згідно соціологічних опитувань 2013 року День Перемоги святом вважали понад 80% українців. В часи правління Януковича відзначення свята відбувалося в типово радянському стилі. В 2011 здійснено спробу легалізувати використання під час заходів радянських прапорів — закон було прийнято парламентом, підписано Президентом, але Конституційним Судом України визнано таким, що не відповідає Конституції. Спроби використання радянської символіки виливалися у громадянське протистояння в країні. Загалом повторна радянізація Дня Перемоги, здійснена на тлі становлення за роки незалежності національного погляду на місце і роль українців у цій війні, стала додатковим джерелом напруження в країні, ще однією лінією розлому між громадянами.

Російська Федерація В Росії День Перемоги є одним із головних державних свят, розглядається її керівництвом як важливий консолідуючий чинник для суспільства. При цьому консолідація відбувається на двох рівнях — прорадянському, об'єднуючи значну частину прорадянськи налаштованих громадян, та російському націоналістичному, який посилює тези про непереможність російського народу, його особливу світову місію. День Перемоги виконує важливу для режиму Путіна функцію інструмента реабілітації радянського минулого, перемогою над нацизмом виправдовують найбільші злочини радянської влади і особисто Йосифа Сталіна. Таке виправдання потрібне керівництву країни, яке основою сучасної ідеології Росії ставить ідею відновлення Радянського Союзу. Розгляд Другої світової війни як Великої Вітчизняної війни, відродження радянських традицій відзначення Дня Перемоги також використовуються для відновлення та посилення ідеологічного впливу Росії на пост-радянському просторі. Як засвідчили останні події в Криму та на Сході України цей ідеологічний вплив стає основою для проросійських і антидержавних настроїв в Україні.

Методичні матеріали Українського інституту національної пам'яті до відзначення Дня Перемоги 24.04.2014 | 15:24 | Департамент інформаційної політики версія для друку Методичні матеріали Українського інституту національної пам’яті до відзначення Дня Перемоги 1. До питання історії та практики відзначення Дня Перемоги Світ День Перемоги відзначається 9 травня у більшості пост-радянських республік. Натомість завершення Другої світової війни в Європі відзначається 8 травня (у день підписання Акту беззастережної капітуляції нацистської Німеччини). Цей день – 8 травня – вшановується як День пам'яті загиблих у війні. Згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 22 листопада 2004 року 8 і 9 травня оголошені днями пам'яті та примирення.

Государственный комитет по телевидению и радиовещанию Украины опубликовал на своем сайте методические материалы «Украинского института национальной памяти» к празнованию Дня Победы. В методичке указывается, в частности, что в России «День Победы выполняет для Путина важную функцию реабилитации советского прошлого, победой над фашизмом оправдываются злодеяния советской власти и лично Иосифа Сталина». В то же время, на Украине «попытки советизации Дня Победы стали еще одним источником напряженности в стране». В этой связи авторы документа (13 человек) призывают отказаться от празднования Дня Победы в советском формате. Это означает необходимость «сосредоточить внимание не на макро-уровне (советский народ), а на микро-уровне (конкретный воин-победитель)». Конкретно, по мнению авторов документа, следует отказаться от проведения военных парадов, а также от «советской пропагандистской концепции Великой Отечественной войны в пользу термина Второй мировой войны 1939-1945 годов». В документе подчеркивается особое отношение к Дню Победы в контексте украинских событий: «В отношении Украины вторая мировая война – национальная трагедия, во время которой украинцы, лишенные собственной державности должны были воевать за чужие имперские интересы и в том числе убивать других украинцев. Вместе с тем необходимо напоминать о роли именно украинцев в разгроме нацизма. При этом говорить как про воинов Красной армии, так и воинов Украинской Повстанческой армии (УПА).» В методичке предлагается внедрить европейскую практику ношения знаков отличия в виде красных маков (или собственной украинской символики в виде веточки красной калины) вместо так называемых «георгиевских лент». Авторы документа приводят список рекомендуемых к показу кинолент про события Второй мировой войны. Среди них – 10 документальных лент украинского производства. Отдельно приведен список кинолент о войне иностранного производства. В списке – 19 фильмов. В этом списке 2 фильма производства СССР, 1 – России, 1- Украины, 6 фильмов производства США (или при участи США), 5 — Германии (или при участии ФРГ) и т.д. В заключение приводится список рекомендуемой к прочтению литературы по теме, авторами трудов в основном являются все, кто написал указанный методический материал. Полный текст документа на сайте государственного комитета по телевидению и радиовещанию Украины.http://comin.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=112237&cat_id=77135

Правый сектор!)))))

Я заметила, но мне показалось, что слово восторг очень точно отражает настроение захватываемых, начиная с Крыма. Имхо.

«Можно было защитить в Луганские зданию ОГА и областного милиции от восторга? Государственный флаг от сожжения и замены российским триколором? Да, можно и нужно было! Власть имела для этого необходимые силы и средства», - заявил народный депутат Анатолий Гриценко на собственном сайте. «Люди и оружие, все было в Луганске. Подразделения Нацгвардии. Были возможности усиления, был для этого время. И местная, и центральная власть были извещены о нападении заранее. Мной в том числе, из Луганска», - отметил Гриценко, который сегодня, 29 апреля, находился в Луганске.

Когда там уже чебуРашку запустят? Этих с лишней хромосомой таки надо изолировать от мирового сообщества.

Это ниже их достоинства за что-то платить Украине! Да еще за воду. Легче ту воду вместе территорией забрать.

Ну, хоть что то полезное надо делать! Всё равно не подчиняются, а так глядишь казну пополнят.

В воскресенье столько транспорта в небе летело , выглядело очень убедительно. Как то спокойнее стало. Даже сфотографировала , но на фото только шлейфы видны были, а сам транспорт нет. Просто жирный шлейф обрывается , и всё. Может оно как то отражает , не знаю но эффект интересный.

Так ещё не вечер. Будем оцеплять.

@asmodey, ну так оно и есть . Когда весь мир на ушах, не может быть такого , что бы всё на самотёк пустили.

Биатлонисты сейчас очень нужны московии, забыли как мы на них надеялись?

Да тактика такая, ещё не все санкции ввели, что не понятного. Думаете, что там нет советников по проведению всех мероприятий? Коллективный разум надеюсь работает. , хотя может я заблуждаюсь. Но хочется в это верить. Выборы нельзя срывать, а активная война может этому помешать однозначно. Кандидаты снимаются, этим выборы не остановишь. Может хотят родину вовремя покинуть, тоже такой фактор присутствует, наверняка что-то знают. Нет президента - нет денег ! И летим чорти куды!

@GarryN, а ночью будут штурмовать збройову кімнату

Не понятно оружие они отдали или нет?

Бойцы Нацгвардии в Луганской ОГА повязали "георгиевские ленточки", но оружие не отдают http://korrespondent.net/ukraine/politics/3356209-boitsy-natshvardyy-v-luhanskoi-oha-poviazaly-heorhyevskye-lentochky-no-oruzhye-ne-otdauit Активисты пытаются запугать правоохранителей и их командира, угрожая тем, что вскоре с тыла подойдет подкрепление и оружие отберут силой. Бойцы Нацгвардии, которых заблокировали пророссийские митингующие во дворе захваченной Луганской облгосадминистрации, повязали на кители "георгиевские ленточки", однако оружие передавать не собираются. Об этом сообщает информагентство УНН во вторник, 29 апреля. "Георгиевские ленточки" заблокированным бойцам Нацгвардии передали сами пророссийские митингующие. Активисты пытаются запугать правоохранителей и их командира, угрожая тем, что вскоре с тыла подойдет подкрепление и оружие отберут силой. Свое желание разоружить бойцов Нацгвардии протестующие аргументируют тем, что с помощью оружия вскоре правоохранители смогут разогнать акции протеста.

Адольф Гитлер совершил самоубийство между 15:15 и 15:30 дня 30 апреля 1945

Если армии нельзя защищать государственность , то может надо вводить войска для защиты украинского народа ?

Глядя на эти побоища , которые вошли в систему, возникает стойкое ощущение, что хотят уничтожить украинцев, а не просто земли новые завоевывать.

Геноци́д (от греч. γένος — род, племя и лат. caedo — убиваю) — действия, совершаемые с намерением уничтожить, полностью или частично, какую-либо национальную, этническую, расовую или религиозную группу как таковую путём: - убийства членов этой группы; - причинения тяжкого вреда их здоровью; - мер, рассчитанных на предотвращение деторождения в такой группе; - изъятия детей из семьи; - предумышленного создания жизненных условий, рассчитанных на полное или частичное физическое уничтожение этой группы. С 1948 года геноцид признаётся в ООН международным преступлением. В истории человечества можно найти немало случаев геноцида, начиная с древнейших времён и вплоть до наших дней. Особенно это характерно для истребительных войн и опустошительных нашествий, походов завоевателей, внутренних этнических и религиозных столкновений, для образования колониальных империй европейских держав.

Страшно спросить, хоть какие то Украинские остались?