Search the Community

Хто бурсака за язика тягнув? Проти 13 року ми втратили 50% ВВП. Якщо з них 16% через коцапську агресію, то решту 34% через Гройсмана, Яценюка, Порошенка і олігархічну мафію. Сам зізнався.

http://ichef.bbci.co.uk/news/ws/660/amz/worldservice/live/assets/images/2016/04/25/160425091959_kuznets_simon_624x460_getty_nocredit.jpg Саймон Кузнець мав підстави, щоб не ділитися спогадами про своє дитинство в Пінську і Рівному Серед 900 лауреатів Нобелівської премії немає жодного вченого з українським громадянством. Але саме в Україні один з них здобув базову освіту, яка стала основою його майбутніх відкриттів в економічній науці ХХ століття. Саме в Харкові Саймон Кузнець слухав лекції викладачів, які навчили його робити висновки, аналізувати, співставляти статистичні, демографічні й інші дані. У той час, коли американці вважали бізнес непередбачуваною сферою людських взаємин, учений шукав закономірності в розвитку й занепаді національних господарств. Він випередив наукову спільноту на декілька десятиліть, тому й отримав медаль нобелівського лауреата, остаточно затвердивши економіку як галузь емпіричних знань. Нобелівська премія Саймон Сміт Кузнець був надзвичайно скромним чоловіком. Під час гарячих дебатів на засіданнях економічної комісії ООН він, як правило, мовчав і лише після запрошення висловитися протягом 10-15 хвилин блискуче розкладав найскладніші й найзаплутаніші проблеми на прості складові. Після його виступів рішення напрошувалися самі собою. Український емігрант став четвертим лауреатом Нобелівської премії з економіки. Після його нагородження економічна наука остаточно утвердилася серед інших галузей Нобелівської премії. Він був першим, хто розвинув поняття внутрішнього валового продукту в сучасному його розумінні. Концепція ВВП з'явилася в доповіді, яку Кузнець підготував для Конгресу США в 1934 році. До речі, в тій же доповіді вчений застеріг проти того, щоб вимірювати цим показником загальний добробут країн країн. Уже в 1944 році ВВП став основним мірилом економіки країн, яким залишається і донині. А ще вчений вирахував періоди зростання й занепаду тривалістю 20-25 років, відомі економістам як "цикли Кузнеця". Згідно з динамікою цих коливань, нині світ переживає піднесення, яке триватиме приблизно до 2025 року. Нобелівську премію вчений отримав у 1971 році за свою "емпірично обґрунтовану інтерпретацію економічного зростання, яка привела до нового й поглибленого розуміння економічної й соціальної структури і процесу розвитку". Рідні, колеги, друзі та знайомі згадують, як пан Кузнець ніколи не любив спілкуватися про політику, натомість захоплювався літературою і класичною музикою. А ще багато читав російською. А ось про своє дитинство чомусь мовчав. Син банкіра-шахрая? Семен народився 30 квітня 1901 року у м. Пінськ (нині Білорусь) у заможній єврейській родині. В автобіографії на здобуття Нобелівської премії вчений коротко згадав про сім’ю й навчання у російському університеті. На доважок, якось він обмовився про наукове училище, економічний інститут і… все, жодних розповідей. Що ж так старанно приховував учений? Виявляється, у Пінську його батько Абрам Кузнець працював головним бухгалтером у відділені великого комерційного банку. Одного дня дружина фінансиста з двома синами несподівано переїхали до Рівного, де проживали її батьки. Абраам Кузнець залишився у Пінську і продовжував працювати у банку, допоки там виявили великі розтрати. Коли це трапилося, банків був уже в Лейпцігу, де зняв украдені гроші і втік до Штатів. Математика на "4" і "3" У Рівному Семен поступив до реального училища, про яке також потім не згадував. У перших класах він не показав високої успішності, хоча жодного разу не залишився на другий рік, що було показово для тодішньої суворої системи оцінювання. "Шименъ Кузнецъ", як позначали його в журналах, отримував п’ятірки й четвірки з французької, німецької і російської мов. Однак на уроках історії й географії відповідав дещо гірше, а з математики - дисципліни, яка стане його інструментом у майбутньому, - мав четвірки, а подекуди навіть трійки. Але так було лише попервах. Харків Після початку Першої світової війни сім’я Кузнеців вимушено переїхала до Харкова. Тут Семен успішно закінчив Друге реальне училище і поступив до Комерційного інституту. Саме в цьому інституті, а не університеті, як значиться у багатьох сучасних енциклопедіях і довідниках, він отримав ґрунтовні знання. У заліковій книжці студента за перший курс стоять відмітки "задовільно" і "дуже задовільно" (найвищі оцінки) з правових дисциплін, політекономії й історії різних економічних шкіл. Навчальна програма закладу спочатку передбачала глибоке вивчення загального досвіду, а на старших курсах – предметів вузької спеціалізації. На другому курсі студент отримав блискучі знання зі статистики, якими встиг скористатися на практиці, працюючи у відділі статистики. З приходом до Харкова більшовиків навчання в інституті призупинилося. Семен екстерном склав іспити й попросив копію своєї заліковки. Мабуть, уже тоді, слідом за науковою елітою, він планував виїхати за кордон. Семен сфальсифікував особисті документи, де зазначив, що народився у Харкові 17 квітня. Можливо, так було простіше емігрувати до Штатів, або ж він прагнув відвести увагу від батьківського криміналу у Пінську. В будь-якому разі, разом з братом він успішно потрапив до Нью-Йорка. Навчання у Штатах Після курсів англійської мови Семен Кузнець поступив до Колумбійського університету. Тут він фактично продовжив навчання, адже курсова робота, яку він написав ще на другому курсі українського інституту, лягла в основу його магістерської дисертації. Керівником дослідження став професор Веслі Мітчел, якого вважають наставником майбутнього науковця, подекуди ігноруючи харківський досвід. А дарма! На чорновому варіанті цієї дисертації збереглися численні помітки професора - граматичні й стилістичні зауваження, які нагадували скоріше дружні поради. Професор Мітчел захоплювався високою академічною культурою молодого емігранта, тому після успішного захисту запропонував йому навчатися далі. Результат не забарився. Через два роки вийшла перша монографія, яка невдовзі стала докторською дисертацією Кузнеця. Невдовзі вчений отримав американське громадянство і запрошення від професора Мітчела працювати разом у Національному бюро економічних досліджень. Про своє дитинство Саймон Кузнець відмовчувався до самої смерті і про авантюри свого батька не розповів навіть дружині. http://www.bbc.com/ukrainian/blogs/2016/04/160429_simon_kuznets_upd_ko?ocid=socialflow_facebook

а ВВП як у Гондурасі Кириченко Владислав Хороша новина! Деякі ресурси оцінюють ВВП на душу населення України вище, ніж Гондурасу: https://en.wikipedia.org/w/index.php...