Search the Community

1. MG42 2. GarryN 3. wtf 4. вєдмєді з шишкамє

ЄВГЕН ГЛІБОВИЦЬКИЙ: СУСПІЛЬСТВО БЕЗ КОРУПЦІЇ СКЛАДАТИМЕТЬСЯ З ЛЮДЕЙ, ЯКІ ЩЕ НЕ ВСТУПИЛИ В СВОЄ ДОРОСЛЕ ЖИТТЯ Учасники Несторівської групи - міждисциплінарного об’єднання, що займається розробкою стратегічного бачення для країни. Політолог Євген Глібовицький, соціологиня Вікторія Бриндза та медіа-експертка Оксана Форостина презентували напрацьований «несторівцями» Договір гідності заради сталого розвитку та відповіли на питання про цінності українців, можливі шляхи українського розвитку та перепони, які варто враховувати. Євген Глібовицький представив Несторівську групу як позапартійне та поза бізнесове об’єднання, до якого наразі входять 17 фахівців в різних сферах, і наголосив, що експертна група працює над створенням візії розвитку України, і не пропонує готові «рецепти» впровадження змін. Вікторія Бриндза розповіла про цінності українців і те, як вони впливають на розвиток суспільства. «В 2012 році ми почали з того, що почали з’ясовувати цінності: що для нас є важливим і пріоритетим? І перший висновок, який ми зробили – у нас складна ситуація з довірою до держави. І як наслідок недовіри суспільство сприймає власну державу як загрозу». Другий момент, на який звернула увагу експертка – це те, що Україна знаходиться серед країн, де цінності виживання для людей є важливішими порівняно з цінностями розвитку: «Ми як суспільство пріоритетними вважаємо питання виживання в широкому сенсі цього слова. Це не означає, що нам не має чого їсти, але означає, що ми не знаємо, що буде завтра, чи правила гри не зміняться, чи умови будуть такими, якими є зараз. Тож ми маємо потребу в безпеці, аби планувати та думати про розвиток». Оксана Форостина зазначила, що та реальність, яка є зараз в України, не може бути описана старими словами і категоріями, тому в Договорі гідності є свій словник, нова для України термінологія. Також письменниця звернула увагу на те, що в Україні є потреба в новому суспільному договорі: «Коли трапився Майдан, утворився вакуум для нового суспільного договору – як ми будемо далі жити та взаємодіяти? Ідею цього договору ми вже, здається, розуміємо – це має бути консенсус між людьми, які готові брати на себе відповідальність – агентами змін, і тою частиною суспільства, яка або не може, або не хоче брати участь в змінах, їх не можна змушувати. Домовленість може бути такою: вони залишаються пасивними, але – не протидіють змінам, не заважають». Тож в своєму документі «несторівці» хотіли показати, як можливо вивести України на траєкторію сталого розвитку. Експерти вважають, що ключовою умовою виходу на такий шлях є так званий відкритий доступ. Поняття відкритого та обмеженого доступу ввів в ужиток кілька років тому Дуглас Норт в роботі "Насильство і соціальні порядки". Так, в суспільстві з обмеженим доступом добробут створюється шляхом перерозподілу ресурсів, в суспільствах відкритого доступу добробут створюється шляхом створення чогось нового. Вікторія Бриндза проілюструвала це таким прикладом: «Якщо є кілька людей та одне яблуко, то суспільство обмеженого доступу буде змушувати людей контролювати це яблуко або забрати його собі. Якщо говоримо про суспільство відкритого доступу, то люди довіряють один одному і домовляються між собою, як зробити так, аби яблук стало більше». Що заважає зробити перехід від обмеженого до відкритого доступу в Україні? На думку експертів – саме цінності українців. За результатами дослідження, проведеного в 2015 році «Соцісом», погляди орієнтовно 80% населення України знаходяться в частині виживання. Вікторія Бриндза: «Ми маємо розуміти, що велика частина людей не може собі дозволити думати про розвиток. Це можемо бачити по собі: коли ви потрапляєте в стан загрожуваності, - наприклад, раптом потрапляєте в лікарню, - то одразу відчуваєте, що вам важче боротися з хабарництвом, ви більше готові якось вирішити ситуацію, ніж думати про розвиток суспільства». Цікаво, що географічно цінності населення України не змінюється, а зберігається у тих самих пропорціях. Якщо ж говорити про вік, то за спостереженнями, якими поділився Євген Глібовицький, більшість молодих людей мають цінності розвитку, але щойно народжують дитину – переходять до категорії цінностей виживання. І лише не так давно з’явилися люди, яким вдається пережити рубіж народження дітей без зміни цінностей. За деякими припущеннями (які потребують додаткового наукового підтвердження) саме ці люди і «зробили» Майдан. «Несторівці» пропонують суспільству використати для переходу між тим, де є зараз велика частина суспільства (загроженість безпеки) до того, куди ми хочемо рухатись (сталість розвитку) такий собі «місточок», який вони умовно назвали «сталість безпеки». Вікторія Бриндза: «Наприклад, сталість розвитку передбачає, що рішення робляться системні, аби проблема не повторювалася. Але спробуй про це людям сказати, у яких пожежа! А у нас пожежа чомусь часто і постійно. Тож до людей можна апелювати принаймні тим, що треба розібратися в ситуації, чому певна проблема є постійною, і зробити перші кроки». Євген Глібовицький звернув увагу на важливість темпів реформ, і привів досвід країн Вишеградської групи (Польща, Чехії, Угорщини): «Ці країни пройшли зміни зашвидко, і суспільство отримало відчуття, що ціна за реформи сплачена раніше, коли вони страждали при комуністичному режимі, здобутки є новою нормою, за яку не треба боротись. І відбувся відкат назад. Зашвидкий рух і спроба перескочити прірву в один стрибок є проблемою, бо відстань між берегами завелика. Суспільство без корупції, з повагою до прав людини складатиметься з людей, які ще не вступили в своє доросле життя. Тому нам потрібен проміжний концепт – зміни, які триватимуть 2-3-4 покоління». Більше про проміжний концепт сталості безпеки, які пропонує Несторівська група, можна прочитати за посиланням http://nestorgroup.org/documents/

А скажите, любезный, что за секретные манускрипты, невидимые невооружённым глазом, вы время от времени откладываете в темах? Уж не скрипты ли какие вредоносные? Или вы просто ебанутый по-хорошему несколько малохольный по жизни? Раскройте тайну, ибо мучает меня этот вопрос давненько. Thanks in advance вот это всё.

Сравните список на Главной и в Политических баталиях.

Свежая социология по Харькову - ОБ 22,8% Самопомич 9,7 КПУ 8,8 БПП 8,3 РПЛ 6,1 Видродження 5,9 НФ 3,9 Батькивщина 2,5 Молодые партии не пишу , дабы сохранять интригу. Но там есть оооочень интересные цифры -) P.S. Ну да , и ГАК 64,1% -) (ФБ)