honey flower Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Якісь зовсім сумні дні настали...До нас приходить інфо про загиблих і полоненених. Якось коло наших далеких знайомих і родичів,навіть незнайомих, у яких чоловіки, або сини воюють,а бо в яких сталося нещастя, звужується...Якщо з ними трапляється горе, то холод цього почуття все ближче і ближче підходить до нас. І вже їх горе, стає нашим горем. Ми жінки просто починаємо плакати і потім нам стає трошки легше... Кілька тижнів тому дізналась, що дуже дорога моєму серцю людина збірається до війська. Я так ще ніколи не плакала, хоча і були втрати близьких людей у моєму житті. Весь вечір і ніч сльози текли і ніщо не могло мене заспокоїти. Вперше в житті я відчула біль очей від сліз. Так довго безперестанку я ще ніколи не плакала. Я і зараз плачу, коли подумаю про це. На якийсь час стає легше..., а потім знов. Чоловіки соромляться своїх сліз. Не соромтесь, не треба. Хіба вас хто за це осудить? Сльози дав людині Господь, щоб зменшити страждання...Плачте, як вам плачеться. Це набаго краще, ніж глушити біль алкоголем. Хміль пройде, а біль залишиться і стане сильнішою.Не вчіть своїх синів ковтати біль і не сміти плакати. Той біль залишиться і з часом розріватиме душу у скрутних ситуаціях і людина буде використовувати інші штучні засоби для вгамування душевного болю. Не треба щоб алкоголь або наркотики стали таким штучним засобом "поліпшення" душевного стану. Від цього легше не стане ніколи, лише навпаки...Хай краще плаче у батьків на плечі, а мож щоб ніхто не бачив... то є тоже варіант. Але нехай виплачеться. І ви, дорослі мужики, як вам хочеться плакати, то плачте. Чоловіки теж мають право на сльози. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 много печали... много... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Elguider Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Сльози були за Небесною Сотнею , були коли ... були . Бо так буває - коли охоплюєш все горе . Але . Вам чоловіків не зрозуміти , можливо , можливо деяких . Злість . Багато злості . Замість сліз - просто океан злості ... Далі не напишу . Це на межі почуттів ... 5 Link to comment Share on other sites More sharing options...
honey flower Опубліковано 4 лютого, 2015 Автор Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Алеж всеодно приходить почуття печалі після злості, чи між злістю... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Marser Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Мені шкода раптових і безвинних жертв, особливо якщо їх забрав цинічний розрахунок. Тому і я плакав над Небесною Сотнею.В АТО люди все-таки свідомо дивляться в очі смерті і несуть її ворогам. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Elguider Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Алеж всеодно приходить почуття печалі після злості, чи між злістю... Злість - це я про себе . Я можу її приборкати , але не завжди . Але віру в мене ніякий смуток не виб'є . Я краще буду злититсь чим руки опускати . Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Плач - то від безсилля. Коли вже нічого не можна зробити. Але чоловіки не повинні плакати, хоч їхню нестриману сльозу не осуджую. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
vasilisa Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 слезы - одна из худших эмоцийэто самая эгоистичная эмоция(((бывает, что невозможно сдержаться, потому что мы не святыено стремиться к тому, чтобы не разрушать себя глубокой печалью - нужно печаль и тревога - это эмоции, которые разрушают нашу Защиту ну и, в конце концов, Светлые помощники, Ангелы не смогут приблизиться и помочь тем, кто очень много печалится и плачет... нужно спокойствие, доверие Link to comment Share on other sites More sharing options...
GUGA Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Александр Хаджинов додає 6 new photos.1 год. · Змінено ·Сегодня мы уже на передовой, на линии фронта, Там, где пролилась кровь наших отцов, детей, чьих-то мужей. Одного из них мы доставили к себе на Родину, в маленькую деревушку "Велюнь" Ровенской области. Саша служил в 80-й бригаде, был убит на ТЕС. Был убит от разрыва очередного снаряда, завезенного от так называемых "братьев".Впервые выполнял подобную миссию. И больше не хочу. Не хочу вешать на машину надпись "Груз 200", не хочу больше наблюдать безразличный взгляд заправщика на красной заправке возле метро Боришпольская, когда девочки помогали перегружать гроб из одной машины в другую. Этот урод мало того что не помог, но и не разрешил девочкам даже воспользоваться уборной. Гаец, который стоял на посту и якобы согласился помочь, но своим медленным шагом пока дополз - все уже закончили.По дороге не покидали мысли о том, что этому ребенку было бы в марте 24 года, что еще недавно к нему приезжал один из экипажей АРМІЯ SOS. Моральное удушение было невыносимым. Но самое худшее ждало впереди. Подъезжая к этой маленькой деревушке, наблюдая картину, как люди в 6 утра, по дороге от начала с. Валюн и до самого дома Саши, который был с другой стороны деревни, стояли на коленях, держа свечки, когда мама взахлёб плакала, не веря, что привезли ее сына, когда молодая жена умоляет его вернутся. Когда родственники говорят тебе - спасибо, что привезли сына, хоть и не живого...Физическая боль уходит, слезы льются по щекам, холода больше не чувствуешь, появляется боль, которую никому не пожелаю ощутить. А еще больше не пожелаю ощутить боль утраты единственного сына, отца либо новобрачного мужа.На обратном пути появилась злость, сильная, неудержимая, звериная злость. Я задумался, а стала бы так на колени Конче-Заспа или подобные районы? Нет, не стала бы. Они не воюют, их дети и мужья не воюют и не умирают. Хотя нет - умирают от наркоты или стритрейсинга на дорогах в Киеве или от пьяного вождения, при этом забирая еще чью-то жизнь.А даже если бы и воевал хоть один, они бы не стали на колени ввиду своей бесчеловечности. Их дети не ходят каждое утро 10 км. в ближайшую школу. Им дано только пиз...ть и отмазываться от продажных ментов и подкупать не менее продажных судей. Во властях одни миллионеры.Еще вспомнился фильм "Левиафан". Там показано все как есть, и самое страшное, что все об этом знают. Про их круговую поруку, про то, как бессилен простой человек, который попадает в поле зрения этих зажранных ублюдков. Появляется одно желание, - "стереть эту мразь с лица земли". За каждого погубленного бойца, за каждого обманутого человека, за каждого погибшего участника Майдана, за каждую мать, жену и детей, которые проливают свои слезы... И тогда, только тогда, наши дети смогут развивать эту прекрасную и сильную страну, имя которой - "Украина". 4 Link to comment Share on other sites More sharing options...
honey flower Опубліковано 4 лютого, 2015 Автор Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 слезы - одна из худших эмоцийэто самая эгоистичная эмоция(((бывает, что невозможно сдержаться, потому что мы не святыено стремиться к тому, чтобы не разрушать себя глубокой печалью - нужно печаль и тревога - это эмоции, которые разрушают нашу Защиту ну и, в конце концов, Светлые помощники, Ангелы не смогут приблизиться и помочь тем, кто очень много печалится и плачет... нужно спокойствие, доверие Де Ви це все берете?Я в шоці!Це є почуття, які притаманні кожній людині. В одних ця функція блокується під впливом яких ось попередніх переживань в дитинстві. Після якоїсь важкої ситуації лдина плаче, це набір емоцій і вихід цих емоцій є фізіологічна функція людини -- плач.Є також радісні моменти життя, коли теж при зустрічі, наприклад, такі емоції. Щож тут паганого? 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Донецька комашка)) Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Плач - то від безсилля.Да обычная психологическая разрядка, для мозгов полезно периодически. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Gorbatii Опубліковано 4 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2015 Когда просматриваю некоторые ролики, ком подходит к горлу, особенно, когда пытают наших пацанов.Я ничего не испытываю кроме глубокой ненависти и желания отомстить. Буду мстить им всегда, до конца дней моих и везде, где только смогу... Ненавижу ублюдков российских. 4 Link to comment Share on other sites More sharing options...
vasilisa Опубліковано 5 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 5 лютого, 2015 Де Ви це все берете? Я в шоці! у мудрых людей и из мудрых книжек) Це є почуття, які притаманні кожній людині. у людей много разных чувств может возникнуть, но это совершенно не означает, что они полезны, вдохновляющие и помогающие в жизни "слезами горю не поможешь" (народная мудрость)слезы не исправят ситуацию, нужно думать, как жить и что делать когда плачут, людей, хотя бы стараются утешить, а лучше - вразумитьно писать, мол "плачьте все"... кхм...разве можно желать такое людям? людям желают, чтобы появилось и было больше поводов для радости плачь как минутная грусть и проявление чувств, то это нормальное, как Вы пишете, физиологическое проявление обыкновенного человека если часто и длится долго - это ненормальноплюс, как писала выше, это эгоизм и исключительно любовь к себе, а не к другим людям; когда плачут - себя жалко Link to comment Share on other sites More sharing options...
honey flower Опубліковано 5 лютого, 2015 Автор Report Share Опубліковано 5 лютого, 2015 когда плачут, людей, хотя бы стараются утешить, а лучше - вразумитьно писать, мол "плачьте все"... кхм...разве можно желать такое людям? людям желают, чтобы появилось и было больше поводов для радостиСоррі, Ви неправильно мене зрозуміли... Я не мала на увазі -- плачте ВСІ. Малось на увазі не стримувати сліз, це стосувалось чоловіків... Не смію і не буду такого бажати нікому.Писала про сльози, як вихід емоцій у ЧОЛОВІКІВ у цей скрутний час. плачь как минутная грусть и проявление чувств, то это нормальное, как Вы пишете, физиологическое проявление обыкновенного человекаСаме ЦЕ і малось на увазі. если часто и длится долго - это ненормальноЗгодна. Цей стан називається депресією. В цьому стані може опинитись кожна людина. У деяких людей це триває кілька днів, а в деяких роками і вони не можуть знайти механізму і сили виходу з цієї ситуації. Але в кожній людині є потенціал вийти з депресії. Одні потребують допомоги, а інші "карапкаються" самі, своїми власними силами з цієї безодні. Знаю точно, що ніяких медикаментів при цьому не потрібно. плюс, как писала выше, это эгоизм и исключительно любовь к себе, а не к другим людям; когда плачут - себя жалкоЯ б не назвала це егоїзмом. Іноді людині треба і себе пожаліти, нічого страшного в цьому немає. Бувають випадки, коли людину ніхто не може зрозуміти. І плач, як вихід емоцій не можна назвати егоїзмом. Link to comment Share on other sites More sharing options...
DOK Опубліковано 5 лютого, 2015 Report Share Опубліковано 5 лютого, 2015 Когда просматриваю некоторые ролики, ком подходит к горлу, особенно, когда пытают наших пацанов.Я ничего не испытываю кроме глубокой ненависти и желания отомстить. Буду мстить им всегда, до конца дней моих и везде, где только смогу... Ненавижу ублюдков российских. таких как Вы очень много. (+я)нужно организоваться. деньгами, еще как-то - действовать сообща.именно чтобы МСТИТЬ, как у Вас написано. не благотворительность, не помощь раненым и семьям, не еще хз что (это все тоже хорошо конечно)жечь вату.чтоб сук и через 100 лет находить.начинать уже сейчас. нужны идеи. и лидер. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts