elipse Опубліковано 9 травня, 2015 Report Share Опубліковано 9 травня, 2015 https://www.youtube.com/watch?v=hCxPQoIRQOo&feature=youtu.be Link to comment Share on other sites More sharing options...
Agh Опубліковано 9 травня, 2015 Report Share Опубліковано 9 травня, 2015 Какая-то ватная ТП, которая непонятно зачем приплела георгиевскую ленточку к Великой Отечественной войне и что? Link to comment Share on other sites More sharing options...
elipse Опубліковано 9 травня, 2015 Автор Report Share Опубліковано 9 травня, 2015 странно , что в днепре такие недотрахи есть ... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Agh Опубліковано 9 травня, 2015 Report Share Опубліковано 9 травня, 2015 Они везде есть Link to comment Share on other sites More sharing options...
Agh Опубліковано 10 травня, 2015 Report Share Опубліковано 10 травня, 2015 А мак ось чому:(ЛЕГЕНДА) Степами турки i татари На конях мчать, мов чорнi хмари, I згаром дихає земля - Навкруг пожари, як петля, Й петлю розкручує ординець: Вiн одшукав живий гостинець - Дiвча бiжить босонiж в бiр. Її вiн схопить у ясир, В прокислу зашморгне сирицю Й продасть у Кафi з торговицi. I сльози дiвчини, й життя Проп'є без жалю i пуття. Бо що йому краса дiвоча, Коса шовкова, яснi очi - Усе продасть вiн за дукат, Бо вiн торгаш, ординець, кат. Дiвча бiжить в тяжкiм одчаї, Коса їй плечi устеляє, А сльози падають у брiд, I кров'ю тягнеться твiй слiд. Уже над юнiстю твоєю Аркан свистить, сичить змiєю. I враз вiдсiчена петля Безсило впала у поля. Козак-нетяга у долинi Рубнув її i вже стежину Дiвчинi вказує у бiр: "Ми ще зустрiнемось, повiр". Ординець блимнув хижим оком. На луку впав, гикнув i скоком Помчав з ординцями в байрак. Втiкай, козаче! Та козак Втiкать не думав. Ще дiвчину Провiв очима й по долинi Навскiс напасникам помчав. Травневий день в кiльцi заграв На сполох бив всiма громами, I блискавка небеснi брами Розчахувала навкруги... Все ближче, ближче вороги, Злостивий усмiх рве їм губи - Отак i мчить землею згуба, Жадiбна, дика, навiсна, В краплинах кровi i багна. Козак ударив iз пiстоля, Й розлiгся крик посеред поля: На стременi торгаш завис, I кiнь його понiс, як бiс, I степ востаннє над рiкою Ординець мiряв головою... Все ближче конi, лиця злi, Схрестились, скрегнули шаблi, Переплелися iскри з кров'ю, I знову криком Приднiпров'я Прошив у жасi людолов. Та бiснувалась криця знов, Шипiла кров, шипiла пiна. Козак вимощував долину Чужинським трупом, як умiв, Як вчився в Сiчi i в братiв На славнiм Донi у походi. Ординцiв б'є козак вже в бродi. Бере ординцiв переляк: "То це шайтан! Це не козак!" Козак всмiхнувся в довгi вуса: "З шайтанами не вперше б'юся. Узнали, що таке козак, Якого люди кличуть: Мак". I знову зброя у двобої Дзвенить над збитою водою, I квасить нелюдiв рiка,- Не ломить сила козака. Та от надходить чорна зрада: Дрантя, попихач скрався ззаду, Вiн чином - кат, душею - гад. Увесь продався за дукат. Тихцем пiдвiв iуда зброю, Озвався пострiл над рiкою, I на коня схиливсь козак. "Пропав козак! Загинув Мак!" - Ординцi кинулись до нього. Козак на них поглянув строго: "Нi, не загинув я, кати, Помiж людьми менi цвiсти!" Кати пiдводять вгору зброю: "Твiй цвiт, життя вже за тобою, Козаче, зробимо отак: Шаблями скришимо на мак..." Ординцi воїна скришили, На землю впало тiло бiле I, наче зерно, проросло, А влiтку маком зацвiло... Давно ординцiв i iуду В моїм краю забули люди, Бо їхнiй слiд - страшний укiс - Травою мертвою порiс. А мак цвiте вiки в роздоллi - В косi дiвочiй i у полi. А мак цвiте! 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts