Перейти до змісту

Лишенцы


sanykrimea

Recommended Posts

Мабуть что-то серьёзное замышляется - на оккупированных территориях вводятся значительные ограничения прав и свобод граждан:

 

Верховна Рада України прийняла Постанову «Про затвердження Заяви Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобовязань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод»

 

У Постанові, зокрема, йдеться:

...

1. Схвалити Заяву Верховної Ради України про відступ від окремих зобов’язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та  статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

...

 

 

П О С Т А Н О В А ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ 

Про затвердження Заяви Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод»

 

 

П О С Т А Н О В А

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

 

 

Про затвердження Заяви Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод»

 

Беручи до уваги Закон України від 16 вересня 2014 року № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей», Постанову Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», Постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування», Постанову Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», Постанову Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року № 337-VIII «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» Верховна Рада України

п о с т а н о в л я є:

 

1. Схвалити Заяву Верховної Ради України про відступ від окремих зобов’язань, визначених пунктом 3 статті 2, статтями 9, 12, 14 та 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та  статтями 5, 6, 8 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на період до повного припинення збройної агресії Російської Федерації, а саме до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України, відновлення повного контролю України за державним кордоном України, відновлення конституційного ладу та порядку на окупованій території України.

 

      2. Міністерству закордонних справ України на підставі інформації, наданої Міністерством юстиції України, Службою безпеки України та іншими органами державної влади інформувати про Заяву,  зазначену в пункті 1 цієї Постанови, та про стан безпекової ситуації в Донецькій та Луганській областях, про зміну території, на яку поширюється відступ України від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй відповідно до статті 4 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Генерального секретаря Ради Європи відповідно до статті 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

 

 

      3. Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

 

 

Голова Верховної Ради

               України

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

до проекту Постанови Верховної Ради України

«Про затвердження Заяви Верховної Ради України «Про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод»

 

1.     Обґрунтування необхідності прийняття акта

 

Проведення антитерористичної операції в окремих районах Донецької та Луганської областей, спричинене збройною агресією Російської Федерації та діями терористичних угрупувань, підтримуваних Російською Федерацією, супроводжувалось ухваленням Верховною Радою України законів, які за своєю природою є несумісними із зобов’язаннями України за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією (переглянутою). Водночас, відповідно до зазначених міжнародних договорів держава в разі війни або іншої небезпеки, яка створює загрозу для існування народу, може здійснити тимчасовий відступ від зобов’язань (дерогацію) за відповідними міжнародними договорами.

У випадку здійснення Україною дерогації, Україна на період здійснення такої дерогації, не відповідає за зобов’язаннями, щодо яких здійснено тимчасовий відступ.

Зважаючи на неможливість гарантування Україною прав людини в повному обсязі відповідно до зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією (переглянутою) на території проведення антитерористичної операції у зв’язку з об’єктивною необхідністю вживати заходів для завдання відсічі збройній агресії Російської Федерації, Україні необхідно здійснити тимчасовий відступ від зобов’язань щодо гарантування певних прав людини в межах, дозволених відповідними міжнародними договорами.

 

2. Цілі і завдання акта

 

            Постанова є підставою для відступу України від зобов’язань Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією (переглянутою). Завдання постанови – створити юридичне підґрунтя, спираючись на яке уряд України через Міністерство закордонних справ України зможе повідомити  Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй та Генерального секретаря Ради Європи про заходи, які Україна вжила у зв'язку із необхідністю завдання відсічі збройній агресії Російської Федерації. Виключно парламент як представницький орган може визнати факт і обсяг відступу України від зобов’язань за міжнародними договорами, які стосуються прав людини.

 

3. Загальна характеристика і основні положення акта

 

Постанова визначає підстави, обсяг,  період та механізм здійснення відступу від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Європейською соціальною хартією (переглянутою). Постанова затверджує заяву про відступ від зобов’язань, яка містить обґрунтування щодо кожного заходу,   який може вживатись на територіях, які не є окупованими, але на яких здійснюється антитерористична операція.

 

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

 

Прийняття Постанови не створює необхідності внесення змін до інших законодавчих актів.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

 

Реалізація Постанови не потребує виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

 

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

 

Прийняття проекту Постанови надасть можливість привести у відповідність міжнародні зобов’язання України до об’єктивних обставин здійснення антитерористичної операції у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

 

 

 

Народні депутати України  

                                                                                    Оксана Сироїд 

 

 

 

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 

Стаття 2

 

Стаття 2

...

3. Кожна держава, яка бере участь у цьому Пакті, зобов'язується:

 

а) забезпечити всякій особі, права і свободи якої, визнані в цьому Пакті, порушено, ефективний засіб правового захисту, навіть коли це порушення було вчинене особами, що діяли як особи офіційні;

b) забезпечити, щоб право на правовий захист для будь-якої особи, яка потребує такого захисту, встановлювалось компетентними судовими, адміністративними чи законодавчими властями або будь-яким іншим компетентним органом, передбаченим правовою системою держави, і розвивати можливості судового захисту;

с) забезпечити застосування компетентними властями засобів правового захисту, коли вони надаються.

 

 

Стаття 9

 

Стаття 9

 

1. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути піддано свавільному арешту чи триманню під вартою. Нікого не може бути позбавлено волі інакше, як на підставах і відповідно до такої процедури, які встановлено законом.

 

2. Кожному заарештованому повідомляються при арешті причини його арешту і в терміновому порядку повідомляється будь-яке пред'явлене йому обвинувачення.

 

3. Кожна заарештована або затримана за кримінальним обвинуваченням особа в терміновому порядку доставляється до судді чи до іншої службової особи, якій належить за законом право здійснювати судову владу, і має право на судовий розгляд протягом розумного строку або на звільнення. Тримання під вартою осіб, які чекають судового розгляду, не має бути загальним правилом, але звільнення може ставитись у залежність від подання гарантій явки на суд, явки на судовий розгляд у будь-якій іншій його стадії і, в разі необхідності, явки для виконання вироку.

 

4. Кожному, хто позбавлений волі внаслідок арешту чи тримання під вартою, належить право на розгляд його справи у суді, щоб цей суд міг невідкладно винести постанову щодо законності його затримання і розпорядитися про його звільнення, якщо затримання є незаконним.

 

5. Кожен, хто був жертвою незаконного арешту чи тримання під вартою, має право на компенсацію, якій надано позовної сили.

 

 

Стаття 12

 

Стаття 12

 

1. Кожному, хто законно перебуває на території будь-якої держави, належить, у межах цієї території, право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання.

 

2. Кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну.

 

3. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав та свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

 

4. Ніхто не може бути свавільно позбавлений права на в'їзд у свою власну країну.

 

 

Стаття 14

 

Стаття 14

 

1. Всі особи є рівними перед судами і трибуналами. Кожен має право при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, пред'явленого йому, або при визначенні його права та обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону. Преса і публіка можуть не допускатися на весь судовий розгляд або частину його з міркувань моралі, громадського порядку чи державної безпеки в демократичному суспільстві, або коли того вимагають інтереси приватного життя сторін, або - в тій мірі, в якій це, на думку суду, є строго необхідним, - при особливих обставинах, коли публічність порушувала б інтереси правосуддя; однак будь-яка судова постанова в кримінальній або цивільній справі повинна бути публічною, за винятком тих випадків, коли інтереси неповнолітніх вимагають іншого чи коли справа стосується матримоніальних спорів або опіки над дітьми.

 

2. Кожен обвинувачений в кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно з законом.

 

3. Кожен має право при розгляді будь-якого пред'явленого йому кримінального обвинувачення як мінімум на такі гарантії на основі цілковитої рівності:

а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу пред'явленого йому обвинувачення;

b) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту і спілкуватися з обраним самим ним захисником;

с) бути судженим без невиправданої затримки;

d) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника; якщо він не має захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника в будь-якому разі, коли інтереси правосуддя того вимагають, безплатно для нього в усякому такому випадку, коли у нього немає достатньо коштів для оплати цього захисника;

е) допитувати свідків, які дають проти нього показання, або мати право на те, щоб цих свідків було допитано, і мати право на виклик і допит його свідків на тих самих умовах, які існують для свідків, що дають показання проти нього;

f) користуватися безплатною допомогою перекладача, якщо він не розуміє мови, використовуваної в суді, або не говорить цією мовою;

g) не бути приневоленим до давання свідчень проти самого себе чи до визнання себе винним.

4. Щодо неповнолітніх процес повинен бути таким, щоб враховувались їх вік і бажаність сприяння їх перевихованню.

 

5. Кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок були переглянуті вищестоящою судовою інстанцією згідно з законом.

 

6. Коли будь-яку особу остаточним рішенням було засуджено за кримінальний злочин і коли винесений їй вирок був потім скасований або їй було даровано помилування на тій підставі, що якась нова чи нововиявлена обставина незаперечно доводить наявність судової помилки, то ця особа, котра зазнала покарання в результаті такого засудження, одержує компенсацію згідно з законом, коли не буде доведено, що зазначена невідома обставина не була свого часу виявлена виключно або частково з її вини.

 

7. Ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону і кримінально-процесуального права кожної країни.

 

 

Стаття 17

 

Стаття 17

 

1. Ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію.

 

2. Кожна людина має право на захист закону від такого втручання чи таких посягань. 

 

 

КОНВЕНЦІЯ про захист прав людини і основоположних свобод

 

Стаття 5 Право на свободу та особисту недоторканність

 

Стаття 5 Право на свободу та особисту недоторканність

 

1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

 

a) законне ув'язнення особи після засудження її компетентним судом;

 

b) законний арешт або затримання особи за невиконання законного припису суду або для забезпечення виконання будь-якого обов'язку, встановленого законом;

 

c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;

 

d) затримання неповнолітнього на підставі законного рішення з метою застосування наглядових заходів виховного характеру або законне затримання неповнолітнього з метою допровадження його до компетентного органу;

 

e) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг;

 

f) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

 

2. Кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

 

3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

 

4. Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікання встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.

 

5. Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.

 

 

Стаття 6 Право на справедливий суд

 

Стаття 6 Право на справедливий суд

 

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

 

2. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

 

3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

 

 

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

 

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

 

c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

 

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

 

e) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

 

 

 

 

Стаття 8 Право на повагу до приватного і сімейного життя

 

Стаття 8 Право на повагу до приватного і сімейного життя

 

1. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

 

2. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

 

 

Стаття 13 Право на ефективний засіб юридичного захисту

 

Стаття 13 Право на ефективний засіб юридичного захисту

 

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

 

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


Мабуть что-то серьёзное замышляется - на оккупированных территориях вводятся значительные ограничения прав и свобод граждан

 

І паспорти внутрішні міняти скоро почнуть :nose3:

 

Ой, здається крисяни і лугандонці таки "негромадянами" стануть :nose3:

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

І паспорти внутрішні міняти скоро почнуть :nose3:

 

Ой, здається крисяни і лугандонці таки "негромадянами" стануть :nose3:

Вони самі цього захотіли. Цікаво, після цього вони все одно будуть вірити хуйлу і ватнік тв?

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...