Перейти до змісту

Поп - толоконный лоб


Прол

Recommended Posts

http://www.automaidan.org.ua/images/pavlo.jpg

Не понимаю, почему церковь не платит налоги?ИМХО- поставить религиозные организации в один ряд со всеми остальными, с точки зрения закона.

Link to comment
Share on other sites

а де церква, чи то нехай маленька капличка?


Не понимаю, почему церковь не платит налоги?ИМХО- поставить религиозные организации в один ряд со всеми остальными, с точки зрения закона.

ці гроші дає їм путлєр

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Не понимаю, почему церковь не платит налоги?ИМХО- поставить религиозные организации в один ряд со всеми остальными, с точки зрения закона.

 

потому что церковь работает в связке с государством, охмуряя баранов аки пастух паству аки пастырь.

правда, в данном конкретном случае - в связке с вражеским государством.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

потому что церковь работает в связке с государством, охмуряя баранов аки пастух паству аки пастырь.

правда, в данном конкретном случае - в связке с вражеским государством.

 

Вот пример с нашим государством (если условно допустить, что мер Садовий - наш):

 

07.10.2015
 
Уривок з інтерв’ю Ірини Магдиш викликав обурення в консервативних колах УГКЦ
 

Міський голова Львова Андрій Садовий вибачився за слова керівника управління культури Львівської міськради Ірини Магдиш про роль церкви у житті львів’ян. Садовий також заявив, що «навряд чи зможе працювати з нею в одній команді». Після цього Ірина Магдиш написала заяву на звільнення.

 

«Не знаю, чи мої слова в повній мірі компенсують ту образу, якої зазнали вірні та представники церкви від слів керівника управління культури міста Львова. Але мої вибачення щирі. Бо ці слова образили і мене особисто», – написав Андрій Садовий на своїй сторінці у Facebook у середу, 7 жовтня.

 

Мова йде про інтерв’ю Ірини Магдиш «Українській правді», опубліковане 5 жовтня, де вона, зокрема, критично відгукнулась про діяльність церкви. Поява цього матеріалу викликала обурення у консервативних колах УГКЦ.

 

«Є райони [у Львові], де взагалі нічого немає – жодного культурного центру, жодної бібліотеки, театру або кінотеатру. Це мертві райони в культурному сенсі. Єдина розвага для людей в такому районі - церква. І церква починає на цьому жирувати і зловживати страшним чином, – сказала Ірина Магдиш. – В одному з таких районів в кожній школі у вестибюлі стоїть фігура Божої матері, обкладена квітами, такий вівтар маленький. Іноді я там заставала моменти, коли під час уроків діти стояли як на лінійці перед цим вівтарем, а пастор правив службу. На моє запитання, чому діти тут, а не на уроках, ніхто не знайшов, що відповісти. Це їхні гроші. Їхні парафіяни - це їхні гроші, а прихожан треба виховувати з малих років. Якщо людина звикла ходити до церкви як на єдину розвагу у своєму світі, і вносити пожертвування, то церква буде процвітати».

 

«Я не проти релігії, це особиста справа людини, – уточнила Ірина Магдиш. – Але церква не має бути єдиною інституцією і культурною пропозицією. Ми маємо пропонувати людям інші можливості».

 

 «Релігія – це дійсно особиста справа людини. І громада має мати весь спектр культурної пропозиції. І справа міста робити таку пропозицію, створювати відповідні умови, а не показувати на когось пальцем і казати, що хтось щось робить не так, – прокоментував ці заяви своєї підлеглої Андрій Садовий, наголосивши на активній соціальній діяльності УГКЦ. – Свого часу саме церква найбільш активно допомогла міській владі Львова реалізувати принцип соціального партнерства».

 

«Вірю, що вміння і таланти пані Ірини будуть корисними в місті. Але я особисто вже навряд чи зможу з нею працювати в одній команді», – додав Андрій Садовий.

 

Уже після публікації цієї замітки Ірина Магдиш повідомила ZAXID.NET, що подала у відставку.

 

«Я уже написала заяву про відставку, бо ситуація зайшла у глухий кут», – сказала Ірина Магдиш.

Link to comment
Share on other sites

Sergey Pl'usnin

7 hrs · Lviv, Ukraine · 
 
Думал что в ходе этих местных выборов ничего интересного не будет, а тут такое. Львов умеет порадовать smile emoticon
Для нельвовских расскажу подробно. 
В каком-то интервью глава управления культуры Львовского горсовета Ирина Магдыш возможно скзала следующее:
«Есть районы, где вообще ничего нет - ни одного культурного центра, ни одной библиотеки, театра или кинотеатра. Это мертвые районы в культурном смысле. Единственное развлечение для людей в таком районе – церковь. И церковь начинает на этом жировать и злоупотреблять страшным образом. В одном из таких районов в каждой школе в вестибюле стоит фигура Божьей матери, обложенная цветами, такой алтарь маленький. Иногда я там заставала моменты, когда во время уроков дети стояли как на линейке перед этим алтарем, а пастор правил службу. На мой вопрос, почему дети здесь, а не на уроках, никто не нашелся что ответить. Это их деньги. Их прихожане – это их деньги, а прихожан надо воспитывать с малых лет. Если человек привык ходить в церковь как на единственное развлечение в своем мире, и вносить пожертвования, то церковь будет процветать». 
Ну какбэ сказала и сказала, тем более во Львове примерно так оно и есть. Но дальше пошла жара, давненько говно на вентилятор не забрасывали так бодро и со всех сторон. Зачем-то последовали ИЗВИНЕНИЯ мэра города Садового перед... внимание(!)... верующими и представителями церкви за действия своей подчиненной.
Россияне если что и сделали для нас полезного, так это четко обозначили те симптомы, которые означают конец развития и начало деградации. Один из таких симптомов это конечно же т.н. "оскорбление чувств верующих". И кто бы мог подумать, что эту российскую болячку мы обнаружим в Украине, да еще и не где-нить, а в культурной столице, в сверхкультурном Львове!
Ну Садового можно понять, ему перед выборами пришлось взвешивать, против какого ветра ссать и правильного выбора в данной ситуации все равно не сделаешь.
Но для чего надо было доводить до увольнения той Ирины, это хз. 
Львов тем и хорош, что в горсовет стали приходить на работу интересные творческие люди. И кто бы мог подумать, что мы тут дойдем до "оскорбления чувств верующих"? 
Тем не менее "маємо то, що маємо".
Что же дальше? Украинское общество обнаружив у себя симптом опасного заболевания тут же примет оздоровительные меры, либо же по-российскому сценарию, сделает вид, что это наоборот признак здоровья, а не болезни?
Ну и конечно же добавлю свое мнение, как и все львовяне сейчас. Я, как человек верующий, считаю что церковь всегда должна быть гонима. Пока церковь гонима, она живет исключительно благодаря действительно верующим, а вера остается интимной. Как только церковь обретает влияние, в неё тут же приходят толпы пидорасов, успешно этим влиянием торгующих и превращающих религию в цирк уродов. Потому конечно же нам, львовянам, надо отстоять тот курс в развитии культуры, который на первое место ставит образование, библиотеки и стимулирование широкого взгляда на вещи, а не российский образец отупления широких масс. 
Ну и не забывайте, что вот из-за такой-то херни и случаются потом панк-молебны в храмах.
  • Upvote 5
Link to comment
Share on other sites

 

 


Думал что в ходе этих местных выборов ничего интересного не будет, а тут такое. Львов умеет порадовать smile emoticon

Давно  У  нас  у  Львові  не  було  резонансних  скандалів.  Але  ця  тема  рано  чи  пізно  мала  вибухнути.  Добре,  що  знайшлася  розумна  жінка  Ірина  Магдиш,  відома  своїми  статтями  в  часописі  "Ї"  і  не  тільки,  що  не  побоялася  назвати  речі  своїми  іменами.

Проблема  церкви  у  Львові  не  нова.  Ще  Франкові  довелося  дуже  багато  витримати  від церковників,  попри  те,  що  у  нього  були  теплі,  розумні  стосунки  з  Митрополитом  Андреєм  Шептицьким.

Пройшовши  через  епоху  радянського  войовничого  атеїзму,  Львів  прогнувся  в  другий  бік.  Але  ради  справедливості,  треба  зазначити,  що  навіть  дуже  релігійна  інтелігенція  дуже  швидко  почала  застанавлятися  щодо  моральних  якостей  своїх  душпастирів,  а  вони,  як  і  попередники - комуністи, як  виявилося,  зовсім  не  вибирали  собі  свій  фах,  щоб  разом  з прихожанами  Богу  молитися.  

Школа  має  бути  храмом  науки,  і  церква  не  має  права  заходити  в  той  храм.  Вільне  віросповідання - так  вільне.  

  • Upvote 5
Link to comment
Share on other sites

О церкви, извинениях и увольнении
Есть очевидный конфликт поколений и ценностей во Львове

В УГКЦ є люди, які пройшли підпілля та репресії, були реальною моральною опорою для декількох поколінь львів’ян. Коли любі мої Фейсбук-активісти з інших міст зараз ставлять в приклад "маєтки настоятеля Києво-Печерської Лаври", як приклад "жирування отців", то я би радив таким дописувачам, як мінімум, поцікавитись історією УГКЦ. А львів’яни, заради елементарної справедливості, мали б також пояснити своїм колегам з інших міст, що церкви та її служителі, їх історія бувають різними. (Але це якщо вистачить сміливості піти зараз проти модної Фейсбук-течії, що "вся церква - це зло")

А тому ще раз - слова пані Магдиш з інтерв’ю на "Українській правді"про те, що церква у Львові "жирує" та "зловживає страшним чином" з вуст посадової особи Львівської міської ради - це образа власне всієї церкви у Львові і ніщо інше. І якщо ця посадова особа не знаходить в собі сил вибачитись за це, чи пояснити, що вона не мала на увазі всіх представників церкви, то це зобов’язаний зробити її керівник. Я висловив публічно свою думку. Пані Ірина прийняла самостійне рішення написати заяву про відпустку до 23 жовтня та звільнення після неї.

Щодо присутності релігії в школах. Є єдиний законний механізм такої присутності - це уроки християнської етики, які викладають дипломовані вчителі (в тому числі і духовні особи). Якщо начальник управління культури спостерігала інше, незаконне залучення школярів представниками церкви, то про це треба доповідати керівництву, вживати дії, а не ілюструвати згодом цими прикладами тезу про те, як все погано з культурою у Львові.

Конфлік

Є очевидний конфлікт поколінь та цінностей у Львові. Мабуть, це нормально і не одне суспільство таке переживало. Так вже сталось, що спочатку я став об’єктом критики з боку Шептицькому. Зараз опинився під мішенню ‪#‎supportmagdysh‬. Ок. Конфлікт це добре і часто допомагає знайти істину. Якою вона виявиться покаже час і я не претендую на роль судді. Мабуть, як завжди вона виявиться десь посередині. Головне в цій боротьбі цінностей не захопитись пошуком внутрішніх ворогів та підбором характеристик. Нам тут разом жити.

А культурний продукт, як і будь-який інший, це справа конкуренції. Буду радий, якщо якісний культурний і духовний продукт для громади Львова, формувати добрий смак та естетику молоді будуть і громадські організації, і різноманітні культурні середовища, і церква і Фейсбук-спільнота.

 

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Давно  У  нас  у  Львові  не  було  резонансних  скандалів.  Але  ця  тема  рано  чи  пізно  мала  вибухнути.  Добре,  що  знайшлася  розумна  жінка  Ірина  Магдиш,  відома  своїми  статтями  в  часописі  "Ї"  і  не  тільки,  що  не  побоялася  назвати  речі  своїми  іменами.

Проблема  церкви  у  Львові  не  нова.  Ще  Франкові  довелося  дуже  багато  витримати  від церковників,  попри  те,  що  у  нього  були  теплі,  розумні  стосунки  з  Митрополитом  Андреєм  Шептицьким.

Пройшовши  через  епоху  радянського  войовничого  атеїзму,  Львів  прогнувся  в  другий  бік.  Але  ради  справедливості,  треба  зазначити,  що  навіть  дуже  релігійна  інтелігенція  дуже  швидко  почала  застанавлятися  щодо  моральних  якостей  своїх  душпастирів,  а  вони,  як  і  попередники - комуністи, як  виявилося,  зовсім  не  вибирали  собі  свій  фах,  щоб  разом  з прихожанами  Богу  молитися.  

Школа  має  бути  храмом  науки,  і  церква  не  має  права  заходити  в  той  храм.  Вільне  віросповідання - так  вільне.  

Скоріш всього, шо то православні так діють у школах.

Link to comment
Share on other sites

Скоріш всього, шо то православні так діють у школах.

Квіточка,  Якщо  Ви  маєте  на  увазі  Православну  церкву (Київського,  Московського  патріархату,  чи  УАПЦ),  то  зовсім  ні,  бо  більшість  віруючих  у  Львові - греко-католики.  Я  особисто  не  скажу,  що  греко-католики - це не  православні,  бо  слово "греко" - означає візантійський  обряд,  тобто  православний.  Отож,  я  різниці  між  православними  і  грекокатоликами  (щодо  релігійних  традицій)  не  бачу.  Звісно,  православна  церква  московського  патріахату  тут  ніяким  боком,  бо  то  чиста  ідеологія , НМД.

Але  не  в  тім  річ,  яка  церква.  Власне,  ні  одна  конфесія  не  повинна  впроваджувати  у  школі  свій  вплив,  бо  вчаться  в  школі  різні  діти.  Це  одне.

А  друге - у  школі  не  повинно  бути  релігії.  Це  ПРИВАТНА  справа  кожної  родини.

 

Знаю  випадок,  коли  вчителька  християнської  етики (за  сумісництвом,  дружина  священника)  мало  не  забороняла  вчительці  української  літератури  розповідати  на  уроках  про  заговори,  заклинання,  як  елементи  усної  народної  творчості).  Влаштувала  їй  у  вчительській  шумний  скандал.

 

Скоро  будуть  такі  вчительки  забороняти  викладати  в  школах  теорію  Дарвіна,  закони  фізики  тощо.

 

Я  людина  не  релігійна.  Агностик.  Моя  внучка  виховується  в  релігійній  родині.  Я  не  перечу  цьому  вихованню.  Це  мама  вирішує.  Вважаю,  якщо  людині  легше  жити  з  релігією,  то  хай  так  живе. Своїм  дітям  теж  не  диктувала.

Внучка  має  предмет  християнської  етики.  Часом  розповідає  мені  про  те,  що  вчать.  Не  зовсім  погоджуюсь,  що  деякі  такі  речі  треба  дітям  вставляти  в  голову  на  цих  уроках.  Я  хочу,  щоб  моя  онука  аналізувала  світ  сама.  

А  вона,  буває  часом,  навіть  трохи  провокативно  розповість  мені,  що  їх  вчили  і  дивиться  на  мою  реакцію.  Бо  їй  цікаво,  як  я  це  пояснюю.  І  що  я  маю  робити?  Говорити  те,  що  думаю,  чи  підтверджувати  сказане  вчителькою?

Щодо  Ірини  Магдиш.  А  чому  вона  не  мала  права  сказати,  як  громадянка  в  першу  чергу,  що  її  болить?  Чому  церква (  а  це  просто  інституція)  не  може  критикуватися?

Я,  наприклад,  обурююся  забороною  церкви  заходити  туристам  до  храмів.  У  колишньому Домініканському  соборі  завжди  закритий  шнурком  вхід  до  храму  і  люди  не  можуть  оглянути  мистецькі  цінності.  Або  хай  винесуть  ці  речі  до  музею,  або  пускають  впродовж  цілого  дня  усіх.  Усіх!  Не  залежно  від  віросповідання.  Бо  саме  так  священник  відповів  на  зауваження - а  якщо  туристи - не  християни!

Отакі  у  нас  релігійні  справи  у  Львові.  Приємно,  правда,   була  здивована,  бо  щиро  підтримав  Ірину  Магдиш  працівник  католицького  університету.

  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

 

 


Іноді я там заставала моменти, коли під час уроків діти стояли як на лінійці перед цим вівтарем, а пастор правив службу. На моє запитання, чому діти тут, а не на уроках, ніхто не знайшов, що відповісти.

:fp1: який жах. Молодець Ірина Магдиш, що підняла цю тему. Садовий :td:

 

 

 

 


вчителька християнської етики

 

Оце в школі зараз викладають? :shok: Астрономія тільки в деяких школах факультативом, а натомість "християнська етика"? :fp1:

Link to comment
Share on other sites

Заплати налоги и молись спокойно!

:fp1::gigi:

А вообще- Украине в отношении РПЦ МП пора принять "кальку" с расеянских законов- "иностранный агент", проверки финансирования, дополнительные проверки, и все "прелести" Расеянии.

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...