... Плотину зловісного мовчання могло прорвати на чому завгодно, навіть якби Надя просто висловилася на тему відлову бездомних собак, або сказала щось про гей-паради. Але прорвало ту плотину на інтерв’ю, в якому Савченко серед прочого сказала, що готова усміхатися Захарченку, що з Л/ДНР варто вести прямий діалог, що заради звільнення полонених вона готова говорити з самим чортом. Таким чином Надя у притаманній собі хоробрій та безрозсудній манері вторглася на найбільш табуйовану і ретельно заміновану територію, на якій, кстаті, колись підірвалася і Руслана Лижичко. Згадаймо на хвильку, як здається у вересні 2014-го Руслана з’їздила в Донецьк, після чого сказала щось хороше про Захарченка. Шквал народного возмущенія надійно поховав Руслану під завалами нищівної критики, громадськість нємедлєнно забула роль Лижичко на Майдані і навіть те, що з Донецьку вона тоді привезла 16 українських полонених. Після того Руслана в політиці не світиться і навряд чи захоче ще коли-небудь нею займатися. Складається враження, що той Захарченко просто якийсь інфернальний злодєй, головна місія якого бути могильником політичних кар’єр видатних українок. Щось подібне ми бачимо і у випадку з Савченко. Яка скоріше за все навіть не знає про сумну долю політичного реноме Лижичко, бо у вересні 2014-го знаходилася в московському СІЗО і мала обмежений доступ до інформації. Бо якби знала, то може й була б обережнішою у висловлюваннях. Правда, Надія навіть ще не їздила в Донецьк і просто лише згадала ім’я Захарченка. Але й цього виявилося достатньо, міна здетонувала, сотні й тисячі коментаторів злорадно всміхнулися та заполонили фейсбук несамовитими вереском і воплями. І з чуством виполнєнного долга спокійно заснули та бачили гарні сни – все в їхньому розумінні стало на свої місця, картина світу в їхній уяві проста й незамислувата: Савченко – агент ФСБ, заслана Пуля, агентурне заданіє якої взорвать Україну ізнутрі. Що тут можна сказати? Нічого, крім того, що люди схильні приписувати іншим свою модель мислення і поведінки. Тому можемо не сумніватися, що оті коментатори, якби потрапили в тюрму до Хуйла, ні секунди би не вагалися і написали би заяви про готовність верой і правдой служить ФСБ, Мудачуку, Хуйлу, чорту-бісу. Дідусь радить тим коментаторам частіше бувати на свіжому повітрі і зайнятися аплікацією. Кажуть, це дуже благотворно вліяє на розшатану нервову систему. Таким образом, безвідоносно до того, що саме казала Савченко, фіксуємо факт, що ще не розпочавши як слід політичну діяльність Надя зіткнулася з українським общественним мнєнієм у всій його красі й беспощадності. Ну не люблять у нас політиків, з цим нічого не вдієш. Тому юні українці, які мріють про політичну кар’єру мають зробити для себе практичний висновок, що завоювати симпатії широкої української громадськості набагато складніше, ніж перемогти Хуйла. Бо Хуйло в порівнянні з любим політично-возбуждьонним українським виборцем просто мелкий дрищ. ... http://repka.club/blogs/svirid-opanasovich-na-strazhi-mirovogo-poryadku/item/7078-obzor-8-chervnia