Перейти до змісту

Українці -- геніальний народ


honey flower

Recommended Posts

Українського художника визнали одним зі ста геніїв сучасності
 

http://www.uapost.us/content/blogpreview/image/fmp32kxc/fullsize.jpg

Він народився на Тернопільщині в селі Москалівка в родині відомого на всю округу ткача. За радянських  часів за свою творчість був під постійним «прицілом» КГБ. У 1988 році національна Спілка художників відмовлялася офіційно визнати його творчість, хоча на той час він мав понад 15 експозицій у різних містах колишнього СРСР. В кінці 1980-х роках емігрував до Австралії потім до Канади і США. Але, де б він не був завжди його тягнуло на рідну землю. Третій президент України Віктор Ющенко пообіцяв побудувати однойменний музей на Андріївському узвозі у Києві, навіть пафосно було закладено капсулу на місці майбутньої споруди – але на жаль, не судилося — обіцянка так і залишилася порожньою…  Як ви і здогадалися мова йде про талановитого українського художника, засновника нового стилю у мистецтві «Пльонтанізм» Івана Марчука.   

«Дайте мені тисячу років — і я розмалюю небо!». Ім’я Івана Марчука та його роботи закарбувалися в історії українського мистецтва давно і надовго. Втім, визнанню передували тривалі депресії та заборонені виставки. Рятувало лише бажання мріяти та творити.

Малювати, пригадує Іван Марчук, він почав ще у дитинстві. Дорослі говорили про перспективи роботи хірургом та біологом, але переміг художник. Квітами з-попід хати на клаптиках паперу з татової сумки маленький хлопчик малював свої перші роботи.

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1119811_418551861588210_1741091697_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/11227590_738911496218910_4491635807679922221_o.jpg

«От тоді ще, пацаном малим малював український прапор. Оце жовті піони довгі такі під хатою ростуть. Так потер — жовтий колір, взяв голубий якийсь — вже синьо-жовтий прапор, отакий маленький», — згадує Митець.  

Навчання у Львівському училищі на відділенні декоративного розпису та кафедрі кераміки Львівського інституту прикладного мистецтва дає Марчуку знання та техніку. Художник досліджує світові мистецькі течії, принципово обходить соцреалізм та фанатично шукає свій шлях.

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1147502_418531851590211_307263466_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1048218_418552134921516_1031403789_o.jpg

«Не хочу так, не хочу так, і так не хочу, а хочу так, не знаю як», — каже Іван Марчук.  

Експерименти Марчук продовжує попри несприйняття системою. До 1988 року залишається поза офіційним мистецтвом та вирішує шукати спокою у Австралії, Америці, Канаді. Лише там чоловік розуміє, що може присвятити час творчості, а не «боротьбі з вітряками».

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1116271_418552078254855_2130166107_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/964244_418552174921512_2100336165_o-1.jpg

«Колись я казав у совєцкі часи: я дуже хочу хотіти працювати. Хочу хотіти! Коли я поїхав на Захід — в Америку, Австралію, там ця гіпотеза зникла», — художник Іван Марчук.  

«Рай земний» для художника розтягується на 12 років. Втім, поклик власного коріння та спрага за щирим спілкуванням не лише в рамках етикету повертає Марчука в Україну.

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1074152_418551038254959_689291240_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1232987_418550998254963_1842616260_o.jpg

«Я на кожному кроці бачу красу, і мені її хочеться відтворити. Ніде в світі немає такої гарної землі, як тут», — художник Іван Марчук.  

Художник невтомно формує все нові власні живописні стилі. Як гілочки, нанизує на «Голос моєї душі» все нові, радикально різні етапи творчості — «Цвітіння», «Пейзажі», «Портрети», «Абстрактні композиції». Натхнення знаходить у найпростіших речах. Створює власний стиль — «пльонтанізм». Замість звичайних малярських мазків наносить кольори на полотно дивовижним мереживом.

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1239084_418551111588285_1692503739_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/964228_418531774923552_697782918_o.jpg

«Якщо дивишся здаля, то ти бачиш, ніби це звичайний пейзаж, але як приходиш до неї на близьку відстань, то видно, що картина ніби зіткана з ниток чудернацьких», — відзначає директор галереї «Мистецька збірка» Максим Волошин.  

«Як мене питають «Звідки це, звідки це?», я кажу: я піднявся, пробив небо, подивився, що там робиться, побачив фантастичну картину, порізав її на кусочки, щоб це влізло мені в майстерню, і почав малювати». Через роки праці Іван Марчук зізнається, що мистецтво для нього стає і одкровенням, і каторгою. Понад усе мріє про відпочинок, але щоранку повертається до майстерні.

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1232996_418553404921389_1897305219_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/11722633_737923666317693_6483948075264244944_o.jpg

У жовтні 2007 був включений до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», який формувала газета «The Daily Telegraph», а Міжнародна академія сучасного мистецтва в Римі прийняла Івана Марчука до лав «Золотої гільдії» та обрала почесним членом наукової ради академії (до «Золотої гільдії» входить 51 художник з усього світу), а в рідній Україні ж — досі слухає обіцянки про власний музей. Але рук не опускає.  

«Бували випадки, що стояли люди по півгодини біля одної картини. Абстракція, але вона виконана з такою ювелірною майстерністю, що відчувається ефект 3D», — галерист Максим Волошин.

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/892609_418537621589634_278641119_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/913923_418551184921611_1861679471_o.jpg

http://polyartgallery.com/wp-content/uploads/2015/08/1119835_418537648256298_1861480121_o.jpg

Власні картини, попри їх унікальність, Марчук лише зрідка дарує і майже ніколи не продає, чим дивує колекціонерів, які готові викладати за них сотні тисяч. Зізнається: переживає за них, як за власних дітей. Втім, з дня на день надихається, малює та мріє.  

«Побудуйте стіну, як Китайська стіна. Від Львова до Києва. Там я вчився, а тут я знаходжусь і буду малювати. І буду довго жити, поки не домалюю її», — художник Іван Марчук.

  • Upvote 6
Link to comment
Share on other sites

10 маловідомих українських художників зі світовими іменами, які нам варто знати (фото)

Українська земля народила чимало геніїв. Та часто траплялося так, що вирощувала їх талант чужина. З їх творчістю знайомі фахівці мистецтва, та для широкого загалу вони залишаються невідомими. Визнані світом, та маловідомі на батьківщині, ці митці сьогодні заслуговують на те, щоб їх імена знав кожен українець.

Представляємо вам 10 українських художників кінця ХІХ – початку ХХ століть, творами яких захоплювались у всьому світі.

Олександр Мурашко

Картини цього художника закуповували для приватних колекцій королівські родини, а його приватні виставки проходили у Берліні, Кьольні, Дюсельдорфі та Венеції. У Німеччині його цінували найперше як портретиста. Європа вчасно визнала унікальний імпресіонізм українського художника, не гірший від Клода Моне, чи Поля Сезанна.

Адже Олександр Мурашко мав власний унікальний стиль, не схожий на жоден інший із представлених у мистецькій Європі. Одним із його авторських прийомів були яскраві кольори. Живучи і працюючи в Києві, він долучився до заснування Української Академії Мистецтва.

На 44 році життя, повний нових ідей та творчих планів, Олександр Мурашко трагічно загинув. Його знайшли замордованим більшовицькою міліцією. То були страшні 1920-ті роки, коли жертвами московських катів (які мали конкретну мету винищення української інтелігенції) один за одним ставали визначні громадські, культурні діячі.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE-%D0%91%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.jpg

Благовіщення

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE-%D0%A1%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0.jpg

Селянська родина

Марія Башкирцева

Твори видатної української художниці зараз зберігаються у музеях багатьох країн світу. А у Ніцці (Франція) є навіть окремий зал, де представлено її картини. Цікаво, що у Люксембурзькому палаці в Парижі біля символічної скульптури «Безсмертя», де викарбувані імена видатних французьких діячів, є наша Марія Башкирцева. Чим полтавка заслужила таку честь у закордонної спільноти?

Переїхавши у молодому віці у Францію, починає опановувати художню майстерню в Парижі. Її талант одразу помітили. Були численні медалі та призи на виставках, у захваті від її робіт були французькі газети та журнали. Її творчість високо цінували Анатоль Франс та Еміль Золя. Українка за походженням, вона стала визначною постаттю найперше французького мистецтва.

Світ картин Башкирцевої – це світ паризького передмістя, світ служанок, працівниць, безпритульних дітей та школярів. Після смерті художниці деякі її праці закупили музеї, як от Люксембурський, деякі роботи залишились у Луврі. Сьогодні оригінальні картини Башкирцевої є рідкістю, з огляду на те, що більша їх частина загинула під час Другої світової війни. Через тогочасний політичний режим Башкирцева так і не змогла повернутись в України, хоч завжди цього прагнула.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%91%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B8%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0-%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg

Парасолька

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Софія Левицька

Французи так шанували цю художницю із Київщини, що навіть створили товариство «Приятелі Софії Левицької», до якого увійшло чимало знаних французьких митців. Її ім’я назавжди увійшло в історію французької графіки ХХ століття. В українських музеях та приватних колекціях творів художниці майже немає.

Поїхавши в Париж, аби здобути малярський досвід, Левицька вирішує залишитись у Франції. Згодом починає виставляти свої роботи у відомому Осінньому салоні. Її картини знаходять схвальні відгуки, зокрема критик і прихильник модерного мистецтва, французький поет Гійом Аполінер дуже позитивно оцінив її «Білого однорога у райському саду». Париж визнав її талант. А згодом його побачили Берлін та Прага (де проходили виставки).

Софія Левицька відома своїм живописом та графікою у стилях кубізму та постімпресіонізму із впливом народного українського мистецтва.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%A1%D0%B0%D0%B4.jpg

Сад

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B8%D0%B4.jpg

Середземноморський краєвид

Микола Неділко

Один з найоригінальніших кольористів та пейзажистів вітчизняного мистецтва, якого називають українським Ван Гогом. Його талантом захоплювалися поціновувачі мистецтва в Нью-Йорку, Філадельфії, Вашингтоні, Парижі. Про нього знали в США, Канаді, Аргентині, Австрії, Німеччині…

Не відчуваючи себе вільним в умовах радянської ідеології, він емігрує в Німеччину, потім живе в Аргентині та США.

Яскравість, експресія, несподівані кольори – те, чим відразу приваблюють картини Неділка. Кажуть, американські колекціонери й зараз за великі гроші купують на аукціонах невеликі полотна цього рішучого колориста. Оригінальні картини Неділка сьогодні є великою рідкістю.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%BE.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9.jpg

Микола Бутович

Відомий живописець та карикатурист. Окремі його твори перебувають в галереях Праги й Лейпціга, прикрашають помешкання приватних колекціонерів у країнах Західної Європи та в США. В Україні відомий насамперед своїми зображеннями персонажів української демонології.

Під час навчання в Лейпцігській академії Бурлюк подавав свої праці на 20 конкурсів, що їх оголошувала академія, і виграв майже всі перші премії. І це при тому, що німецькі професори не дуже розкидалися нагородами перед чужинцями.

Він створив свій стиль і манеру виконання, не схожі на роботи жодного сучасного йому митця, що було рідкісним явищем у тогочасному модерному мистецтві. Стиль Бутовича коротко можна охарактеризувати як передачу українських історичних, міфологічних і побутових сюжетів у сучасній, модерній формі.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%91%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87-%D0%A6%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.jpg

Церква

Джерело: vsviti.com.ua

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Никифор з Криниці

Український художник-примітивіст, який мав принаймні 17 імен, під якими фігурував у мистецтвознавчих книжках цілого світу. Як художника Никифора (українець-лемко) світ відкрив 1932 року, коли в Парижі в галереї Леона Марселя експонувалася його виставка з 200 малюнків. Провідними темами його робіт була біблійна та світська.

Перша персональна виставка художника відбулась у Львові. А потім його твори виставлялися по різних країнах світу понад 80 разів — представлення його картин у Римі (1957), Німеччині (1961) і Парижі (1964) остаточно закріпили за ним славу геніального новатора в ділянці наївного мистецтва.

Криницький ніколи не бував у мегаполісах, не літав аеропланами, проте на його картинах постають величні хмарочоси, цілі міста зображені з висоти пташиного лету; не був одружений, не мав романів із жінками, а малював вишукану… порнографію; «проектував» квітучі міські квартали, перетворюючи похмурі сірі будівлі на розкішні букети з рослин та квітів.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%84%D0%BE%D1%80-%D0%9D%D0%B0-%D0%BA%D1%83%D1%85%D0%BD%D1%96.jpg

На кухні

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%84%D0%BE%D1%80-%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0.jpg

Пара

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D1%84%D0%BE%D1%80.jpg

Олекса Грищенко

Цей український художник належить до видатних представників паризької школи зі світовою славою. Постійний експонент таких музеїв як Musée National d’Art Moderne (Париж), the Royal Museum in Copenhagen, the Museum of Montreal. Робив виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Мадриді і Стокгольмі. Цікаво, що за експертними оцінкам, вартість всіх творів Олекси Грищенка перевищує 700 тисяч доларів.

Довгий час жив і працював у Парижі, де за ним закріпилася слава художника з світовим ім’ям. Паризька богема знала його під прізвиськом «український розбійник», хоча тоді він покинув свою країну вже назавжди. У Парижі він змінив свій кубістський стиль на динамічніший експресіонізм.

Грищенка шанували такі знані митці світової слави, як Дерен, Дюні, Боннар, Леже, схвально відгукуючись як про самого митця, так і про країну його походження. Тим не менше, у деяких західних довідниках він й донині значиться росіянином, – попри те, щоу 1958 році, у надрукованій в Мюнхені книзі спогадів «Україна моїх блакитних снів», Грищенко чітко окреслив свою приналежність до українства.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%93%D1%80%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%A2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BA-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%88%D0%B0.jpg

Танок дервіша

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%93%D1%80%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B8%D0%B4.jpg

Південний краєвид

Яків Гніздовський

Один із найвідоміших у світі галицьких митців ХХ століття. Графік, кераміст. Його твори свого часу прикрашали президентські апартаменти Джона Кеннеді у вашингтонському Білому Домі. “Кожна гравюра – особливий мікрокосмос” – говорили про Якова Гніздовського колеги.

Дебютне визнання художник отримав у 1950 році на виставці графіки в Міннеапольскому інституті мистецтв. Остаточне визнання майстерності Гніздовського в США відбулося, коли галерея Асоціації Американських Мистців у Нью-Йорку купила 220 відбитків його серії дереворізів «Сосни».

У листопаді 1975-го персональну виставку Гніздовського в Токіо відвідує син японського імператора Хірохіто. Усі роботи викуповує найбільша тамтешня галерея “Йосейдо”. Разом із виставкою сучасної американської графіки роботи українця їдуть до країн Латинської Америки, Японії та Індії. Сьогодні твори Гніздовського зберігаються у приватних збірках та музеях, зокрема в Конгресовій бібліотеці, Бостонському музеї, Філадельфійському музеї, Університеті Делавер, Університеті Вашингтона, Батлер Інституті, фундації Вудварда, збірці Нельсона Рокфеллера (у США), а також у музеях Японії.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9A%D1%96%D1%82.jpg

Кіт

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%93%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8.jpg

Переміщення особи

Михайло Димитренко

Український та американський художник, який є автором настінного монументального розпису церков у Міннеаполісі, Нью-Йорку, Торонто. Впродовж ХХ століття його виставки відбувались у різних країнах світу. В Люрдi збері¬гаються три його обра¬зи, а в Римi – образ княгинi Ольги.

У станковому малярстві Димитренко творив компо¬зицiї національного характеру, був також портретистом та графіком, залишивши ряд портретiв вiдомих особи¬сто¬стей. Особливо любив малювати жіночі портрети. В основу своєї живописно-декоративної манери покладав зразки візантійського мистецтва часів імператора Юстиніана (V—VI ст.) та традиції давнього українського мистецтва.

У важкі післявоєнні роки став одним із організаторів Спілки українських образотворчих митців. З відкриттям імміграції за океан Дмитренко переїжджає до Канади, а згодом назавжди поселяється у Детройті.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-2.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%94%D0%BC.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE.jpg

Давид Бурлюк

У 2007 році на найпрестижнішиому аукціоні сучасного мистецтва Sotheby’s було зафіксовано український рекорд. Картину Бурлюка “В церкві”продали за 650 000 доларів. Цікаво, що її стартова ціна склала лише 160 тисяч. Давид Бурлюк (народився на Сумщині) – художник-футурист, ідеолог авангардизму у живописі.

Не бажаючи миритись з більшовицькою ідеологією, емігрує спершу в Японію. Потім в США. Його виставки відбувалися в багатьох містах Європи, Австралії й Америки.

Сьогодні основна частина творів Давида Бурлюка зберігається у меморіальному музеї художника у Нью-Йорку, а також у Росії, країнах Європи, в Японії, Канаді.

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BB.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BB%D1%8E%D0%BA-2.jpg

http://vsviti.com.ua/wp-content/uploads/2015/07/%D0%91%D1%83%D1%80%D0%BB%D1%8E%D0%BA.jpg

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

  • 4 years later...

щодо звуку, шуми прибрав, тому звучить як механічний

 

а контекст - це спочатку потрібно прочитати "Квітка життя" Друнвало Мелхіседека

 

це приблизно як почати вивчати інформатику з бінарного числення та команд процесора.

 

далі буде цікавіше - сакральна геометрія та енергетика людини

Link to comment
Share on other sites

опублікував ще два відео про принципи побудови бінарних систем, далі вже буде сакральна(священна) геометрія і її прояв на фізиці

---------------

КС. Бінарний шестикутник

https://www.youtube.com/watch?v=VvAnBAYmeME

 

-----------

КС. Нелінійні бінарні системи
Link to comment
Share on other sites

  • 10 months later...
  • 2 weeks later...
×
×
  • Створити...