Françoise Опубліковано 15 листопада, 2017 Report Share Опубліковано 15 листопада, 2017 (змінено) Oleg Vyshniakov / Олег Вишняков6 hrs · Друзі! Сьогодні День пам’яті Василя Кричевського, українського маляра, архітектора та графіка. Саме він – автор українського державного герба, прийнятого Центральною Радою, людина, що спроектувала дизайн грошей та державних знаків УНР. Василь Кричевський – чоловік, який відродив загублене з XVIII віку мистецтво оформлення української книги. Він був талановитим архітектором та маляром, представником «українського імпресіонізму» та доклав руку до того, про що ви може й не здогадуєтесь.Василь Григорович народився 12 січня 1873 року у селі Ворожба (нині – Сумщина). Він був найстаршим з 8-ми дітей міщанина, повітового земського фельдшера Григора Кричевського та його дружини Прасковії. Навчався Василь Кричевський у Харкові, у залізнично-технічному училищі. По закінченні влаштувався помічником міського архітектора.Свою мистецьку діяльність Кричевський почав наприкінці 1890-х років і понад півсотні років життя присвятив мистецькій науковій та педагогічній роботі. Він був самобутнім маляром-пейзажистом. Нині значна частина робіт Василя Кричевського перебуває за кордоном, більшість — в Українському музеї Нью-Йорка. У 2003 онука Василя Кричевського Оксана де Лінде передала приблизно 300 робіт Кричевського до Харкова, Полтави, Лебедина, Києва в дарунок українським музеям. Зокрема, до 40 творів знаходяться в колекції Харківського художнього музею. Унікальна колекція картин художника зберігається в Музеї української діаспори у Києві.У 1903 році його план будівництва переміг на конкурсі будинку Полтавського Земства. Він став зразком нового архітектурного стилю – Український архітектурний модерн. До 1908 року Василь Кричевський брав участь у керівництві будівництвом та художньому оформленні цього будинку. Кричевський доклав свою руку до зведення різних цікавих будинків, зокрема, будинку письменників «Роліт», Літературно-меморіального музею Шевченка на Тарасовій горі, Прибуткового будинку по вул. Стрілецька, 28 у Києві та інших.У 1912-1913 Василь Кричевський керував майстернями килимів Ханенків і керамічною школою в Миргороді. На замовлення відомого мецената-мільйонера Богдана Ханенка Василь Кричевський робив ескізи виробів на теми українського народного мистецтва. Оленівська майстерня виткала ті килими для подружжя Ханенків.Кричевський був одним з організаторів і першим ректором Української Академії Мистецтв. Протягом довгих років Василь Григорович збирав предмети української народної творчості. Він склав перший в Україні підручник українського народного мистецтва, який, на жаль, не встигли видати. Збірка Кричевського, яка знаходилася в будинку Михайла Грушевського, згоріла під час артилерійського обстрілу більшовиками у 1918 році.Настали часи Української Народної Республіки. Василь Кричевський був у добрих стосунках з Михайлом Грушевським. Саме його попросили зробити перші державні печатки. Далі постала задача розробити герб. Обговорювали кілька ідей – «знак неясного значіння, щось вроді тризубця» з монет часів князя Володимира, арбалет — старий герб Києва, і козак з мушкетом, що був гербом Гетьманщини у ХVІІ–ХVІІІ ст., галицький лев та київський Архістратиг Михаїл. Врешті, Мала Рада затвердила великий та малий державні герби, а також велику й малу печатки УНР. Тризуб— знак Володимира Великого — підкреслював спадковість нової держави від Київської Русі. «Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною і культурною історією», — зазначав Михайло Грушевський. Стилізований оливковий вінок, що оточував Тризуб в обох гербах, виконаних Кричевським, символізував мирну політику Української Народної Республіки.Також Василь Кричевський керував мистецькою частиною у виробництві великих українських фільмів «Тарас Шевченко», «Тарас Трясило», «Борислав сміється», «Звенигора», «Назар Стодоля» та першого в Україні кольорового фільму «Сорочинський ярмарок».Під час Другої світової війни Василь Кричевський разом з дружиною та донькою спершу переїхав до Львова, де був ректором Вищої образотворчої студії. Восени 1943 Кричевські емігрували спочатку до Чехословаччини, потім до Австрії, Німеччини, Франції. На початку 1948 року оселилися у Венесуелі. Помер видатний митець та архітектор 15 листопада 1952 року, рівно 65 років тому у місті Каракасі. У 1975 році Кричевського перепоховали на українському цвинтарі святого Андрія в місті Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США.Русский: bit.ly/ru_krichevskyEnglish: bit.ly/eng_krichevsky Змінено 15 листопада, 2017 користувачем Françoise 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 16 листопада, 2017 Report Share Опубліковано 16 листопада, 2017 Восени 1943 Кричевські емігрували спочатку до Чехословаччини, потім до Австрії, Німеччини, Франції. На початку 1948 року оселилися у Венесуелі. Помер видатний митець та архітектор 15 листопада 1952 року, рівно 65 років тому у місті Каракасі. У 1975 році Кричевського перепоховали на українському цвинтарі святого Андрія в місті Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США. и не вернулись после войны... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 16 листопада, 2017 Report Share Опубліковано 16 листопада, 2017 Баунд-Брук - український пантеон, український Єрусалим. Добре, що похований там.Крім нього: патріарх Мстислав, Дмитро Донцов, Петро Григоренко, Тарас Бульба-Боровець, Григорій Китастий, Іван Керницький, Євген Маланюк і багато інших достойних. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts