H.Kropp Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Проектант за півмільйона оцінить наслідки спуску Дніпровського каскаду водосховищ24 Лютого 2018ПАТ «Укргідроенерго» 24 січня уклало угоду з ПрАТ «Укргідропроект» щодо оцінки наслідків припинення експлуатації Дніпровського каскаду за 697 тис грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».Йдеться про спрацювання водосховищ і ліквідації гідровузлів Дніпровського каскаду.До червня виконають водоенергетичні та водогосподарські розрахунки, оцінять втрати у боротьбі з повенями та площі затоплення, проаналізують експлуатацію водного шляху, рибне господарство, соціально-екологічні наслідки, можливість використання осушених територій і потребу в родючих ґрунтах для відновлення сільгоспугідь в умовах Дніпровського каскаду та в умовах спрацювання водосховищ.Аналіз соціально-екологічних наслідків включає:сучасний екологічний стан Дніпра, в т.ч. радіаційне забруднення водосховищ Дніпровського каскаду;рекреаційне освоєння прибережних територій і водної акваторії Дніпра;можливі варіанти усунення наслідків екологічної катастрофи;варіанти поводження з відходами та будівельним сміттям;можливе поширення інфекційних захворювань у період спрацювання водосховищ та осушення ділянок ложа водосховищ;забруднення повітряного басейну від виділення пилу сухих пляжів.Харківське ПрАТ «Укргідропроект» є правонаступником однойменного ПАТ, а те – однойменного ВАТ, яке веде свою історію від радянського Бюро водних досліджень.Фірмі замовляли проектні роботи на Дніпровському каскаді ГЕС і ГАЕС. Нею керує Сергій Кривицький, у минулому – заступник директора ДП «НЕК «Укренерго» та заступник міністра палива й енергетики. Пакет у 95% акцій «Укргідропроекту» має харків’янин Саркiс Симов’ян, сім’ї котрого належить ПАТ «Банк «Грант». Ще 3,3% належать Володимиру Мартиросову, а 1,5% – Олександру Попову. Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 ничо не пойняла.хто кого и хде высушыт?и што нам от етого будет? Link to comment Share on other sites More sharing options...
H.Kropp Опубліковано 24 лютого, 2018 Автор Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Дніпро гниє з кожним роком все більшесхоже когось цікавить альтернативаале навряд чи зроблять його несудноплавнимхоча можливо нам і не потрібні такі за розміром "моря" як Київське, Каховське і т.д. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Javded Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Агрорейху нужны новые плодородные земли. Link to comment Share on other sites More sharing options...
bobrdobr Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Хм... "Если звезды зажигают - значит - это кому-нибудь нужно?" Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Дніпро гниє з кожним роком все більшесхоже когось цікавить альтернатива какая?Агрорейху нужны новые плодородные земли. и насколько таким образом увеличиццо прцент жиров в масле земель в стране? Link to comment Share on other sites More sharing options...
bobrdobr Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Агрорейху нужны новые плодородные земли.Я думаю, что просто так их в сельхозоборот не введёшь, нужны будут солидные вложения. Проще осваивать то что сейчас простаивает. под паром. 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Javded Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Я думаю, что просто так их в сельхозоборот не введёшь, нужны будут солидные вложения. Проще осваивать то что сейчас простаивает. под паром. Я не специалист, врать не буду, но читал где-то мнение, что в первые годы дно спущенных водохранилищ даст хорошую урожайность.Но поскольку, повторюсь, я в этом ничего не понимаю, это могло быть и чьим-то бредом.Что не отменяет опять же вероятности того, что этому бреду поверили и люди, принимающие решения в стартпосте. Link to comment Share on other sites More sharing options...
bobrdobr Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 (змінено) Я тоже мало в этом понимаю, хотелось бы увидеть коменты людей, которые понимают в СХ.Вот например египтяне, неплохо кормились с земель, которые ежегодно заливал Нил, но тут сложно проводить прямые аналогии. Змінено 24 лютого, 2018 користувачем bobrdobr Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Дніпро гниє з кожним роком все більшесхоже когось цікавить альтернативаале навряд чи зроблять його несудноплавнимхоча можливо нам і не потрібні такі за розміром "моря" як Київське, Каховське і т.д.+=================================================================+Ну, ліквідація Каховського водосховища - це припинення поливного землеробства на півдні України, а ліквідація всіх ГЕС - це втрата третини електрогенеруючихпотужностей. При чому таких, які покривають пікові навантаження.Дебільна ідея. Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Я не специалист, врать не буду, но читал где-то мнение, что в первые годы дно спущенных водохранилищ даст хорошую урожайность.Но поскольку, повторюсь, я в этом ничего не понимаю, это могло быть и чьим-то бредом.Что не отменяет опять же вероятности того, что этому бреду поверили и люди, принимающие решения в стартпосте.+===========================================================+Цікаво, хтось думає що на піску може бути гарна врожайність? Ну-ну... В дитинстві я багато подорожував - ловив рибку - на Київському водосховищі. Там усюди пісок. Вода за два-три роки вимила весь гумус, що там був, тому, якщо спустити це море, то будуть пісчані бурі з радіоактивним присмаком. Бо там зберігаються значні поклади радіації з Чорнобиля, змиті туди з усього Полісся. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Трохи інше, але також про відсутність гумусу. Був колись давно в коцапів близько 60 паралелі у відрядженні. Там намили на болотах острів з піску і американці побудували на ньому невеличкий газопереробний заводік. Хитродупий персонал, аби територія між корпусами не простоювала дарма, пристосувався вирощувати в піску картоплю. Оскільки грунт абсолютно голодний, підганяли на територію асенізаційні цистерни і просто зі шлалнгу буквально затоплювали ділянки гівном. Сморід пару тижнів стояв нестерпний, і я тої картоплі не куштував. Але це була афігєнна технологія - опадів там достатньо, жуків нема зовсім, бур'яну нема, якась скороспілка афігєнних розмірів виростала до збору врожаю практично за 2 місяці від посадки. Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Трохи інше, але також про відсутність гумусу. Був колись давно в коцапів близько 60 паралелі у відрядженні. Там намили на болотах острів з піску і американці побудували на ньому невеличкий газопереробний заводік. Хитродупий персонал, аби територія між корпусами не простоювала дарма, пристосувався вирощувати в піску картоплю. Оскільки грунт абсолютно голодний, підганяли на територію асенізаційні цистерни і просто зі шлалнгу буквально затоплювали ділянки гівном. Сморід пару тижнів стояв нестерпний, і я тої картоплі не куштував. Але це була афігєнна технологія - опадів там достатньо, жуків нема зовсім, бур'яну нема, якась скороспілка афігєнних розмірів виростала до збору врожаю практично за 2 місяці від посадки. +==================================================================+На гівні вирощувати картоплю можна. Але то буде гівняна картопля. Кацапи таке їдять, але людям таке пропонувати - моветон. Людське гівно має бути витримане вбуртах років 4-5, щонайменше. В армії таке практикували. Але то чисте гівно, без сточних вод та технологічних відходів. Але де таке взяти щоб закрити ним сотні кв. км на дні водосховищ, якщо їх спустити. І хто це робитиме? Хіба що раби з даунбасу та кацапські "ихтамнетьі". А на завершення робіт прикопати і їх там. Тоді, років через 10, там можна буде садити картоплю. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Ну, там було свіженьке гівно, рафіновано коцапське, асенізаційними машинами висмоктане і перевезене прямо з вигрібних ям до грядок Сморід на кілометри розповсюджувався. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Elguider Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 (змінено) Відразу попсували збудоване природою , нехай Київське то необхідно під ГЕС , Каховське якраз є частиною системи орошення полів , там купа каналів та річок , і на Черкащинні земля п'є з того . Дніпро реально за останні десять років зацвіло . Але причина не стільки стоячі води хранилищ , причина - засмітчення та забруднення . Активна забудова , приватний сектор на самому березі . Що ж , як і поляки засрали Віслу , засеруть і Дніпро , і осушення тих "морів" нікуя не альтернатива . Змінено 24 лютого, 2018 користувачем ElGuider 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Elguider Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Всі " ковбасні" тваринники пташники мають бути як найдалі від річок озер і тд , приватні забудови теж , зі своїми туалетами та каналізаціями . До сраки всі інші потуги Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Ну, там було свіженьке гівно, рафіновано коцапське, асенізаційними машинами висмоктане і перевезене прямо з вигрібних ям до грядок Сморід на кілометри розповсюджувався.+===========================================================+Ну, а ти схочеш годувати такою гівняною картоплею себе та свою сім"ю? Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Всі " ковбасні" тваринники пташники мають бути як найдалі від річок озер і тд , приватні забудови теж , зі своїми туалетами та каналізаціями . До сраки всі інші потуги +==========================================================================+Просто треба виконати Закон, що береги Дніпра на 200 метрів не можуть бути приватними. Тобто, поставити у рядок 5 армійських бульдозери та пустити по берегам Дніпра та островів, починаючи з Кончи-Заспи... Але нема політичної волі у шоколадної влади олігархів. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Elguider Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 200 метрів то дуже мало , і боротись треба не лише з забрудненням чи окупацією берегів Дніпра , та сама картина на берегах річок . Притому землі під забудову повно , але пляць всі ці міські з дачками лізуть ближче до води . Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 200 метрів то дуже мало , і боротись треба не лише з забрудненням чи окупацією берегів Дніпра , та сама картина на берегах річок . Притому землі під забудову повно , але пляць всі ці міські з дачками лізуть ближче до води .+======================================================+200 метрів - то достатньо, аби не було прямої каналізаційної труби у воду. А так - Закон є і він стосується УСІХ річок. Навідь на найменшій річці має бути 25 метрів вільного берега. Треба виконувати наявний Закон. Але ... нема політичної волі щемити самих себе... 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Euro Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 (змінено) +===========================================================+Ну, а ти схочеш годувати такою гівняною картоплею себе та свою сім"ю?Нафік! Змінено 24 лютого, 2018 користувачем Euro Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Нафік!+=============================================+Ну, і я - також. Тому вирощую власну. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Dilbert Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 у нас на черкащині села позатоплювали дніпром, разом з будинками і могиламихз хто там закопаний і де оце все плаває дурна ідея висушити дніпро Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 дурна ідея висушити дніпро и не понятна ее цель, не гворя уже про потребность.и как она оправдывает средства - тоже не ясно... Link to comment Share on other sites More sharing options...
bobrdobr Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Возможно, цель совсем не в том чтобы использовать освободившиеся земли под СХ угодья? Мало ли может быть вариантов. Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Мало ли может быть вариантов. много!но офицыально, кажысь, не озвучен ни один, и мы тудтомимсо в неведеньи! Link to comment Share on other sites More sharing options...
Кость Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 и не понятна ее цель, не гворя уже про потребность.и как она оправдывает средства - тоже не ясно... Так собственно это и предлагается выяснить. Просто сравнивая: в Чехии на Влтаве тоже целый каскад плотин, но не столько ради выработки электроэнергии, сколько для регулировки стока рек и обеспечения судоходства. Впрочем, не всегда спасает. Кто был в Праге летом 2002, тот знает. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість СіЛ Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 (змінено) http://ntn.ua/uploads/news/2016/05/04/66a7c115dcf6776f183f374ca7de4c01f987b938.mp4 Якщо хтось уміє - підрихтуйте, будьласка посилання.Там короткий сюжет про затоплені села Кременчуцького моря. Змінено 24 лютого, 2018 користувачем лесица по просьбе юзверя всегда пожалусто 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість СіЛ Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Історія створення Кременчуцького водосховища 4 травня 2016, 23:26 Дата ефіру/події: Середа, 4 травня 23:26 Play Mute Loaded: 0% Progress: 0% -3:27 Quality Fullscreen Затоплені села з кладовищами, лісами і масштабне переселення понад двохсот тисяч людей. Такою була ціна створення Кременчуцького водосховища. Цього року минає шістдесята роковина з часу, коли люди покинули свої домівки задля масштабних планів тодішнього керівництва країни. Ірина Васюра, кореспондентка: - Кілька десятків сіл Черкащини зникли під водою понад півстоліття тому. Люди були змушені шукати нову Батьківщину, а на місці затоплених населених пунктів з'явилось Кременчуське водосховище - найбільша в Україні рукотворна водойма. Часи великого переселення пенсіонерка пані Любов пам'ятає добре. Від рідного села Кожарок в жінки тепер лишились тільки дві ікони. - Благословення - батьки купляли, як заміж йшла. Тоді, у 1956-му році, жителям 36 сіл на Черкащині оголосили про "плани партії" щодо будівництва Кременчуцького водосховища. Відмовитися від переїзду люди не могли. Почалася масштабна підготовка до переселення. Любов Хоменко, жителька села Рацевого: - За два годи перейшли, ну началось - то ми ще в школу ходили, бо вперед вирубували ліс, вже в 56 годі начали перепис, оцінювали ходили хазяйства і переселяли тоді, виділили тут площу. Найстрашніший спогад Юхима Квочки - перенесення кладовища. Спеціальна бригада трунарів викопувала могили й перевозила їх на нову територію. Чоловік розповідає - переїхав у Рацеве, коли йому було лише 25 років. Але й досі сумує за затопленими Кожарками попри всі привабливі на той час умови житлового обміну. Юхим Квочка, житель села Рацевого: - Ту хату розібрали, а тут таку саму будували, держава виплачувала компенсацію майже повністю, там природа набагато краще була, но комарів багато було, комарів. Скільки археологічних пам'яток поглинула велика вода - не береться рахувати жоден історик. Світлини затоплених сіл збереглися в деяких музеях і книжках. Тепер лише на папері та у спогадах старожилів - своєрідна місцева манера будівництва тодішніх осель. Вікторія Набока, в.о. директора Вітівського навчально-виховного комплексу: - Оббивали територію якимось лісом, в нього заливали глину і ногами протоптували, таким чином були топтані будинки, а хто побагаче - ті окремо робили глиняні. Згідно з офіційною версією тодішнього керівництва, будівництво Кременчуцької ГЕС вирішило б чимало енергетичних завдань УРСР. Та є й інше припущення - створення найбільшого штучного моря України збіглося з появою війського блоку НАТО, тож країна мала бути готовою до можливого протистояння. Борис Юхно, краєзнавець: - Саме на цей час припала активізація цього проекту, який ще з 30 років виношувався, бо у разі чого каскад греблі руйнувався, автоматично йшла хвиля і робила непрохідною територію завширшки десь 50 кілометрів. Велика перемога над природою чи даремно поламані людські долі? Однозначної відповіді не мають ні історики, ні політологи, ні самі змушені переселенці. Та наслідки масштабного територіального "перекрою" вражають і досі: понад двісті населених пунктів у трьох областях України поглинула вода. А 200 тисяч людей втратили свою історичну Батьківщину. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість СіЛ Опубліковано 24 лютого, 2018 Report Share Опубліковано 24 лютого, 2018 Затоплення 62 роки тому сіл нинішнім Кременчуцьким водосховищем безпосередньо зачепило моїх рідних - мамин рід з одного з таких.Минулого літа я їздив туди, говорив з далекими родичами,фотографував. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts