Перейти до змісту

...якщо ви це прочитаєте, ні разу не пожалкуєте


honey flower

Recommended Posts

9b4faec3a41bf4782647580097920f23-880x528


 


Було це давно, ще за старої Австрії, в 1916 році. В купе першої кляси швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць.



 

 

 

 

 


Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.


Першим заговорив англієць:


– Англія країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.


– Ні в якому разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.


Італієць усміхнувся і тихо промовив:


– Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.



 

 

 

 

 


Українець довго думав і нарешті промовив:


– Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?


– Ні. ні, ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць.


– На ваших мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до німця.


– Нехай буде П – сказав той.


– Добре. Оповідання буде називатися.



 

 

 

 

 


Перший поцілунок


Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення:


Приїздіть, пане Павле,- писав поважний правитель повіту Полікарп


Паскевич,-погостюєте, повеселитесь . Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета.


Потім під їхали поважні персони – приятелі Паскевичів… Посадили пана Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку. Прийшла пора пообідати.


Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.



 

 

 

 

 


Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли.


…Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися.


Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати!


В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу.


Зазнайкуватий німець ніяк не міг визнати своєї поразки.


– Ну а коли б я назвав іншу літеру? – заявив він. – Ну, наприклад, літеру С !



 

 

 

 

 


– Я на своїй мові можу укласти не лише оповідання, але й навіть вірш, де всі слова будуть починатися на С .


Якщо Ваша ласка, прошу послухати.


САМІТНИЙ САД


Сонно сипляться сніжинки,


Струмінь стомлено сичить.


Стихли струни, стихли співи,



 

 

 

 

 


Срібні співи серенад


Сріблом стеляться сніжинки


Спить самітній сонний сад…


Сипле, стелить сад самітній


Сірий смуток – срібний сніг,


Сумно стогне сонний струмінь



 

 

 

 

 


Серце слуха скорбний сміх


Серед саду страх сіріє.


Сад солодкий спокій снить.


– Геніально! Незрівнянно! – вигукнули англієць й італієць.


Потім усі замовкли. Говорити не було потреби.


 


Панас Столярчук, професор (Українська думка , Лондон)


Змінено користувачем honey flower
  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

Не плохой анекдот :)

 

The thrifty that teacheth the thriving to thrive

Teach timely to traverse, the thing that thou 'trive,

Transferring thy toiling, to timeliness taught,

This teacheth thee temp'rance, to temper thy thought,

Take Trusty (to trust to) that thinkest to thee,

That trustily thriftiness trowleth to thee,

That temper thy travell, to tarry the tide;

This teacheth thy thriftiness, twenty times tryed,

Take thankfull thy talent, thank thankfully those

That thriftily teach thee thy time to transpose.

Troth twice to thee teached, teach twenty times ten,

This trade thou that takest, take thrift to thee then.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Классический советский анекдот - мы сидим на помойке мира, но круче всех и гордимся. Да, при союзе, это было смешно, т.к. мы тот запад знали только из газет. А нынче как-то совсем не смешно и нет гордости. Даже как-то грустно. Появление подобных анекдотов показывает, что мы пока не далеко от имперцев убежали.
Link to comment
Share on other sites

Классический советский анекдот - мы сидим на помойке мира, но круче всех и гордимся. Да, при союзе, это было смешно, т.к. мы тот запад знали только из газет. А нынче как-то совсем не смешно и нет гордости. Даже как-то грустно. Появление подобных анекдотов показывает, что мы пока не далеко от имперцев убежали.

Ви?

Так.

 

:-)

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Якшо  бути  об єктивним,  то  для  оповідань  надається  тільки  буква  "П",  бо  достатньо  вживаних  дієслів.  Це  не  перше  оповідання  на  літеру  П.

Але  все одно  приємно,  принаймні  свою  онуку  я  цим  здивувала.  :)

Link to comment
Share on other sites

Пойдите на Meriam-Webster, выберите подмножество слов, которые начинаются на одинаковые три буквы и играйтесь с ними.

Какое отношение это все имеет к богатству языка или преимуществу одного языка над другим???

 

Имхо, оценивать языки можно только по количеству слов в словаре и употребляемому подмножеству.

И то эта оценка ничего не значит :)

Змінено користувачем SlavRedko
Link to comment
Share on other sites

Є літературні твори-картини українською, які не декламуються. 

Цікаво, чи зустрічаються подібні, іншими мовами?

 

 

 

post-8661-0-33966700-1536344610_thumb.jpg

Змінено користувачем Святослав_
Link to comment
Share on other sites

Пойдите на Meriam-Webster, выберите подмножество слов, которые начинаются на одинаковые три буквы и играйтесь с ними.

Какое отношение это все имеет к богатству языка или преимуществу одного языка над другим???

 

Имхо, оценивать языки можно только по количеству слов в словаре и употребляемому подмножеству.

И то эта оценка ничего не значит :)

А  Вам  особисто  яка  мова найбільше  подобається?  За  лінгвістичними  особливостями, за  досконалістю,  за  мелодикою,  за  багатством  слів,  виразів,  синонімів...тощо

Link to comment
Share on other sites

За багатством слів англійська

Мабуть,  все-таки  за  кількістю  слів,  бо  як  на  мене  англійську  багатою  не  назвеш.  Я  маю  на  увазі  мовні  утворення,  звучання  слів.

Я  можу  судити  про  сім  мов,  хоч  "шпортала"  трохи  більше.  І  пальму  першості - однозначно  українській.  Я  просто  мліла,  читаючи  словник  Грінченка.  Скільки  колоритних  синонімів,  яке  формування  тієї  чи  іншої  групи  споріднених  слів.

от  гляньте,  що  я  маю  на  увазі:

Слово  дівчина  і  споріднений  ряд - дівчИнОнька,  дівчинка,  дівонька,  дівиця,  дівка (і навіть  ґівка),  дівуля,  дівча,  дівчисько,  мабуть  ще  можна  згадати.  Кожне  слово  одного  кореня  має  різне  забарвлення.

Змінено користувачем shpylka
  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Богатство языка оценивается числом слов, которые нужны для описания события, действия или предмета.

На это влияет иногда место и способ жизни. Например, когда то читал что у чукчей есть более 20 слов описывающих состояние снега. Но конечно богатым их язык никак не назовёшь.

 

Если вернуться к вашему анекдоту, то в украинском языке нет слова, описывающего «оповідання в якому всі слова починаються з однакової літери», а в английском языке есть - tautogram.

Это слово греческого происхождения (ταὐτό γράμμα) но тем не менее :)

 

Но мне не понятна вообще эта тема. Она несёт какой то привкус меншовартості.

Неужели вам нужны какие то причины почему вы говорите на языке своих предков???

Змінено користувачем SlavRedko
Link to comment
Share on other sites

Мабуть,  все-таки  за  кількістю  слів,  бо  як  на  мене  англійську  багатою  не  назвеш.  Я  маю  на  увазі  мовні  утворення,  звучання  слів.

Я  можу  судити  про  сім  мов,  хоч  "шпортала"  трохи  більше.  І  пальму  першості - однозначно  українській.  Я  просто  мліла,  читаючи  словник  Грінченка.  Скільки  колоритних  синонімів,  яке  формування  тієї  чи  іншої  групи  споріднених  слів.

от  гляньте,  що  я  маю  на  увазі:

Слово  дівчина  і  споріднений  ряд - дівчИнОнька,  дівчинка,  дівонька,  дівиця,  дівка (і навіть  ґівка),  дівуля,  дівча,  дівчисько,  мабуть  ще  можна  згадати.  Кожне  слово  одного  кореня  має  різне  забарвлення.

у мене проблеми з англійською..

я не можу втиснути українську в англійську...

вона настільки проста, що для мене складність в  її простоті (іноді буває таке)

 

коли вчила німецьку, на початку мала такі проблеми. а потім якось попустило...

зараз знайшла синоніми для відтінків у мові...

 

тепер вчу італійську, вона мені якась рідніша... в речення закидаються всі слова і всьо...

вона така емоційна, як і українська...

 

пафасталась даже... :shuffle: 

 

:nose3: 

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


Но мне не понятна вообще эта тема. Она несёт какой то привкус меншовартості.

То  по-Вашому,  якщо  якась  країна,  народ  чимось  пишається,  то  то  від  меншовартості? ;o

Link to comment
Share on other sites

у мене проблеми з англійською..

я не можу втиснути українську в англійську...

вона настільки проста, що для мене складність в  її простоті (іноді буває таке)

 

коли вчила німецьку, на початку мала такі проблеми. а потім якось попустило...

зараз знайшла синоніми для відтінків у мові...

 

тепер вчу італійську, вона мені якась рідніша... в речення закидаються всі слова і всьо...

вона така емоційна, як і українська...

 

пафасталась даже... :shuffle: 

 

:nose3: 

Як можна  втиснути  українську  в  англійську,  якщо  вона  така  шаблонна?  Один  порядок  слів  у  реченні  чого  вартий.

Німецька  хоч логічна  і  то  вже  легше.

Link to comment
Share on other sites

То по-Вашому, якщо якась країна, народ чимось пишається, то то від меншовартості? ;o

Я жодного разу не чув щоб брити чи німці чи голландці пишались мовою.

Пишатись можна досягненнями країни, рівнем життя громадян

А у вас як в анекдоті «а за те ми співаємо сумних пісень» ;o

Змінено користувачем SlavRedko
Link to comment
Share on other sites

Вы не понимаете разницу между инструментом (мовою) и изделием???

Пишайтесь Шевченко, Лесею, Коцюбинським,...

Как можно пишатись словником я не понимаю :(

Змінено користувачем SlavRedko
Link to comment
Share on other sites

ну вони ж українською писали, ось і радіємо їх вправності користування інструментом

 

чого взагалі тут хтось має перед вами виправдовуватись, чим ім пишатися? хто чим хоче тим і пишається 

 

ще тут зрадофілів не було з вивченою фразою про меншовартість

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


ну вони ж українською писали, ось і радіємо їх вправності користування інструментом

До речі, російська значно  простіша за українську, переважна кількість слів читається не так, яки пишеться.

Значно бідніша за українську і по багатстві відтінків значень слів.  

За цими критеріями кацапська наближається до англійської. 

Link to comment
Share on other sites

Мова - це  такий  самий  креатив,  як  і  написані  твори.  Її  творили  віками  і  Шевченко,  і  покоління талановитих  людей  до  нього.

Будь-що  можна назвати  інструментом -  як  і  машину,  так  і  філософську  думку.

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...