shurken Опубліковано 11 січня, 2019 Report Share Опубліковано 11 січня, 2019 Я де персональна відповідальність за власну долю?на поїздку в Іспанію відкладають а на пенсію не можуть бо дальше 12 місяців не думаємо?Это удел стран с гиперинфляцией. Буквально сегодня обсуждал этот вопрос с пенсионерами. Не совсем обсуждал, они делились воспоминаниями. Так вот при союзе они откладывали деньги на книжках и в ПФ платились, т.к. была уверенность в завтрашнем дне. А сейчас никто этого не делает, потому-что сколько не отложи завтра гривну обвалят в очередной раз президенты банковские махинаторы и от накоплений остаётся дырка от бублика. Дома мешки с валютой держать тоже не вариант, потому-что разгул преступности как в Сомали. Потому все сейчас и тратят хоть куда-то. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість Хома Опубліковано 11 січня, 2019 Report Share Опубліковано 11 січня, 2019 Нічого собіякий пан обізнанийО.о Переселятся в Германию. Там платят и без взносов, даже не гражданам и освобождают от оплаты коммуналки. Социализм прям.Я сирійської не знаю, важко буде Link to comment Share on other sites More sharing options...
shurken Опубліковано 11 січня, 2019 Report Share Опубліковано 11 січня, 2019 Я сирійської не знаю, важко будеКурсов немецкого достаточно. Link to comment Share on other sites More sharing options...
coolzak Опубліковано 12 січня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 Это удел стран с гиперинфляцией. Буквально сегодня обсуждал этот вопрос с пенсионерами. Не совсем обсуждал, они делились воспоминаниями. Так вот при союзе они откладывали деньги на книжках и в ПФ платились, т.к. была уверенность в завтрашнем дне. А сейчас никто этого не делает, потому-что сколько не отложи завтра гривну обвалят в очередной раз президенты банковские махинаторы и от накоплений остаётся дырка от бублика. Дома мешки с валютой держать тоже не вариант, потому-что разгул преступности как в Сомали. Потому все сейчас и тратят хоть куда-то.які внески в ПФ при советах,що ти вигадуєш Link to comment Share on other sites More sharing options...
shurken Опубліковано 12 січня, 2019 Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 які внески в ПФ при советах,що ти вигадуєшПредприятия платили процент от фонда заработной платы. Я так понимаю по остальному вопросов нет? Link to comment Share on other sites More sharing options...
coolzak Опубліковано 12 січня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 А роботяги тут при чому?особисто ніхто нічого не платив.А пенсія була наприклад в мого діда 7 рублів. Link to comment Share on other sites More sharing options...
coolzak Опубліковано 12 січня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 Взагалі пенсіям пару десятків років.Тобто виходить комуна виростила інфантілів які не здатні самі себе забезпечити чи подумати провласне благополуччя.Скоро не буде просто кому платити.в усіх державах де пенсії тупо нема грошей.їдуть на дефіциті бюджету.Як ставки виростуть буде весело.тому порада заводьте дітей,дбайте про них і не забувайте відкладати в рижуху наприклад Link to comment Share on other sites More sharing options...
shurken Опубліковано 12 січня, 2019 Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 Взагалі пенсіям пару десятків років.Тобто виходить комуна виростила інфантілів які не здатні самі себе забезпечити чи подумати провласне благополуччя.Скоро не буде просто кому платити.в усіх державах де пенсії тупо нема грошей.їдуть на дефіциті бюджету.Як ставки виростуть буде весело.тому порада заводьте дітей,дбайте про них і не забувайте відкладати в рижуху наприкладА ты приедь и повкладывай. Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 12 січня, 2019 Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 які внески в ПФ при советах,що ти вигадуєшВ "платежках", що я отримував з 1974-го року були позначені 7% відрахувань - пенсійні внески. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 12 січня, 2019 Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 (змінено) Взагалі пенсіям пару десятків років.I ст. до н.е. Римський імператор Юлій Цезар Увів державне забезпечення римлян по завершенні військової служби, що передбачало одноразову ресурсно-майнову допомогу (землю) та пожиттєве грошове утримання колишніх римських легіонерів, а тепер перших в історії пенсіонерів.ХVІ–ХІХ століттяУ Російській імперії, Польщі, Австро-Угорщині тощо була пенсія для обраних від монарха (царя, короля, цісаря). Соціальним забезпеченням людей літнього віку займалися молодші члени родини; церква, чернечі ордени; селянська та міська громади, керівники виробничих цехів, створюючи каси взаємодопомоги. У такому вигляді пенсія в різних країнах існувала аж до кінця ХІХ століття. 22 червня 1889 року Виникла перша організована державна система пенсій за віком для всіх зайнятих включно із приватним сектором. Увів її канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк. Організована пенсійна система стала результатом суспільного розвитку в умовах становлення індустріального суспільства: скупчення населення у великих містах, масова бідність людей непрацездатного віку, загроза соціальних бунтів. У німецькій («бісмаркській») системі всі роботодавці та працівники протягом усього періоду трудової діяльності здійснюють обов’язкові страхові внески до єдиного централізованого державного пенсійного фонду. Внески розподіляються та виплачуються пенсіонерам. Право на пенсію ґрунтується на раніше сплачених внесках та реалізується з настанням пенсійного віку. Оскільки кількість працюючих була тоді великою, а пенсіонерів було мало, ставка пенсійного внеску була невисокою. Крім захисту від бідності німецька система була спрямована й на збереження попереднього статусу пенсіонера, оскільки під час нарахування пенсії бралися до уваги трудовий стаж і попередній заробіток. 1891–1908 рокиУ Данії, Новій Зеландії, Великій Британії вводять пенсійні системи, які цілковито орієнтуються на цільову допомогу бідним. Фінансування пенсії в цих системах відбувається не з окремого спеціального фонду із власним пенсійним податком, а, говорячи сучасною мовою, з державного бюджету за рахунок загальних податків. Страхові внески не робляться. Призначенню пенсії передувала перевірка рівня доходів людини, бідності та потреби в допомозі «по бідності, у зв’язку із старістю». Рівень пенсій встановлювався однаковий для всіх (на відміну від німецької). Данська, а пізніше англійська ПС були орієнтовані виключно на зменшення рівня бідності в країні (невелика й однакова для всіх пенсія).1910–1919 роки Більшість європейських країн, зокрема Франція, Італія, будують пенсійні системи, орієнтовані на розподільчу «бісмаркську» модель. Англосаксонські країни та деякі штати США, країни Північної Європи більше орієнтуються на Данію та Велику Британію. 1920–1939 рокиОстанніми з індустріально розвинених країн «пенсійному наступу» піддаються США з їхніми глибокими традиціями лібералізму та індивідуалізму. В Сполучених Штатах у 1920-ті роки уряди штатів уводять критерії для визначення пенсії «по бідності, у зв’язку із старістю», як це передбачає англійсько-данська ПС. Але Велика депресія змусила США 1935 року впровадити федеральну розподільчу систему пенсійного страхування «бісмаркського» типу. До Другої світової війни всі індустріально розвинені країни запровадили пенсійні системи розподільчого типу, крім СРСР.1945–1970 рокиВ цей період у більшості розвинених країнах пенсійними виплатами охоплювали нові категорії працюючих (включно з людьми вільних професій); збільшували розмір пенсій (середній дохід людини на пенсії наблизився до доходу працюючих); зменшували пенсійний вік (у період 1950–1990 років вік виходу на пенсію в країнах ОЕСР скоротився з 66 до 62 років). На той час це стало можливим насамперед тому, що кожне нове покоління було численнішим від старшого, а група людей пенсійного віку становила лише незначну частину зайнятого населення. Більша численність кожного нового покоління стала наслідком високого рівня народжуваності за високої смертності й невисокої тривалості життя людей старшого віку. Як наслідок – кількість тих, хто робив обов’язкові страхові внески до єдиного централізованого пенсійного фонду розподільчої ПС і був виробником ВВП, довгий час суттєво перевищувала кількість пенсіонерів, які є лише споживачами ВВП. У цій ситуації невеликі збори до централізованого пенсійного фонду з працівників і роботодавців були достатніми, щоб із часом забезпечити відносно невеликій кількості пенсіонерів дохід на рівні заробітку, який вони мали в період трудової діяльності.1970–1980 рокиКриза розподільчих (солідарних) пенсійних систем у країнах Європи розпочалася в 1970-ті роки і стала очевидною на початку 1980-х. (див. статтю «Розімкнене коло»)З давніх-давен люди шукали способи забезпечення себе у старості: самостійно, використовуючи нажите в робочий період майно, через общину тощо. Були й досить незвичні для нашого часу способи. Наприклад, у деяких регіонах Японії ще на початку ХХ століття за багаторічною традицією старший син відводив немічних батька чи матір високо в гори і там залишав помирати, а мешканці районів Крайньої Півночі відправляли у човні своїх старих батьків у вічне плавання у відкрите море. https://tyzhden.ua/Publication/3381 Змінено 12 січня, 2019 користувачем shpylka 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
KIT Опубліковано 12 січня, 2019 Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 I ст. до н.е. Римський імператор Юлій Цезар Увів державне забезпечення римлян по завершенні військової служби, що передбачало одноразову ресурсно-майнову допомогу (землю) та пожиттєве грошове утримання колишніх римських легіонерів, а тепер перших в історії пенсіонерів.ХVІ–ХІХ століттяУ Російській імперії, Польщі, Австро-Угорщині тощо була пенсія для обраних від монарха (царя, короля, цісаря). Соціальним забезпеченням людей літнього віку займалися молодші члени родини; церква, чернечі ордени; селянська та міська громади, керівники виробничих цехів, створюючи каси взаємодопомоги. У такому вигляді пенсія в різних країнах існувала аж до кінця ХІХ століття. 22 червня 1889 року Виникла перша організована державна система пенсій за віком для всіх зайнятих включно із приватним сектором. Увів її канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк. Організована пенсійна система стала результатом суспільного розвитку в умовах становлення індустріального суспільства: скупчення населення у великих містах, масова бідність людей непрацездатного віку, загроза соціальних бунтів. У німецькій («бісмаркській») системі всі роботодавці та працівники протягом усього періоду трудової діяльності здійснюють обов’язкові страхові внески до єдиного централізованого державного пенсійного фонду. Внески розподіляються та виплачуються пенсіонерам. Право на пенсію ґрунтується на раніше сплачених внесках та реалізується з настанням пенсійного віку. Оскільки кількість працюючих була тоді великою, а пенсіонерів було мало, ставка пенсійного внеску була невисокою. Крім захисту від бідності німецька система була спрямована й на збереження попереднього статусу пенсіонера, оскільки під час нарахування пенсії бралися до уваги трудовий стаж і попередній заробіток. 1891–1908 рокиУ Данії, Новій Зеландії, Великій Британії вводять пенсійні системи, які цілковито орієнтуються на цільову допомогу бідним. Фінансування пенсії в цих системах відбувається не з окремого спеціального фонду із власним пенсійним податком, а, говорячи сучасною мовою, з державного бюджету за рахунок загальних податків. Страхові внески не робляться. Призначенню пенсії передувала перевірка рівня доходів людини, бідності та потреби в допомозі «по бідності, у зв’язку із старістю». Рівень пенсій встановлювався однаковий для всіх (на відміну від німецької). Данська, а пізніше англійська ПС були орієнтовані виключно на зменшення рівня бідності в країні (невелика й однакова для всіх пенсія).1910–1919 роки Більшість європейських країн, зокрема Франція, Італія, будують пенсійні системи, орієнтовані на розподільчу «бісмаркську» модель. Англосаксонські країни та деякі штати США, країни Північної Європи більше орієнтуються на Данію та Велику Британію. 1920–1939 рокиОстанніми з індустріально розвинених країн «пенсійному наступу» піддаються США з їхніми глибокими традиціями лібералізму та індивідуалізму. В Сполучених Штатах у 1920-ті роки уряди штатів уводять критерії для визначення пенсії «по бідності, у зв’язку із старістю», як це передбачає англійсько-данська ПС. Але Велика депресія змусила США 1935 року впровадити федеральну розподільчу систему пенсійного страхування «бісмаркського» типу. До Другої світової війни всі індустріально розвинені країни запровадили пенсійні системи розподільчого типу, крім СРСР.1945–1970 рокиВ цей період у більшості розвинених країнах пенсійними виплатами охоплювали нові категорії працюючих (включно з людьми вільних професій); збільшували розмір пенсій (середній дохід людини на пенсії наблизився до доходу працюючих); зменшували пенсійний вік (у період 1950–1990 років вік виходу на пенсію в країнах ОЕСР скоротився з 66 до 62 років). На той час це стало можливим насамперед тому, що кожне нове покоління було численнішим від старшого, а група людей пенсійного віку становила лише незначну частину зайнятого населення. Більша численність кожного нового покоління стала наслідком високого рівня народжуваності за високої смертності й невисокої тривалості життя людей старшого віку. Як наслідок – кількість тих, хто робив обов’язкові страхові внески до єдиного централізованого пенсійного фонду розподільчої ПС і був виробником ВВП, довгий час суттєво перевищувала кількість пенсіонерів, які є лише споживачами ВВП. У цій ситуації невеликі збори до централізованого пенсійного фонду з працівників і роботодавців були достатніми, щоб із часом забезпечити відносно невеликій кількості пенсіонерів дохід на рівні заробітку, який вони мали в період трудової діяльності.1970–1980 рокиКриза розподільчих (солідарних) пенсійних систем у країнах Європи розпочалася в 1970-ті роки і стала очевидною на початку 1980-х. (див. статтю «Розімкнене коло»)З давніх-давен люди шукали способи забезпечення себе у старості: самостійно, використовуючи нажите в робочий період майно, через общину тощо. Були й досить незвичні для нашого часу способи. Наприклад, у деяких регіонах Японії ще на початку ХХ століття за багаторічною традицією старший син відводив немічних батька чи матір високо в гори і там залишав помирати, а мешканці районів Крайньої Півночі відправляли у човні своїх старих батьків у вічне плавання у відкрите море. https://tyzhden.ua/Publication/3381Цікава інформація в одному місці я її не зустрічав. Ви хочети сказати, що пенсів треба знищувати? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість shpylka Опубліковано 12 січня, 2019 Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 Цікава інформація в одному місці я її не зустрічав. Ви хочети сказати, що пенсів треба знищувати?Якщо то питання до мене, то у мене абсолютно протилежна позиція. Виходжу з "шануй батька-матір..."Маю двох синів. Не жирують і не убогі. Але мені зовсім не хотілось би, даруйте, "впасти їм на хвіст". Я б не могла дивитися, як вони відбирають у дітей, щоб дати мені. Навпаки, у нас бабці і дідусі самі не з їдять, а принесуть внукам.Людина повинна сама подбати про свою пенсію - платити податки, щоб на старості ні від кого не залежати.Не бачу нічого поганого в солідарній системі.Те, що давно зріє дисбаланс, то по-перше - треба справно платити податки, тоді він зменшиться, по-друге, над проблемою треба працювати, а не викидати старих на смітник. Link to comment Share on other sites More sharing options...
shurken Опубліковано 12 січня, 2019 Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 Якщо то питання до мене, то у мене абсолютно протилежна позиція. Виходжу з "шануй батька-матір..."Маю двох синів. Не жирують і не убогі. Але мені зовсім не хотілось би, даруйте, "впасти їм на хвіст". Я б не могла дивитися, як вони відбирають у дітей, щоб дати мені. Навпаки, у нас бабці і дідусі самі не з їдять, а принесуть внукам.Людина повинна сама подбати про свою пенсію - платити податки, щоб на старості ні від кого не залежати.Не бачу нічого поганого в солідарній системі.Те, що давно зріє дисбаланс, то по-перше - треба справно платити податки, тоді він зменшиться, по-друге, над проблемою треба працювати, а не викидати старих на смітник.Налоги не помогут. Их особо неоткуда взять. Кормовая база стремительно сокращается. Link to comment Share on other sites More sharing options...
coolzak Опубліковано 12 січня, 2019 Автор Report Share Опубліковано 12 січня, 2019 Власне всюди податків не вистарчає на заявлені соціальні прграми.всіх багато а всього мало.колапс не за горами бо скільки можна нарощувати дефіцит бюджету.Бо що таке дефіцит бюджету?це проїдання бабла яке має бути зароблене наступними поколіннями.Беруть не те що в теперішніх працюючих а вішають борги на ще ненароджених.Причому з відсотками.якби держава не мала можливості друкувати гроші вже би давно все посипалось Link to comment Share on other sites More sharing options...
vkhavr2 Опубліковано 13 січня, 2019 Report Share Опубліковано 13 січня, 2019 Власне всюди податків не вистарчає на заявлені соціальні прграми.всіх багато а всього мало.колапс не за горами бо скільки можна нарощувати дефіцит бюджету.Бо що таке дефіцит бюджету?це проїдання бабла яке має бути зароблене наступними поколіннями.Беруть не те що в теперішніх працюючих а вішають борги на ще ненароджених.Причому з відсотками.якби держава не мала можливості друкувати гроші вже би давно все посипалосьНу, відповідні рішення почали пропагандонити ще з 1970-го, відома доповідь "Римського клубу", спочатку названа "Пределы Роста", а потім, для покращання PR переназвана "Устойчивое Глобальное Развитие". А в реалі - це зупинка науково-технічного прогресу, консервація капіталізму на стадії початку ХХ=го сторіччя та насадження "протестантської етики Вебера" і повернення до темних віків релігійного мракобісся. Що ми і бачимо.... Link to comment Share on other sites More sharing options...
zero Опубліковано 14 січня, 2019 Report Share Опубліковано 14 січня, 2019 https://ibigdan.livejournal.com/23126714.html#comments 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts