Цей день 4 роки тому

[Françoise]

Я хочу розповісти вам про свого пуховика.

У 2009 році в мене з'явився пуховик. Звичайнісінький такий пуховик made in China, але не так щоб аж геть глибокий Китай. Якісний. Глянцевий. З модними кишенями. Пух не вилазив назовні. Для моєї, зовсім не як у танцівника фламенко, статури – сидів просто чудово. Фурнітура вогонь. Не важкий, затишний, у кріслі не задирався. Був придбаний за 1100 гривень за от тим самими курсом 8 гривень за долар США.

26 січня 2015 року я його викинув. Бачте як воно вийшло, дім моїх батьків знаходиться майже на Восточному. І одразу після обстрілу російськими градами, ми з другом пішли туди. Фактично, мій пуховик опинився там за 20 хвилин після другої касети градів. І він просотався запахом пластика, що горить.

Ви колись замислювалися, скільки пластика оточує нас у повсякденному житті? Уявіть, що ви йдете своєю вулицею, а довкола все горить. МАФи. Вітрини. Зупинки. Сітілайти. Вивіски на будинках. Зовнішня реклама на ринку. Машини. Тютюнові кіоски. Горить усе. А дев’ятиповерхівки без вікон і з посіченим тиньком. Просто по всій вулиці. Ми пройшли практично по всьому периметру обстрілів.

Довкола була есхатологія. Трупи просто неба – відповідна служба не справлялася. Гарь. Кіптява. Розриви у дев'ятиповерхових (див. фото) будинках зі східного боку. Жінки, які рвуть на собі волосся не як метафора, а реально. І тиша. І дивна тиша, що жахає. Наче всім собакам і птахам у цьому районі заборонили видавати звуки. Наче їм усім стало цікаво як справи у homo sapiens. Ні,ще були сирени, ще багато гоміну, але все це сприймалось за межами цієї тиші.

Коротше кажучи, мій пуховик засмердівся. І природа цього смороду була геть не «шашличною», аж ніяк. Це був стійкий, незнищенний запах згорілої пластмаси. Синестезія, трясця б її не вхопила.

Вдих – картинка мертвого чоловіка без ноги. Вдих – й іржава кров на асфальті. Вдих – і машини, що палають на тлі трупів. Я не витримав. Я викинув.

Коли вам хтось втирає про компроміс і «домовитися», то ви, будь ласка, пам’ятайте іще про одне. У червні 2015 року я брав участь у волонтерському проекті канадійців з обклеювання дорогою, противибуховою плівкою цивільних об'єктів у Маріуполі. Для своїх відеозвітів канадійці обрали формат відеоінтерв'ю. А я, як синхроніст, перекладав за камерою. Так ось.

Одна завідувачка дитячим садочком на Восточному повідомила про таке: робітники «Азовсталі» приїхали допомогати розбирати руйнування. Саме до цього садочка, до харчоблока (капець архаїзм) влетіла градина. Відтак робітники вивезли 15 контейнерів битого скла. 15 контейнерів. Битого скла.

Я був там. Я бачив посічені склом стіни у группах. І якби окупанти ввалили по Восточному не у субботу о 9.15 ранку, але у п'ятницю, це були б 15 контейнерів палючої, червоної гіркоти. Подивіться на фото. І не забувайте хто ворог і де він знаходиться.

Ярослав Матюшин

лінк даю заради фотокhttps://m.facebook.com/story.php?story_fbid=351351785700336&id=270975163737999

[Françoise]

"Те четыре гроба и 80-летний дедушка, который хоронил всю свою семью, не прощу никогда", - волонтер Однорог об обстреле Мариуполя наемниками РФ 24 января 2015 года. ФОТОрепортаж

Обстрел микрорайона Восточный в Мариуполе наемниками РФ в январе 2015 года невозможно простить. Внимание, новость содержит кадры насилия, нерекомендованные к просмотру детям, беременным и людям со слабой психикой! Об этом на своей странице в Фейсбуке написала волонтер из Мариуполя Галина Однорог, которая оказалась на месте событий в первые часы после обстрела микрорайона Восточный в Мариуполе, передает Цензор.НЕТ.

"Мариуполь 24.01 2015 !!! Помним! Не простим никогда! В первый час после обстрела "ГРАДов" рашистскими оккупантами уже была на Восточном. Боль. Отчаяние. Страх. И тишина, страшная тишина. Люды все вышли на улицу, ходят тихо, ищут среди погибших родных и знакомых", - вспоминает волонтер.

"Сразу в больницу, там уже наши военные волонтеры, списки самых необходимых лекарств. Срочно. Телефон разрывается, звонки со всей страны. Нет времени. Первый бус с медикаментами уже вечером выехал на Мариуполь. Все срочно, спасибо Наталье Воронковой , Анна Майбороде, Оксане Корчинской", - добавила она.

"Затем звонок. Никогда не забуду: "Здравствуйте, вы же волонтер, мне дали ваш номер. Я впервые в такой ситуации, у меня погибла сестра с мужем, ее дочка и внук. Они поехали дедушку кормить и снаряд попал в машину. Чем вы можете помочь?" Потом еще много звонков, помогали в организации похорон, но те четыре гроба и 80-летний дедушка, который хоронил всю свою семью. Не прощу никогда", - вспоминает Однорог.

"Далее помощь всем, кто пострадал, палатки, обеды, пленка на окна. Без звонков, все волонтеры просто в свое свободное время ехали на "Восточный" и помогали", - констатировала она.

 

"Никогда мы не будем братьями 

Ни по родине , ни по матери 

Духа нет у вас быть свободными - 

Нам не стать с вами даже сводными," - завершила свой пост волонтер.

 

і там теж фотограції "нє для слабонєрвних"

 

https://censor.net.ua/photo_news/3108114/te_chetyre_groba_i_80letniyi_dedushka_kotoryyi_horonil_vsyu_svoyu_semyu_ne_proschu_nikogda_volonter

[Гість Хома]

Жесть, бачив звісно і раніше. Цікаво як клоун на коліна планує вставати

[Françoise]

Бойцы 503 отдельного батальона морской пехоты почтили память мариупольцев, погибших 4 года назад под "Градами" наемников РФ. ФОТОрепортаж

Бойцы 503 отдельного батальона морской пехоты почтили память жителей Мариуполя, погибших 24 января 2015 года в результате обстрела города из "Градов" наемниками РФ.

Об этом информирует Цензор.НЕТ со ссылкой на страницу батальона в Фейсбук.

"24 января, 4 года назад, российские террористические войска из реактивных установок "Град" расстреляли жилой микрорайон "Восточный" в Мариуполе. Расстреляли мирных жителей города.

 

Погиб 31 человек: 17 женщин, 12 мужчин и двое детей. 117 человек получили ранения различной степени тяжести: 56 женщин, 49 мужчин и 12 детей. Одному ребенку, маленькой Милане, ампутировали ногу", - говорится в сообщении.

https://censor.net.ua/news/3108165/boyitsy_503_otdelnogo_batalona_morskoyi_pehoty_pochtili_pamyat_mariupoltsev_pogibshih_4_goda_nazad_pod