S.Brant

це не є ознаками фальсифікацій. І тим більше не є явним порушення права на вільне волевиявлення, яке відбулось на виборах 2000 року між Албертом Гором та Бушем-м. Коли Суд постановив припинити перерахунки Ото був очевидний фрод. А зараз ні. Мотивація в решті решт буде тією ж самою- НЕМАЄ ЧАСУ. Як і тоді

парадокс у тім, що ті "місцеві селюки" хочуть дружби з Росією, а не війни з нею. А "міські" демократи хоча б не принижуються до такого. Щоб піти в розвідку, треба мати мету. А яка мета у "місцевих селюків"? Щоб не було абортів у всьому світі та гомосексуалізму?

Про що й йшла мова... Але вони не "ядерні" консерватори й тим більше не кондові "кантрі 1 консерватори", вони скоріше ліберальні республіканці. А це означає інші цінності та подальше свінгування туди-сюди ( від ГОП до демів і назад) в залежності від суспільних настроїв

Як про Зеленського сказано Але щодо демократів... Боюсь, їх недооцінюють. І переоцінюють репів. Ядро електорату репів дуже старе- більшою половиною є ті, кому за 50 років. Старше за них є тільки кантрі 1 консерватори- теж кондовий репівський електорат, тільки не настільки розумний, освічений і багатий, як "ядерні". Інші дві групи електорату респів не є чистими консерваторами, вони є досить ліберальними. Це "ринкові скептики", які не лише за "малу державу", але й проти великих корпорації... ( мінархізм переходить у анархізм, праве стає лівим) та "підприємці Нової Ери", які дуже близькі до демократів і є досить ліберальними, хоча й не хочуть платить великих податків великій державі. Можна сказати, що це є класичні ліберали, серед яких багато латинос і які живуть переважно в містах, в той час як інші три групи електорату репів- в кантрі-сайд або за містом. Тобто репам була дупа заплановано самою демографією. Треба тільки очолити цей рух, щоб пар випускати плавно, без ексцесів

І що з того? Це журналісти, їм платять за камлання та роздмухування гайпу. А от який сенс тобі цим задурно займатись... Ясно же, що НІЧОГО НЕ БУДЕ. Понагнітають трохи, а потім, як актуальність спаде чи за командою, все одразу закінчиться. Інавгурацією Байдена. Він лише пару випускає через свисток, ось і весь журналіст у цьому

Ще по темі непотизму президентів США того часу: Ну й Зе, звісно, зі своїми дружбанами з Вечірнього Кварталу не відстає від подій початку ХІХ століття. А що робити...

І на останок до цієї дискусії- про "непотизм", "кумівство", "систему винагород" засновника Демократичної партії США Ендрю Джексона... Який, борячись з попереднім олігархічним устроєм у США, "обґрунтував" потребу призначати на всі посади "своїх", "партійних" людей, щоб вони могли збагачуватись на своїх посадах, незалежно від їхньої компетенції: " Вибори 1828 року "JQ Адамс, який вміє писати", зіграв з "Енді Джексоном, який вміє битися" на виборах 1828 року, одній з найгірших кампаній в історії США. Послідовники Джексона повторили звинувачення в тому, що Адамс був "аристократом", який отримав посаду в результаті "корупційної угоди". Сили Джексона також стверджували, що президент використовував державні кошти для придбання особистих предметів розкоші та встановив ігрові столи в Білому домі. Вони навіть звинуватили, що місіс Адамс народилася поза шлюбом. Прихильники Адамса відреагували, відкопавши стару історію про те, що Джексон почав жити зі своєю дружиною до того, як вона легально розлучилася зі своїм першим чоловіком (що було технічно вірно, хоча ні Джексон, ні його дружина Рейчел не знали, що її перший чоловік все ще живе). Вони називали генерала работорговцем, азартним гравцем та глупцем, який не міг правильно написати більше одного слова з чотирьох. Один редактор у Філадельфії опублікував довідку із зображенням трун 12 чоловіків, яких нібито вбив Джексон у численних поєдинках. Кампанія Джексона в 1828 році була першою, хто звернувся безпосередньо за підтримкою виборців через професійну політичну організацію. Кваліфіковані політичні організатори, такі як Мартін Ван Бурен з Нью-Йорка, Амос Кендалл з Кентуккі та Томас Річі з Вірджинії, створили розгалужену мережу передвиборчих комітетів та підкомітетів для організації масових мітингів, парадів та барбекю, а також для встановлення стовпів гікорі, символу Джексона . Вперше в американській історії президентські вибори були в центрі уваги громадськості, і участь виборців різко зросла. На виборах 1828 року в два рази проголосувало виборців, ніж у 1824 році, у чотири рази більше, ніж у 1820 році. Як і на більшості попередніх виборів, голосування поділялося за секційними лініями. Джексон охопив усі штати на півдні та заході, а Адамс виграв голоси виборців усіх штатів на півночі, крім Пенсільванії та частини Нью-Йорка. Сучасна людина трактувала рішучу перемогу Джексона як тріумф політичної демократії. Прихильники Джексона назвали голосування перемогою "фермерів і механіків країни" над "багатими і добре народженими". Навіть опоненти Джексона погодились, що вибори ознаменували собою перелом у політичній історії країни, що свідчить про початок нової демократичної доби. Один прихильник Адамса прямо сказав: "відбулася велика революція". Ким був Ендрю Джексон? У певному відношенні Джексон був справді саморобкою. Народившись в 1767 році в прикордонному регіоні уздовж кордону з Північною та Південною Кароліною, він був першим президентом, який народився в зрубі. Його батько, бідний фермер з Північної Ірландії, помер за два тижні до його народження, а мати та два брати загинули під час Американської революції. У віці 13 років Джексон зголосився взяти участь в американській революції. Він потрапив у полон, і британський офіцер сильно порізав Джексону руку і голову, коли хлопець відмовився засвітити офіцерські черевики. Невдовзі Джексон з бідності перетворився на кар’єру в галузі права та політики, ставши першим конгресменом Теннессі, сенатором та суддею Верховного суду штату. Незважаючи на те, що пізніше він здобуде репутацію чемпіона простих людей, у Теннессі його поєднали шлюб, бізнес та політичні зв'язки з елітою штату. Будучи земельним спекулянтом, плантатором бавовни та адвокатом, він накопичив великий особистий стан і придбав понад 100 рабів. Спочатку його кандидатуру на пост президента висували спекулянти, кредитори та елітні лідери в штаті Теннессі, які сподівались використати популярність Джексона для боротьби з антибанківськими настроями та відбиття викликів домінуванню в державній політиці. Розширення повноважень Президентства Перебуваючи на цій посаді, Джексон значно підвищив владу та престиж президента. Хоча кожен член Конгресу представляв конкретний регіональний округ, лише президент, заявив Джексон, представляв увесь народ Сполучених Штатів. Джексон переконав багатьох американців, що їх голоси мали значення. Він підтримував політичну ідеологію "демократичного республіканства", яка підкреслювала чесноту, розум та спроможність самоврядування простих народів. Він також висловив глибоке презирство до "кращих класів", які заявляли про "більш просвітлену мудрість", ніж прості чоловіки та жінки. Підтверджуючи думку про існування фундаментального конфлікту між працюючими людьми та "невиробничими" класами суспільства, Джексон та його прихильники пообіцяли усунути будь-які перешкоди для можливостей звичайного громадянина для економічного поліпшення. На думку джексонійців, нерівність багатства та влади була прямим результатом монополії, фаворитизму та особливих привілеїв, які робили "багатих багатішими, а могутніх - більш потужними". Тільки вільна конкуренція на відкритому ринку забезпечить розподіл багатства відповідно до "галузі, економіки, підприємства та розсудливості" кожної людини. Метою джексонійців було усунення всіх перешкод, що заважали фермерам, ремісникам і дрібним крамарям заробляти більшу частку національного багатства. Ніде ідеал відкритості Джексона не став конкретнішим, ніж у теорії Джексона про ротацію на державних посадах, відому як система здобичі. У своєму першому щорічному посланні до Конгресу Джексон відстоював принцип, згідно з яким державні посади слід чергувати серед прихильників партії, щоб допомогти нації досягти своїх республіканських ідеалів. Джексон стверджував, що результати роботи на державній посаді не вимагали спеціальної розвідки чи підготовки, а ротація на посаді гарантувала б, що федеральний уряд не створить клас корумпованих державних службовців, відокремлених від людей. Його прихильники виступали за систему здобичі на практичних політичних засадах, розглядаючи її як спосіб винагороди лоялістів партії та побудови сильнішої партійної організації. Як проголосив джексонський сенатор Вільям Марсі з Нью-Йорка, "переможцю належить здобич". Система здобичі відкрила урядові посади багатьом прихильникам Джексона, але така практика не була ні настільки новою, ні настільки демократичною, як здавалася. Протягом своїх перших 18 місяців перебування на посаді Джексон замінив менше 1000 з 10 000 державних службовців в країні з політичних мотивів, і менше 20 відсотків державних службовців були усунені під час його адміністрації. Більше того, багато чоловіків, яких Джексон призначав на посаду, мали достаток та соціальну видатність. Джексон не створив систему здобичі. На той час, коли він вступив на посаду, ряд штатів, включаючи Нью-Йорк і Пенсільванію, практикували політичне патронаж. "

А як же? Звісно, Тарута, що йде по списку Батьківщини, є чесним бізнесменом, бо він - "наш сучий син". А Порох, що грає свою власну гру- "олігарх", бо "відривається від колективу". А те, що олігархія і є владою колективу за визначенням ( за справжнім визначенням, чисто філологічним й філософським, а не за визначенням старого маразматика Степана Хмари, який колись був сильною особистістю та мудрим політиком,- але на все свій час уходу )- тупо демагогічно ігноруємо. Саме тому, що Порох грає свою власну гру, незалежну від інших магнатів, - і каже про те, що він до олігархії не має жодного стосунку. Принаймні, поки його партія не встановила в країні власну диктатуру. Ось тоді б партія ЄС і перетворилась би в партійну олігархію, що правила б Україною монопольно щодо інших партій, але в середині партії, на її верхах, була б партійна олігархія, як то Політбюро ЦК КПРС було партійною олігархією, що правила СРСР. Або якщо БЮТ переможе. Або СН. Або ОПЗЖ. Повністю, знищивши інші партії фізично й юридично. Чого поки що немає й в проекті

1. Знову брехня, бо навіть там йшлось не про "олігарха", а про "олігархів". Тобто у множині. Це по-перше. По-друге, лінк на вікі, що описує "українське явище" іноземними словами, виглядає вкрай непереконливо. Давати визначення такі ідіоти не мають жодного морального права 2. Я наводив приклади в попередніх розлогих постах. Ти їх тупо й демагогічно ігнорував, користуючись ними лише як маяками для розгортання свого власного дискурсу. Далі метати бісер перед свині не має сенсу

Що не так із Канадою? https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.PP.CD?cid=GPD_31&contextual=region&locations=CA-1W-US ВВП у 2019 році так же зростав, як і всі попередні роки, крім кризового 2015 року...

Про що Ви говорите? Яке знищення капіталізму в США? Може, для початку дасте визначення капіталізму у Вашому розумінні? Приїхали до англосаксів, що разом із Північною, протестантською Європою ( плюс Швейцарія ) породили цей капіталізм- й починаєте їх навчати капіталізму? Робити передчасні висновки про його смерть в їхній цивілізації? Може, справа не в них, а у Ваших хибних поглядах, через які Ви бачите те, чого немає?

все, що ти нагородив після цієї фрази є тупою, нахабною брехнею ольгинською мавпи. От і всі приклади. Береш свій власний текст і читаєш

Нещасна Ви людина. 7 разів він голосував, "як люди вважають за потрібне зараз". От були вибори, в 1994 році, навіть не через рік, як обрали Кравчука- через майже три роки ( більш ніж 2 роки). Чорновіл не висувався, щоб не казали- недосвідчений управлінець, без спеціальної освіти ( тоді вважалось, що треба мати освіту або економіста, або юриста), "бандера", "рухівець" тощо,- висунув економіста Ланового. Отже, у людей виникла можливість "виправити свою помилку" ( коли вони в 1991 році проголосували за Кравчука, а не Чорновола) й проголосувати за Ланового (креатура Чорновола), а не Кравчука. Вони виправили? Аякже- проголосували за Кучму проти Кравчука, Лановий навіть другого місця не зайняв. А зайняв 4-те : після Кравчука, Кучми, Мороза. Геніальний у нас народ. Уміє робити висновки Ви пишете, що постраждали в 2014 році в Лугандоні під час окупації. Тоді чому Ви тут намагаєтесь маніпулювати? Хіба це чесно- користуватись такими прийомами: "Мій принцип - менше теорій в побудовах обґрунтувань і більше реального фактажу" - після чого йде нахабна брехня. На кого це розраховано? На істот, яким сподобається, як Ви демагогічно прибили "теоретика" цвяхами до столу? Так вони такої херні, як Ваші "шедеври", не читають. Вважайте, що тут нікого немає, і ловити тут лохів не приходиться- є лише Ви й я. І Вашою метою є переконати мене в своїй правоті. То як- сильно Ви мене переконали своєю безсоромною демагогією? Чи, може , навпаки- налаштували мене ще більше проти й Вас, й проти Тимошенко. Я вже забув усе що вона наробила, але ж Ви не дасте цього забути знов і знов, знов і знов... Брехня, демагогія, нахабна брехня, образи- і знов по колу те ж саме. То який сенс все це робити, якщо Ви- не ольгинець, мета якого саме сварити між собою прихильників різних партій в Україні? Мій принцип - менше теорій в побудовах обґрунтувань і більше реальн

Тут що ні слово, то брехня або домисли. Такі Ваші "факти" 1. То де тут реквізиція? Гроші повернули. Рішення приймали Президент Ющенко, процес повернення Криворожсталі контролювался Прокуратурою, рішення приймались судами. Реприватизація відбулась за нового ПМ Єханурова. В 2013 році, вже при Януковичі, суд залишив справу без розгляду Про зустріч магнатів може бути правда. А, може, й ні. Не факт, може дехто з магнатів по телефону говорив. Фантазії, що Ю покарали саме за цю справу, нічим не обґрунтовані. Ні фактів немає, ні логіки. Справа стосувалась лише двох- Ахметова й Пінчука. Ахметов був би за Януковича в будь-якому разі. А Пінчук- це не всі магнати, а лише один. І, крім того, Юля була просто неефективним менеджером, підставила Україну під завищені ціни на енергоносії, дорожчі за німецькі. І не лише це. Волюнтаризм, популізм, відсутність логіки, верхоглядство, керування лише особистими амбіціями, а не державними інтересами. Чого варте лише її голосування проти відправки українського контингенту до Іраку після акції "Україна без Кучми". І електорат у неї такий нелогічний, брехливий і непослідовний, керується не державними , а вузькопартійними інтересами та амбіціями Ю. Цього вже мало б вистачити, щоб проти неї були магнати ( яких вона називала олігархами та публічно називала ворогами України- та себе особисто). 2. Про фальсифікації зовсім смішно. Всі визнають, що ті вибори були чесними. В решті решт, їх проводила демократична влада ( Ющенко), не авторитарна ( Кучма, Янукович). Якби ви тоді вважали, що вибори будуть нечесними, ви б не бігали за нами з простягнутою рукою, щоб ми проголосували за Ю в другому турі. А ми не пішли на вибори або проглосували "оба нах". Про що особисто я, скільки б не брехав і не маніпулював Савік, нескільки не шкодую й проголосував так же б. Саме з урахуванням того, що я знаю зараз- як ви, погань фсб-шна, що прикидається українською партією Батьківщина, проголосували в 2019 році за Зе, а не за Пороха.. Ви нас звинувачували, що ми не пішли або проти обох проголосували. А самі зрадили Євромайдан позитивним голосування за особистого блазня Януковича... І хто ви після того? 3. Навіть такі вороги України, як ви, не приписуєте Пороху, що він був, на стрілці, як ВИ сказали, "неолігархів у Куршавелі". І саме євромайданна влада вибустила Юльку, за яку ви навіть майдан влаштувати були не в стані, нікчеми. То за що ви помстились, коли проголосували в 2019 році разом з антимайданом виборців за антимайдан політичних еліт? Хотіли фактів? Їх є у мене. БІЛЬШІСТЬ ЕЛЕКТОРАТУ БАТЬКІВЩИНИ ПРОГОЛОСУВАЛИ ЗА ЗЕЛЕНСЬКОГО НА ВИБОРАХ 2019 РОКУ, ВНАСЛІДОК ЯКИХ ЕЛІТА МАЙДАНУ ПРОГРАЛА, А ЕЛІТА АНТИМАЙДАНУ ВИГРАЛА. 4. Опитування Савіка щонайменше маніпулятивне. Не можна порівнювати події 30-10 річної давності з подіями, що відбулись всього лише рік потому й оцінювати про цьому зміни в настроях, схильність простих людей до зміни рішень. Якби таке опитування щодо Чорновола-Кравчука було в 1992 році, то результат був би такий же, як і в 1991 році. А раз воно маніпулятивне, воно скоріше за все й брехливе- написали що попало, ще й гроші заощадили. Я особисто як проголосував тоді проти всіх, в 2010 році, так і зараз, після всієї підлоти, що жульки зробили в 2019 році, зробив би так саме. Я й в 2014 році ставив перед собою таке питання- і з дуже великими ваганнями все ж таки приходив до висновку, що вчинив вірно. А зараз і вагань не залишилось. Батьківщина є мерзотою, в масі своїй. Закінченими нелюдами, такими ж, як і риги та москалі, на яких вони й працюють. В якості платних агентів чи корисних ідіотів. Такі факти та логіки. Все, що не попадає в платні агенти, автоматом попадає в корисні ідіоти. Буде зараз другий тур з Ю та Зе, чи з Ю та Б- просто не піду. Немає шансів у Ю через це бути обраною, надто великий шлейф зради за нею та її лохторатом залишився

2. За Тимошенко не може бути краще, бо в неї буде така ж проблема, як і в Зе- відсутність кадрів, які буде треба брати або в Порошенка ( партія майданів), або в колишній ПР ( партія антимайданів). Уся професійна управлінська еліта в Україні ( ну, майже вся) належить до однієї з цих двох ворогуючих між собою партій. Оскільки Зе прийшов на хвилі гейтинґу до Пороха, він не міг брати кадри в партії "майдану" і мусив зробити вибір- або бути взагалі без бюрократичної еліти, або брати її у регіоналів. В потрібній кількості. В першому випадку керування буде зовсім неефективним, так що довівши країну до управлінської кризи, він буде вимушений звернутись до управлінської еліти регіоналів. Що він зараз і робить. Навіть якщо Тимошенко прийде до влади ( а вона не прийде ), їй прийдеться обвалювати Пороха брудом у процесі виборчої кампанії. Чи піде після цього управлінська еліта "Майдану" до неї? Чи побіжить із великим ентузіазмом: "Юля, Юля, Юля!". Ні, не побігуть. Отже, їй прийдеться звернутись до ригів. А це гучна череда звинувачень у майданних медіа оточення президента у корупції. Як і зараз із Зеленським. Поки її не скинуть. Через серію дочасних парламентських виборів і, у фіналі- президентських. А роки її правління будуть втрачені

1. Чому Тимошенко не має шансів стати Президентом України або виграти парламентські вибори разом із своєю партію Батьківщина? Тому що в неї вже не вірять ніде, крім сіл і маленьких містечок Центральної України. Тому що вони лише базікає про грабіжницькі тарифи та про недопущення торгівлі землею. Причому всім уже ясно, що й тарифи не зміняться, і землею торгувати будуть

А тепер давайте розглянемо, що відбудеться, якщо до влади після Зе прийде будь-хто, крім ЄС Ну хоча б на прикладі улюбленою Вами Тимошенко. Щодо неї я стверджую дві речі: 1) не прийде, бо для молоді вона вже чужа, на Галичині та Волині за неї вже не голосують ( натомість проголосували там, де ніколи за неї не голосували- в вотчині Балог, у Закарпатті... показово, до речі), на Півдні й Сході теж... Залишається лише Центр, але без Києва... Як Полтавська область без Полтави- ото Центр так центр... То які шанси? Більші за нуль, але весь час падають 2) якщо прийде, то буде те ж саме, що при Зе- вкрай неефективне керування, втратимо ще 5 років, після яких все одне прийдеться голосувати за ЄС і Пороха Твердження свої я буду захищати в наступних постах

Ви все ж таки непроходимий адепт шкідливих стереотипів. Завжди існували, існують і будуть існувати "за лаштунками". Завжди було, є й буде лобіювання інтересів. Є воно й в США. Але це нічого не означає, як принцип. Якби в Україні існував інститут диктатора, типу Лукащенко чи Тупіна, інвестицій в Україні було б більше, бо кожний інвестор зміг би підрахувати свої витрати й прибутки. Тобто навіть автократичний порядок для інвестора краще за демократичний безпорядок, інститути авторитаризму краще за відсутність інститутів ( правил гри в даному контексті) за слабкої демократії. Питання просто в мірі. Треба просто весь час працювати над покращенням інститутів демократії та капіталізму в Україні Тепер повернемось до магнатів і їхнього впливу на державу. А також до питання, чи виступають вони одним фронтом, воюють між собою чи вбудовані в ті чи інші системи, де їхні великі статки виглядають не такими вже великими й де вони самі скоріше зазнають впливу, ніж впливають на інших Я стверджую, що жодної єдності між магнатами, жодної магнатократії чи олігархії в Україні немає. Вони так чи інакше вбудовані в світову систему економіки, де їхні гроші виглядають непереконливо, а деяких з них, як то Фірташа чи Коломойського, США ще й намагається посадити до в'язниці за відмивання грошей. Отже, говорячи про магнатів, які потенційно могли б утворити в Україні тіньову олігархію, можна зауважити, що такої загрози немає- вони самі розбиті на партії, хто на Захід, хто на Схід, хто під судовим переслідуванням. І, на останок, про Пороха. Він вбудований в західну систему цінностей. Тому все його "лобіювання" було й буде в межах західних поглядів на демократію та ринкову економіку. В решті решт, Ви же собі не чоловіка обираєте, щоб його любити. Вам треба лише обрати кращого з доступних для Вас докторів, що буде Вас лікувати, або архітекторів Вашого будинку, або ремонтну фірму, або туристичну- які нададуть Вам найкращі послуги за доступними для Вас цінами. Викиньте з голови все, що Ви про них собі придумали в моральному плані- це тут зовсім ні до чого. Найкраще справиться з керуванням державою Україна Порошенко й ЄС. І все, що Вам від них потрібно- щоб вони весь час здійснювали економічні та політичні реформи для побудови в Україні сильних інститутів демократії та ринкової економіки

я ж написав- є слабкість демократичних інститутів і інститутів капіталізму. Балти їх будували всі ці 30 років, а в Україні боролись з неіснуючими олігархами, намагаючись зруйнувати ті олігархічні інститути, який і не було... Це таке собі дон-кіхотство, атака верхи вітряків, яких бачиш як драконів. Немає чого руйнувати. Немає Бастилії, немає феодальних замків- сам час їх зруйнував, як і стіни кинутих заводів, побудованих у часи радянської індустріалізації

Коли люди ляпають язиком про мафію, олігархію, феодалізм- вони начебто не розуміють, що в усіх тих ладах існували свої інститути, які й визначали їхні плюси й мінуси, силу й слабкість. Головою Мафії є Дон. Його слово є Законом для членів мафії, як секретної організації, держави в державі. Чи є таке в Україні? Немає. Немає Дона. Немає Дона- немає Мафії "Олігархія" як термін складається з двох коренів: "оліго" , що означає "декілька", та "архі", що означає "влада". Тобто це "влада декількох", "влада колективу", на відміну від "монархія " ( "моно"- один) та "демократія" ( "демос"- народ, "крат"- влада, влада народу, народовладдя ). Отже, олігархія всього лише проміжна форма між монархією та демократіє... Її інститутами є колективні верховні органи влади- Сенат Римського Народу, Верховний Ареопаг, Політбюро ЦК КПРС, злодійський східняк... Або Конгрес США за штучного обмеження виборчого права майновим цензом, як то було в США до Джексона, коли обирати могли лише багаті білі люди. Сенат Римського Народу взагалі не обирався, там сиділи представники 100 патриціанських родів Риму, які були такими від народження. Коли зараз хтось говорить "олігарх", то це оксюморон типу "смажений лід", бо олігарх не може бути один в однині, лише олігархи як група... Правляча група. В Україні є такий Сенат від народження, чи обмеження виборчого права майновим цензом? Ні, немає А олігархічна мафія- це подвійний оксюморон, бо мафію очолює одна людина- Дон. А не група У феодалів був свій кодекс честі та ієрархічні сходи з принципом "васал мого васалу не мій васал". Це був військово-служивий стан родової аристократії, який одержував за службу землями та селянами на ній. Є таке в Україні? Немає А що є? Слабкість усіх інститутів. Ось головне. Не в тому, що сильні інститути мафії, інститути Олігархії, інститути феодалізму- їх або немає, або вони ще слабкіше. Проблема в тім, що й інститути капіталізму та інститути демократії в Україні теж слабкі, хоч і сильніші за названі

Її немає. Олігархія були Давній Рим після царів до імператорів, Карфаген, Венеція, Генуя, Флоренція, Мілан, "Господин Великий Новгород". Олігархією були США до Джексона. Мафія - теж специфічне явище, із своїм кодексом честі й принципом омерта ( мовчанка) Нічого з того, як і з феодалізму, в Україні немає й близько

Я не згоден майже з усіма твердженнями, крім про хуйла Партія Батьківщина та Свобода нічим не краще за ЄС. Навіть навпаки. Просто не хочеться починати срач, критикуючи персонально Тимошенко, за якою є багато дурні та зради, ні тим більше її партію "лідерського типу" , як і ЄС , щоправда. Різниця лише в тім, що якщо Тимошенки не буде, то й Батьківщини не буде ( перехід Турчинова, Яценюка, інших, що проходили по списку Батьківщини в 2012 році до інших політичних сил під час її відсидки добре ілюструє, що стане з цією "партією" у випадку смерті чи виїзду з країни її лідерки). По суті, у партії немає ні ідеології, ні програми. Спитай тебе, її фана, що вони собою являють, - відповідь буде стереотипною- все є на сайті. Але по факту там усе навпаки. Не знаю, куди вона там входить у Європі, але виникає питання- чому в Європі вона права, а в Україні вона ліва, що виступає проти "грабіжницьких тарифів" і ринку землі. І варто Батьківщині хоч раз не пройти до парламенту,- і вона помре теж. На відміну від тої Свободи У Свободи, як я уже відмітив, трохи краще в сенсі того, що це партія ідеологічна, а не лідерська. І вона спокійно собі існує, не будучи парламентською. Мала своїх мерів ще до цих виборів. Але ідеологія її не дуже вписується в західні стандарти. А якби й вписувалась, в її лавах би знайшлась людина, що все одне повела б її шляхом невизнання з-зовні країни та визнання в середині країнита ЄС же сильна своїм електоратом, який нікуди не зникне й який завжди голосує ща націонал-демократів. Був Рух- голосували за Рух, з'явилась НУ- голосували за Нашу Україну, дехто навіть за Батьківщину в 2007 та 2012 роках встиг проголосувати. Не буде Пороха- знайдеться хтось інший на електорат н.-д.:- будемо голосувати за того "хтось" І на останок. Термін "олігархічна мафія" в контексті України вважаю шкідливим для неї та ненауковим, - отже, абсолютно хибним. Російським жлобам-журналіздам захотілось показати світу, що тепер у них є власна олігархія й вони точно не комуняки- а майже як амери. Сказати, що цей термін рівня інтелекту мавпи- даремно ображати мавп, інтелект яких у світлі розвитку новітніх технологій може догнати людський, і тоді мені б прийшлось відповісти за те, що я використовував їхнє ім'я, як лайку. Тому й кажу- "жлоби" ( в сенсі істот, що колись були людьми, але зараз застрягли в своїй інтелектуальній і моральній деградації на рівні між власне людьми та теперішніми мавпами...)

Дуже змішані почуття

1) Давайте все ж таки повернемось до електоратів, що закрити тему. Те, що Ви усе читаєте, не означає, що електорат Батьківщини теж усе читає. Або хоча головне й суттєве читає. Вже була маса опитувань про погляди виборців різних партій, всі вони показують, що найбільш чіткими прихильниками євро- та євроатлантичної інтеграції є виборці ЄС 2) Немає сенсу в існуванні стількох проукраїнських партій, які публічно гризуться між собою. Порівняйте із США. Там є 8 великих груп електоратів, по чотири в республіканців і демократів. Ніхто для них 8 партій не створює, щоб вони гризлись між собою. Просто проводять праймеріз в середині своєї партії, а потім виносять єдиного кандидата на голосування. Якби там був такий бардак, як в Україні, там ніколи б не було того порядку, що є зараз ( трохи тавтологічною остання фраза вийшла, але в контексті має бути зрозуміло )