Search the Community

Рівно 7 років тому

Тут цікаво про відкриті архіви ЦРУ http://www.bbc.com/ukrainian/news-38815977?ocid=socialflow_twitter ... "Вони [українці] мають багатий культурний спадок і певною мірою пишаються тим, що є більшими "європейцями", аніж росіяни", - такі висновки зробили в ЦРУ про українців у 1975 році. Дослідження було присвячене націоналізму, який розвідники назвали однією з найбільш дошкульних проблем для радянської влади. Оцінки ЦРУ, їхні прогнози і аналітика щодо України - ось що становить найбільшу цінність цих архівів, вважає історик і блогер ВВС Олексій Бухало. У тому ж звіті про життя Львова за 1960 рік є спостереження про те, що українці дуже не люблять росіян, називають їх "кацапи", "кацапендрія" і "старші брати". Також там йдеться про настрої на підтримку незалежності серед української інтелігенції і зневіру у "хрущовській відлизі". У 1975 році в ЦРУ зазначали, що час на стороні асиміляції східної України - процес русифікації відбувається повільно, але неухильно через переїзд росіян і асиміляцію українців. Кількість росіян у містах на Сході зростала.В містах на сході Україні кількість росіян і русифікованих українців зрівнялась з кількістю нерусифікованих українців. Спротив русифікації чинили на заході країни."Після російської республіки у Радянській імперії немає більш важливої території для Москви, ніж Україна", - йшлося в дослідженні ЦРУ...

Отже, викладу тут інформацію, щоб не засмічувати "вітальну" гілку http://uapolitics.com/topic/31018-pokrova-den-zakhisnika-ukraїni-upa-ta-den-koz/(про маніпулятивний характер у звинуваченнях в замаху на "вітанняя" вже писав в тій же гілці). Тим не менше. Церковне свято Покрови виникло наприкінці 1ого тисячоліття, як святкування факту захисту Богородицею Константинополя від ворогів. У ролі ворогів були воїни Київського князя Аскольда, від яких Богородиця накрила Константинополь Покровом а, шторм, який здійнявся розгромив їхній флот. Ось як подію описує Нестор літописець у Повісті минулих літ; Літо 6374 Ходили Аскольд і Дір на греків І прийшли в 14-те літо Михайла царя, Цар же ходив на агарян І дійшов уже був до Чорної ріки, І послав єпарх йому вість, Що йде Русь на Цареград І повернувся цар. І ввійшли ці в середину Суда, І багато християн перебили І двомастами кораблів Цареград обступили. Цар же ледве у город ввійшов І з патріархом Фотієм в тамтешній церкві святої Богородиці Влахерніх Усю ніч молитву творили. А ще божественну ризу святої Богородиці Із піснями винесли І в ріці омочили. Тиша була, і море спокійне. Раптом буря із вітром знялася, І знову й знову вали великі котила, І безбожних русів кораблі розметала, І до берега прибила, І потрощила, що мало їх такої біди уникло І додому повернулося. бажаючі можуть самостійно перевірити - видань ПВЛ у нас не бракує. А от що про це пише сам вищезгаданий Константинопольський Патріарх Фотій ,який і умочив ризу в море (на жаль укр. перекладу не знайшов) - http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Byzanz/IX/860-880/Fotij/text2.htm(там власне вся проповіь присвячена "нашестю росів". Є й інша, політкоректна версія про нашестя сарацинських племен, яких ніхто не топив, бо прийшли вони зрозуміло по суші, зате після Явлення Покрова Андрію Юродливому вони всі навернулись в християнство. Версія відома з слов'янських четьїв-мінеїв 16ст. Автор деталізованої версії - українець (яке співпадіння! ) Дмитро Туптало, він же Дмитрій Ростовський, який жив у 17ст. Саме цю версію намагаються просувати сучасні церковники. байдуже, що автори жили через 800 років, і на відміну від Фотія не були свідками подій. Але і Фотія не заперечують прямо - як не як Константинопольський Патріарх, та ще й канонізований святий. Тому намагаються просто морозитись. Після цього називати Покрову святом звитяги українського війська, я навіть не знаю... P.S., я уважно слухаю твоє обурення, як це мені посміло не сподобатись таке чудове свято. ,

http://memorybook.org.ua/index1.htm На жаль, ця книга не є офіційним джерелом підтвердження втрат, а лише є книгою пам"яті. Посмотрите, пожалуйста. Удостоверьтесь, что информация дана верная. Если кто-то отсутствует, то добавьте об этом Воине всё, что посчитаете нужным. Конечно, ни кто не должен остаться забытым.

Катерина Мола5 Март в 8:58 · ТЕЛЕГА ЗАЧЕМ-ТО что касается современной политологической терминологии, мне кажется, єто вообще довольно интересная тема, как и любые работы на стыке политологии и лингвистики, и если бы меня-ученого (ту субличность, которая так и не состоялась) и могло бы что-то привлечь в политологии, то, пожалуй, только это. появление, обращение новых терминов и манипуляция с их помощью – одна из самых привлекательных и тонких технологий. это вам не гречку по подъездам носить, и даже не радиоактивным пеплом стучать в грудь телезрителям. терминология – это то, чем можно работать не только с самим электоратом, но и с теми, кто потом будет вводить для вас в заблуждение других совершенно бесплатно. я много писала о термине «гражданская война», который нам долго пытались навязать, и том, как радостно воспринял этот термин донецкий истеблишмент (простите), многие представители которого до сих пор бесстыдно прикрываются этой дырявой тряпкой. не будем возвращаться к этому разговору, тут все более или менее ясно. рассмотрим другие. мне особенно нравятся два – своей вестернизированностью и наукообразием. это Realpolitik и Failed statе. и тот и другой термин активно используется в российском экспертном и медиапространстве по отношению к Украине около десяти последних лет. по поводу реальности российской политики будет отдельный разговор, это термин нечеткий, и в общем-то, почти философский, а вот Failed statе, как ни странно, явление вполне конкретное. наши эксперты с удовольствием почти восприняли российскую риторику о несостоятельности государства Украина, при том, что, кажется, никто из них не удосужился свериться с индексами этой самой несостоятельности, которые измеряются и публикуются ежегодно. не уверена даже – знают ли они о таком. кроме того, у индекса есть вполне конкретные критерии, как то: - плотность населения и другие демографические показатели (эмиграция, детская смертность, и т.д.) - экономические факторы: экономическое неравенство, средний уровень достатка населения, уровень экономической свободы и коррупции - качество правовой системы и индекс правовых свобод - уровень преступности и безопасности, эффективность силовых структур - количество и качество предоставляемых государством услуг - внешнее вмешательство (риски иностранного вмешательства в политические и военные конфликты, а также зависимость от внешнего финансирования). как видим, пункта «существование вашего государства не нравится русским людям» в списке нет. ну то есть, грубо говоря, вопрос «настоящести» государства состоит, принципиально в том, работает ли государственная структура, как таковая и нужна ли она гражданам, проживающим на определенной территории. не смотря на то, что успешным и социальноориентированным государством Украину назвать нельзя было никогда (в настоящем и прошлом), все же с огромным количеством запросов от общества гос-во худо-бедно справлялось, предоставляя пенсии, пособия, льготы, обеспечивая транспорт, медицину, ЖКХ, здравоохранение, транспортную систему и правопорядок; кое-какой бизнес на удивление умудрялся выживать и, вопреки здравому смислу, даже развивалась некая национальная культура. в официальном рейтинге фэйловости Украина стабильно находилась на пару пунктов ниже России, но в одной с ней условной группе. в той же группе, что и Турция, Грузия, Эстония, Латвия, Мексика, Бразилия и ряд других никчемных несостоявшихся стран. официально же несостояшками числятся Сомали, Судан, Конго, а такие новообразования под протекторатом России как Осетия, Абхазия, ПМР, например, не попадают даже просто в список стран, хотя, как мне кажется, именно о них и нужно говорить, когда российские эксперты начинают свои байки о Failed statе и попранном суверенитете. в любом случае, эта мантра о несостоятельности Украины, навязчивая и снисходительная, так долго звучала в наших эфирах, что давно перестала восприниматься как манипуляция. потому вслед за ней так легко воспринимались и все последующие: о несуществовании украинского народа, искусственности украинского языка, гражданской войне и правомерной аннексии территорий. зашли с тыла: вы плохо живете? менты – говно? суды не работают? пенсии маленькие? так у вас же липовое государство! почему липовое? – так вас же нет. вас австрийцы придумали в 19 веке, вот вам буряты сейчас подробно расскажут.

Історія повторюється двічі, перший раз як традегія, другий раз як фарс. Сьогоднішня слабка ліберальна влада України дуже схожа на владу УНР і повторює тіж самі помилки, сварячися між собою за владу перед обличчям потужного ворога. Гібридна війна то не вигадка 21ст. Коли з економікою в Україні було добре? На початку 1991-го? В оману людей тоді вводили без ТБ кисельова і без інтернету. Рівень наївності за 100 років не зменшився. а ось цей момент, нажаль, не має схожисті із сьогоденням, ніхто не поспішає звільняти чиновників біглого Януковича і боротися із олігархією. Колишні злодії режиму Януковича сьогодні подають заявки на депутатство. В тім, несхожість цього момента не відміняє повторення долі УНР, хоча Бог його знає, в Росії тепер же не більшовики.

А все ж таки дивно... Людина, яка назвала розвал СРСР самою страшною трагедією 20 сторіччя робить все, щоб остаточно добити і розвалити країну, на основі якої СРСР був збудований. Мріючи про місію відновлювача імперії, Путін став її катом, фактичним ліквідатором. "За что боролісь" у всій своїй красі. Ще того року йому у Лаврі попи солодко шептали "ви как Владімір Вєлікій" і ось цей "Вєлікій" за кілька місяців перетворюється у "Вовку останнього", швидко копаючи могилу собі і власній країні. Такім він і увійде в історію - кривавим і жадібним лузером, який зміг просрати все. Звісно, якщо він не встигне накоїти ще більших дурниць. І тепер відповідь на питання "Who is mr. Putin" очевидна. І її знають усі.