Регіонали під плінтусом, Янукович “в бєгах”, ми з них сміємося і нам здається, що вони вже ніколи не повернуться…

[Marser]

10 років

У 2004 році було створено єдиний демократичний штаб кандидата Віктора Ющенка. Знаходився він на Подолі. Потім Ющенка отруїли, чи сам він якось отруївся, хто-його зна. За рейтингами ми перемагали. Але всі розуміли, що так просто нам перемогу не віддадуть. Посилено вивчали виборче законодавство. Я не провидець, але тоді казав, що варто вивчати не закони, а схеми підземних комунікацій на Майдані.

Ківалов оголосив президентом Януковича. Почав збиратися Майдан. Я ставився до його потенціалу скептично. Були плани протестів, але ніхто точно не знав, скільки прийде людей. Наступного дня після “перемоги” Януковича, зустрів в “Майамі блюз” Славка Вакарчука. Він сказав: “Все буде добре! Ми переможемо!” Я повірив. Через кілька днів на Майдані було пів-України. Були плани штурму. Юлія Тимошенко вела переговори з керівництвом внутрішніх військ і збройних сил. Військові почали вагатися. Кучма підтримував Януковича, але так, “спустя рукава”… Стало зрозуміло, що можна їх “дожати”.

Ющенко хотів бути президентом, але не хотів боротися. Його треба було силоміць підіймати на боротьбу майже кожен день. Дожали.

Регіонали повтікали і позабивалися під плінтус. “Вижившиє” голосували за Тимошенко-прем’єра. Янукович ходив на допити в прокуратуру. З них ржали. Було понятно, що їх час кінчився і вони ніколи не повернуться до влади.

Юля хотіла бути прем’єром. Такі були домовленості. За кілька днів після третього туру я повіз її на ефір. Юля була розстроєна. Ющенко хотів прем’єром Порошенка, а Юлю - на РНБО. Юля в РНБО не хотіла. Перед візитом до Москви Ющенко призначив Юлю в.о прем’єра.

Ющенко і Юля дружили. Дня два. Потім почали лаятися. Ющенко матюкався. Потім була попитка “заговора” і ультиматум Ющенка: прибрати з уряду Томенка, Терьохіна і Турчинова – з СБУ. І заткнуться. З ультиматумом не погодилися. Потім була відставка.

Коротка, безпощадна і безглузда війна в демократичному таборі. Прем’єрство Єханурова. Регіонали почали розуміть, що “не все потєряно”. Вибори 2006-го року. Більшість у демократів. Зрада Мороза. Янукович прем’єр. Позорний Універсал. Назрівання революційної ситуації. Дострокові вибори 2007 року.

Юля прем’єр. Все заново. Та ж сама історія. Ті ж самі інтриги. Ті ж самі сварки. Спроби домовитися з регіоналами і створити “широку коаліцію”. На день народження в травні я поїхав до Італії. Дзвінок від Абдуліна з проханням терміново приготувати тези на “завтра”, - на презентацію “ширки”. Подзвонила Юлія Мостова і сказала, що “широка коаліція” – це полний абзац. Я сказав: не переживай, ніякої коаліції не буде, побачиш… Ну тези написав… Таке, гавно якесь пафосне. Коли сам ідей не поділяєш, - то не пишеться…

Група Сергія Львочкіна розуміла, що з Юлею їм ловити нєфіг. І вообще це буде така коаліція – що тільки попробуй повернуться спиною. Колєсніков і Клюєв – думали інакше. Ну вони програли. Янукович втік у Лавру і сказав, що ширки не буде…

Подзвонила Юля і спитала: “Что делать?”… Нічого, кажу, дєлать уже на треба. Нє, - треба строчно записать “Звернення до народу”… Ну треба – так треба. З того звернення вже ніхто нічого не пам’ятає, кроме юліної репліки про раптово згаслий текст на суфльорі: “Пропало всьо”.

Президентські вибори. Штаб Тимошенко. В принципі, можна було виграти. Але - караул устал. За моїми враженнями, всім все просто набридло. Вся ця постоянна “священная война” за непонятно шо… Думали так: Янукович – то й я Янукович, хрен з ним. Він уже помінявся… Хрен він помінявся…

Прийшов Янукович,а Юля сіла в тюрму. Янукович зразку 2010 і 2012-13 року – це абсолютно різні два президента. Спочатку він питався керувати країною. Але за два роки йому президентство просто набридло. Він стрибав по пенькам, ходив на охоту і грав в теніс. Країну було подаровано старшому сину і Арбузову. Стратегією занімався Клюєв… Вони тримали Януковича в “теплій ванні”… Про те, що відбувається з країною – він був абсолютно не в курсі.

Влітку 2011 року покійний Юрій Анатолійович Левенець (дуже розумна людина) сказав мені: якщо Янукович так буде керувати країною як зараз, - то через два роки його винесуть на вилах… Ну-ну,- подумав я, - канєшно…. Янукович тоді виглядав як один із самих сильних і непохитних президентів Європи.

Європа була готова дати асоціацію, хоч і розуміла з ким зв’язується. Путін був проти. Коли все було готово, стало відомо, що Янукович асоціацію не підпише.

Мустафа написав пост і сказав, що треба брати чай і йти на Майдан. В цьому Майдані я теж сумнівався. Всі сумнівалися. Євромайдан поступов сходив на “нєт”. Опозиція не знала, що з ним робить і куди його вести. На шастя, народ іноді розумніший ніж політики. Обично це бува раз на сто-двісті років. Але нам повезло – раз на десять…

Побили студентів. Я вранці прочитав новину на УП червоним шрифтом “Льовочкін подав у відставку”, я сказав: “Піздєц “батє”…

Потім була Таня Чорновіл, автомайдан, і безглузді спроби розігнати народ силоміць. Це тримало Майдан в тонусі. Потім почали вбивати людей. І стало ясно, що це вже не мітинг. Це вже – війна… Війна, яку Янукович, скоріш за все програє… Одного разу холодного зимового дня я йшов по Лютеранській і почув розмову між двома пацанами, одягнутими в форму “Беркуту”… Форма була на чотири розміри більша ніж їм положено. Згадався Гітлер, який вітав “гітлер-югенд” навесні 1945 року, напутствуя їх перед захистом Берліну. Гітлер-югенди плакали. “Беркутівці” не плкалаи, але один з них казав: пашол он нахуй етот Януковіч, єслі чесно…

Опозиція підписала якийсь абсолютно ненужний меморандум з Януковичем. Про вибори восени 2014-го… А я написав на ФБ: або Янукович сьогодні подасть у відставку, або післязавтра його повісять на Майдані… Вночі Янукович утік, хоч і навряд чи про це прочитав …

Юля вийшла з тюрми і поїхала на Майдан. Вона ще не розуміла, що повернулася до іншої країни. Цього робити було не варто…

Турчинов зустрівся з Юлею і сказав, що їй балотуватися в президенти, мабуть, не треба. Юля сприйняла це як зраду.

Вона поїхала до Берліну, в “Шаріте” і запросила мене до себе поговорити. На днях до неї повинен був завітати Петро Олексійович. Потім з’явилися рейтинги і Петро Олексійович вирішив, що їхати в “Шаріте” вже не обов’язково…

Потім були вибори. І одні, і другі…

Регіонали під плінтусом, Янукович “в бєгах”, ми з них сміємося і нам здається, що вони вже ніколи не повернуться… Так ми колись уже думали. Але сподіваємося, що історія повторюється двічі. Але не тричі. Бо то вже занадто…

Так і пройшло десять років з моїх вражень…

 

© Віталій Чепинога https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/848150148563009?fref=nf

 

[Воля]

Согласен, все только начинается. Причем практически с теми же лицами. А еще с кучей кремлевских агентов в виде "Правого сектора" и батальона "Азов", которые только и ждут команду, чтобы довести начатое ими еще на Майдане дело до конца....

[Marser]

Согласен, все только начинается. Причем практически с теми же лицами. А еще с кучей кремлевских агентов в виде "Правого сектора" и батальона "Азов", которые только и ждут команду, чтобы довести начатое ими еще на Майдане дело до конца....

Де ж ви такі відверті беретеся зі свіжими реєстраціями?

[Ukraine]

ситуація інша

 

1. Ресур в них знизився 2- 3 рази лохтората

2. Багато після нападу росії прозріли таки...

 

+ з кожним роком вимирає їхній пенсійний електорат...вже все буде лише зменшуватись

 

порівняння не доречне

Змінено 29 жовтня, 2014 користувачем Ukraine

[borderlander]

 

 

Потім були вибори. І одні, і другі…

Регіонали під плінтусом, Янукович “в бєгах”, ми з них сміємося і нам здається, що вони вже ніколи не повернуться… Так ми колись уже думали. Але сподіваємося, що історія повторюється двічі. Але не тричі. Бо то вже занадто…

Так і пройшло десять років з моїх вражень…

 

© Віталій Чепинога https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/848150148563009?fref=nf

 

Здається НФ з Яценюком хочуть ще раз пробігти це прокляте коло. Хотів би помилитись, але ми схоже знову не можемо вирватись з "дня  десятиліття бабака"

[Ali(UA)]

да нихрена на самом деле не поменялось с 2004 года. непонятно что народ украины хочет? народ может четко сформировать свои требования?

 

хотят каких то реформ - каких неясно.

 

все думали и думают счас - вот выберем этих няшек и станет все заибись. а не станет. ни тогда ни счас.

[Картманн]

нужно физически добивать, по тихому конечно. яке прикре самогубство и тп

[Marser]

 

 

ситуація інша 1. Ресур в них знизився 2- 3 рази лохтората 2. Багато після нападу росії прозріли таки... + з кожним роком вимирає їхній пенсійний електорат...вже все буде лише зменшуватись порівняння не доречне

Ну нам десять років тому теж здавалося, що все вже інше. А вже як здавалося п'ять років тому, ууу....