Перейти до змісту

Була у вашому житті...


honey flower

Recommended Posts

У мене була і є така людина. Незнаю, як я їй зможу відплатити за все те, шо вона мені в житті зробила. при кожній нагоді стараюсь обдарувати її увагою, подарунками. Але ніякі подарунки в порівнянні з  її допомогою НІЩО.

 Якщо цієї людини більше не буде з нами на цій землі, то не знаю, як можна буде перенести мені таке горе.

Link to comment
Share on other sites

ну я можу, хоча це історія майже фантастична. Навіть не чекаю, що мені повірять, бо мабуть, якби мені хто таке розповів, навряд чи повірила б сама.

 

Давно то булою Досить давно. Фінансове становище було доволі скрутним, і у той самий момент в мого батька почалися сильні напади болю. Він навіть спати не міг, рукою ворухнути не міг, ходив боком. Йому ніяк не могли поставити діагноз. Нарешті, в 1 полікліниці (не буду довго писать про некомпетентність лікарів, то інша тема) таки вирахували. Грижа шийних хребців у дуже запущеному стані. Був великий ризик того, що він попав би у інвалідний візок. Але на операцію ми таки наважилися.

 

Але проблема була у тому, що операція коштувала 500 доларів, по тих мірках то була сума фантастична. Вдвічи більш ніж я заробляла.

І раптом якось в аську до мене просто поговорити постукав 1 англієць. Так, просто побазікати. Я (ну хто мене знає той піжтвердить) людина у спілкуванні, тим більш з незнайомцями) доволі стримана і інфу про себе видаю неохоче. Він то помітив, але, оскільки хлотів просто поговорити, не з метою якогось там залицяння, нічого й не випитував та не форсував. Перевів розмову на нейтральні речі, як то подорожі, книги тощо. Виявився доволі цікавим, читав багато. Каже - я забезпечена людина, що хочу те й роблю. Заговорили й за заробітні плати, економіку тощо. І от зненацька він каже:

- скільки тобі треба ?

Я й випалюю - 500 (фігєю від іласної нахабності при тому)

 

Він: в мене вдома є якась там сума фунтів, які заробив, скажімо, чи то не в Англії, чи може не зовсім "відкрито". Я типу побоююся їх вдома  тримати, а ящо піду з ними у банк, з мене половину на податки знімуть. То яка мені різниця - краще я їх тобі дам. Кажи ПІБ (по-батькові звісно не треба було)

Що ви думаєте - таки й перевів. Було чим за операцію заплатити

 

Я йому після того розповіла, для чого мені ті гроші були потрібні. Кажу я агностик але за тебе все життя молитимуся

 

Отакоє от (с)

Змінено користувачем Françoise
  • Upvote 5
Link to comment
Share on other sites

Франці, вірю

Такі історії життя бувають, то так Господь керує, його рука над нами завжди, тільки він знає що і як

Як Він то робить все, наший мозок нездатний це зрозуміти.

Гарна історія :good:

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Були  і  не  раз.  

Я  теж  агностик,  але  з  впевненістю  і  з вдячністю  стверджую,  що  мене  ніби  якась  сила  веде  по  життю.

Якщо  це мій  Ангел-хоронитель,  то  він  дуже  хороший.

Link to comment
Share on other sites

  В  таких   ситуаціях  не був . Але  в скруті  допомогає ... батько .  Тяжкий  в мене   характер для своїх ... але  в  батька такий самий  характер . Скоріше  я  допомагав друзям ... таке  було .

Link to comment
Share on other sites

ангел-хранитель в детстве один раз сильно помог. родителям ничего не сказал. супер сильно никто не помогал, да и я сам никого не просил, и не попрошу. всегда надеюсь на свои силы. а как дальше будет  ... не знаю.

Link to comment
Share on other sites

Не було, хоча інколи хочеться що  б була. А то все доводиться робити самому

А може такі от , як Ви пане outsider  і потрібні людям на цій землі? :nose3:

Шо, нє? (P)я не про матеріальне

Змінено користувачем honey flower
Link to comment
Share on other sites

Не було, хоча інколи хочеться що  б була. А то все доводиться робити самому

Я  теж усе  роблю  сама,  але  то  про  інше.  Це  ніби  підсказка,  якийсь  телефонний  дзвінок  і  ти  здогадуєшся,  що   забув  зробити  щось  конче  потрібне,  це  люди  ні  звідти ні  звідси,  які  приносили  інформацію,  брали  на  роботу  у  скрутний  (дуже!)  час  тощо. Дуже  часто  програмую  голову,  як  мені  треба  вирішити  ту  чи  іншу  проблему  і  через  якийсь  час  приходить  рішення,  ніби  хтось  мені  щигля  дав  в  голову.

Змінено користувачем shpylka
Link to comment
Share on other sites

То була в мене не матеріальна, а моральна допомога, така от підтримка словами і поруч бути у важкі хвилини, коли допомагають знайти душевний спокій для прийняття важливого рішення.

Змінено користувачем honey flower
Link to comment
Share on other sites

х\з

 

у меня такого не было в жизни....что бы там кто то баблом помог например....чего то ,но у меня в жизни было несколько случаев когда я был реально на волоске от смерти...

 

два случая до семи лет...как я остался жив хуй его знает...

 

потом вроде всё нормально было до годков 12...когда со мной фура зерном разминулась..буквально в метре..и я остался жив...

перед армией в москве в драке со спартаковскими фанатами одно хуйло ножом пырнуть хотело ...увернулся буквально в последнюю какуюто долю секунды...(лицо ему превратил в жопу со злости) B-)

в армии

зашёл тувинец в казарму и начал поливать из ак47 ...несколько пуль буквально возле носа на полу ударилось и срикошетило в другую сторону...

 

буремные 90тые....несколько раз был на волоске..тоже..но опять повезло..

потом

лет 10 назад  два раза попадали в аварию...

остался живой.....

 

буквально гада полтора-два назад...в селе перегнила рама и  я стоял..с низу .....стекло со второго этажа вывалилось ...я стоял спиной и даже не знал...стекло с высоты второго этажа тупо упало ...разминулось со мной буквально в какихто сантиметрах..

мужики которые видели со стороны сказали ..что ипитическое зрелище и я родился в рубашке...:)

 

сейчас мне 43...хер знает когда и как даже не знаю....

и для чего меня боженька таки сберёг.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


То була в мене не матеріальна, а моральна допомога

А!

Такое было, совсем недавно - в январе этого года. Я, значит, тоже в клубе. )

Правда, мне бы никогда не пришло в голову связывать это с небесами или чем-то в таком духе. 

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Ну в последний раз недавно было. Пошла гулять, думаю, надо матери памперсов купить. Мне что то внутри говорит, не надо покупать, я тебе так дам. Ну думаю ладно, верю, нестала покупать. Думаю, ну кто мне интересно может дать памперсы?

Через несколько дней звон т знакомый, спрашивает, нужны ли нам памперсы? Я ему рассказала про выше написанное. Он говорит, знакомый привёз своей бабке две пачки, а бабка умерла. Ну короче отдали нам бесплатно. Очень много такого было.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

кроме родителей - не припоминаю чтобы мне кто то помогал.

 

да и сам если и помогаю то только родственникам. хотя одного коллегу который уволился от меня протлокнул потом в америку. он мне сильно благодарен до сих пор.

 

мне кажеться что если речь о помощи и помощниках - тут будет много историй от девушек. от мужиков вряд ли что то услышим.

Link to comment
Share on other sites

 Якщо цієї людини більше не буде з нами на цій землі, то не знаю, як можна буде перенести мені таке горе.

 

Знайсці апору ўнутры сябе. Яна і ёсць самая надзейнвя.

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

кроме родителей - не припоминаю чтобы мне кто то помогал.

 

да и сам если и помогаю то только родственникам. хотя одного коллегу который уволился от меня протлокнул потом в америку. он мне сильно благодарен до сих пор.

 

мне кажеться что если речь о помощи и помощниках - тут будет много историй от девушек. от мужиков вряд ли что то услышим.

да ми так і поняли

 

от стисняюсь спросить

как там Волга?

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...