Перейти до змісту

Владімірскій централ, вєтєр сєвєрний...


mg42

Recommended Posts

"Днюха", "вл. централ" і "хуйня" - терміни одного порядку. Так, до слова.

 

лайкнув чісто тєорєтічєскі!

 

Але зараз тобі розкажуть, шо нє, то - вони паскуди співають, а то ми - матюкаємося, бо ми положітєльніє, а ані заєбалі падли блядь

:gigi:

Змінено користувачем Vitalik
Link to comment
Share on other sites

Сьогодні звучало на фудкорті Скай Моллу в Києві...

А конкретніше з-за стойки ... увага!...  МакДональдса.

Ми з дружиною і донькою заїхали повечеряти салатом з Салатерії, а тут таке дійство...

 

Підходимо, замовляємо картоплю фрі в якості гарніру, після цього я питаю, а чи то бува не політика закладу крутити кацапський а-ля тюремний "шансон"? А мені один з ухмилкою а інший з борзим виглядом відповідають, мовляв, нєт, проста захатєлась нармальнай музикі паслушать.

Дужина каже, ну ок, де я можу отримати телефон гарячої лінії вашої шаражки?

Виявляється, на чеку є.

Ну що, сіли їсти, вирішили не псувати апетит і подзвонити, як поїмо.

Хвилин через 20 мала набрала телефон гарячої лінії, хвилин 5 послухала музон, пожартувала, що це мала б бути "Мурка". З'єднали. Почала викладати претензію.

 

Тут підбігає дівчина, певно старша зміни і починає вибачатися та виправдовуватися. Я питаю: де ж ви 20 хвилин тому були? А зараз вже пізно, Бобік здох, дочка саме балакає зі службою підтримки клієнтів і буде вимагати звіту про покарання.

Та відповідає, що по камерам нас шукала. Ми сиділи не в зоні столиків Мака.

Старша зміни починає вилизувати нам сраки і пропонувати безкоштовні напої, десерти, "чай-кофє-квас"..., незалежно від дзвінка.

Ні, дякуємо, їжте самі.

Я її питаю, чого ж ті два задроти такі борзі були, а ви зараз такі ласкаві?

Щось мичить, мовляв, покараємо гандонів, недогледіла я, що дозволила їм свою флешку в системі програвати...

Больше нікада і нівжистььььььь.....

 

Доречі, пару років тому, під час святкування днюхи мого командира в кафе на відкритому повітрі, одні підараси вже замовляли Владімірскій централ. Мало там і не полягли.... разом з лабухами...

Їх врятувало лише те, що я один був тверезий, бо приїхав за кермом, і зумів зупинити побоїще, на яке вже підірвалося з десяток атошників...

 

Отака хуйня, малята... любі хлопчики й дівчата

 

 

Из всей позитивной истории вывод:

Посетители ушли, после того как  им "сраки повилизували" и работники общепита снова врубили свои любимые песни.

 

Или что-то изменилось?

 

В углу макдоналдса мужчина в очочках тихо подпевал:  "Лукьяновский центгал, ветег севегный, этапом на Десну, зла немегено"

Змінено користувачем Vitalik
Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...