І про науку...

[Миклован]

Іван КрулькоНародний депутат України

 

День науки без науки

20 травня 2017, 20:30

 

Версія для друкуКоментарі178

 

У День науки, що святкується кожної третьої суботи травня, хочеться згадати великі винаходи українців, які перевернули уявлення людства про світ, значно полегшили його життя і зробили нашу країну відомою.

Саме завдяки світлим розумам України у небо злетів перший у світі вертоліт, найбільший у світі літак "Мрія", був розроблений штучний супутник землі, ракетний двигун тощо. А також з'явились перші рентген, трамвай, зварювання живих тканин, гнучкий суперконденсат, антибіотик батумін, рідкий струменевий скальпель, гіпсова пов'язка, годинник – глюкометр для діабетиків, кінескоп, вугільний комбайн та багато інших корисних речей, без яких зараз не може обійтися ціла планета.

У наші дні досягнення українських учених теж суттєві. Вони щороку патентують близько 15 тисяч винаходів! Та я впевнений, що мало хто чув про них через відсутність відповідної інформаційної політики та системної роботи з підтримки, розвитку та популяризації вітчизняної науки, хоча вони користуються попитом за кордоном. Це і теплі пасивні будинки майбутнього, і сонячні жалюзі, і "розумна" футболка-кардіограф HeartIn, і рукавичка для людей із вадами зору, і роботизований скелет для людей із валами руху, і кулон-перетворювач голосових заміток у текст, і браслет-вимірювач емоцій тощо...

Та попри всі досягнення, вітчизняна наука почуває себе Попелюшкою у своєму домі. І складається враження, що національна наука свідомо нищиться в Україні та витісняється тими ж західними транснаціональними корпораціями, яким вигідно заробляти на послугах та експорті в Україну своєї продукції...Приміром, свого насіння, ліків, техніки, медичних та інших послуг...

Та замість того, аби збільшити фінансування та виправити ситуацію протекціоністськими заходами, що мали б захистити національну науку, розробки та своїх виробників від витіснення іноземцями, дати своїм людям робочі місця і додану вартість економіці, держава з року в рік фінансує вчених за залишком принципом і виділяє 0,2-0,3% ВВП. Для розуміння у грошовому вираженні – це стільки, скільки виділяє будь-яка країна Європи на функціонування одного-двох стратегічних наукових інститутів. А загалом на науку розвинені країни світу виділяють у середньому 2-3% ВВП, що дозволяє їм не бути чиїмось сировинним придатком.

Фактично різні міжнародні платформи та венчурні фонди, які дозволяють реалізувати українські стартапи і залучати на їх втілення в життя тисячі і мільйони доларів, стають рятівним колом для наших науковців та їх розробок...Так, приміром, знайшли фінансування:

Прикро лише, що інвестиції у наші розуми та їхні винаходи повернуться сторицею не в економіку України, а збагатять економіку інших держав... І що інновації, які створені нашими людьми, насамперед, слугуватимуть спочатку іноземцям, а лише згодом українцям...

Тому у цей день мені хочеться побажати нашим науковцям нових відкриттів, належного фінансування, поваги та високої оцінки їхньої праці державою та співвітчизниками!

Бо якось у голові не вкладається, коли держава виділяє на науково-лікувальні установи Національної медичної академії наук – по 8-10% від потреби, що призводить до їх руйнування та знищення та жебрацького становища працівників...Коли на весь Національний Інститут серцево-судинної хірургії імені Амосова у бюджеті-2017 виділяється лише 6,8 млн грн на І квартал при потребі понад 70 млн грн, чи на Національний Інститут фтизіатрії і пульмонології – 25,7 млн грн, а на річну зарплату голови НАК Нафтогазу – 19,3 млн (!) і голови "Укрзалізниці" – 5,5 млн грн.

На жаль, намагання виправити ситуацію при прийнятті бюджету на 2017 рік було марним. Зараз разом із групою депутатів з бюджетного комітету зареєстрували законопроект N6453, що передбачає внесення змін до Закону України "Про державний бюджет" і збільшення фінансування закладів Національної академії медичних наук. Сподіваємось, спроба номер два вдасться...

Адже нам дуже хочеться, аби Україна не втратила остаточно свій науковий потенціал і далі могла гордитись своїми вченими, які роблять відкриття у сфері медицини, а також рятують людей зі всього світу, здійснюючи суперскладні операції на серці, нирках, з трансплантації органів тощо...

[Бацилла]

У наші дні досягнення українських учених теж суттєві. Вони щороку патентують близько 15 тисяч винаходів! Та я впевнений, що мало хто чув про них через відсутність відповідної інформаційної політики та системної роботи з підтримки, розвитку та популяризації вітчизняної науки, хоча вони користуються попитом за кордоном.

 

в Украине запатентовать можно практически любую фигню, чем успешно пользуются для создания отчетности и видимости работы.

 

 

Конечно, не нужно себя недооценивать, но всё же не нужно и уподобляться кацапам с их дрочевом на "ни-имеет-аналагаф-фмире" и "амыриканцы-литают-на-нашых-РД-180". Истина где-то посередине. А Украине нужны не столько финансирование, сколько реформы.

 

Змінено 30 травня, 2017 користувачем Бацилла

[Миклован]

та ну

патентна справа - річ дорога і не кожному по кишені

[Бацилла]

та ну

патентна справа - річ дорога і не кожному по кишені

 

Это дорого и сложно, если это World Patent.

 

Однако речь идет о патентах Украины, о чем можно убедится на сайте http://base.uipv.org/searchINV/  ( у меня получилось 11857 за 2016-й год).

 

Для фирм, нии и универов, составляющих большинство заявителей, стоимость патента невысока и они отлично знают туда дорожку.

Змінено 30 травня, 2017 користувачем Бацилла

[dmp]

в Украине запатентовать можно практически любую фигню, чем успешно пользуются для создания отчетности и видимости работы.

 

Как же фигню! Можно запатентовать дизайн государственного номерного знака... Это входит в те 17 тысяч?

[Бацилла]

Как же фигню! Можно запатентовать дизайн государственного номерного знака... Это входит в те 17 тысяч?

 

судя по эплу, запатентовать можно даже скругленный прямоугольник как форму смартфона.

 

другой вопрос, что эпл на скругленном прямоугольнике рубит миллиарды, а обычный сферический вася пупкин в вакууме со скругленного прямоугольника поимеет разве что ежегодные патентные взносы.

Змінено 30 травня, 2017 користувачем Бацилла

[dmp]

судя по эплу, запатентовать можно даже скругленный прямоугольник как форму смартфона.

 

другой вопрос, что эпл на скругленном прямоугольнике рубит миллиарды, а обычный сферический вася пупкин в вакууме со скругленного прямоугольника поимеет разве что ежегодные патентные взносы.

 

Не, наши все равно круче. Apple вложил миллиарды в R&D и рискуют как лохи, а нужный человек в ГАИ за недорого подготовил пару бумажек и его внуки будут обеспечены.

[Dilbert]

Політична шизофренія

В обговоренні науки та освіти для мене є дві загадки - 

1) в освіті - як можна одночасно страждати, що молодь їде за кордон, і в той же час вимагати гроші на погані університети, бо інакше молодь буде ходити вулицями і грабувати? Якщо молодь їде за кордон, тоді вона економить бюджетні кошти та знижує потребу в поганих університетах, тобто якщо є друга проблема, виїзд це прекрасно. Одночасне страждання на дві теми виглядає на шизофренію. 

2) в науці - як можна одночасно страждати що науковці виїжджають, і одночасно що вони погані, неефективні та непотрібні? Якщо вони непотрібні і не хочеться їм платити, це ж добре що вони їдуть і звільняють бюджет від витрат? Одночасне страждання на дві теми аналогічно виглядає на шизофренію. Якщо науковці потрібні - як можна платити менше за кондуктора в тролейбусі? Якщо непотрібні - чого страждати що їдуть?

https://www.facebook.com/groups/314070194112/?fref=nf

[Vitalik]

 

Політична шизофренія

В обговоренні науки та освіти для мене є дві загадки - 

1) в освіті - як можна одночасно страждати, що молодь їде за кордон, і в той же час вимагати гроші на погані університети, бо інакше молодь буде ходити вулицями і грабувати? Якщо молодь їде за кордон, тоді вона економить бюджетні кошти та знижує потребу в поганих університетах, тобто якщо є друга проблема, виїзд це прекрасно. Одночасне страждання на дві теми виглядає на шизофренію. 

2) в науці - як можна одночасно страждати що науковці виїжджають, і одночасно що вони погані, неефективні та непотрібні? Якщо вони непотрібні і не хочеться їм платити, це ж добре що вони їдуть і звільняють бюджет від витрат? Одночасне страждання на дві теми аналогічно виглядає на шизофренію. Якщо науковці потрібні - як можна платити менше за кондуктора в тролейбусі? Якщо непотрібні - чого страждати що їдуть?

https://www.facebook.com/groups/314070194112/?fref=nf

 

 

Мухи та котлєти:

1) Бо їдуть кращі, вчаться,  і, практично, не повертаються, тому треба робити вузи кращими, та й взагалі життя в країні

2) Бо краща частина науковців, які щось вміють та можуть працювати - потрібні там ,вони й їдуть, а, практично, більшість тих, хто залишаються - це ті, хто "погані, неефективні та непотрібні"

Змінено 1 серпня, 2017 користувачем Vitalik

[vkhavr2]

 

Політична шизофренія

В обговоренні науки та освіти для мене є дві загадки - 

1) в освіті - як можна одночасно страждати, що молодь їде за кордон, і в той же час вимагати гроші на погані університети, бо інакше молодь буде ходити вулицями і грабувати? Якщо молодь їде за кордон, тоді вона економить бюджетні кошти та знижує потребу в поганих університетах, тобто якщо є друга проблема, виїзд це прекрасно. Одночасне страждання на дві теми виглядає на шизофренію. 

2) в науці - як можна одночасно страждати що науковці виїжджають, і одночасно що вони погані, неефективні та непотрібні? Якщо вони непотрібні і не хочеться їм платити, це ж добре що вони їдуть і звільняють бюджет від витрат? Одночасне страждання на дві теми аналогічно виглядає на шизофренію. Якщо науковці потрібні - як можна платити менше за кондуктора в тролейбусі? Якщо непотрібні - чого страждати що їдуть?

https://www.facebook.com/groups/314070194112/?fref=nf

 

+=====================================================================+

«Двоемыслие: привычка одновременно держаться двух противоречащих друг другу мнений, говорить заведомую ложь и одновременно в нее верить, забывать любой факт, который стал неудобным, но вспоминать его, если он стал нужен, отрицать существующую реальность, но учитывать эту реальность, которую отрицаешь».

 

[Лейтенант]

 

 

1) в освіті - як можна одночасно страждати, що молодь їде за кордон, і в той же час вимагати гроші на погані університети, бо інакше молодь буде ходити вулицями і грабувати? Якщо молодь їде за кордон, тоді вона економить бюджетні кошти та знижує потребу в поганих університетах, тобто якщо є друга проблема, виїзд це прекрасно. Одночасне страждання на дві теми виглядає на шизофренію.

Выезжают после получения ВО. Т.е. в Украине получил ВО (часто бесплатно), поехал работать за рубеж.

 

 

 

2) в науці - як можна одночасно страждати що науковці виїжджають, і одночасно що вони погані, неефективні та непотрібні? Якщо вони непотрібні і не хочеться їм платити, це ж добре що вони їдуть і звільняють бюджет від витрат? Одночасне страждання на дві теми аналогічно виглядає на шизофренію. Якщо науковці потрібні - як можна платити менше за кондуктора в тролейбусі? Якщо непотрібні - чого страждати що їдуть?

Выезжают лучшие. Получается селекция.

Лучшие выезжают, середнячки работают не по специальности, и только откровенный шлак остается работать в НИИ. Есть исключения, но они картину не меняют.