Із Великою Суботою усіх Православних!

[Букашка]

http://www.spc.rs/files/u5/2013/10/resurrection-icon1.jpg

 

 

Богослужіння Великої суботи присвячено спомину про перебування Ісуса Христа "у гробі тілом, у пеклі душею, як Бог, у раю ж з розбійником, і на Престолі був Ти, Христе, з Отцем і Духом, все наповняючи, Неописанний", і, нарешті, про воскресіння Спасителя з гробу.

На ранній Великої суботи, після великого славослів'я, Плащаниця зі співом "Святий Боже..." виноситься священнослужителями з храму, на спомин про зішестя Ісуса Христа в пекло і перемогу Його над пеклом і смертю. Після внесення Плащаниці у храм, вона підноситься до відчинених Царських врат, на знак того, що Спаситель нерозлучно перебуває з Богом Отцем і що Він Своїми стражданнями і смертю знову відкрив нам двері раю. Хор у цей час співає: "Благообразний Иосиф..."

Коли Плащаницю покладуть на місце посередині храму, тоді виголошується єктенія і читаються: паремії з книги прор. Єзе-киїля про воскресіння мертвих; Апостол, який навчає віруючих, що Ісус Христос є істинна Пасха за всіх нас; Євангеліє, де розповідається, як первосвященики з дозволу Пилата поставили охорону біля гробу Господнього і приклали до каменя печатку. Після закінчення ранньої" віруючих запрошують прославляти церковною піснею Иосифа Аримафейського: "Прийдіть, вшануймо Иосифа приснопам'ятного..."

Божественна літургія в цей день буває пізніше, ніж у всі інші дні року, і з'єднується з вечірнею.

Після малого входу і співу "Світло тихе..." починається читання 15 паремій, в яких зібрані найважливіші старозавітні прообрази і пророцтва про спасіння людей через страждання та Воскресіння Ісуса Христа.

Після паремій і Апостола починається свято Воскресіння Христового. На криласі повільно співають: "Воскресни, Боже, суди землю, бо насліддя Твоє — усі народи...", а у вівтарі в цей час чорні одіяння престолу і священнослужителів змінюються на світлі, так само і в самому храмі чорні облачения замінюються світлими. Це - зображення події, коли мироносиці рано-вранці, як ще було темно, бачили при гробі Христовому ангела у світлих ризах і чули від нього радісну звістку про Воскресіння Христове.

Після цього співу диякон у світлих ризах, подібно до ангела, виходить на середину храму і, ставши перед Плащаницею, читанням Євангелія сповіщає людям про Воскресіння Христове.

Далі літургія Василія Великого продовжується, як звичайно. Замість херувимської пісні співається пісня: "Нехай мовчить всяка плоть людська..." Замість "Достойно є" співається: "Не ридай по Мені, Мати, бачачи у гробі Сина..." Запричасний стих: "І став, наче від сну, Господь, і воскрес Спаситель наш..."

Після закінчення літургії буває благословення хлібів та вина для зміцнення сил віруючих. Після цього починається читання книги Діянь апостольських і триває до початку полуношниці.

О дванадцятій годині ночі звершується полуношниця, на якій співається канон Великої суботи. В кінці полуношниці священнослужителі мовчки переносять Плащаницю із середини храму у вівтар Царськими вратами і кладуть її на престіл, де вона і залишається до свята Вознесіння Господнього, в пам'ять сорокаденного перебування Ісуса Христа на землі після Воскресіння Його із мертвих.

Після цього віруючі побожно чекають настання півночі, коли починається світла пасхальна радість найбільшого свята Воскресіння Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа.

Пасхальна (Великодня) радість - є свята радість, рівної якій нема і не може бути на землі. Це нескінченна вічна радість вічного життя і блаженства. Вона і є саме та радість, про яку сказав Сам Господь: "І зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас" (Ін 16, 22).

[Газда]

Цього року усі Християнські конфесії відзначатимуть Великдень одночасно.

Наступного разу таке буде у 2017-му.