Новини РЄПКАКЛУБУ

[YUGRED]

http://i57.tinypic.com/iptsmw.jpg

Доброго ранку, друзі! Сьогодні календар в очередний раз убедітєльно опроверг сомнєнія скептиків і п'ятниця всьо-таки настала, а за нею, як несложно прогнозірувать, прийдуть долгожданні вихідні. Но п'ятниця все-таки ще робочий день, тому без розкачки заварюєм кохве ілі чай та приступаєм.

Всім нам із школи пам'ятаються уроки біології і опити доктора Гальвані над препарованими жабами, коли м'язи жаби сокращаються под воздєйствієм електричного раздражітєля. Подобну реакцію зараз дємонстрірує подопитна криса Хуйло, тупо і примітивно реагуючи на дєйствія мірових хірургов. Судітє самі: Лондонський суд начинає рассмотреніє обстоятєльств вбивства Литвиненка і тут же над Ла Маншем появляються російські стратегічні бомбардіровщіки Ту 95. Шо хотів цим сказать Хуйло, ніхто так і не поняв, бо британські істребітєлі тут же взмили в повітря і відігнали заблудших пілотов ВВС РФ. Або інший приклад: Парламентська асамлея РЄ висуває вимогу нємедлєнно звільнити Надю Савченко і Хуйло тут же реагує на це возбуждєнієм нового уголовного діла за незаконне пересєченіє кордону. І демонструє таким образом тупу примітивність своїх реакцій.

Касатєльно незаконності пересєченія Надєю кордону то тут дід согласєн. Тільки судити треба тих, хто їі незаконно і силою перевіз у Росію. Тому на скам'ю подсудімих мають сісти видающієся государственні дєятєлі ЛНР во главе з Плотніцьким, а в перву очередь сам Хуйло і його подручні з ФСБ і прочих спецслужб, включая пропагандонські телеканали, слєдственний комітєт та Басманний суд в полном составе. Рано чи пізно так і буде, но пока Надя остається в них у заручниках. Чи намерен Хуйло торгуваться, чи просто тупо мститься на Наді за своє безсилля, сказать сложно. Він і сам не знає, шо дєлать, тому просто тупо і злобно реагує на очередне уніженіє велікой і прекрасной Россіі.

Надю вчора перевезли в тюрму Матросская тишина і це означає, що стан її здоров'я вимагає терміновоі госпіталізації. Дід дуже сподівається, що Надя припинить голодування і поступово повернеться в звичний режим - вона й так уже попсувала Хуйлу достатньо крові і ще попсує, але для цього треба бути здоровою й бадьорою. Померти в тюремній палаті - значить спростити Хуйлу життя і спростити життя слєдоватєлям та суддям. Затіяний ними фарс треба довести до логічного завершення але без трагічного фіналу. Дід надіється, що Надя це розуміє.

Подобну ж примітивну реакцію ботоксна криса демонструє по відношенню до цілого кримськотатарського народу, обрушуючи репресії проти його лідерів. Кримські татари добряче іспортили Хуйлу удовольствіє від анексії Криму і він не придумав нічого лучшого, як мститися беручи в заручники сина шановного Мустафи Джемільова Хайсера, а вчора ще й заарештував заступника голови меджлісу Ахтема Чийгоза. Хуйло по суті проводить в Криму нацистську політику, ділячи населення на вищу і нижчу раси, а кримських татар волів би, падло отаке, загнати в гетто, або щоб вони взагалі зникли з кримської землі. У вогні боротьби з Хуйлом та його приспешніками ми маємо всіляко підтримувати братній кримськотатарський народ, якому дід також висловлює свою повагу і солідарність. Разом переможемо.

‪#‎handsoffcrimeantatars‬
‪#‎рукипрочьоткрымскихтатар‬

Узагальнюючи ці та інші останні приклади нервової реакції Хуйла на внєшні раздражітєлі ми можемо зробити висновок, що стара тактика шантажу силою вже не конає. Мірові лідєри вже не купуються на угрози Москви, а лише криво і недобре улибаються і продовжують свою чорну справу. В світі формується розуміння того, шо єдина можлива форма вирішення кризи - ліквідація Хуйла і його режиму. Всі обратили вніманіє, шо Хуйла в Освенцім не позвали. Многі обратили вніманіє, шо замість Хуйла туда позвали Іванова - главу адміністрації. Це при тому, шо Іванов давно і безнадьожно нев'їзний у порядні країни. Но Іванова прийняли, на відкриті міроприятія не пустили, но про шось із ним там довго толкували. Дід не хоче розпространять конспірологічні слухи, но наверняка той разговор був дуже й дуже інтєресний. Скоріше за все йде торг і тут питання які уступки з боку Москви требують мірові лідєри. От про це ніхто нічого ні гугу. Однако, учитуючи настроєнія Запада, дід би не ісключав, що в Іванова попросили о мелкой услуге - голову Хуйла на блюдєчке. Пока він не поліз тицять пальцями по ядєрним кнопкам. А за це Запад закриє очі на мелкі нєдоразуменія в верхушке РФ, на нє совсєм лєгітімную смену правітєля і згодом постєпенно відмінить санкції. При виконанні, єстєственно, новим руководством Росії ряда мелких просьб Запада. Хтозна, чимтаким був разговор. Но Іванов - генерал ФСБ, а це та публіка, процент предатєлєй среді яких више среднєго по палатє. І які іскреннє полагають, шо предать воврем'я - ето нє предать, а предвідєть. Спокойно наблюдаєм.

А на публіку ЄС учора вирішило продовжити дію санкцій до вересня і готує одновременно нові порції обмежень, які мають благотворно сказаться на російській економіці і сопровождатися панікою та істєрікою в кремльовських кабінєтах та офісах російських аферістов. Шо інтєресно - даже делегація Греції полностью поддержала це рішення, хотя накануні нове руководство з Афін несло якуто єресь про велікую і прекрасную Рассєю. Швидко вони оговталися, нє іначе хтось дуже вліятєльний все докладно їм розтолкував. Хуйло, вірний своїй тактиці примітивних реакцій, тут же пообіщав грекам гроші, хоть вони його ще ні о чом не просили. Так шо радость Хуйла по поводу Греції була преждєвременна. Нє ісключено, шо греки таким примітивним способом розкошелили запад, бо даже американці пообіщали їм гроші на економіку. Єслі так, то греки тупо і злобно іспользували Хуйла в своїх целях, а Хуйло наівно купився. В любом случаї греки пока заткнулися, а над Кремльом оп'ять повисла нєпроніцаєма і безпросветна темрява.

Но саме главне - це наша Армія, яка героїчно і майстерно сражається, шо аж ніяк не вписується у плани Хуйла. Даже дід не ожидав від наших воєнних такої приті і такого швидкого прогресу їхнього воєнного мистецтва. Да, не все там харашо, є багато недоліків, но факт остається фактом - за два тижні масованих атак руссо-фашистським войськам не вдалося рішити жодного питання, яке б могло хоть якто тягнути на даже локальну победу. Це вже не літо 14-го.

Прийде час і ми можливо довідаємося про реальні події і про дєйствія наших диверсійних загонів в глибокому тилу противника. Кажеться, Хуйло помимо свого хотіння розбудив в українських мужчинах давні бойові інстинкти, які дрімали багато поколінь підряд. Анекдотичний образ вайлуватого і примітивно-хитруватого малороса, який століттями внєдрявся в сознаніє московською пропагандою, розвіявся як утренній туман. І оказалося, що українці - крепкі вояки, тверді й спокійні в обороні і злобні та рішучі в нападі. Історія свідчить, що козаки завжди були одними з найкращих диверсантів в історії воєн, безстрашними і винахідливими (дід обізатєльно колись опише такі приклади в "Історії України від діда Свирида") і здається цей дух прокинувся у їхніх праправнуках.

Артилерія. Навчитися майстерності володіння сучасною артилерією за місяць чи два неможливо. Але ефективність, з якою протягом цієї війни діє українська артилерія, не може не вражати. Значить, не зважаючи на багаторічне цілеспрямоване руйнування армії, у військах збереглися висококваліфіковані артилерійські офіцери, яким не треба розказувати, що таке поправка на деривацію. І вони швидко обучили таємницям артилерійського мистецтва нові мобілізовані поповнення. Наше велике щастя, що кадровий офіцерський склад у Армії зберігся. Це золотий фонд війська, бо люди несли службу в часи, коли інші тікали з арміі в пошуках кращої долі. І хоча б тепер, коли престиж Армії зріс, ми маєо віддячити тим офіцерам своєю щирою шаною і повагою.

Да, позавчорашня постанова КМУ про матеріальне стимулювання військовослужбовців - сильний крок. Дід надіється, що ця постанова відіграє свою благотворну роль і ще більше підніме ефективність дій Армії. Вообще-то, не завжди треба воювати, коли можна перемогти хитрістю ілі тупо купити врага. Дід бажає нашим воїнам такого матеріального забезпечення, щоб руссо-фашисти вистраювалися перед нашими позиціями в очередь, продаючи за безцінь поступаючу з Росії воєнну техніку. А Москві докладуватимуть про возрозші бойові потєрі.

Таким образом, Армія Украіни успішно відіграє роль головної скрипки, чи точніше роль великого оркестрового барабану в слаженном ансамблє цивілізованого человечества, яке об'єдналося для священного цькування скаженої московської криси. Дід бажає Армії воєнного щастя і удачі, а небайдужих грмадян просить не забувати, що Армію треба всячеськи підтримувати. Від неї зараз дуже багато що залежить.

Вчора дідові і його друзям удалося наконєц закольцувать нєсколько хитромудрих корупційних схем, шо дозволило вщерть напакувати воза з нужними для Армії речами. Мафія небайдужих громадян - страшная сіла. Дідова кума, душевна женщина, ще хотіла пиріжків своїх фірменних передати воїнам, но часу вже нема, кумасю. В слєдующий раз, бо дід вже поспішає і виїжджає прямо щас, як запостить обзор.

Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю, всячеськи допомагаємо нашій Армії, а в свободне врем'я читаєм repka.club.

І слєдім , шоб віздє порядок був. А не то, шо січас.

[rutina1]

ПРЄБИВАЯ В ПРИВИЧНОМУ СТАНІ ГЛУБОКОЙ ПЄЧАЛ....

НАПИСАВ  ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 22

СІЧ.

 

 

"Уверен, Запад от нас не отвяжется никогда. И дело здесь не в Крыму и не в Украине. Не было бы Крыма, придумали бы другой повод..." - Пєсков

 

Прєбивая в привичному стані глубокой пєчалі, Лавров задумчиво жував овес і листав трофєйний днєвнік Ріббєнтропа.

- Ох, Йося... Нєблагодарна у нас работа, - замєтіл Лавров, тупо всматрюясь в густо ісписані страніци і совєршенно не понімая, шо там написано. - Отак служиш вєрой і правдой, доносиш міру позіцію лідєра, а тебе за це потом раз - і в петлю...

Лавров пойожився і машинально поправив галстук.

 

 

- А с другой сторони, мір щас цивілізований, смєртні казні отмєнєни і не прівєтствуються...

Лавров бєгло пересмотрєл послєдні сводки з Донбаса і тяжело вздохнув.

- Ладно Гітлєр собі пожизнєнне нахєрачив. Но Ріббєнтропа за шо? Рудольфа Гєсса, главноє, пожалєлі...

Внєзапно невесьолиє мислі прєрвав тєлєфонний звонок. Лавров нєхотя отложив днєвнік і взяв мобільнік.

- У аппарата.

- Прівєт, Лавруша! - бодро попрівєтствував тєлєфон. - Шо там на родінє?

- Чурка, ти? - меланхолічно уточнив Лавров. - Как прошло засєданіє ООН?

- Всєх порвал, - похвасталась трубка. - Піндоска ваще сбєжала послє моєй сокрушитєльной рєчі Оставила вмєсто себе якогось молокососа, який робко питався блєять какіє-то оправданія...

- Піздєц, амєріканци з нами даже разговарювать вже нє хотят, - сумно отмєтіл Лавров.

- Шо? - не поняла трубка.

- Молодєц, говорю, - раз'яснив Лавров. - А шо там уропи?

- Всьо как обично, - махнула рукою трубка. - Ми ні прі чом, нас хєрачат, помогітє, убєрітє їхні войска... А я смотрю на нєго і ржу. А он нєрвнічаєт, потєєт, понімаєт, козьол, гдє сіла...

- Кстаті о сілє, - взволнованно перебив Лавров. - Ти читав послєдні сводки с Донбаса?

- Ми побєждаєм! - увєрєнно сказала трубка. - І даже імпотєнти в ООН не осмєлюются отріцать етот факт. А всьо благодаря мудрості і прозорлівості вєлікого лідєра...

- А ти в курсє, шо сєгодня дєлал наш лідєр? - поінтєрєсувався Лавров. - Єму нєдавно показували робота-аватара на квадроциклє. Так опєратор случайно шото нажав і етот робот вдруг заорав "хєрачить" і став імітірувать удари головою об стєну. Лідєру питались, конєшно же, об'яснить, шо це такая дівєрсія укропських хакєров. Но он не повєріл. Сидить в кабінєтє, боїться лишній раз вийти. Вистроїв тройной кордон із охранніков...

- Все це фігня, - завєріла трубка. - Лідєру равних нєт, он для Росії нєзамєнім. І вообщє, он і єсть по большому счоту Росія...

- А я оце думаю, шо санкції могут вліять на Росію пагубнєє, чим отсутствіє лідєра, - тихо признався Лавров. - От раньше, к прімєру, давали польскіє яблучка. А щас сплошной бєларусскій овьос...

- А всьо потому, шо запад хочет нас унічтожить, - злобно замєтіла трубка. - І Крим тут ні прі чом. Бо єслі би ми расхєрачілі шото другоє, оні би це тоже іспользовалі как повод для санкцій.

- Помнітся, нєдавно всьо било іначє, - погрузився в мєчти Лавров. - С намі счіталісь, приглашали на всє тусовкі, Мєркєль лічно мєня корміла з руки сахарком...

- Снова депресія? - сочувствєнно спросила трубка. - Уж кому-кому, а тєбє грєх жалуваться. Сідіш дома, на родінє, в тєплє і уютє. Піндоси не уніжают, укропи дурацькі вопроси нє задают...

- В том-то і дєло, шо задают, - признався Лавров. - Я как обично включив ідіота, но потом вдруг задумался: а шо, єслі мнє тє же вопроси задаст прокурор? Тогда уже не получиться сдєлать від, шо не понял чи не услишал...

- Какой прокурор? - не поняла трубка.

- Гаагскій, - сказав Лавров. - Хотя Гаага єщо цвєточки. А вот єслі нас по прімєру націстов будут судіть в родном басманном судє...

- Какой суд? Какая Гаага? Много сєгодня випив? - поінтєрєсувалась трубка. - У вас там шо, фуршет полним ходом по поводу нових побєд? А я, как дурак, работаю?

- Та какой там фуршет, - с горєчью возразив Лавров. - Всє на нєрвах, все понімают, шо нова попитка хєрачить добром не кончиться... Кстаті, ти, случайно, не знаєш, за шо повєсілі Ріббєнтропа?

- Потомушо дєди побєділі, - прєдположила трубка. - Вот єслі би проігралі, тогда би повєсілі Молотова. Такова жизнь, побєдітєлєй обично нє судят.

- Да, жизнь нєсправєдліва, - філософські замєтіл Лавров. - Только проблєма в том, шо побєдіть нам прідьотся практічєскі всю Європу і США, єслі ми захотім, шоби нас нє суділі...

- Слушай, ти какой-то унилий, - разочаровалась трубка. - Давай я завтра пєрєзвоню, у нас тут как раз начинають фуршет...

- Пармєзан подалі? - жадно поінтєрєсувався Лавров.

- Целі гори, - сообщила трубка.

- А устріци?

- Заставили отдєльний стол.

- Сволочі... - завістліво облизнувся Лавров. - Жируют. А тут солі уже нє достать...

- Слушай, мєня тут шото пускать не хотят, я позже пєрєзвоню... - разволновалась трубка. - Е, шо такоє? Я русскій, ми - вєлікая нація...

Трубка щолкнула і запищала короткими гудками.

- Похоже, хто-то сєгодня останєтся без устріц і пармєзана, - єхідно проізньос Лавров, возвращаясь к трофєйному днєвніку. - А всьо ж інтєрєсно, за шо повєсілі Ріббєнтропа?..

[rutina1]

Я ВЄЛІКІЙ, ВЄЛІКІЙ! ХЄРАЧИТЬ, ХЄРАЧИТЬ...

НАПИСАВ  ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 20

СІЧ.

 

 

- Я вєлікій, вєлікій! Хєрачить, хєрачить... - дурним голосом орала случайна пилінка, пролітаючи рядом з Богом.

- Знаєш, в чому трагєдія Бога? - спитало божество, осторожно подбірая пилінку пінцетом. Тучний бородач в углу комнати знизав плечима і затянувся кальяном.

- Ти даєш їм свод правил, за яким нада жити, а вони обсуждають, як правильно креститься і соблюдать пост.

Божество помістило пилінку под мікроскоп і прийнялось настраювать лінзи.

 

 

- Говоріш їм: не переймайтеся лічностью Бога, не поминайте Його ім'я всує. Главне то, чому Он учив...

- А оні? - полюбопитствував бородач.

- А оні: Бог дал і Бог взял, і в цьому єго всємогущєство. А як там правильно жить, самі разбєрьомся. Бо тут і так каждий, кому нє лєнь, лізе со своїми совєтами.

Божество отпустило кольосіко і стало вніматєльно смотрєть в окуляр.

- І как побочний ефєкт цього ложного заблуждєнія, каждий, хто получає власть шото дать і шото забрать, начинає мніть сєбя богом...

Бородач в углу глубокомислєнно випустив сизий дим і поінтєрєсувався:

- Ну шо там?

- Класічєский случай, - грустно вздохнуло божество. - Очєрєдне закомплєксоване чмо наслаждається правом вліять на чужиє судьби.

- Я не чмо, я вєлікій, - обідєлось чмо.

- Заглохни, хуйло, когда божество разговарюєт, - грозно прикрикнув бородач.

- Божество? - офігєло чмо. - Гундяєв, бігом сюда! Со мной Господь разговарює.

- С Намі Бог! - нараспєв протянув гнусавий голос.

- Хєраааачить! - протянув хор.

- Святая вода убіваєт, єслі смочить нею пулю, - продолжав гнусавити голос. - Крьостне знамєніє поражаєт врага, єслі осєніть ним снаряд... По укропському хутору плі!

Послишалісь громкі взриви, мікроскоп задрожав на столє. Десь в пилінкє заплакала дитина.

- Ну і? - скєптічєскі замєтіл бородач. - Ото стоїло було обращать на це чмо вніманіє, шоби оно увєровало в свою ізбранность і бєзнаказанность? Стоїло це сломанной дєтской судьби?

- Що ти хочеш, - огризнулося божество, украдкой смахуя сльози. - Моє дєло сотворить мір, а дальше пусть живуть, як хотят. Я не обязано за всєм слєдіть і вмєшуваться, своїх дєл полно.

- Але ж вмєшалісь, - возразив бородач. - Вашим імєнєм прикриваються самі гнусні дєла, а всячєскіє фанатікі, убівая других, увєрєні, шо ісполняють цим Вашу волю.

- Достало, короче.

Божество взяло тряпку і банку "Домєстоса".

- Щас хорошенько протру і гори оно пропадом.

- А дєті, оні-то тут прі чом? - напомнив бородач. - Нєужелі Вам їх не жалко?

- Да іді ти...

Божество щолкнуло пальцями і бородач ісчєз.

- Шо за непруха... - пробурчало божество, снова вглядуясь в окуляр. - Шо ні сотвориш собєсєдніка, так сразу насрьот у душу со своїми вопросами.

- Слава Путіну! Слава Росії! - бєснувалися на пилінкє небриті мужлани в коже, рассєкая на байках. 

- Ви за Путіна ілі Навального? - п'яним голосом уточнив один із них, наскакуя на случайних прохожих.

- За Путіна. Конєшно за Путіна, - злякано отвєтілі тє, дрожа, как осіновий ліст.

- От блін, - расстроївся мужлан, доставая біту. - Прийдьотся своїх хєрачить...

- За кого мене почітаєтє? - нетерпляче інтєрєсувалось чмо.

- За спасітєля, - учтіво отвічала толпа. - Кримнашего царя-батюшку, от піндосов, жидов і гєєв страну бєрєгущего.

- Правильно, - самодовольно ухмилялось чмо, отсасуя нєфть. - Натє от, радуйтєсь.

Чмо достал пєчатну машинку, начеканило трохи копєєк і швирнуло в толпу. Толпа радостно завізжала і прийнялась драться мєжду собой. Чмо наблюдало і самодовольно либилось.

- Ти посмотрі какой, - замєтіло божество, доставая діхлофос. - Пшикнуть чуток могуществом в нього, чи шо...

- Бог опять говоріт со мной! - обрадувалось чмо. - Пєрєтєрпєвшій спасьотся, а пєрєтєрпєвшій санкції станєт правітєлєм міра.

- Хєрачить! - бісилась толпа, сжигая нєруські книги.

- Ісус тєрпєл і нам вєлєл, - тянув Гундяєв, хєрача каділом.

- Я любіть друг друга вєлєл, а не тєрпєть, - обіженно замєтіл Ісус.

- Бродяг і бомжей не спрашували, - возразив Гундяєв. - Святим отцам віднєє.

А гдє-то скраю пилінки в інвалідній колясці громко ридала дитина з ампутованою ногою.

- А я, мєжду прочім, тут, - сказав бородач, появляясь із ніоткуда і снова затягуясь кальянним димом. - Нєльзя просто так щолкнуть пальцями і ізбавиться от своєй совєсті.

- А я смотрю в вєчность, - отвєтіло божество. - І нє віжу там ето чмо і його покорноє стадо любітєлєй похєрачить. Всьо пройдьот, і об етом даже не вспомнят через десяток-другой тисяч лєт.

- А дєвочкє хорошего мужа пошли, - попросив бородач. - У неї немає вєчності, а краткій міг жизні уже безнадьожно іспорчен.

- Принципи нєвмєшатєльства! - попиталось возразить божество, затєм покорно кивнуло. - Ладно, подумаю...

- А я би, кстаті, ше й пшикнув, - добавив бородач, замєтів в рукє божества діхлофос.

- Так возьми сам і пшикни, - прєдложило йому божество і отошло от мікроскопа...

[rutina1]

Я ХЄРАЧУ, ХЄРАЧУ, НАКОНЄЦ-ТО ХЄРАЧУ

НАПИСАВ  ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 24

СІЧ.

 

 

- Я хєрачу, хєрачу, наконєц-то хєрачу! - радостно напєвав Путін, виплясуя "Лєбєдіноє озєро".

- Владімір Владіміровіч, можно? - осторожно постукався Улюкаєв. - У нас тут заканчується бабло для поддєржкі курса рубля...

- Іді нахрєн! - огризнувся Путін.

- Но рост цен... Падєніє доходов насєлєнія... - попитався аргумєнтіровать Улюкаєв.

- Хєрачить, - коротко приказав Путін, плотоядно пуская слину. 

- Шо хєрачить? - не поняв Улюкаєв.

 

 

- Насєлєніє, єслі будєт шото мичать про падєніє доходов, - бодро уточнив Путін. - Боже, какой кайф! Ехххх...

Путін прийнявся радостно оттанцовувать "Яблучко".

- Владімір Владіміровіч, я би хотєл напомніть о важності освоєнія Луни... - випалив Рогозін, взволнованно вриваясь в комнату, і тут же удівльонно застив.

- Шо с вамі, Владімір Владіміровіч?

- Хєрачить! - радувався тот.

- То єсть бабла на Луну больше нє будєт? - упавшим голосом поінтєрєсувався Рогозін.

- А зачем нам Луна, кого там хєрачить? - удівілся Путін.

- Как зачем? Ми же обстоятєльно договарювались, как будєм на лунном проектє піліть бабло, - напомнив Рогозін. - Ілі вам нє надо больше бабло?

- Дурак! Развє счастьє в дєньгах? - уточнив Путін.

- А в чом? - офігєв Рогозін.

- В хєрачить, - пояснив Путін і нєрвно рассмєялся, пуская піну.

- С вамі всьо в порядкє, ви нє больни? - осторожно спросив Рогозін, на всякий случай отступая назад.

- Бил болєн, - признався Путін. - Но тєпєрь здоров совєршенно. Мєня штирило от того, шо давно не хєрачив. Викручувало конєчності, накривало дєпрессієй, постоянно тянуло випить...

- А как же санкції? Гдє ми будемо брать бабло? - ахнув Рогозін.

- Санкції... - фиркнув Путін. - Я на ніх положив свого малєнького чєрв'ячка. Пусть піндоси і гєйропєйци утруться. Кітай наш партньор, індуси обіщали подкінуть рупій. Єгіпєтські бєдуїни обіщали с продажі бус інвєстіровать в закупку російського вооруженія. Іран подписав воєнне сотруднічєство. Блізок час, когда Азія об'єдінітся под Росієй да как хєракнєт...

- Владімір Владіміровіч!

Раскраснєвшийся протоієрєй Чаплін ввалився в комнату, громко звєня огромними золотими крєстами, цепями і массівними пєрстнями. 

- Бєда, Владімір Владіміровіч, - добавив он, питаясь отдишаться.

- Хєрачил і буду хєрачить, - упрямо замєтіл Путін. - Даже нє уговарюйтє.

- Я не по тєм дєлам, - отмахнувся Чаплін. - Церковь совсєм не волнуєт ваше стрємлєніє хєрачить.

- Шо же тогда случілось? - полюбопитствував Путін.

- Одолєваєт нас сатана, - пожалувався Чаплін. - Церковні доходи падают, ібо вирослі цени. А церковні расходи растут, потому шо батюшки всьо актівнєє вкладуют в золото, євро і доллари, опасаясь, шо скоро Росію накроєт судний піздєц...

- Так а я тут прі чом? - не поняв Путін.

- Смєю напомніть, Владімір Владіміровіч, шо імєнно церковь дала вам возможность хєрачить, - замєтіл Чаплін. - Єслі би ми не проповєдовалі на Українє, ваших боєвіков мєстниє жітєлі снєслі би в пєрвий же день. А долг платєжом красєн, желатєльно восьмізначним і в іностранной валютє.

- Расхєрачить вас, что лі? - задумався Путін. - Должен я їм, понімаєш лі...

- Ну хоть дєтішкамі возмєстітє для разлічних утєх, - жадно облизнувся Чаплін. - Пусть православіє в школє ізучаєтся дєвять лєт вмєсто одного, потому шо за год когось совратіть почті нєрєально. І сірот нам отдайтє, єслі уж дєнєг у государства практічєскі нєт.

- Подумаю, - сухо пообєщав Путін. - А щас валі отсюда, не ломай накатівший кайф. Потому шо хєррачу, хєррачу. 

Наконєц я хєррачу, хєррачу. 

Как же здорово снова хєррачить, 

вот шо значить жизнь удалась!

 

Путін расплився в ідіотской улибкє і, заліхвацькі чвиркая ботоксом, снова пустився в пляс...

[rutina1]

ПОТОМУ ШО МОГУ

НАПИСАВ  ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 25

СІЧ.

 

 

Публичное дознание по делу Александра Литвиненко должно начаться 27 января, сегодня газета Дейли Телеграф опубликовала материалы своего расследования. Источник газеты из американского Агентсвта Национально й Безопасности говорит, что АНБ обладает записью перехваченных переговоров, которые являются неопровержимым доказательством того, что решение об убийстве Литвиненко принималось в Кремле...

* * *

 

- Потому шо могу! - пихато хвастався Путін, просматрюя фото і відєо із Маріуполя. - Потому шо прєдатєлі, захотєлі остаться укропами...

 

- Ну, хто тут ше увєрєн, шо врємя для целітєльной евтаназії не прийшло? - поінтєрєсувався МакКєйн, насмєшліво наблюдая за Путіним в монітор. - Єсть желающіє замєтіть у пацієнта прізнакі інтєллєкта?

Прісутствующі мовчали, прістижонно потупив голови.

- Обама, к тєбє обращаюсь, - намєкнув МакКєйн.

- А я шо? - обідився Обама. - Я, вон, цену на нєфть обваліл.

- Молодєц, - похвалив МакКєйн. - Только етого мало. А вот дав би українской армії нове вооруженіє - так, глядіш, і забздєлі би русскіє в атаку ідті.

- Мєждународноє право... Ядєрноє оружіє... І вообще, не наша проблєма... - прістижонно блєяв Обама.

- Погоді, скоро будєт наша, - подмігнув МакКєйн. - Аппєтіт, как ізвєстно, пріходіт во врємя єди...

 

- Альо, Ангєла? Ну шо, ти єму звоніла? - допитувався встрєвожений голос Олланда в тєлєфонной трубкє.

- Кому? - устало уточнила Мєркєль.

- Хахалю бившему, - насмєшліво подсказав Олланд.

- У нас с нім нічєго нє било, - сухо отрєзала Мєркєль.

- Да ну? Напомніть, хто і почему заблокіровал вступлєніє України в НАТО в 2007? - поінтєрєсувався Олланд.

- Ти тоже хорош со своїми "Містралями": отдам, нє отдам, - огризнулася Мєркєль.

- Такі ж нє отдал, - гордо сказав Олланд. - А Україну Путін хєрачіт нє в послєднюю очєрєдь із-за того, шо ви єй тогда отказалі.

- Ти поболтать ілі по дєлу? - сердито поінтєрєсувалась Мєркєль.

- Мнє інтєрєсно, ми і сєйчас собіраємся "не драконіть Володєньку, бо у нього ядєрна кнопка", ілі будєм шото рєшать?

- Нє драконіть, но шото рєшать, - рєшитєльно отвєтіла Мєркєль і отбила звонок...

 

- Крим наш! Крим наш! - радостно орала толпа, актівно затягуя пояси.

- Актівнєє тянєм, актівнєє, - подбадрював Сілуанов. - І не жульнічаєм с поясами на нєсколько размєров больше, а берем шило і пробиваємо нові дирочки. Задача - до слєдующєй вєсни похудєть аж до дирочки возлє лямкі.

- Ура! - бєснувалась толпа.

- Дієта вообще полєзна, - рассуждав Сілуанов. - Ізбиточний вєс - ето діабєти, ракі, інфаркти і імпотенція. А правільная дієта - це завжди здоровьє і хорошеє настроєніє.

- Слиш, тамада ілі как тєбя, а ти почєму вмєстє с намі поясок не затягуєш? - нахально возмутився хто-то. 

- Ах ти сволочь госдеповська! Крим, мєжду прочім, наш, - збісилась толпа і прийнялась актівно втаптувать в грязь наглєца.

- Вот когда-то узнаєтє правду, і вам будєт стидно, - осторожно пожурив собравшихся Макарєвіч.

- А правда заключаєтся в том, шо ми нація с особой духовностью і носітєлі вєлікой міссії, - добавив протоієрєй Чаплін, осєняя затянуті пояса крьостним знамєнієм. - Ми єдінствєнний в мірє народ, обладающий нєдоразвітой моралью гопніка. Отжимаєм чужіє ценності, іздєваємся с тєх, хто слабєє. Нагло брешем прі каждом шухєрє і бздим нєрєально вступать в откритую схватку с равним ілі болєє сильним протівніком. Єслі Россія ісчєзнєт - мір станєт гораздо бєднєє, бо в ньом постєпєнно вимрєт хєрачлівость, подлость і ложь...

 

- Слиш, Хуйло, давай, убірайся із України, - трєбував гєнсєк НАТО.

- А то шо? - стало в позу Хуйло, нагло улибаясь.

- А нічєго хорошего, - попитався увільнуть гєнсєк НАТО. - Так шо давай, ісполняй бєгом.

- А то шо? - повторило вопрос Хуйло.

- Ти тупой? - поінтєрєсувався гєнсєк. - Говорю же, нічого хорошего. Войска собіраєшся убірать?

- А то шо? - поінтєрєсовалось Хуйло.

Гєнсєк НАТО сумно взлохнув і положив трубку...

 

- А можна мнє во-он то яблочко? - страдальческим голосом попросив Лавров, протягуя руку к огромной тарєлкє яблок.

- Ла-а, ла-а, - заорав немитий араб, больно ударяя Лаврова по рукє палкой. - В смислє, нєт, ніззя.

- Шо ж, - сумно вздохнув Лавров. - Тогда поговорім о сотруднічєствє мєжду нашими странами. Вам случайно нєфть не нужна?

- Ла-а, своєй полно, - покачав головою араб.

- А просто так доллари дать нам можетє? - уточнив Лавров.

- Мафіш фулюс, - хитро улибнувся араб. - То єсть, самі от вас ждьом доллари. А лучше оружіє, і побольше.

- Оружіє только с однім условієм: нада захєрачить Обаму, - напомнив Лавров.

- Хєлясіть, хєлясіть, - согласився араб. - І Обама хєлясіть, і Мєркєль. Автомати давай. І танкі. І ядєрну боєголовку.

- По рукам, - согласився Лавров. - А тєпєрь можна яблучко?

- Купі, харосєє яблочко, - прєдложив араб. - Ручная работа, антікваріат. Стоїт два мілліона доллара.

- Да ну тєбя! - обідився Лавров, набірая номєр на мобільном. - Альо, Владімір Владіміровіч? Поздравляю, ми заключили очєрєдной договор о дружбє і воєнном сотруднічєствє єщо с одной непризнанной группіровкой десь на окраїнах талібана. Названіє щас не вспомню, но в сообщєнії МІД всьо будєт указано.

 

В отвєт трубка тупо заржала безумним смєхом. 

[rutina1]

ШО ТАКОЄ, ОТКУДА РОЗГІ? - ЗЛЯКАНО ІСТЄРИВ ЧУРКІН

НАПИСАВ  ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 26

СІЧ.

 

 

- Шо такоє, откуда розгі? - злякано істєрив Чуркін, глядя на огромну кадку з прутьями і лавку в углу.

- А потому шо лібо ми сєгодня вас випорєм, лібо нас всєх завтра висєкут і отправят слєдом за Лігой Націй, - тєрпєліво роз'яснила Пауер.

- А в чом проблєма? Лічно ми согласні поддєржать рєзолюцію, прізивающую к взаімному прєкращєнію огня і возврату к пєрєговорам, - замєтіл Чуркін, дрожа, як осіновий ліст.

- А всьо, етот поєзд ушол. Скоро ваших маріонєток прізнают террорістічєскімі організаціями, а с террорістами ніхто не проводить пєрєговоров, - намєкнула Пауер.

 

 

- Оні собствєнниє, не наші. Ми только німі воюєм, - оправдувався Чуркін. - А вліянія нєт совєршенно, бо бесплатно под нашим командованієм не согласєн хєрачить ні одін ополчєнєц. І приходиться потому возить на Донбасс послєдніє нєфтєдоллари гумконвоями...

- То єсть, ви сєйчас прізнайотє, шо на Донбассє єсть ваші войска? - перебила Пауер.

- Конєшно єсть, только натовські. Наших нєт, - забрехався Чуркін, взволнованно косясь на розгі...

* * *

 

Останні заяви міжнародних організацій однозначно вказують на те, що час ігор для Росії минувся і вже більше ніхто не вважає за необхідне убєрєчь кому-то ліцо і юліть, оставляя хєрачлівому карліку путі отступлєнія в цивілізованний мір. Атакой на Маріуполь Путін окончатєльно вирив собі могилу, і сєйчас наступає переломний момєнт, коли мір лібо перейде до актівних дєйствій, лібо оставить нас наєдінє з Крємльом.

 

В цьому сенсі сьогоднішнє засєданіє ООН має бути знаковим. Тільки декілька днів тому воно не зібралося через те, що Росія засудила проект резолюції, запропонований британцями. Потому лібо сьогодні буде зачитана узгоджена резолюція - но тогда їм пряма дорога в нєбитіє слєдом за Лігой Націй, лібо буде жесточайша порка Росії.

 

Бо на фонє агресівних заяв НАТО і європейських парламєнтарієв, тянуть дальше нєкуда. І ООН має виконати свою функцію, або розписатися в собствєнной безполєзності.

 

Принаймі прімєрно так бачить ситуацію дохтур. Як воно є на самом дєлє - скоро узнаєм

[rutina1]

ШО ЗА СТРАНА, П***ЄЦ, - БОРМОТАВ ДВОРНІК ВАСЯ

НАПИСАВ  ДОХТУР ЛІВСІ ОПУБЛІКОВАНО В ВСЯКЕ РАЗНЕ ДРУК E-MAIL 28

СІЧ.

 

 

"Замерять народную любовь к Сталину социологи начали девять лет назад. И год от года сила этой любви росла, достигнув в этом году своего максимума. Сталина сейчас поддерживает 52 процента россиян." - Лєнта.вру

 

- Шо за страна, піздєц, - бормотав дворнік Вася, незамєтно царапая гвоздіком дорогу іномарку. - Машеш мєтлой с утра до ночі і на нормальне бухло не хватає. А еті вон на какіх тачках по Москвє рассєкают, сволочі. Наворовалі...

- Ти што дєлаєшь, слюшай, е? - разорвав вєчєрнюю вулицю чєй-то крик. Вася с перепугу бросіл мєтлу і шо єсть духу побєжал в бліжайшую подворотню.

- Ти куда побєжал, е? - не понял кавказєц, подозрітєльно разглядуя автомобіль. - Е, іді сюда, сволочь! Машину мнє поцарапал.

- Валі домой в кішлак! - злякано крикнув Вася, стрємітєльно ускоряясь.

- Щас міліцію позову! - почулось іздалєка.

 

 

Вася чуток попетляв, шоб запутать слєди, і остановився перевести дух.

- Казьонна мєтла!..

Крік отчаянья спугнув окружающих ворон і оні з громкім карканьєм взмилі в нєбо.

- Поймаю - мєтлу в жопу засуну! - грозно пообіщали гдє-то вдалі.

- Сталіна на вас нєт! - крикнув Вася. - Он би вас расстрєлял.

- В ліцо скажі, раз такой смєлий!..

Голос з кавказскім акцентом удалявся всьо дальше і дальше. Вася с размахом показав руку от локтя в сторону прєдполагаємого обідчика і унило попльолся по уліце.

- Сволочь, тєпєрь мнє із-за нєго мєтлу покупать... Довєлі Росію до ручки: кажда чурка єздіт на іномаркє, а я, обичний русскій мужик, пашу за копєйкі... 

В расстроєнних чуствах Вася завалився в малопримєтну ригаловку.

- Корєнниє москвічі тут єсть? - освєдомілся он.

- Конєшно, - закивала мєстна алкашня.

- Шо ж ето за піздєц, мужики? - заінтрігував Вася. - Щас какая-то понаєхавша чурка отняла у мєня мєтлу і хотєла побить. Мєня, простого русского дворніка. Сколько ми будєм тєрпєть ету шоблу в століце? 

Алкаші одобрітєльно загудєлі.

- Путін, конєшно же, молодєц, но слішком уж чересчур добрий, - продолжав вдохновльонний Вася. - Укров нікак нє хєракнєт ядєрной бомбой, чурок не вигоніт в гори на історічєску родіну пасті баранов і коз...

- Хєрачіть! Хєрачіть! - завелись алкаші, мощно сотрясая кулаками пропітанний пєрєгаром і стєкломоєм воздух.

- Вот би нам вернуть Сталіна! - мєчтатєльно сказав Вася. - Он би бистро порядок навьол. Вор ілі барига - расстрєлять, Макарєвіч, Навальний ілі ше яка сволочь, вякнувша протів власті, - в лагєря. А простой работяга получал сто рублєй і ні в чом нє нуждался.

- Путін продав Россію жидам! - возмутілся хто-то в дальнєм конце.

- Заткнісь, ідіот! Путін наш чєловєк, а жиди управляют страной самі по сєбє, - возмутився Вася.

- Какой же он наш, он жид! - не унімався спорщик.

- Тєбє нє ясно сказалі заткнісь? - поінтєрєсувалісь сідящіє рядом, прицельно отвєшуя хук слєва. Остальні алкаші нємєдлєнно возбудились і радостно кинулись в драку. 

- Ех... - вздохнув Вася і, раздражонно махнувши рукой, вишел на вулицю.

- Васілій?

К нєму тут же подошлі двоє в кожаних куртках. 

- Дворнік Васілій?

- А шо такоє? - іспугався Вася. - Я нікому нічего не царапав, вєсь вєчєр бухав з друзьями. Єслі шо - пойдьом внутрь, оні подтвєрдят.

- Гдє казьонна мєтла, Васілій? - поінтєрєсувались подошедші. 

- Потєрял, - соврав Вася. - Совєршенно случайно, чурка козьол понаєхавшій за мною погнался...

- За хіщєніє государствєнной собствєнності полагаєтся расстрєлять, - намєкнули мужики в кожанкє. - Пройдьомтє.

Мужики взяли обмочившогося з переляку Васю под руки і поволокли в воронок.

- Какой расстрєлять, ето шутка? - нєрвно перепитував Вася. - У нас же давно запрєтілі расстрєли...

- Пріказом товаріща Сталіна, умишлєнная порча государствєнного імущєства пріравніваєтся к ізмєнє родінє, - роз'яснили мужики.

- Какой Сталін, у нас же Путін? - офігєл Вася. - І вообще, я же нє віноват...

- У нас другая інформація, - невозмутімо настаювали мужики. - Наблюдатєльні гражданє написали на донос, в котором чотко указано, шо мєтлу умишлєнно бросілі на тротуар і побєжалі прочь.

- Какой донос, хто напісал? - вскричав Вася. - Чурка сам погнался за мной...

- Разбєрьомся.

Мужики закинули Васю у воронок і залізли в кабіну. Машина с трудом завелась і поєхала московскімі вулицями.

- А куда ми єдєм? - бздів Вася, виглядая через рєшоткі.

- За город прокатімся, - сказав один з мужиков, нєспєшно заряжая маузєр.

- А зачєм? - настаював Вася.

- Пріговор ісполнять. У нас целий список такіх, как ти. Єслі с каждим устраювать волокіту і разбіратєльство - жизні не хватить.

- Е, ви шо? Но за шо? - істєрив Вася, отчаянно питаючись видертися наружу через узке броніроване окошко. - Ето же просто мєтла, я сєгодня же куплю новую...

- Разговорчікі! - прикрикнув мужик. Вася забився в уголок і заплакав.

- Простітє, проошу, пожалуста... Я готов шо угодно...

Но мужики совєршенно не рєагірували, увозя Васю прочь за городскую чєрту...

[YUGRED]

http://i61.tinypic.com/2w6a2au.jpg
 

 

Доброго ранку, друзі! Надворі вівторок, продовжуємо натхненно працювати на благо наших родин, бо заможний українець = багата Україна. Не забуваємо про здоровий образ життя, регулярно займаємося спортом і боремося з зимовим авітамінозом. Тому після (або замість) ранкової філіжанки кохве дід рекомендує з'їсти яблучко, апельсинку ілі мандаринку. Здоровий українец = сильна Україна. Ітак, приступаєм.

Надя Савченко здається вже п'ятдесят другий день тримає голодовку і зупиняти її наміру не має. Їі тримають в тюрмі Матросская тішіна, де періодично кладуть під капельницю. Дивовижну силу волі і здоров'я демонструє ця дівчина, яка не зважаючи на втрату більше 20 кілограмів ваги зберігає бадьорий дух, і має сили ще й сміятися. Адвокатське тріо Фейгін - Полозов - Новіков продовжують політику активного захисту при максимальній публічності. Практично кожна процесуальна дія стає тут же відома широкій громадськості, що дає нам змогу уважно спостерігати за ходом справи і за станом Наді. А Ілья Новіков навіть виходить за межі своїх функціональних обов'язків, бо постійно турбується про підтримання в Наді хорошого настрою.

Дід пригадує як перед Новим Роком, порушуючи правила московських буцегарень, Ілья проніс для Наді в камеру ялинкову гілочку. Здавалося б дрібниця, але Надя дуже раділа цій гілочці, яка запахом хвої створювала в неї святковий новорічний настрій. Ілья добре відчуває настрої Наді і знає чим можна її морально підтримати - на днях він написав для Наді зачотну епічну трагедію, де вона в головній ролі. Трагедія написана українською, з елементами суржику, тобто в стилі Леся Сергійовича Подерв'янського і це, мабуть, саме те, що потрібно було Наді для підтримання в неї бадьорого духу. Бо читала Надя цю трагедію під капельницею і читаючи реготала. Ілья скромно потім написав у фейсбуці, що Надя дякувала і дідові чуть лі не за соавторство в написанні трагедії, але чесно скажу, що роль діда там була мінімальна - я лише де-не-де виправив мовні огріхи, приводячи текст до норм сучасного бойового суржику. А так сама епічна трагедія повністю написана Новіковим, за що йому честь і хвала - відомий знаток проявив себе ще й як талановитий драматург, який блискуче володіє літературною українською і навіть бойовим суржиком. А головне за те, що постійно по-людськи турбується про нашу Надю, балує її. На цьому Ілья не зупинився і проніс вчора до камери кольрові олівці. Вони там з Надєю намалювали її теперішній портрет, щоб ми принаймні могли бачити, як вона виглядає після п'ятидесяти днів голодування. Портрет розміщено на сторінці в Ільї в фейсбуці, можете подивитися і почитати його пост на цю тему.

Уважно спостерігаючи за діями адвокатів дід часто думає, що завдяки таким хлопцям, як Новіков, Полозов, Фейгін, завдяки таким росіянам, як Макаревич, Ахеджакова, Парфьонов і тисячі інших відомих людей, репутація росіян ще до кінця не знищена ватною епідемією. Є в Росії люди, завдяки яким нам колись вдасться налагодити цивілізовані стосунки з постпутінською Росією. Дід дуже хоче вірити, що в постпутінській Росії саме такі люди будуть задавати вектор суспільних настроїв.

І ще дід думає, шо нашій хунті, яка взяла собі за моду многоє робити втіхаря, варто було б повчитися у адвокатів Наді Савченко як важливо постійно докладувати небайдужим громадянам про свої дєйствія. Тоді багато питань було б знято, многоє стало б зрозуміло. А то хунта учворить якуто херню, нічого до ладу не пояснить, а народ хвилюється, многі начинають псіхувати і матюкатися. Невже хунті так трудно заздалегідь пояснювати свої дії? Єслі вони надіються, шо народ сам все має понімати, в крайному случаї дід пояснить, то ето ошибка. Дід в адвокати до власті не нанімався і оправдувать їхні дєйствія не намерен. Функція діда іная - наблюдать за міровими процесами і пояснювать, що там і до чого. А власті дід дає совет - розказуйте людям про своі наміри до того, як щось предпрінімаєте. Щоб потом не прийшлося оправдуватися перед людьми постфактум, із лави підсудних.

Тепер про гарячі собитія. Предпріняті Хуйлом з середини зими атаки на позиції сил АТО були наслідком нервової реакції Хуйла на уніженіє і обіду, яку йому завдали скасувавши самміт в Астані і не позвавши в Освенцім. Аткаки руссо-фашистських військ були покликані примусити хунту і Запад до зговорчивості. Атаки, як ми можемо судити з послєдніх собитій, потроху захлинаються, добитися яркої локальної победи, яка б примусила хунту і Запад до м'ягкотєлой уступчивості, не получається. Це обичний для Хуйла шантаж силою і його очевидний провал на цьому етапі обусловлєн двома причинами: а) возросша бойова сила нашої нашої Армії і б) спонтанність і недостаточна підготовленість воєнних операцій з боку руссо-фашистських військ.

Дід предполагає, що воєнні операції готувалися Хуйлом на весєннє-літню кампанію 2015 року, плани поставки вооруженій і передислокації группіровок войськ протівніка осуществлялися в соответствії з цим часовим графіком. Но тут хунта і мірове сообщество нанесли Хуйлу дві звонкі оплєухи і Хуйлуша псіханоу. Сіпаратістов срочно подняли по тревозі і вони ще не оклигавши послє новогодніх п'янок-гулянок мали нанести Армії України сокрушітєльне пораженіє. Цього не случилося.

Дід давно замітив, шо на фейсбуці одні й ті ж гражданє в період воєнних невдач кричать, шо всьо пропало і призивають слівать воду, но як тільки наша Армія б'є врагов по зубам і ті відкочуються, оставляя на полі боя убитих і ранєних, ті ж гражданє вдруг сміліють і стають наполєонами. Зараз там і сям лунають призиви контратакувать і всьо такоє. Дід не хоче уподобляться фейсбучним полководцям, но напоминає, шо в шахматах є милий вираз "дурак увідєл шах". Холоднокровнєй гражданє. Це война довга, пока Хуйло у власті і має ще ресурси, вона не закінчиться. Тому нада проявлять трезвость і видєржку.

Хуйло, який любить віздє хвалитися своєю неуступчивістю, не покидає мрій жестоко проучить хунту і Запад. Тому зараз з Росії в спешном порядке отправляються нові гуманітарні конвої, в яких канєшно же не гречка з молочним порошком, а нєчто, змазане оружейним маслом. Одновременно бандіти з ДНР-ЛНР об'являють про тотальну мобілізацію з планами поставить под ружйо сто тисяч ополченцев. В атаку собираються послать даже луганську міліцію. Мент на войні - ето вообще комедія. Їхня боєспособность широко відома. Хуйло об'явив про воєнні ученія і все це в сумі соже означать всьо шо угодно - від обичного блєфа, до реальной переброски в зону АТО нових частєй регулярних войск РФ.

Наскільки дід може судить, начинать широкомасштабне воєнне вторженіє в Україну Хуйло не планірує. Во всяком случаї зараз. Він всьо єщо надіється добиться воєнного успеха на локальном театре воєнних дєйствій. Тому теперішні переброски Хуйлом оружія та войск носять незапланований і спорадичний характер та сопровождаються обичним російським бардаком - то ті не туда пошли, то пушки отправили, снаряди забули, то наоборот і т.д.

Даже погода в зоні АТО зараз сприяє обороні, но страшно ускладнює будь-які наступальні дєйствія - болота і распутіца віздє такі, шо навіть воєнна техніка єлє-єлє повзе. Дід це лічно бачив і всьо врем'я прикидував, шо ув'язша серед поля воєнна техніка просто превращається в прекрасну мішень. В таких умовах переброска даже невеликого подраздєлєнія на незначну відстань займає багато годин, забираючи сили й нерви, даже єслі по тобі ніхто не стріляє. Починать масштабні наступальні операції в таких условіях можуть лише повні дятли. Шо ми, собственно, і наблюдаємо.

Чому Хуйло не планує зараз масштабної інтервенції? На то много причин не лише погодних. І множество признаков, які свідчать, що Хуйло не може відходити від моделі формальної неучасті в конфлікті. Йому удобніше продовжувати тактіку нахождєнія тіпа "а я ні прі чом", но продовжувати гадити по-мелкому. Анальний рупор Хуйла, печальна лошадь Лавров продовжує унило вещать о том же, характер його риторики нє претєрпеває ніяких ізменєній.

Вчора, например, Лавров був замечен в Китаї на зустрічі міністрів іностранних дєл РФ, Китаю та Індії. Лавров продовжує сімулірувать, шо Росія велікая дєржава, як мінімум равная Китаю та Індії. Но то все херня, перемещенія Лаврова по планеті не мають нікого вводити в заблуждєніє. Берем текст спільного ком'юніке по ітогам встречі трьох міністрів і читаєм. 29 пунктів сплошних бла-бла-бла, де нема за шо оку вчепитися. Совершенно понятно, шо ні Китай, ні Індія не собираються розділять ответсвенность за чудачества Хуйла на міжнародній арені. Но і офіційні відносини розривать з Росією не собираються, бо як же іначе ім воспользуваться невдобною позою, в якій пребуває Хуйло.

У тому ком'юніке для нас інтєресєн один пункт - 18. Про сітуацію в Україні. В якому, єстєственно, три міністра закликають сторони до переговоров і мирного розв'язання кризи, бла-бла-бла. Но в том же пункті твердо стоіть заклик до об'єктивного розстеження обстоятєльств збиття малазійського боїнга. Дід уверен, шо упоминаніє про боїнг в текст ком'юніке протащили явно не російські дипломати. Це та мелка пакость, яку включили в текст китайці з індусами і наверняка при цьому злорадно хіхікали. Бо всім у світі ясно, як білий день, хто реально винуватий в трагедії. Дід догадується, шо упоминаніє про боїнг - це реверанс Китаю і Індії міровому сообществу і одновременно злобний намйок Хуйлу. А в общем і целом, Лавруша злітав у Китай напрасно, ніяких доленосних договорьонностєй не добився. Китайський і індійський міністр согласилися провести наступну зустріч в Росії, в другій половині цього року. Нада ж зблизька подивиться на клієнта і прикинуть, чим у нього можна поживиться.

Но сам текст ком'юніке і риторика міністрів свідчить, шо в случаї широкої інтервенції Хуйла в Україну від нього відсахнуться всі, без ісключенія, серйозні держави современності, Хуйло нічого толкового не доб'ється, кроме гарантованої тотальної ізоляції з боку всіх держав. Кроме, возможно, Сєверной Кореї. Та і то не факт.

Економічні трудності в Росії постєпенно нарастають, причому даже нєкоторе зростання вартості нафти не помагає курсу рубля. Таке ощущеніє, шо якіто аферісти мастєрськи смикають за нужні ричаги, рухають потрібні реостати, задавшись целью обрушить економіку Росії, но обрушить філігранно, шоб ніхто при цьому не пострадав. Минулорічне падіння вартості нафти вже зробило свою чорну справу - процес обрушення економіки РФ запустили. Цьому процесу посильно допомагає правітєльство РФ, принімая спонтанні і суперечливі рішення, призвані продемонстрірувать, шо правітєльство хоть шото робить. Без особливоі, олнако, надії на улучшеніє. Сама нафта останні дні понємногу росте в ціні - зараз уже більше 56 долларов за барель і на строгий вопрос діда "шозахерня?" нафтоаферісти просять нікого не турбуватися - сітуація под контролєм. Це просто ситуативна реакція ринку на скорочення видобутку нафти. Но в связі з одновременним скороченням попиту, динаміка падіння якого не співпадає зі динамікою скорочення видобутку, случилася отака временна цінова коллізія. Однако, як увіряють діда аферісти з ОПЕК, ожидаємий рівень падіння попиту скоріше за все стабілізує ціну на нафту весною цього року дето на рівні 30-35 долларов за барель. - Ну харашо, -каже їм дід - глядіть мені. На цей раз повірю, но лома, однако, далеко не ховаю.

Американську імперіалісти нарощують троллінг Хуйла широко обсуждая в пресі вопрос про поставки оружія Україні, детально обсуждая якого оружія, скільки і коли. Дід думає, шо таке обсуждєніє є не просто грою на нервах Хуйла, но і елементом політики здержування. Шоб Хуйло, бува, з катушок не сорвався. Угрози з боку Америки вкупі з появившейся надєждой на подорожчання нафти принуждають Хуйла до здержаності. Хотя весєннє-лєтню кампанію воно судя по всєму готує і це прекрасно понімають ті, кому положено. Кстаті, поставки оружія і обсуждєніє цього вопроса в пресі - не одно і то же. Де гарантія, шо на полігонах України вже січас не йде процес обученія украінської воєнщини управлять новейшим оружієм? Лічно Хуйло уверен, шо Америка вже начала фарширувать хунту современним оружієм, а обсуждєніє в пресі лише для отвода глаз.

Бундесфрау Меркель вчора в Будапешті учила Вітю Орбана уму-разуму, но то такоє. Це було вполнє ожидаємо і Вітя слухняно конспектірував указанія та не вимахувався. Тут інтєресно другоє. З Будапешта Меркель показала Хуйлу прянік - заявила про возможность начала переговоров про сотруднічество між ЄС та ЄврАзЕС. Шо по ідеї має зняти озабоченность Хуйла із-за асоціації Украіни та ЄС. Ідея ця в принципі хароша, дід не бачить тут ніяких угроз для Украіни і даже наоборот. Це вообще сильний ход Меркель, дідові кажеться, шо вона дивиться принаймні на нєсколько ходов вперед. Бо Хуйлу нада ж якось реагувати, а торпедувати конструктивні пропозиції трудно і невигодно. Кроме того, Хуйло явно устал від напряжонності, його душа просить любві і ласкі. От Меркель, послє публічной порки шкіряним ремінцем погладила Хуйлушу по лисині і намекнула - будеш вести себе з Украіною прілічно, виконуватимеш мінські договорьонності, то і за нами діло не стане. Начнем переговори про сторуднічество між двома економічними зонами, а там і причини воювать іщезнуть. Будь благоразумнєй, Вова.

Як реагуватиме Хуйло на це предложеніє пока непонятно, но він тоже срочно засобирався в Будапешт, куди планірує прибуть 17 лютого. Тут дідові буде інтєресно не те, як він сношатиме Вітю Орбана за неотработані ним бабки. Інтєреснєє, як Хуйло среагірує на мирну ініціативу Меркель. Це може стати причиною временної розрядки напряжонності і в зоні АТО, єслі усілія Хуйла перейдуть в мирне русло переговоров про торговлю з ЄС. А це переговори дооовгі. Глядиш, десь між сьомим і восьмим раундом і Хуйло копита откине. Наблюдаєм.

Таким образом, гражданє, сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю і читаєм repka.club.

Ну і привично слєдім, шоб віздє парядок був! А не те, шо січас.

[YUGRED]

http://i60.tinypic.com/vpf31d.jpg

Дід, вообще-то тут для того, шоб наблюдать за міровими собитіями і обо всьом увідєнном розказувать небайдужим громадянам, шо в світі проісходить: які подковйорні договорняки намічаються і куда з точки зору сільської аналітіки світ котиться.

Но іноді дід з цікавістю поглядає і в наш двір. Там тоже много інтєресного відбувається: політіки займаються дуже важними ділами, рішаючи вопроси полномочій одне одного, скасовуючи почотні званія своїм предшественнікам ілі рішаючи хто кого назначає та хто кого й куди увольняє.

Коли втомлюються, совершають екскурсіі в зону АТО і постять звідки фотки, собираючи лайки і похваляючись своїм геройством. А заодно помагаючи врагам уточнять дислокацію наших військ. І коли небайдужі громадяни роблять їм замечанія, обіжаються, починають репетувати і даже плакати. Нєкоторі пишуть злобні пости і показують язика. Потім потроху вгамовуються і знову починають свої обичні забавки, висмикуючи друг у друга совочки та пасочки і смикаючи друг друга за волоссячко. Дід спостерігає за цими іграми з умілєнієм, бо дід вообще дуже любить діток. Просто душа радується, коли дивишся яка в нас при власті завзята малеча Смайлик «smile»

А меж тєм, на міжнародній арені проісходять важні собитія. Світові політичні центри проводячи постійні ситуативні аналізи главних угроз миру і стабільності на планеті, ствердилися, відімо, у спільній думці, що одних економічних засобів тиску на Москву разом з дипломатичними засобами вже недостаточно. Во всяком случаї, у США зараз прямо і відверто говорять про необхідність жорстких дій, включаючи прямі поставки зброї в Україну. На днях, а іменно 6-8 лютого, має состояться Мюнхенська конфренція - традиційний сходняк міністров оборони краін НАТО. Главний вопрос порядку денного: Хуйло і шо з ним робить. З якими пакетами конкретних предоженій злетяться в Мюнхен НАТОвські ястреби і яким буде ітог цієї зустрічі сказать покашо трудно. Но можна з високою долею вірогідності предположить, що преждєвременна істєріка Хуйла, яка виразилася в серії провалившихся атак на позиції сил АТО, крепко повліяла на умонастроєнія ястребов. Та додала їм аргументов на користь рішучих дій.

Держсекретар США Керрі, в ожиданії результатів Мюнхенської конференції, скасував свій візит до Москви - сначала нехай вискажуться ястреби, а вже потом їхню консолідовану позицію Керрі донесе до ушей печальной лошаді Лаврова. Однако, накануні конференції Керрі планує прибуть до Києва. Знающі люди подейкують, шо Керрі зараз пакує чамайдан і шо в той чамайдан помощніки поклали ще й якуто папку. Шо в тій папці - того ніхто не зна. Но папку українським колегам через Керрі передав командующий сухопутними силами США тризірковий генерал Бен Ходжес. Який до цих пір находиться під сильним впечатлєнієм від нашої Армії, з якою ознакомився в ході свого недавнього візиту в Україну. Бен Ходжес і його штаби внє всякого сомнєнія вніматєльно спостерігали за останніми собитіями в зоні АТО. І наверняка зробили правильні висновки.

Таким образом, істероїдна поведінка Хуйла, а главне - бойові якості, які демонтсрує Армія Украіни - стверджують мірове сообщество в думці, шо Хуйла нада вгамовувати в тому чилі і через рішучу поддержку України. Бо як казав нєзабвенний Аль Капоне "доброе слово и пистолет всегда лучше, чем просто доброе слово".

Украінські ж політіки, відімо, осуществляють операцію прикритія. Борюкаючись в пісочниці і дзюрячи собі в памперси, вони пускають Хуйлу пиль в глаза, розсіюючи його увагу і убіждаючи, що Україна противник слабий та несерйозний. Ще й скоро розсвариться і розвалиться. Іншого резонного пояснення поведінки наших милих бешкетників я не бачу.

На цій обнадійливій ноті дід бажає малятам спокійної ночі і нехай їм насняться приємні сни про те, які вони гарні та розумні, і що всі їх поважають, бо в них солідні посади і красіві корочки.

Надобраніч

[YUGRED]

http://i58.tinypic.com/30x7iaa.jpg

Доброго ранку, друзі! Попрокидалися? Зарядку зробили? Поснідали? От молодці. Для діда немає більшої втіхи, ніж знати, що всі навколо бадьорі і здорові. Сьогодні в діда зранку багато справ, на повноцінний обзор мірових собітий тупо немає часу, але взагалі нічого не написати не маю права. Бо небайдужі громадяни тут же строго спитають у діда: “Чого це ти, старий, отлинюєш від об’язанностєй? Народ волнується і нєрвнічає”. Цього я, звичайно, допустить не можу, тому пару слів все ж напишу. Но не про політику, а про шось хароше. Про нас із вами, например. І начну, як обично, здалека.

Дід, коли ще малим пацаном був, як і кожний порядний піонєр, мечтав стать піратом. Тому читав багато піратських книжок (як, собственно, і многі небайдужі громадяни мого покоління). Так вот, среді тої літератури дідові особенно нравилися книги німецького письменника-марініста Хельмута Ханке. Смачно вмів чоловік описати суворі будні моряків, океанські подорожі та всякі пригоди. Недавно дід в інтернеті надибав відому книгу отого німця под названієм “На семи морях. Моряк, смерть и дьявол. Хроника старины” і перечитав. Бо даже в наше трудне врем’я треба знаходити час для удовольствій.

І ось, в одному розділі Ханке аналізує феномен піратських, та і взагалі моряцьких пісень, доказуючи, що вони виникли в процесі колективної роботи та дали можливість злагоджено діяти великим групам людей. Бо на вітрильних кораблях було багато роботи, коли моряки мали гуртом тягати різні троси і всьо такоє. От пісня і помагала забезпечувати синхронність їхніх усілій. І співали вони ті пісні завжди, коли було особенно трудно, наприклад під час штормів серед розбурханих океанських хвиль.

А дальше Ханке вдруг згадує про прекрасні часи свого відвідання України (ще в совецькі времена) і пише таке, що діда приємно здивувало. Звичайно, української мови Ханке не знав і дивився на проісходяще очима німця. Тому його враження від побаченого і почутого особливо цікаве. Навожу цитату Хельмута Ханке без куп’юр:

“Мне посчастливилось однажды услышать, как группа украинцев, которые никогда до этого вместе не пели, затянула под настроение старинную народную песню. Надвигалась гроза, ветер гнал по небу темные, озаряемые отсветами молний тучи. И тут красивый мягкий тенор вдруг нарушил молчание. Полилась песня. Несколько секунд – и нить меланхолической мелодии приняли, потянули во всю силу голоса остальные. Мощный, многоголосый хор звучал, как орган. Сопрано, баритоны, тенора, басы уверенно вступали, каждый в свой черед, расцвечивая мелодию новыми красками, зачаровывая слушателей, творя волшебство.”

Чого дід згадав про Ханке і про його враження від українців? Тому, собственно, що всі ми зараз, незнайомі одні з одним, по суті робимо одну й ту ж справу. Кожен в силу своїх можливостей, тембру і сили голосу. А всі наші зусилля зливаються в один потужний многоголосий потік. І твориться волшебство, яке викликає удівлєніє і захват всього прогресивного людства. Нада лише старатися, щоб ніхто не фальшивив.

Все, тепер до роботи, бо справи не чекають.

Да! Очередний випуск “Суті собитій зі Свиридом Опанасовичем” наRadio ROKS і сьогодні вийде воврем’я – о 13.30 з повтором о 18.30.

Послухайте, кому інтєресно.

[YUGRED]

http://i57.tinypic.com/qpfk29.jpg

Доброго ранку, друзі! В Києві неожиданно для зими випав сніг і це несказанно радує небайдужих громадян, які получили возможность гарненько посидіти в транспортних пробках і з цікавістю оглядати сусідів. Возможно хтось у ці хвилини даже знакомиться друг з другом і возможно даже зав'яжуться отношенія, які переростуть у созданіє крепкої української сім'і, де народяться дітки і всьо буде харашо. Но дєдушка надіється, шо нєкоторі з вас на роботу всьо же добралися, заварили собі кохве-чай, тому без лишніх вступлєній і предісловій приступаєм до обзору актуальних международних новостєй.

Надя Савченко упорно тримає голодовку і заявляє, що готова померти. Це вже давно не шутки і дід дуже тривожиться за нашу дівчинку. Совершенно ясно, шо її голодовка не примусить Хуйла проявить признаки вменяємості, Хуйло безумствує і це давно діагноз. Но це не значить, що із-за якогось миршавого Хуйла треба помирати, полегшуючи йому цим життя. В общем Надю треба рятувати. Недавно в дідових коментах появилася розумна пропозиція розумної людини (вибачаюся, що не можу знайти і назвати ім'я), але пропозицію цю я ретранслюю - верховному главнокомандующому Пороху нада срочно писать Наді листа. А до листа приаттачить офіційний приказ на бланку з золотим тризубом. В якому строгими словами приказать старшому лейтенанту Савченко Надії Вікторівні нємедлєнно прекратить голодовку. І поставить велику гербову печатку. Як військова людина вона зобов'язана подчиниться волі вишестоящого командування. Іншого способу врятувати Надю я не бачу.

Да - процес над Надєю затягнеться хрензнанаскільки, і да - Басманний суд єстєственно припаяє їй 20 років тюрми. Но це все мелочі. Надя обов'язково повернеться, як лише Хуйло відкине копита. А довго та мразь не проживе. Єслі діда хоть хтось читає в АПУ чи десь там іще, срочно пишіть проект приказа і ловіть Пороха, нехай подпише. Сам приказ срочно передать Наді і не лише через ЗМІ, а й лічно, через консула ілі адвокатів.

В Москві вчора наш общій пітомец Хуйлуша провйол совещаніє з члєнами правітєльства, яке начав з істєріки, шоб до нього ніхто не приближався, бо вокруг лютує вірус грипу. Боїться, гівнюк. Жити ще хоче, гнида. По суті свещанія сказать можна лише те, шо Хуйло окончатєльно переводить страну на ручноє управлєніє, при якому даже мелкі управлєнчеські распоряженія требуватимуть лічного благословлєнія сцаря. І це прекрасно, бо тепер хаос і бардак возрастатимуть в геометричній прогресії. Члєни правітєльства тупо дивилися в свої бумажки, сопіли в дві дирочки та боялися, шоб Хуйло їх про шось не спитав. А коли питав, вони бодро відбріхувалися, но якто слішком часто употребляли слова "возможно" і "наверноє". Самі великі проблеми, які стоять перед Росією січас, єслі судити по вчорашньому совещанію, це строїтєльство моста через Керченську протоку і возобновлєніє двіженія пригородних електрічек.

По вопросу моста всьо ясно - Хуйло дає світові понять, шо ніякий сухопутний коридор в Крим він прорубать не собирається і потому строїть міст. Міністр Діма Козак клявся і божився, шо міст будувати обізатєльно будуть. От тільки кошти освоять, так і начнуть. І вніматєльно подивився на Хуйла. Хуйло нічого не сказав, лише важно надувся, напоминаючи своім видом народну поговорку, шо каждий даже слєгка надутий гандон мнить себе діріжаблєм.

По вопросу пригородного желєзнолорожного сообщенія всьо сложнєє - елєктрічки в Росії остановилися, бо відімо дєйствує банда вредітєлєй і діверсантов. Прямо об етом нє говорітся, но подразумеваєтся. І наверняка бардак на ж/д організован по прямому наущенію Обами і под руководством Яроша, який з больнічної палати дає указаніє російським діспетчерам. Хуйло рішив лічно заняться графіком двіженія елєктрічек - відімо в дєтстве не набавився поіздами. Трудна у царів робота, ох трудна. Особенно єслі царь - дебіл.

Улюкаєв, докладуючи про состояніє економіки, бодро доложив, шо сітуація хренова, но буде ще хуже. І його міністєрство старається, щоб всячеськи способствувать цьому процесу. Хуйло отреагірував на бодрий доклад Улюкаєва словом "спасібо". Но шо при цьому подумав, того ніхто не зна. Мало лі які мислішки бродять в голові сказочного придурка. Улюкаєв облєгчонно вздохнув, понявши, шо на етот раз пронєсло. Но чи пронесе наступного разу, неізвесно. Наблюдаєм.

Нафтоаферісти в дєтстве наверняка мучили тварин і топили у ставках котят. Ну форменні садисти. Наприкінці минулого тижня, оті дєятєлі хитро заглядуючи в очі Хуйлу, начали поднімать ціну на нафту. І довели її почти до 60 долларів за бочку. Хуйлуша повізгував від удовольствія. Всякі аналітіки даже начали писать пургу про якоби договорняк между Хуйлом і саудами, шо тіпа сауди сократять добичу нафти, ціна виросте, но взамен вони хочуть від Хуйла здати їм Сірію. Ну, то єсть: "Ти, Хуйлуша, нам голову Басада на блюдєчке с голубой кайомочкой, а ми тобі нємного поднімем ціну на нафту". Но все це херня, голова Басада стільки не коштує. Сауди прекрасно понімають, шо коли скотиться голова Хуйлуші, то і голова Басада довго на плечах не задержиться. Тому умні аналітіки резонно говорять про обичну цінову коллізію при неспівпадінні динамік скорочення видобутку і попиту, а дід іще вбачає в тих біржових ігрищах садистські склонності нафтоаферістов. Які подарили було Хуйлу надєжду на великі доходи від нафти, а потом раз - і грубо оті надєжди обрубали. Вартість нафти оп'ять резко паде - січас уже менше 55 долларов за барель. Хуйло поскулює від болі злобно матюкаючись в адрес нафтоаферістов. Дід свого лома далеко не ховає.

Сьогодні міністри оборони стран НАТО злітаються, як круки в Брюссель, де будуть совіщаться як їм сподручнєє вибити в своїх парламентів ще більше дєнєг на армії, авіації і флоти. Но тут думать особо вже не нада - Хуйло сдєлав для них все, що міг, всі парламенти ще наприкінці прошлого года розкошелилися, воєнні бюджети вже й так роздуті. Тепер вопрос, як оті гроші з толком потратити. Робочі документи до тої зустрічі дідові, к сожалєнію, в копії не посилають, жаль. Но знающі люди подейкують, шо в тих дукументах часто встрічається слово "Ukraine". Ну, посмотрім, шо з того вийде.

Сразу ж за брюссельською зустріччю НАТОвських круків у Мюнхені состоїться сльот западних ястребов. От де буде інтєресно - топові політіки, дісіжн-мейкери і аналітіки соберуться, шоб виработать общу точку зренія. Мюнхенська конференція - це то місце, де Хуйло об'явив світові війну ще в 2007 році. Но світ тоді цього не поняв, подумав, шо Хуйло просто базікає всяку херню. Оказалося, шо це ошибка і Хуйло не прикидувався, а він іменно такий дурак, як і виглядає. Тому цього року Мюнхенська конференція готовить Хуйлу ответку. Образно говоря, ця конференція - оптичний прицел на снайперській рушниці. І отой прицел фокусірується січас на голові Хуйла. Наблюдаєм.

Сьогодні в Київ прилетить містер Керрі і в цього візиту нєсколько задач. Во-первих, нада довести Хуйла до повного ісступлєнія, бо в Хуйла при таких візитах американців в Украіну полностью пропадає апетит. А во-вторих, з Києва нєкоторі заяви Вашингтона звучать отчотлівеє і резонанснєє. Ну і в-третьїх, Керрі має виполнить яке-то порученіє американського імперіалізму. Во всяком случаї, Хуйла вже трясе не по-дєццкі, а ватні форуми аж піняться злобою і бессілієм. Потом Керрі з Києва полетить в Мюнхен, до прочих ястребов і скаже ім пріблізітєльно таке: "Дорогі й уважаємі ястреби! Я щойно з Києва. Україна сражається, но їй нужна допомога. Давайте не будем колупаться в носах, а поможем Україні відбиться від домаганій старого похотлівого козла. Хто "за?, "протів". Єдіногласно. Предлагаю обсудить план совместних дєйствій". Так буде казать Керрі чи ні, дід не знає. Но дух виступлєнія має буть десь пріблізітєльно такий.

Наші політіки продовжують діда радувати - вчора Верховне шапіто решітєльно проголосувало за позбавлення Януковича звання президента. Це канєшно удар по Росії потрясающей сили - там даже електрички остановилися. В ответ на таке подлоє коварство хунти Хуйло приказав понизити ціну на водку. Тіпа - посмотрім кто кого! Тіатр абсурду продовжується, запасаємся гарбузовим насінням.

Сохраняєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю, всячеськи допомагаємо Армії і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє був порядок! А не то, шо січас.

P.S. Вчора вечором дід духовно обогащався, тобто пив горілку в компаніі учоних-істориків і разних кандідатов з докторами. Говорили про політику і потом, єстєственно, мова зайшла про історію. І тут вчоні історики (я вухам не повірив) начали вдруг обсуждать "Історію України від діда Свирида". В тому ключі, шо іменно така історія нужна людям. Бо вони - учоні історики - пишуть історичні монографії доя себе. А дід, тіпа, для людей. Я чуствував себе як Штірліц в стані врага, но мовчав і не признавався, шо маю нєкоторе отношеніє до діда Свирида. Тому в ході наукової полеміки почув від вчених багато об'єктивних зауважень і корисних ідей, які нєпременно врахую в тексті книги. Робота над першим томом йде вовсю і ми плануємо, що весною він побачить світ. Коли точно сказать пока не можу, но ми дуже стараємося.