лєса Опубліковано 1 травня, 2016 Автор Report Share Опубліковано 1 травня, 2016 Access To Website Blocked инструкцыя:1. зоходиш в гугел2. пишеш гугелу "секас".3. гугел радует тебя нещядно. 4. щястя! Link to comment Share on other sites More sharing options...
Гість paraskaa-W Опубліковано 1 травня, 2016 Report Share Опубліковано 1 травня, 2016 украинское фентези ХАРАКТЕРНИКИ - ОДВІЧНІ ХРАНИТЕЛІ КОЗАЦЬКОГО РОДУ21 січня 2016Спадщина Предків2942511130Серед запорізького козацтва існувало таємниче, овіяне легендами явище - характерництво. Навіть у наш час в українському селі десь та й почуєш: "З ним не заводься. Він характерник... " Але зараз такі слова давно вже стали рідкістю. Як говориться - "перевелася земля наша ..." Втім, як у старовину, так і зараз характерники ніколи не афішують про свої здібності. Їм це не потрібно. Вони завжди відчувають людину, яка потребує їхньої допомоги. Вони самі вирішували і, мабуть, вирішують зараз, до кого поспішити на допомогу.Розповідь про Характерника - це, як правило, захоплююче і динамічне фентезі, яке ґрунтується на українській історії та міфології, котре має займати гідне місце серед легенд світу. Світ характерника - це дивний і загадковий світ, де переплітаються історичні реалії і вигадка, де співіснують характерники (козаки, які мали надприродні здібності - проходили крізь стіни, перетворювалися на звірів, уміли чути і бачити на великій відстані і т.д.) і демони, відьми, вовкулаки, русалки, - одним словом, Україна реальна і міфічна.Що ми сьогодні знаємо про характерників. Відомо, що їх ще в народі називали галдовниками, химородниками. Різниця в назвах залежала від напрямків діяльності характерника, а також від його майстерності, рівня його підготовки. І, хоча існує думка, що серед характерників не було жінок, насправді - це не зовсім так. За часів Київської Русі жінок-характерниць називали терміном "поляниця". Відомо, що в охороні Великого князя київського Святослава Хороброго були тілоохоронцями ці загадкові жінки-амазонки, характерниці-"поляниці". У військовому мистецтві вони ні в чому не поступалися чоловікам, зате вміли багато такого, що було недоступно звичайному воїну-русичу.Поляниціspadok.org.uaХарактерниками були козаки, які, за сучасним визначенням, володіли екстрасенсорними і паранормальними здібностями: телепатією, яснобаченням, здатністю до гіпнотичного впливу. Існує чимало легенд про те, що козаки-характерники володіли до того ж і здатністю до подорожей у Наві, тобто - до подорожей в потойбічному світі.За переказами - козаків-характерників готували з дитячого віку. Мабуть, досвідчені характерники могли розрізняти з пелюшок юне дарування. Хлопчик на довгі роки ставав джурою (служкою) такого козака-характерника. Але слово "служка" не передає точного значення обов'язків такого помічника. Хлопчик поруч з учителем осягав премудрості древніх знань. Учитель передавав учневі ті знання, якими він сам був навчений своїм учителем. Процес навчання розтягувався на багато років і був системою психофізичної підготовки, яка включала в себе магічні ритуали, а також обов'язкове навчання військовому мистецтву.Які ж функції належало виконувати козакам-характерникам у війську? Насамперед, і, що дуже важливо, вони були, радниками козацької старшини, біда тільки в тому, що козацька старшина, будучи за природою своєю, свавільною - не дуже часто прислухалася до мудрих порад характерників. Найбільш часто козаки-характерники виступали в ролі знахарів, виконуючи функції як швидкої допомоги на полі бою, так і наступного лікарського супроводу, оскільки в козацьких загонах, в більшості своїй, лікарів, як таких не було.Характерники були неперевершеними бійцями, розвідниками. Спеціально навчені козаки в часи запорізького козацтва становили загони пластунів, свого роду спецназ того часу, традиції якого збереглися і після депортації запорожців на Кубань. Навіть звичайний козак - "це не тільки гопак", а людина вільна по духу, до того ж озброєна. Підкорятися випадковим людям було не в його правилах. Але й виставляти себе на сміх козаку не личило. Виходячи з козацького досвіду, він знав, що не виправдати довіри, якщо на нього покладаються, означало вірну загибель. А якщо мова йшла про козаків-характерників - вимоги завжди були значно жорсткіші. У першу чергу, від його побратимів-характерників.Літописи, а також билинний епос із глибини століть яскраво свідчать, що вірування, нині зване язичницьким, пронизує все життя наших предків у всіх соціальних прошарках. До наших днів збереглися відомості про волхвів і волхвинь, відунів, віщунів і вещунок, відьмаків і відьом (від слова "відати"), чародіїв та чарівниць, знахарів і знахарок, ворожбитів і ворожок, зільників і зільниць, громників і громовиць... Зараз навіть складно розділити їх всіх по рангах.Козакspadok.org.uaВідомо тільки, що волхви стояли найближче до жерців, які постійно служили вівтарям Богів, підтримуючи вічний вогонь і охороняючи святині нашого народу. Швидше за все, козаки-характерники і ведуть свій родовід від жерців-волхвів, які стояли на сторожі рідних святинь. Але тут доречно поставити запитання - хто ж все таки характерники: вони жерці (браміни-волхви) чи воїни-кшатрії?Враховуючи індоарійське походження слов'ян, поділ ще в недалекому минулому населення України на касти (стани), можна було б стверджувати, що і характерник повинен належати до однієї і тільки однієї касти (стану). Але з того, що нам на сьогодні відомо про характерників, ми знаємо, що вони володіли не тільки чудовим знанням магічних ритуалів, практичним застосуванням прийомів магічного впливу на противника, але й ще осягаючи ази характерництва, він проходив чудову школу бойових мистецтв, міг досконало володіти багатьма видами зброї, в силу чого його можна з повним правом зараховувати до стану воїнів-кшатріїв.На мій погляд, в піднятому мною питанні ще належить сказати своє вагоме слово як українським, так і російським етнографам, враховуючи поширення запорізького козацтва після депортації з Січі на землі Кубані та інші терени, які сьогодні входять до складу Росії. А де ступала нога запорожця, там завжди поруч йшов і його ангел-охоронець - козак-характерник.Характерник не міг померти, не передавши свій Дар Відання (знання) хоча б одному наступникові. Так ці знання і збереглися до наших днів.Вважається, що звичайні люди використовують свої здібності (потенційні) тільки на три, всього на три відсотки... Зовсім інша справа з характерниками. Їм, наприклад, не важко було "замовити" хорошу погоду на необхідний день. Але їм під силу, якщо образно висловитися, не те, що хмари розігнати - гори можуть звернути! Характерники постійно, з допомогою вчителя, удосконалювалися у своїх здібностях, розвивали їх у собі. Вони жили (і живуть) в єднанні з Природою, вшановували древніх богів Сонця, Води і Землі - Ярила, Перуна, Ладу, пробуджували, розвивали свій Дух, розкривали природні здібності, вчилися розуміти світ і користуватися його силою - на величезних відстанях бачити і відчували, передбачали негаразди і діяли на їх попередження. На Сході такі люди отримували титул Бодхісаттва. В Україні - Крір - володар всього живого, характерник.Цікавою є думка дослідників, звідки ж прийшло в Україну це "мистецтво життя людей знання"? Виявляється, з України, щоби повернутися сюди ж. З часів аріїв воно поширювалося на Схід і Захід, через Месопотамію, Єгипет, Грецію, Рим, Візантію, повертаючись через мистецтво волхвів і царських скіфів. А потім через характерників Запорізької Січі - до нашого часу. На Січі козаки-характерники не тільки володіли надприродними здібностями, але й бойовими мистецтвами. На сьогоднішній день відомі "Гопак", "Прав", "Спас", "Триглав".Cлово "Хара" - це одне з багатьох імен Великої Матері Богині, культ якої існував в українців, починаючи ще з часів неоліту, а в часи запорізького козацтва він трансформувався в культ Покрови Божої Матері. Характерник уособлював в собі ідеали честі і слави, суспільної моралі...Козаки-характерники - одвічні хранителі козацького роду 1/1spadok.org.uaХарактерниками були такі відомі представники нашої історії, як князь Всеслав Полоцький, князь Віщий Олег, козацькі полководці Северин (Семерій) Наливайко, Петро Сагайдачний, Іван Богун, Максим Кривоніс, Іван Сірко, Іван Золотаренко, Семен Палій, Максим Залізняк та багато інших.Існує легенда, що кошовий Війська Запорозького Низового Іван Сірко заповідав по своїй смерті відрубати і засушити його праву руку і завжди брати її з собою в козацькі походи. Перемога гарантована. Нова легенда стверджує, що і в наш час цю руку шукають "зацікавлені кола"... З військових подвигів характерників в давні часи відомі їхні атаки на армію Перського царя Дарія, який мав необережність вторгнутися в наші землі зі своїм величезним військом. П'ятірки оголених по пояс воїнів, стоячи на конях, прорубували проходи крізь тісні ряди персів, розверталися, прорубувалися знову, скакали в степ, а перси не могли з ними нічого зробити. Це був один із прийомів тиску на ворога, його деморалізації. Серед звичайних запорожців тривав такий кураж і в часи вогнепальної зброї, що несло невиправдані жертви.Існували індивідуальні практики характерників по навіюванню противнику потрібного собі уявлення: ставати невидимими, незрозумілими ворогові. Існує думка, що занепад характерництва був ще одним з чинників занепаду і самого козацтва. До тих пір, поки сильним залишалося характерництво, сильним залишалося і козацтво, бо, за сучасним уявленням, у козаків був надзвичайно сильний зв'язок з потужним егрегором (психофізичним полем), який створювався впродовж багатьох тисячоліть нашим народом. Через втрату зв'язку зі своїм егрегором, через вплив чужої, не властивої нашому народу духовності, була втрачена підтримка рідних Богів з сумними наслідками, які з цього випливають.Вважається, що володарями і хранителями знань у Стародавньому світі були волхви, жерці. З прийняттям християнства на Русі почалося їх масове винищення, і вони змушені були піти в підпілля, створивши фактично таємний орден, який проіснував впродовж усіх наступних поколінь, часто-густо приймаючи личину або козаків-характерників, або магів-окультистів, або народних цілителів, чаклунів, мольфарів, ворожбитів, віщунів, астрологів, зрештою сьогодні - екстрасенсів, сенситивів.Останні три тисячі років інтелектуальний розвиток нашого народу було ускладнено. Наші землі з усіх боків розривали полчища завойовників, перетворивши в результаті нашу країну в колонію. Створився і успішно процвітає до сьогоднішнього дня так званий "синдром заробітчанства". З наших земель успішно викачувались і продовжують викачуватися не тільки матеріальні, але й духовні ресурси методом "витоку мізків", методом "вимивання мізків" в інші країни, купуючи їх комфортом, можливостями застосування нашого інтелекту. Кращі інтелектуальні сили і сьогодні залишають країну. Здійснюється політика державного психовампірізму.Втім, втішним моментом до вищесказаного може служити той факт, що багато видатних людей Еллади й Риму були праукраїнцями - етрусками, пелазгами. Наші землі завжди були перенаселені і звідси постійно било невичерпне джерело міграційних хвиль, в результаті чого багато дітей нашої землі несли науку не тільки фізичної тяги до праці, а й науку духовного здоров'я в інші країни і починали займати провідні ролі в державних, наукових, духовних справах США, Європи, Росії, Австралії і навіть Південної Америки.Повертаючись до теми козака-характерника, необхідно відзначити, що йому завжди був притаманний західний тип мислення - тобто, вільне спілкування із загальним ментальним планом Планети Земля через всі рівні Інформаційних полів. Іншими словами - осяяння. Ми повинні констатувати, що козаки-характерники були причетні до древньої прарелігії наших предків і посвячені в таємні знання про людину та її приховані можливості, про природу і космос. Вони запозичили все це від винищених волхвів.Про справжніх характерників і за їхнього життя, і після їх відходу ходили різноманітні чутки та легенди. Їх надлюдські здібності дивували навіть бувалих козаків. Прості люди називали їх чарівниками, а попи твердили, що в них вселився біс. Характерники на Січі складали козацьку старшину. Вони були чимось на зразок оберігачів козацької культури, посвячували в козаки, зберігали давні традиції волхвів.І хоча в той час формально Січ була християнізована, дух там витав з часів більш древніх. Залишалося поклоніння багатовіковому дубу, під яким збиралися запорожці. Характерники, як ніхто інший, знали людські недоліки, серед яких вони виділяли чотири: схильність робити помилки, схильність до обману, недосконалість почуттів, схильність до ілюзій, внаслідок чого ми сприймаємо наше матеріальне тіло за своє "я".Наші сучасники багато знають про Рим та Візантію. Навколо цих держав був штучно створений ореол величі. Левова частка в такому положенні по праву належить церкві. Щоб возвеличити віру Христову і представити світові язичницький світ в сірих барвах примітивізму, робилося все можливе для знищення літописної спадщини як нашого, так і інших європейських народів. Ми ж маємо досить бідну відображену на папері історію.У середовищі волхвів-характерників було багато видатних творчих особистостей. Саме їм ми повинні дякувати за збереження частини нашої історії в билинно-пісенній творчості. Історичні думи і балади сприяли збереженню в народі пам'яті про своє походження. Так передавали наступним поколінням духовний досвід своїх предків - через обряди, звичаї, перекази, казки, пісні тощо. Відлуння давнього світогляду предків потрібно шукати, в першу чергу, у фольклорі нашого народуКозаки-характерники були обраними воїнами, елітою війська. За звичаєм, навчалися в храмах Світовида і Перуна. Маючи надприродні здібності, могли керувати психікою, тобто впадати в такий психічний стан, який давав можливість робити неймовірні речі. Наприклад, наводити різну ману на ляхів та інших ворогів.Мана. Що це? Це коли в реальному житті люди починають бачити нереальні образи. В історії були зафіксовані такі випадки. Наприклад, женуться ляхи і ніде сховатися, тоді козаки-характерники ставлять серед поля списи по колу і зусиллям волі і духу входять в особливий психоенергетичний стан, коли їх намір стає дійсністю. І ляхи бачать серед поля дубовий гай... Зупиняються і повертаються назад. Це і є Мана. Такі ірраціональні речі не раз рятували козаків від ворогів. Кажуть, після таких зусиль козаки могли три доби поспіль спати, таким чином відновлюючи сили.Хочу сказати, що маг і філософ Піфагор (якого ми згадуємо, коли приходить на розум відомий вислів: "Піфагорові штани на всі сторони рівні" був сином пелазгійки, котра служила в храмі Дельфійського оракула, іншими словами, Піфагора можна в якійсь мірі вважати нашим характерником. Відомо, що він міг творити чудеса, подібні чудесам Ісуса Христа. Нагадаю випадок, який стався у Піфагора з рибалками.Якось проходячи повз рибалок пригнічених порожніми сітками, Піфагор зауважив, якщо вони закинуть сітки знову, ті будуть повні риби. Рибалки, природно, не повірили йому. Тоді Піфагор запропонував їм спір: Їх сітки будуть повні, якщо рибалки поклянутся викинути назад у море виловлену рибу. Ті прийняли спір. На цей раз всі сітки рвалися від риби. Але здобич довелося повернути морю назад...Козак-характерникspadok.org.uaКозак-характерник завжди відрізнявся дивакуватим, упертим характером, був "з родзинкою", захопленим чимось незвичайним (тими ж пошуками скарбів). "Характерниками" в старовину іменували козаків-запорожців, що жили в диких незвіданих краях за дніпровськими порогами. З ними пов'язано безліч таємничих і чудесних історій. Серед них є чимало й таких, в яких йдеться про скарби. Козаки-характерники самі ховали їх (недарма одна з річок у них називалася Скарбною), самі ж вміли знаходити скарби, заховані іншими. Знаходили по вогням, що раптом спалахували перед ними на узбіччях доріг, по туманних клубах над курганами, по зірках, що падали в чорні яри, і ще по безлічі інших прикмет.Козаки-характерники багато вміли: і рани заговорювати, і мертвих на ноги ставити, і ядра полами жупанів ловити на льоту, і сухими з води виходити, і в мить ока переноситися з одного краю степу в інший. "Запорожці були лицарями і великими характерниками, - згадували про козаків жителі придніпровських сіл. - Куля їх не брала; на Дніпрі, бувало, простелили повсть і йдуть. Катерина хотіла підвести їх під свою владу, а вони не захотіли. Щоби показати силу, кинули повсть на морі, взяли землю в чоботи, горілки в баклаги - і вирушили до Туреччини. Пливуть собі та співають".Багато легенд і переказів побутувало в народі про окремих козаків-характерників. Про них чубаті діди розповідали жваво, з подробицями (характерними!), ніби йшлося про їхніх близьких родичів: "На Великому Лузі ще при запорожцях жив химородник Фесько. Його дуже боялися і слухалися козаки. Ось, бувало, лежить чоловік, а він ріже чорну редьку. Як тільки пустить редька білий сік - людині стане погано, як сік почорніє - людина помирає. Він тоді начаклує, що редька вбере в себе сік чорний, а пустить білий - і людина оживає...Серед характерників були ті, які жили більше ста років на світі. Парадоксальний факт: незважаючи на те, що на Січ не допускалися жінки, вони зустрічалися серед військових магів-характерників. У виявленому нещодавно похованні з восьми характерників були дві жінки.Відомо, як козак-характерник Іван Богун провів вночі військо через польський табір і жодна собака не загавкала. Щоб себе захистити, козаки захищали свій табір списами, і противник, приймаючи їх за зарості очерету, проходив мимо. Характерники виготовляли "крики": брали очерети, занурювали їх у воду і віск, потім кричали на них. Віск запам'ятовував крик. Такі очерети розкидали по степу. Наступаючи на них, ворожий кінь кричав, і козак на вахті чув його.Козаки-характерники - одвічні хранителі козацького роду 1/1spadok.org.uaУ козацькій медицині характерниками широко використовувалося лікування землею. Землю загортали в павутину, і вона миттєво зупиняла кровотечу. Але в цьому лікуванні теж були свої секрети. Самолікування загрожує зараженням крові. У колишні часи Дике Поле Січі було під енергетичним захистом порогів Дніпра. Вода, проходячи через пороги, несла потужну енергетику, вона очищала козаків. Тепер ці місця залиті Каховським водосховищем, там стоїть Запорізька атомна електростанція, на Нікопольщині відкритим способом видобуваються марганцеві руди. Земля козацтва перетворилася на зону екологічного лиха.Козацькі медики застосовували фіто- і ароматерапію. Козаки курили лікарські трави в колисках. Наприклад, полин допомагав заспокоїти нерви, покращував гостроту зору. Коли випадала роса, козаки лежали на галявинах, де росли трави. Лікували "водою-залізницею": брали іржаве залізо, розжарювали його на багатті та опускали у воду. Так виходила вода, яку пили від анемії. Застосовувалося лікування камінням, на них настоювали трави. Використовували і такий рецепт: змішували горілку з порохом і обробляли рани.У козака-характерника завжди з собою були підкова і люлька. Він знав, як розслабляти і качати м'язи за допомогою підкови. "Щоб вилікувати пораненого, його спочатку звільняли від душ убитих".Збираючи по крупицях відомості про козаків-характерників, ми розчищаємо замулені джерела нашого Духу...Газета "Магія" (Донецьк) № 34 (513), серпень, 2007. Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 2 травня, 2016 Автор Report Share Опубліковано 2 травня, 2016 Как дорога на работу влияет на жизнь http://www.segodnya.ua/user/img/t.gif Женщины отказываются от карьеры, а мужчины устают и болеютВремя, затраченное на то, чтобы добраться на работу и обратно, влияет на здоровье, производительность труда и даже на карьеру работника. В этом уверены HR-специалисты, врачи и сами работники. Так, недавние исследования Международного кадрового портала hh.ua, показали, что обычный офисный работник из крупного города с среднем тратитчас в день на дорогу в одну сторону. Как это влияет на карьеру и самочувствие украинцев, разобралась "Сегодня".ДОРОГА В ОФИС. Из исследований ясно, что каждый третий работник проводит в транспорте час, каждый пятый — 1—1,5 часа, столько же людей едут на работу 30—40 минут. Лишь 1 из 8 опрошенных живет менее чем в 20 минутах от офиса, и только 1 из 25 тратит на дорогу более 1,5 часа в одну сторону. По словам HR-эксперта портала rabota.ua Татьяны Пашкиной, обычно так далеко ездят люди, имеющие высокооплачиваемую престижную работу. Те, кто, например, торгует в ларьке, стараются найти место поближе к дому. Так что если есть выбор: хорошо зарабатывать или меньше тратить на дорогу, как правило, люди предпочитают первый вариант.http://www.segodnya.ua/img/forall/users/1137/113704/new/_01_10.jpgКАК ВЛИЯЕТ. "Производительность труда, карьера и расстояние до работы связаны между собой, — разъясняет Пашкина. — Человек, простоявший час на одной ноге в маршрутке или троллейбусе, на работу приходит уставшим, особенно если он уже немолод или нездоров. Также немало примеров, когда молодая мама выбирает менее престижную или более низкооплачиваемую работу рядом с домом, чтобы иметь возможность вовремя забрать ребенка из детсада или школы и помочь ему сделать уроки, а не трястись в это время в транспорте. В то же время мужчины или бездетные женщины могут ездить дальше ради зарплаты или карьеры". Терапевт высшей категории Эдуард Михайлов добавил, что те, кто больше ездят, чаще болеют, так как в транспорте, особенно зимой и осенью, лютуют вирусы. Наконец, президент Украналитцентра Александр Охрименко подсчитал, что стандартная для Киева поездка на работу и домой с одной пересадкой опустошает в месяц кошелек на 250—380 грн. Впрочем, психологи говорят, что расстояние до работы мало влияет на будущую карьеру. "Работодатель ценит деловые качества работника, и если они не на высоте, то проживание рядом с офисом в продвижении по службе не поможет", — уверена психолог Елена Лукашина.ЛЮДИ И ВРЕМЯ. Сами труженики тоже признают, что время в пути влияет на их жизнь. "Я 15 лет тружусь в крупной фирме, интересная работа, хорошая зарплата, но ехать до работы час. Подсчитал, что в год трачу на дорогу почти 18 суток! Это время пригодилось бы, например, на общение с внуком или отдых", — рассказал нам киевлянин Александр Васильевич. А топ-менеджер Станислав говорит, что когда он нашел работу в пяти минутах ходьбы от дома, то оценил это преимущество: "Я работал по 12 часов в сутки, не задумываясь, как доехать домой, и меньше болел, потому что не пользовался общественным транспортом".КАК БЫТЬ. Выход для тех, кому далеко ехать и он не хочет менять ни работу, ни жилье, эксперты видят в удаленной работе или фрилансе. "Так могут трудиться IT-специалисты, журналисты, менеджеры по продажам, — говорит Пашкина. — Но большинству — производственникам, врачам, учителям, сфере сервиса — это недоступно. Поэтому им стоит сделать дорогу на работу максимально комфортной: например, ехать дольше, но без пересадки".http://www.segodnya.ua/ukraine/kak-doroga-na-rabotu-vliyaet-na-zhizn-706030.html Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 3 травня, 2016 Автор Report Share Опубліковано 3 травня, 2016 файная новая мезудка! Участники экспедиции Okeanos Explorer Национального управления океанических и атмосферных исследований (NOAA) США обнаружили ранее неизвестную разновидность медузы.Подводного обитателя с завораживающей внешностью запечатлела камера глубоководного аппарата во время изучения подводной горы с неофициальным названием Энигма у Марианского желоба. Шарообразная медуза находилась на глубине 3700 метров.Как полагают исследователи, на которых ссылается The Washington Post, существо является хищником. Об этом свидетельствуют неподвижное положение и вытянутые щупальца, которые можно наблюдать в начале ролика.Любопытную находку ученые предварительно отнесли к семейству Crossota – в него включены пять видов дрейфующих в течение всего жизненного цикла медуз. http://www.segodnya.ua/science/video-v-marianskoy-vpadine-naydena-fantasticheski-krasivaya-meduza-712721.html Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 30 липня, 2016 Автор Report Share Опубліковано 30 липня, 2016 Немецким ученым удалось создать принципиально новую противораковую вакцину Немецким ученым удалось создать принципиально новую противораковую вакцину. Они запаковали матричную РНК генов, специфичных для раковых клеток, в особые наночастицы и заставили их адресно проникать в дендритные клетки лимфоидных тканей.Результаты детальных экспериментов, проведенных на модельных животных, позволили авторам получить разрешение и провести испытания нового метода на пациентах, больных далеко продвинутой меланомой. Несмотря на то что выборка мала (испытания были проведены только на трех пациентах), полученные результаты впечатляют и выглядят многообещающими. Липоплексы были нагружены мРНК четырех различных антигенов, свойственных клеткам меланомы, и введены пациентам: сначала малая доза, а затем четыре увеличенных дозы еженедельно. Инъекции переносились пациентами достаточно хорошо, вызывая лишь симптомы простуды. У всех пациентов наблюдалось усиление синтеза интерферона альфа и резкое увеличение продукции Т-клеток против введенных антигенов. У одного пациента наблюдалсь регрессия метастазов в лимфатических узлах. У второго пациента, у которого до иммунизации были удалены метастазы, в течение семи месяцев (вплоть до момента публикации статьи) новых метастазов не наблюдалось. У третьего пациента, у которого до иммунизации было найдено восемь метастазов в легких, их дальнейшего роста не происходило. больше и подробнее с кортинками туд: http://argumentua.com/novosti/nemetskim-uchenym-udalos-sozdat-printsipialno-novuyu-protivorakovuyu-vaktsinu Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 13 серпня, 2016 Автор Report Share Опубліковано 13 серпня, 2016 Физики Большого адронного коллайдера в Европе испытали свойства природы на самых высоких энергиях в истории и не нашли ничего особенного: совсем ничего нового. Такого, пожалуй, 30 лет назад, когда проект только задумывался, не мог предвидеть никто. Печально известный "двухфотонный пик", который появился в данных в декабре, исчез бесследно: оказался скорее статистической флуктуацией, нежели новой фундаментальной частицей. По сути, столкновения на ускорителем на текущий момент не выявили ничего, кроме каталогизированной, но неполной Стандартной модели физики элементарных частиц.Среди осколков столкновений физики не нашли никаких частиц, которые могли бы объяснить темную материю, оказаться братьями и сестрами бозона Хиггса, никаких дополнительных измерений, никаких лептокварков… и никаких суперсимметричных частиц, которые дополнили бы наши уравнения и удовлетворили бы принципу "естественности", который может лежать в основе всех законов природы."Поразительно, что мы думали обо всем этом целых тридцать лет и не сделали ни единого правильного предсказания о том, что увидим", говорит Нима Аркани-Хамед, профессор физики в Институте перспективных исследований в Принстоне. Последние новости появились на Международной конференции по физике высоких энергий в Чикаго в презентациях экспериментов ATLAS и CMS, гигантские детекторы которых находятся на 6 и 12 часах на циферблате 30-километрового кольца БАК. Обе команды, в каждой из которых по 3000 человек, лихорадочно работали в течение последних трех месяцев, анализируя огромный поток данных с машины, которая, наконец, заработала в полную силу после модернизации (и удвоила ее). В настоящее время БАК сталкивает протоны на 13 триллионах электрон-вольт (ТэВ) энергии, предоставляя достаточно сырья для порождения гигантских элементарных частиц. Если таковые существуют, конечно.Но пока ни одной не нашли. намного больше и намного подробнее туд: http://tech.obozrevatel.com/digest/56831-chto-otsutstvie-novyih-chastits-oznachaet-dlya-fiziki.htm 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 6 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 От антарктических льдов вот-вот отколется айсберг, который войдет в десятку самых крупных в истории. По предположениям исследователей, в течение нескольких недель или месяцев от ледника Ларсена в Антарктиде отколется глыба льда площадью около пяти тысяч квадратных километров, сообщает BBC. В декабре прошлого года американское космическое агентство NASA показало фотографии разлома, шириной в 100 м и глубиной в 500 м, образовавшегося на леднике Ларсен C. Когда этот разлом дойдет до океана, от ледника отколется льдина площадью 5000 квадратных километров. Произойти это может в течение месяцев. Сейчас разлому остается 20 км до океана. В декабре прошлого года трещина прошла сравнимое расстояние, 18 км, всего за несколько недель. "Если через несколько месяцев она еще не отломится, и буду очень удивлен", - комментирует профессор Алан Лакмен, глава проекта Midas, в рамках которого ученые занимаются наблюдением за тающими полярными льдами. Льдина, которая отколется от Антарктиды, будет одним из крупнейших айсбергов в истории, но ее погружение в море незначительно скажется на уровне мировых океанов. По некоторым оценкам, если под воду уйдет весь ледник целиком, уровень моря может подняться на 10 сантиметров. http://nv.ua/techno/science/uchenye-preduprezhdajut-ot-antarktidy-otkoletsja-krupnejshij-ajsberg-427557.html Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 6 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 кетайцы создали новую бумагу Новую бумагу изобрели ученые из Шанхайского института керамики при Китайской академии наук. Они смогли создать изделие, которое внешне и по функциональности не отличается от обычной бумаги. Она так же тонка и может сворачиваться. На ней можно писать и рисовать. Данную бумагу можно использовать и для распечатки на ней информации. В то же время изделие полностью отличается от традиционных аналогов тем, что не горит. Искусственная бумага может выдерживать температуру в 200 градусов по Цельсию. Кроме того, она не разрушается под воздействием воды, молока, чая или других жидкостей. На ней даже не остается пятен и разводов. Ученые считают, что все это можно успешно использовать при изготовлении внешней рекламы, которая, находясь на улице, часто страдает. Это станет возможным после выдачи патента на данное изобретение.http://newsyou.info/kitajskie-uchenye-sozdali-bumagu-s-udivitelnymi-svojstvami Link to comment Share on other sites More sharing options...
takinetak Опубліковано 6 січня, 2017 Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 пусть китайцы отбуксируют этот ледник к себе, будет масса народа обеспечена чисто питьевой водой 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
takinetak Опубліковано 6 січня, 2017 Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 кетайцы создали новую бумагу ... бумага может выдерживать температуру в 200 градусов по Цельсию "адская бумага" Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 6 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 "адская бумага" да.йенкувис на такой бы свою бухгалтерию не вел...куда ее девать-то в екстреной случяе? Link to comment Share on other sites More sharing options...
DiDUS Опубліковано 6 січня, 2017 Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 (змінено) да.йенкувис на такой бы свою бухгалтерию не вел...куда ее девать-то в екстреной случяе?Температура горения - єто далеко не 200 градусов... 451 градус по Фаренгейту. Это название знаменитой книги Рэя Брэдбери. На языке оригинала звучит так: ‘Fahrenheit 451: The Temperature at which Book Paper Catches Fire, and Burns’. Сколько будет 451 °F по Цельсию? Примерно 232,8 °С. Мне кажется, что это низковато для воспламенения. На свой страх и риск беру кусок газеты и кладу в духовку, где при температуре 250 °С запекается рыба с картошкой. Наблюдаю сквозь стекло духовки за эффектом. Нет никакого эффекта. Бумага лежит и даже не обугливается. Правда, запах пошел примерно такой, как когда бумагу проглаживают утюгом. Итак, ошибался ли знаменитый фантаст? Если провести поиск в Интернете, то окажется, что с легкой руки Брэдбери даже популярные американские образовательные сайты, отвечая на вопросы любознательных посетителей о температуре возгорания бумаги, приводят температуру 451 °F. Обычно, однако, дается разъяснение, что это зависит от типа бумаги, от пропитки и т.д. Данная цифра, мол, дана только для книг и газет. Один сайт даже дает метод проверки этой цифры для школьников, предлагая с помощью термопары измерять температуру горения. Но есть и опровержения. Наткнулась на один интересный сайт «How books got their titles?» и там, на странице Fahrenheit 451 by Ray Bradbury, посвященной знаменитой книге Брэдбери, высказывается мнение, что писатель в заголовке книги перепутал градусы Цельсия и градусы Фаренгейта. Температура возгорания бумаги составляет 450 °С! Это примерно 843 °F. Ссылка дана на уважаемый справочник «Handbook of Physical Testing of Paper By Jens Borch (2001)», в котором черным по белому написано «The ignition temperature of paper is about 450 degrees C, but it is somewhat dependent upon the paper quality. The ignition temperature is 450 degrees C for rayon fibers, 475 degrees C for cotton, and 550 degrees C for flame-resistant cotton (treated with N-methyl-dimethyl-phosphonopropionamide).» (Температура возгорания бумаги составляет около 450 °С, но немного зависит от качества бумаги. 450 °С – для вискозы, 475 °С – для хлопка, 550 °С для огнеупорного пропитанного хлопка).Вот так, путаница в температурных шкалах приводит к ошибкам в литературе. А ошибка в литературе закрепляется образовательной системой. Температура возгорания бумаги составляет 450 °С! Кетайцы - такие кетайцы! В то же время изделие полностью отличается от традиционных аналогов тем, что не горит. Искусственная бумага может выдерживать температуру в 200 градусов по Цельсию. Змінено 6 січня, 2017 користувачем DiDUS 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 6 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 от прыскиплывый Дидусь... там же сказано - не горит и выдержывает 200 по Цельсию.ето не значит, што при 200 она должна загореццо, но, возможно,после двухсот она начинает морщиццо и терять свойстванаписатого на ней, например.и ето опять же не значит, што при 450 она загориццо...формулировка больно хитрая там. Link to comment Share on other sites More sharing options...
DiDUS Опубліковано 6 січня, 2017 Report Share Опубліковано 6 січня, 2017 (змінено) от прыскиплывый Дидусь... там же сказано - не горит и выдержывает 200 по Цельсию.ето не значит, што при 200 она должна загореццо, но, возможно,после двухсот она начинает морщиццо и терять свойстванаписатого на ней, например.и ето опять же не значит, што при 450 она загориццо...формулировка больно хитрая там. Так отож... Змінено 6 січня, 2017 користувачем DiDUS Link to comment Share on other sites More sharing options...
Ведмедик Опубліковано 7 січня, 2017 Report Share Опубліковано 7 січня, 2017 Кроме того, она не разрушается под воздействием воды, молока, чая или других жидкостей. На ней даже не остается пятен и разводовКитайці винайшли багаторазову.. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Кость Опубліковано 20 січня, 2017 Report Share Опубліковано 20 січня, 2017 (змінено) Я вам букву принес: Ԥ Змінено 20 січня, 2017 користувачем Кость Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 21 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 а есть такая же, только кругленькая? Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сашко Опубліковано 21 січня, 2017 Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 Да. И состразекаме http://static4.depositphotos.com/1001696/372/i/950/depositphotos_3720377-stock-photo-golden-q-letter-incrusted-with.jpg Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 21 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 ето не такая.ета с фостиком, а квадратег - без. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сашко Опубліковано 21 січня, 2017 Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 Не повезло квадратегу Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 21 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 ето еще тот вапроз - кому именно там повезло. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сашко Опубліковано 21 січня, 2017 Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 Да, у хвостига на два стразега больше. Покупец попал Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 21 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 *леса потерялася* Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сашко Опубліковано 21 січня, 2017 Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 (змінено) Пасол Искать Лесу Змінено 21 січня, 2017 користувачем Сашко Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 21 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 Пасол искать Лесу ога, ты еще в турцыю пойди... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сашко Опубліковано 21 січня, 2017 Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 Не нужен нам берег турецкийИ Ангеля нам не нужна Давай Искать Лесу в Новой Зеландии Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 21 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 луште на плутоне.у мну, кстате, есть холодильнег, регулярно летающий на плутон.полезай в него, он тебя отвезет. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сашко Опубліковано 21 січня, 2017 Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 Не. Плутонию я не доверяю. Ево даж исключили из списка А мож в Мадагаскаре? Там теплее. Link to comment Share on other sites More sharing options...
лєса Опубліковано 21 січня, 2017 Автор Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 да ты в холодильнег быстрей полезай, с маршрутом потомразберёмся... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Сашко Опубліковано 21 січня, 2017 Report Share Опубліковано 21 січня, 2017 Я понял - это намек,Я все ловлю на лету,Но непонятно, что конкретно ты имела в виду? Шот мне сцыкотно Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts