Перейти до змісту

Президент ветировал закон об институте общественного обвинителя


Agh

Recommended Posts

Президент Украины Петр Порошенко предлагает Раде отклонить принятый 22 мая закон, которым вводится в Уголовное процессуальное законодательство институт общественного обвинения в сфере служебных преступлений с признаками коррупционных деяний.

Согласно информации на сайте Верховной Рады в среду, закон, подписанный спикером 4 июня, был возвращен в Раду президентом Украины 19 июня, передает Интерфакс-Украина.

Как отмечает, глава государства, "как видно из названия закона… его главной целью является усиление роли общественности в борьбе с коррупцией, в том числе путем внедрения нового правового института в уголовном процессе - института общественного обвинения о преступлениях, определенных статьей 368 "Принятие предложения, обещания или получения неправомерной выгоды должностным лицом ", статьей 370" Провокация подкупа" Уголовного кодекса".

"Однако права, предоставляемые законом, который поступил на подпись, общественном обвинителю (физическому или юридическому лицу, которое непосредственно является пострадавшим от уголовного преступления или которому стало известно о совершении в отношении других лиц уголовного преступления, в частности общественному объединению) влекут за собой риски нарушений Конституции и законов Украины, ухудшение ситуации с соблюдением прав и свобод человека в государстве, создают угрозы национальной безопасности, ;o  чем нивелируется потенциальный положительный эффект от принятия закона", - говорится, в частности, в замечаниях президента.

Закон вносит изменения в Уголовный процессуальный кодекс, Уголовный кодекс, Кодекс об административных правонарушениях.

Link to comment
Share on other sites

Олег Ляшко
15 hrs ·

Щойно закінчилося засідання Національної ради реформ. Серед інших обговорювалося питання боротьби з корупцією. Серед десятків учасників засідання - міністр екології Ігор Шевченко, про корупцію якого останній тиждень говорить уся Україна. Я запропонував Президенту Порошенку продемонструвати, що його слова не розходяться із справами і дати команду генпрокурору негайно арештувати Шевченка прямо в залі засідань. Сказав Президенту, що вважаю приниженням сидіти за одним столом із корупціонером і водночас розказувати про боротьбу з корупцією. Президент, на жаль, мою ініціативу по Шевченку не підтримав.
На засіданні також був присутній Михайло Саакашвілі. Я звернувся до нього з питанням: "Пане Михайло, якби у вас у Грузії міністр вашого уряду літав літаком олігарха, чи сидів би він зараз за цим столом?" Саакашвілі дипломатично промовчав, лише посміхнувся. Схоже, що затхле повітря наших чиновницьких коридорів погано впливає навіть на закордонних реформаторів

Link to comment
Share on other sites

Олег Ляшко

15 hrs ·

 

Щойно закінчилося засідання Національної ради реформ. Серед інших обговорювалося питання боротьби з корупцією. Серед десятків учасників засідання - міністр екології Ігор Шевченко, про корупцію якого останній тиждень говорить уся Україна. Я запропонував Президенту Порошенку продемонструвати, що його слова не розходяться із справами і дати команду генпрокурору негайно арештувати Шевченка прямо в залі засідань. Сказав Президенту, що вважаю приниженням сидіти за одним столом із корупціонером і водночас розказувати про боротьбу з корупцією. Президент, на жаль, мою ініціативу по Шевченку не підтримав.

На засіданні також був присутній Михайло Саакашвілі. Я звернувся до нього з питанням: "Пане Михайло, якби у вас у Грузії міністр вашого уряду літав літаком олігарха, чи сидів би він зараз за цим столом?" Саакашвілі дипломатично промовчав, лише посміхнувся. Схоже, що затхле повітря наших чиновницьких коридорів погано впливає навіть на закордонних реформаторів

 

Ляшко пітарас ( в гіршому розумінні). Шевченко теж. B-)

Link to comment
Share on other sites

Что такое "общественный обвинитель" и в законодательстве какой страны есть аналог?

    А в цьому суть ?

 

 

 

Верховна Рада дозволила громадянам фіксувати отримання хабара на аудіо- та відео пристрої.

 

 За відповідний закон проголосували депутати в п'ятницю.Закон передбачає впровадження інституту громадського обвинувачення, тобто можливість порушувати кримінальні провадження за ініціативи будь-яких фізичних чи юридичних осіб, яким стало відомо про факти корупції.Цим законом із кримінального законодавства виключили статті, які забороняли придбання, збут чи використання спеціальних технічних засобів отримання інформації."Якщо зараз хтось в залі сидить з годинниками Apple, або з окулярами Google, то це теж речі, які підпадають під діючу статтю", - пояснив депутат Андрій Кожем'якін, який представляв законопроектТепер громадяни матимуть можливість зафіксувати факти вимагання чи отримання хабара і зможуть на основі цих матеріалів вимагати порушення кримінальних справ.Якщо прокурори будуть саботувати відкриття проваджень чи оголошення підозри, то громадський обвинувачувач матиме право звертатись до суду напряму.

Українська правда

Змінено користувачем Elguider
Link to comment
Share on other sites

Тепер громадяни матимуть можливість зафіксувати факти вимагання чи отримання хабара і зможуть на основі цих матеріалів вимагати порушення кримінальних справ.

 

Решение об открытии криминальной справы принимает кто? 

Link to comment
Share on other sites

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=52602

 

 У  Йулі  відбирають  піар  .  Хе хе  . Самопоміч  до речі давно  свою позицію  по цьому має  . Аж цікаво стало )))

 

Так  . Там не йдеться про зміни  в процедурах  чи змінах до КК   чи Конституції !  Перше . Друге - там є  відповідь  на  запитання громадський  звинувачувач !  То тільки для боротьби  з корупціонерами  і відповідних  статей КК  відноситься ! 

Link to comment
Share on other sites

Ось уся пояснювальна записка, тексту багато тому сховала

 

ПРОПОЗИЦІЇ
до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами"


На підпис Президентові України надійшов прийнятий Верховною Радою України 22 травня 2015 року Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами".
Безперечно, на сучасному етапі удосконалення системи запобігання і протидії корупції, її комплексне реформування відповідно до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав залишається одним із найпріоритетніших завдань формування та реалізації правової політики держави.
Як відомо, Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією, учасницею якої є Україна і яка згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, зобов'язує держав-учасниць створити спеціальні органи для боротьби з корупцією, працівники яких повинні мати високий фаховий рівень, достатній для ефективної протидії корупції, у тому числі особливо складними її формами, пов'язаними із втягненням великої кількості людей (стаття 20); вживати законодавчих та інших заходів, включаючи заходи, що дозволяють застосування спеціальних слідчих методів, які можуть бути необхідними для забезпечення можливості сприяти збиранню доказів та ідентифікувати, вистежувати, заморожувати і заарештовувати засоби та доходи, отримані від корупції, чи власність, вартість якої відповідає таким доходам (стаття 23).
Як видно з назви Закону, що надійшов на підпис, його головною метою є посилення ролі громадськості у боротьбі з корупцією, зокрема шляхом впровадження нового правового інституту у кримінальному процесі – інституту громадського обвинувачення щодо злочинів, визначених статтею 368 "Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою", статтею 370 "Провокація підкупу" Кримінального кодексу України.
Проте права, що надаються Законом, який надійшов на підпис, громадському обвинувачу (фізичній або юридичній особі, яка безпосередньо є потерпілою від кримінального правопорушення або якій стало відомо про вчинення стосовно інших осіб кримінального правопорушення, зокрема громадському об'єднанню) спричиняють ризики порушень Конституції і законів України, погіршення ситуації із дотриманням прав і свобод людини в державі, створюють загрози національній безпеці, чим нівелюється потенційний позитивний ефект від прийняття Закону.
Так, зокрема, громадський обвинувач наділяється широкими повноваженнями щодо збирання доказів, у тому числі за допомогою використання будь-яких технічних засобів. При цьому встановлюється, що до доказів у такому провадженні не застосовуватимуться правила статті 87 Кримінального процесуального кодексу України щодо недопустимості доказів (абзаци дев'ятий і двадцять шостий підпункту 4, підпункт 6, абзаци сімнадцятий, двадцять п'ятий – двадцять восьмий підпункту 27 пункту 3 розділу І Закону, що розглядається). Іншими словами, зібрані громадським обвинувачем докази визнаватимуться допустимими, навіть якщо вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. А до таких істотних порушень стаття 87 Кримінального процесуального кодексу України відносить, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження.
Таким чином, пропонований Законом, що розглядається, підхід щодо збирання та оцінки доказів у кримінальному провадженні суперечить низці конституційних гарантій прав і свобод людини, встановлених:
статтею 28 Конституції України, згідно з якою кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню;
статтею 30 Основного Закону держави, якою кожному гарантується право на недоторканність житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду або у невідкладних випадках, пов'язаних із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину;
статтею 31 Конституції України, відповідно до якої кожному гарантується право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, крім винятків, установлених судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з’ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо;
статтею 32 Основного Закону держави, якою заборонено втручання в особисте і сімейне життя (крім випадків, передбачених Конституцією України), а також проголошено недопустимість збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди (крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини).
Встановлення допустимості доказів, отриманих унаслідок істотного порушення прав людини і основоположних свобод, також не відповідає закріпленому у частині третій статті 62 Конституції України принципу, за яким обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Закон у наведеній частині суперечить і статтям 5, 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка зобов'язує держав-учасниць Конвенції гарантувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, право на свободу та особисту недоторканність, право на справедливий суд і право на повагу до приватного і сімейного життя, а також не враховує практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Волохи проти України").
Також необхідно враховувати, що надання Законом приватним особам права використовувати технічні засоби несе суттєві загрози національній безпеці України. Зокрема, це сприятиме більш вільному використанню відповідних технічних засобів іноземними розвідками та дозволить їм використовувати їх під прикриттям збирання інформації для громадського обвинувачення.
Крім того, пропоновані Законом зміни до Кримінального процесуального кодексу України не відповідають засадничим положенням цього Кодексу.
Як уже зазначалось, Законом, що надійшов на підпис, запроваджується можливість збирання громадськими обвинувачами доказів із застосуванням будь-яких технічних засобів (абзаци двадцять шостий та двадцять восьмий підпункту 27 пункту 3 розділу І Закону). Отже, громадські обвинувачі уповноважуються на проведення, зокрема, таких дій, як аудіо-, відеоконтроль особи чи місця, які регламентуються статтями 260, 270 Кримінального процесуального кодексу України. У зв'язку з цим слід наголосити, що згідно зі статтею 246 "Підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій" названого Кодексу вказані дії можуть здійснюватися виключно у ході кримінальних проваджень щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Утім не всі злочини, щодо яких громадські обвинувачі можуть за Законом здійснювати збір доказів із застосуванням технічних засобів, є тяжкими та особливо тяжкими.
Із тексту Закону випливає, що громадяни уповноважуються збирати докази із застосуванням технічних засобів ще до початку кримінального провадження (абзаци двадцять п'ятий та двадцять шостий підпункту 27 пункту 3 розділу І). Такий підхід суперечить частині третій статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Слід також зазначити, що відповідно до Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, визнається оперативно-розшуковою діяльністю (стаття 2). Тож передбачені для громадських обвинувачів повноваження зі збирання та надання доказів є не чим іншим, як уповноваженням їх здійснювати заходи оперативно-розшукової діяльності. Тому наведені положення Закону, що надійшов на підпис, суперечать Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", яким установлено, що проведення оперативно-розшукової діяльності громадськими, приватними організаціями та особами забороняється (частина друга статті 5). З цього приводу Конституційний Суд України наголосив, що обвинувачення особи у вчиненні злочину не може грунтуватися на фактичних даних, одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності (Рішення від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011).
У зв'язку з цим необхідно також ураховувати, що статтею 121 Конституції України передбачений нагляд органів прокуратури за додержанням законів органами, що проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство (пункт 3 частини першої), та нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами (пункт 5 частини першої). У той же час Конституція України не передбачає нагляду з боку держави за додержанням законів приватними особами при проведенні оперативно-розшукової діяльності. Будь-якого механізму контролю за такою діяльністю щодо дотримання законності не передбачає і Закон, що надійшов на підпис.
Це створює підгрунтя для зловживань правом, унеможливить гарантування державою прав та свобод людини, передбачених Конституцією України.
Зокрема, надання Законом, що надійшов на підпис, громадському обвинувачу права звертатися з клопотанням до слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а у разі відмови слідчого, прокурора – безпосередньо до суду із таким клопотанням (абзац двадцять восьмий підпункту 4, абзац другий підпункту 10 та підпункт 13 пункту 3 розділу І) створює ризики недобросовісної реалізації громадським обвинувачем цього права шляхом здійснення тиску, шантажу на посадових осіб, щодо яких ведеться (або може розпочатися за заявою громадського обвинувача) кримінальне провадження, у тому числі з метою відсторонення зазначених осіб від посад. Це може призвести до неправомірного втручання в діяльність органів влади та посадових осіб або взагалі паралізувати їх діяльність, що може бути широко використано іноземними спецслужбами для здійснення диверсійно-підривної діяльності.
Законом, який надійшов на підпис, передбачається, що кримінальне провадження у формі громадського обвинувачення розпочинається слідчим, прокурором на підставі заяви особи щодо кримінальних правопорушень та відповідної заяви зазначеної особи про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення. Особа, яка ініціювала початок кримінального провадження, є стороною кримінального провадження з моменту подання заяви про проведення кримінального провадження у формі громадського обвинувачення та зберігає цей процесуальний статус на всіх стадіях кримінального провадження. Громадський обвинувач може підтримувати обвинувачення в суді спільно з прокурором незалежно від згоди потерпілого (абзаци четвертий, п'ятий підпункту 4, абзаци четвертий, дванадцятий та тринадцятий підпункту 27 пункту 3 розділу І).
Відтак, на будь-яку фізичну чи юридичну особу як на громадського обвинувача фактично покладаються повноваження прокурора щодо підтримання обвинувачення в суді поряд із прокурором. Це є неприйнятним, оскільки Конституцією України функцію підтримання обвинувачення в суді покладено безпосередньо на прокуратуру (стаття 121), а Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (набирає чинності 15 липня 2015 року) делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами заборонено (стаття 5).
Водночас надання Законом, що розглядається, громадянам повноважень щодо підтримання обвинувачення у суді (з огляду на відсутність юридичної підготовки, практичних навичок, наявність яких не вимагатиметься) здебільшого призводитиме до низької якості здійснення кримінального переслідування та відсутності належної доказової бази у таких кримінальних провадженнях і, як наслідок, – винесення виправдувальних вироків щодо осіб, які насправді винні у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень. Винесення такого вироку (ураховуючи, що особа не може двічі притягатися до відповідальності за одне й те саме діяння) виключатиме можливість здійснення кримінального провадження по відповідних злочинах у загальному порядку, що навряд чи буде позитивним здобутком в аспекті боротьби з корупцією.
Викликає зауваження і пропонований Законом механізм щодо надання громадським обвинувачам права користуватися послугами представника (абзаци другий та третій пункту 3, абзаци чотирнадцятий, сорок третій – сорок сьомий підпункту 4, абзац другий підпункту 24, абзац другий підпункту 26, абзаци тридцять дев'ятий, сорок другий, сорок третій, сорок п'ятий, дев'яносто четвертий підпункту 27 пункту 3 розділу І).
Так, Законом передбачається: якщо громадським обвинувачем виступає фізична особа, то її представником може бути особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником. При цьому представник громадського обвинувача користується правами і несе обов'язки громадського обвинувача (абзац сорок шостий підпункту 4 пункту 3 розділу І). Беручи до уваги, що відповідно до статті 45 Кримінального процесуального кодексу України захисником у кримінальному провадженні є адвокат, представником громадського обвинувача згідно з концепцією Закону, що розглядається, може бути також виключно адвокат. Однак виконання функцій щодо громадського обвинувачення не узгоджується із правовим статусом адвоката, визначеним Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Аналогічне зауваження викликають і положення Закону, які передбачають можливу участь громадського обвинувача в кримінальному провадженні одночасно у процесуальному статусі свідка, потерпілого або його представника чи іншого учасника кримінального провадження (абзац чотирнадцятий підпункту 27 пункту 3 розділу І).
Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що положення Закону спричиняють ризики порушень прав і свобод людини, не відповідають Конституції України, базовим законодавчим актам, міжнародним зобов'язанням України у сфері боротьби із корупцією, інтересам забезпечення національної безпеки, у зв'язку з чим пропоную його відхилити. Натомість вважаю за необхідне зосередити зусилля державних органів та інститутів громадянського суспільства на забезпеченні ефективної та дієвої реалізації існуючих законодавчих норм щодо протидії і боротьби з корупцією та участі громадськості у цьому процесі.
Президент України П.ПОРОШЕНКО

 

Змінено користувачем Дана
  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

  Так  що всьо пропало  чи миздобули ?  Прібліжоннє  кажуть що  Закон гівно , гражданє не повинні  за шокінців корупціонєрів  ганяти  .

Змінено користувачем Elguider
Link to comment
Share on other sites

Глава комитета по вопросам противодействия коррупции и главный люстратор Егор Соболев обвинил президента в саботаже очищения власти.

Об этом он написал на своей страничке в Facebook.

"Мы преодолеваем бесконечные попытки саботировать люстрацию в руководстве МВД, ГПУ, фискальной службы. Но нужно честно признать - главным саботажником очищения власти является Петр Порошенко", - написал нардеп. "В выступлениях перед людьми он не один раз называл люстрацию одним из достижений страны после Майдана. Но своими дествиями Президент уже не впервые показывает  всем чиновникам: "Плюйте на закон "Об очищении власти", как я плюю", - добавил он.

Егор Соболев считает, что это плевок в собственную роль в историии Украины. "Если бы Вацлав Гавел так относился к люстрации, в Чехии была бы какая-то "Карловаровская народная республика", - отметил депутат.

"Господин Президент! Это общество все равно очистит свои государственные органы. Извините", - резюмировал Соболев.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Это же непорядок,когда Общественная организация получит возможность подать в суд на коррупционера! Как считакет Порошенко это нарушение прав этого коррупционера!

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

Это же непорядок,когда Общественная организация получит возможность подать в суд на коррупционера! Как считакет Порошенко это нарушение прав этого коррупционера!

 

Не подать в суд, а возбудить уголовное дело на основании незаконного прослушивания или видеосьёмки.

Вы хоть пояснительную записку "почему вето" читали?

Link to comment
Share on other sites

А це як незаконно? Я повинен попередити хабарника, що я буду записувати все прихованою камерою чим порушу його конституційні права  :gigi:

Пжити поновому :tu:

 

Степень вины определяет суд. До суда он обычный невинный гражданин :о)

Ну вот такие во всём приличном мире законы.

Link to comment
Share on other sites

Степень вины определяет суд. До суда он обычный невинный гражданин :о)

Ну вот такие во всём приличном мире законы.

Подивився б я на цивілізований світ, якщо б до нього інкорпорували усю цю корупцію.

Link to comment
Share on other sites

  

 

 

Верховна Рада дозволила громадянам фіксувати отримання хабара на аудіо- та відео пристрої.

 

 За відповідний закон проголосували депутати в п'ятницю.Закон передбачає впровадження інституту громадського обвинувачення, тобто можливість порушувати кримінальні провадження за ініціативи будь-яких фізичних чи юридичних осіб, яким стало відомо про факти корупції.Цим законом із кримінального законодавства виключили статті, які забороняли придбання, збут чи використання спеціальних технічних засобів отримання інформації."Якщо зараз хтось в залі сидить з годинниками Apple, або з окулярами Google, то це теж речі, які підпадають під діючу статтю", - пояснив депутат Андрій Кожем'якін, який представляв законопроектТепер громадяни матимуть можливість зафіксувати факти вимагання чи отримання хабара і зможуть на основі цих матеріалів вимагати порушення кримінальних справ.Якщо прокурори будуть саботувати відкриття проваджень чи оголошення підозри, то громадський обвинувачувач матиме право звертатись до суду напряму.

Українська правда

 

Ну то нормальний закон.

Давно пора перестати захищати хабарників та дати можливість людям захистити себе, в тому числі - знімаючи особливо охєрєвших на фото-видео!!!

 

Що там Пєцє не сподобалося - не зрозуміло...

 

Коротше, якщо за пару місяців не приймуть в АДЕКВАТНІЙ виправленій редакції, то все з Пецюндрою стане остаточно зрозуміло...

 

Хоча, проглянувши "пояснювальну записку", стає остаточно зрозуміло, що не приймуть... бач, "права людини" порушуються. Ата-та, не можна знімати, як в тебе чинуша хабар вимагає, як погрожує!!!

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...