Про історію, про соплі і п#здюлі

[Citizen UA]

Вот, чо надыбал на просторах ФБ. Отличный текст 

 

Анджей Ковальський

21 год · 

 

Про історію, про соплі і п#здюлі.
Загалом як сприймається історія пересічним посполитим: набір фактів і дат. Досить часто нудних і не цікавих для більшості.
Виникає закономірне питання - з якого переляку так?

 

Все досить просто - те як нам викладали цю історію в школі.

А викладали нам її здебільшого в наступному контексті (тут і далі будуть цитати від живих і не зовсім Класиків): "бо всі люди - це браття на землі". Вся торба такого підходу полягає в тому, що наша методика викладання історії в школі сконцентрована саме в такому ключі. Але ж ця крилата фраза має продовження. А от в нашій ситуації його немає.

Тобто нас вчать всіх любити і прощати. Що не есмь гут. І собак тут заритий ось в чому - такий підхід убиває наглухо критичне мислення, аналіз і вміння робити узагальнення та висновки.
Як результат ми маємо у вигляді історичного надбання так звану "історію плачу". В нас не виховуються за допомогою Історії і Літератури люди які можуть адекватно сприймати минуле і абстрагувати його на сьогодення.
Простий приклад з літературою: в шкільній програмі з цієї самої літератури стоїть та ж "Наймичка" - можна довго дискутувати на тему що і як хотів сказати автор, але як сприймають це діти? Дайте це прочитати учню класу так 6-7 і ви багато чого цікавого дізнаєтесь. Але головне, що це вганяє читача в стан чорного депресняка. А нам потрібне трошки інше. Але це література, тут нехай притомні філологи розбираються.

 

Приклад другий: історія (тут буде цікавіше).
Беремо перше що трапляється під руку - скажімо тих же козаків. В шкільному курсі їх зображують досить непогано, дано причини виникнення цього досить своєрідного явища. Але є одне але... В жодному підручнику не сказано про те що з себе представляв рядовий козак в середині, от такий парадокс - про шаровари і блять шаблю з оселедцем всі чули і бачили, а от про те що ж таке є козак Made in Ukraine XV-XVII century edition - ні слова.
Дочитали до цього моменту - проведемо дослід.
"Зоя Жорівна (сатаніючи). Піонер Гриша, до дошки!
Мирон Опанасович. Спокійніше, Зоя Жорівна, спокійніше.
Піонер Гриша (бадьоро). Жаба живе в саду, живиться продуктами народного господарства, тому жаба – шкідник, її треба знищувати. Наш народ вже даво оголосив війну жабі.
Зоя Жорівна. Проведи дослід."

 

Зверніть брузверя, візміть олдскульного папірця і нашкрябайте на ньому ваші уявлення про цих самих козаків, папірця згорніть і запхайте під клавіра - потім перечитаєте і подумаєте.

Так от точки зору пересічного школярус обикновенус козаки постають такими собі альтруїстами і філантропами, котрі ладні були все віддати за трудовий народ, любили всіх і вся і жертвували собою направо і на ліво.
І тут починається саме цікаве - школяр начитавшись про подвиги тих самих козаків намагається перенести це на реальне життя. 
І це саме життя боляче пиздячить кальоним ломом по дитячому світосприйняттю. 

 

Що бачить кіндер? 
Кожна хитровистругана падлюка намагається сучасних альтруїстів (у їх сприйнятті - козаків) використати в своїх меркантильних цілях. 
Ніхріна не нагадує в сучасних реаліях?

Кіндер почісуючи потилицю робить висновок - альтруїз не есмь гут, веде до певних проблем на філейну частину організму і так жити проблемно. 
Але ж козаки - захисники народу... (і далі по списку, скажете ви).

 

А козаки не були довбнями. І за своє відкручували всіляким хитровиструганим довбешки. 
Візьмемо Криштофа Косиньського і його повстання 1591—1593 років. (пхаємося в ці самі тирнети і шукаємо наступну книженцію: Історія України Струкевич, Романюк, Пірус 8 клас 2008 року видання, слинимо пальця і відкриваємо сторінки 46-48 у паперовому варіанті) 

Заради справедливості слід зазначити, що написано підручник непогано, але моя бл#‪#‎ська‬ перфекціоністська натура вимагає кращого.
Закваска сюжету в підручнику:

 

Косинський отримав за бойові заслуги від польського короля маєток і місцевий хитровиструганий таваріщ у нього цей самий маєток рейдернув. Нічого не нагадує?
Так от, в голові школяруса крутиться питання: з якого переляку козаки попхались за Косинським (хоч їм і не заплатили за службу), котрий був шляхтичем, вище по тексту книжки прямо тицяють читача носом, що шляхта виступала гнобителями і бяками у своєму ставленні до трудового народу.
Нахрін їм впало за нього вписуватись? 
В результаті всі отримали по горбу, більшість з летальними наслідками.
А от в підручнику якраз відповіді і немає.
Є про релігійність козаків, про звичаї і традиції, військове мистецтво і боротьбу з зовнішніми загрозами.

 

Все до банальності просто.
Косинський був "своїм", був одним з козаків. Його, незважаючи на походження поважали, і не за це саме походження. А за конкретні справи. Коли діло дійшло до прямих розборок - за нього вписались більшістю голосів.
Бо козак це не шаровари, шабля і оселедець на макітрі. Про це в підручнику не написали, хоч і мали б.
Великими жирними літерами.

 

Козак - це в першу чергу внутрішній стан людини. Стан світосприйняття. В козаків було чітко поставлене питання світосприйняття і самоідентифікації: триматись своїх, не спускати "чужим" і далі по списку.
Зовнішні атрибути у вигляді шароварів, шабель і оселедців - це лише система індентифікації "свій-чужий".
При тому що в соціальну верству козаків вхід був вільний, але вихід проблемний. Якщо ти потрапив сюди - то грай за правилами. І будь готовий до того що колись доведеться "впертись рогом" і відстоювати своє право бути вільним, носити шаблю і оселедця. Бо в іншому випадку пострижуть з тебе шерсть і таких як ти слідом - якщо прогнешся.

 

Чомусь пересічний селянин, як і пересічний шляхтич середньої руки, не ризикували ставати поперек дороги цим самим козакам.
Якщо покурити джерела з історії 15-17 століття, то побачимо цікаву картинку: козацтво за м'ясо не рахували тих хто був зовні їх верстви. І не тому що були такі горді і зазнайкуваті, а тому що прекрасно розуміли до вони живуть і з ким мають справу.
Могли легко натовкти пику як пересічному посполитому в шинку, так і знести довбешку якомусь зазнайкуватому шляхтичу.
А за підколки на національному чи релігійному ґрунті розмазували на найближчій стінці.
У багатьох виникне питання як вищенаписане стосується "історії плачу"?

 

Дуже просто і буденно. Вся наша історія зводиться до одного простого висновку, який виникає в голові школяруса обикновенуса, без пояснення вищесказаного в контексті історичних подій: воювали, боролись - а в результаті ніхріна не вийшло всі померли і давайте поплачемо.

 

Учням не пояснюють, що козаки були досить меркантильною верствою. Котрій було з прибором покласти на оточуючих, окрім таких самих як вони. За своїх вони довбешки відривали не думаючи. 
Ключове поняття - за своїх. (виділено великим жирним шрифтом). 

Соціальні ліфти працювали в середині козацької структури чітко і безвідмовно, система взаємопідтримки була проста і надійна як молоток. Роздача "рожевих слоненят" у вигляді цілющих п#здюлів всім бажаючим посягнути на їх права і вольності була швидкою і жорстокою.

 

Всі бажаючі могли приєднатись на безплатній основі, але приймаючи правила гри. 
Коли стають зрозумілими принципи дії цієї системи - питання про те, з якого переляку козацтво здіймало стільки повстань і воювало з купою сусідів не виникає. Всі розуміють чому і як.
Поляки теж зрозуміли, але з другої спроби, прогулявшись по граблях двічі (я про Хмельницького і невеличкий хутір під Чигирином), і в результаті неілюзорно вигрібши за свою несприйнятливість "попередньо пройденого матеріалу" - отримали три поділи власної держави. Котра надірвалась доводячи свою точку зору. В подальшому намагаючись звернутись за підтримкою в своїх намаганнях відновити державність, до нащадків тих самих козаків, були відправлені в пішу прогулянку до вершини однієї з гір в Андах.

 

Ітогі падведьом. (с)
(бо щось літер вийшло до трясця) 
Для того щоб правильно використовувати таку науку як історія у виховних і розвиваючих цілях, потрібно перш за все правильно розставляти акценти:
- своїх витягувати звідусіль і за будь-яку ціну.
- асоціальний і аморальний елемент серед своїх перевиховувати за допомогою кальоного лому в усіх доступних варіаціях. (від пендаля за викинуте сміття не там де треба до найтяжчих випадків) Варіації "кальоного лому" в сучасному світі теж різноманітні - проявляйте ерудицію і винахідливість.
- всіх сусідів тримаємо в тонусі усвідомленням того факту, що нам по великим цимбалам виробництва Страдіварі їх претензії і погляди на питання, що стосуються нас і нашого життя. 
 

Ми нікого не вчимо як жити, і нас не треба. Це боляче, дуже.
Вони повинні чітко усвідомлювати, що ми можемо "впертись рогом" і рознести всіх на мілку тирсу, що буде потім нам по тим же цимбалам Страдіварі. Такий розклад примушує задуматись над віковічним питанням - нахуа, і що потім?
Тільки в такому випадку використання історії і літератури у виховних цілях буде виправданим. 
Спробуйте знайти подібні елементи "історії плачу" у тих же британців чи американців.   

 

Можна спробувати підколоти на національну тематику шотландця чи ірландця в пабі, і ви дізнаєтесь скільки зубів вам винесуть першим пендалем і наскільки міцні ваші ребра в протистоянні з найближчим стільцем.
Чому так? Бо в них ніхто в Національній Історії та Літературі не плачеться на тему "які ми хороші і нещасні". 
Сприйняття світу там інше. А якщо й скаржаться на "тяжку долю трахтором переїхану" - то тихенько і під ковдрою, щоб підростаюче покоління та сусіди не бачили. 
Бо не по кошерному феньшую так себе поводити в світі.
Дякую за увагу всім хто дочитав. Ваша точка зору має таке ж право на існування як і моя. Питання, побажання та пропозиції з конструктивом в комплекті розміщуйте в коментарях.

Змінено 17 травня, 2016 користувачем Citizen UA

[Vad_Sv]

НМД козаки - звичайні бандити і найманці.

А вся лірика про них - середньовічний "шансон", який не має з дійсністю нічого спільного.

За виключенням пісні про спалену живцем Галю.

[Citizen UA]

НМД козаки - звичайні бандити і найманці.

А вся лірика про них - середньовічний "шансон", який не має з дійсністю нічого спільного.

За виключенням пісні про спалену живцем Галю.

 

Кого іпе, ким вони були насправді? Автор інше мав на увазі

[Прол]

НМД козаки - звичайні бандити і найманці.

 

 

Бандиті и наёмники - ето род занятий.

А казаки - ето не род занятий. а стиль жизни :о)

[Десантник]

Бандиті и наёмники - ето род занятий.

А казаки - ето не род занятий. а стиль жизни :о)

абаржака

 

Например достаточно изучить территориальное (полковое) устройство Украины после победы колхозного строя Хмельницкого...

 

А там блядь открытий чудных... 

[zero]

Це вже при капіталізмі для простих людей було де прикласти свої здібності, а за часів козацтва було лише дві можливості - селянин або розбійник.