Децентрализация. Реальность.

[Nadin]

в сюжете интересно несколько моментов, имхо:

- по словам головы ТСГ труднее всего было людей подключить, "заставить" работать по-другому

- очень понравилась идея использования школьной столовой во второй половине дня, когда школьников уже накормили, как цех по производству сыров - рационально и мудро

- и слова головы ТСГ что пишут сотню бизнес-проектов, выигрываю десяток, но заставляют писать всех - т.е. отучают людей получать получку и заставляют людей учиться самим зарабатывать 

 

http://ukrainer.net/glyboka-gromada-proektiv/

 

З середини 2014 року в Україні почалася децентралізація. Це процес об’єднання сіл та міст в об’єднані територіальні громади, формування власної економіки регіону, окремого бюджету та господарювання на місцях. З того моменту до грудня 2017 року в об’єднаних територіальних громадах (далі – ОТГ) вже проживало до 6 млн осіб. З появою ОТГ для багатьох людей одночасно відкрилися раніше наглухо зачинені вікна можливостей. Втім, ще й досі не всі зуміли тими можливостями скористатися. Ми поставили собі за мету відвідати кілька найбільш успішних громад, розповісти про їхній успіх та показати як ці можливості можна використовувати.

Першою громадою, про яку ми розповімо, буде Глибоцька ОТГ, на Буковині. Це справжня громада проектів: місцеві мешканці беруть участь у всіх можливих конкурсах і час від часу перемагають, приносячи нові соціальні та бізнесові ініціативи до своєї громади.

 

 

 

Після об’єднання в громади – найважливішим чинником успішності тої чи іншої громади став не вдячний електорат і його кількість, як раніше, а кількість бізнесу, зосередженого на тій чи іншій території, який акумулює кошти і сплачує податки, які пізніше і потрапляють безпосередньо в бюджет громади, на території якого він зареєстрований. Саме тому мудрі громади почали рух із залучення інвестицій, створення бізнес- і соціальних проектів, об’єднання людей у кооперативи.

Глибоцька ОТГ об’єднує всього два села й одне селище, що розташовані неподалік великого міста – Чернівців, куди більшість місцевих мешканців їздить на роботу, навчання або базар.

Не зважаючи на безпосередню близькість Глибоцької ОТГ до українсько-румунського кордону та дороги М19, яка є частиною важливої європейської магістралі Е85, що простягається з порту у Клайпеді (Литва) до порту в Александруполісі (Греція), об’єднана громада жодного зиску з цього не має, оскільки усі три населених пункти розташовані в стороні від цієї автомагістралі.

Потрапити до Глибоки не складно. Їдучи вже згаданою М19, на двадцять четвертому кілометрі від Чернівців повертаємо праворуч і за 6 км ми вже у Глибоці. До Михайлівки та Червоної Діброви шлях складніший, оскільки дорога там розбита.

— Ми той народ, який себе ще не знайшов. Населені пункти Глибоцької громади шукають своє місце, власну економіку. – Так говорить Григорій Ванзуряк, – голова Глибоцької ОТГ.

Михайлівка. Відродження сільського господарства

У селі Михайлівка відродження почалося зі створення сироварні. В цьому селі колись був досить потужний колгосп, після розпаду якого у людей залишилося багато худоби. Місцеві мешканці заснували кооператив “Добрі Ѓазди”, що переміг у конкурсі проектів від Австрійської комісії та отримав часткове фінансування на обладнання для сироварні. За кошти громади було проведено також реставрацію будівлі старої сільської сауни. Відібрана команда сироварні вже працювала над розробкою сирів у приміщенні шкільної їдальні ще до початку перетворення сауни на приміщення для виробництва крафтового сиру.

Сироварня – це можливість для селян не йти на ринок, аби там продати молоко, а віддавати його напряму до сироварні, маючи постійний дохід без додаткових витрат на транспорт. Економлять вони таким чином і час, який тепер не треба витрачати на торгівлю на ринку.
Сироварня – успішний початок відродження сільської економіки. Детальніше про це можна почитати у нашому матеріалі проСелиську сироварню на Закарпатті, куди представники з Глибоки їздили за новим досвідом.

Завдяки появі сироварні, у Михайлівці почало відроджуватися також вівчарство, що кілька десятків років тому було тут повністю знищене.

Другий конкурс, у якому перемогли жителі Михайлівки – це мала допомога приватному бізнесу. Гроші на реалізацію проекту з апітерапії – лікування бджолами – отримав Михайло Баловсяк, відомий у районі пасічник, який має одну з найбільших пасік на 250 сімей бджіл. Зараз Михайло будує невеличкий відпочинковий центр з будиночками для апітерапії, який зможе приймати близько десяти туристів одночасно.

Червона Діброва. Туризм і відпочинок

Старостою села Червона Діброва був обраний Володимир Чоботар, брат відомого Кіборга Гатило – Валерія Чоботаря, що захищав Донецький аеропорт і став героєм фільму “Добровольці Божої Чоти” Леоніда Кантера. Валерій був ініціатором створення Червонодібровської Січі, він тренер з боксу і китайського єдинобортсва фрі-файт.

— Основною ідеєю створення Січі було об’єднання однодумців, щоб можна було приїжджати і проводити навчання і тренування. Про Червонодібровську Січ говорять, і село знають саме завдяки Січі. Цього року до нас має зайти невеличкий інвестор, що планує тут збудувати кінний клуб. В нас надзвичайно красиві краєвиди, розроблені веломаршрути, тому ми хочемо рухатися саме в цьому напрямку. Є ідея провести тут великий всеукраїнський фестиваль.

Як староста Володимир займається не лише туристичними проектами. Після довгих років відсутності базових речей в населених пунктах, в Червоній Діброві почали з’являтися дороги, світло:

— Найперше, що ми зробили, це освітлення вулиць. Шість з половиною кілометрів освітили, зокрема такі ключові місця, як церква, зупинки потяга, маршрутки тощо. Одним зі стратегічних пунктів нашої роботи була боротьба за екологію. Ми ввели регулярне вивезення сміття. Однак проблема ще не доопрацьована, та все ж сміттєзвалищ поменшало. Також зробили капітальний ремонт центральної вулиці. Це не асфальт, але провели водовідведення, гравіювання. Капітальний ремонт підлоги у спортивному залі зробили. Провели соціальний маршрут. Люди кажуть, що за два роки змін більше, аніж за двадцять.
Біля села Червона Діброва в ІХ-Х столітті існувало слов’янське городище, тут проходили битви

між польськими і турецькими військами. Туристичних потенціал цієї місцевості досить великий і ще до кінця не розкритий.

Глибока. Бізнес і освіта

Три мільйони тюльпанів – саме стільки продає інтернет-магазин Флоріум щороку. Це бізнес з продажу цибулькових і насіння. Тут величезний склад, холодильні приміщення і теплиці, де дозрівають цибулькові.

— Щороку мене питають на 8 березня, де взяти тюльпани. – сміється Петро Тоненчук, засновник Флоріуму. – Але ми продаємо тільки цибулькові і насіння. Ми не вирощуємо безпосередньо квіти.

Для кожної громади існування великого бізнесу на власній території, розквіт цього бізнесу, його легальність, має безпосередній зв’язок із тим, наскільки великим буде бюджет цієї громади. Це розуміють далеко не усі громади, в деяких громадах бізнес і далі намагається підім’яти під себе місцева влада, знищивши конкуренцію і зменшивши таким чином дохід бюджету власної ж громади. Саме тому кожна найменша інвестиція є надважливою для благополучного функціонування спільноти.

Проектами мають займатися не лише чиновники, але й освітяни, медичні працівники. Це добре розуміють у Глибокій. В ліцеї міста Глибока керівництво навчального закладу теж постійно бере участь у всіх можливих конкурсах. Тут нещодавно відкрилась сучасна лабораторія фізики та енергозбереження, а торік з’явився новий спортивний майданчик. У Михайлівці навпроти школи також зробили новеньке футбольне міні-поле із штучним покриттям.

— Ми виграємо тільки один із десяти проектів. – каже голова Глибоцької ОТГ. – Але пишемо скрізь, де можемо. В нас кожен має написати проект. Це – правило.      

 

 

[Параска]

а тут сюжет про школу, которую сами строят

[Людас]

А тут сюжет про тендер, який відмінили.

 

У ПОЛТАВІ СКАСУВАЛИ ТЕНДЕР НА ПРИБИРАННЯ ВУЛИЦЬ ЗА 137 МЛН ГРН І ОГОЛОСИЛИ НОВИЙ ЗА 144 МЛН ГРН

 

https://poltava.to/news/45765/

[Nadin]

ну так о том и речь - зависит от громад в первую очередь, если хотят воровать - воруют, если хотят созидать - созидают. причем созидают очень скромные и без, казалось бы, каких-либо перспектив, но миллионы австрийских евро, например, вполне себе может село получить. там голова ТСГ хорошо сказал, что, мол, все, например,  говорят о необходимости построить дорогу, но когда спрашиваешь о цифрах, то цифр нет. а он считает и говорит предметно. и громада в СВОЕМ доме наводит порядок, сама, без генеральной линии партии... 

[Йожин з бажин]

ну так о том и речь - зависит от громад в первую очередь, если хотят воровать - воруют, если хотят созидать - созидают. причем созидают очень скромные и без, казалось бы, каких-либо перспектив, но миллионы австрийских евро, например, вполне себе может село получить. там голова ТСГ хорошо сказал, что, мол, все, например,  говорят о необходимости построить дорогу, но когда спрашиваешь о цифрах, то цифр нет. а он считает и говорит предметно. и громада в СВОЕМ доме наводит порядок, сама, без генеральной линии партии... 

Расскажу две истории из жизни.

 

Первая. Центральная Украина. Живёт и благоденствует счастливый фермер, папа, бывший "голова колгоспу", в своё время оказался очень расторопным, потому практически вся земля и техника славного КСП оказалась в одних руках, что дало возможность, в последствии, вырасти и расшириться. Земли счастливого фермерского хозяйства имели на себе какие-то экспериментальные защитные лесополосы, посаженные более 70 лет назад. Не знаю какая была задумка, но они были очень широкие и засажены дубом, грабом, липами ещё чем-то. Естественно за 70 лет это всё поднялось, выросло и набрало силу. Ну и кроме этого стало представлять коммерческий интерес.

Сынок-фермер не долго думая, сначала проредил лесополосы, продав особо ценную древесину переработчикам. Потом купил пилораму и остальное пустили на европоддоны, ну и то, что осталось совсем корявенькое порезали на дрова и продали своим же местным по 300-500 грн. за складометр.

Результат не заставил себя долго ждать. Те кусты, которые он оставил вместо леса тоже захирели, началась дикая эрозия почвы, что стало заметно отображаться на его основной деятельности.

Теперь он бегает обвиняя власти в том, что они не следят за лесополосами и от этого страдает безвинный землепашец. Умудрился собрать инициативную группу из местных и написать требование в областное управление лесного хозяйства с требованием восстановить лесные насаждения за государственный счёт. Чем закончилось пока не знаю.

 

Вторая. Не менее центральная Украина. Счастливый местный фермер, земли которого примыкают к крупному лесному массиву имеет в родственниках крупный чин в местных лесниках. Под его прикрытием в лесу вырезали в ноль участок леса где-то в 10 Га, потом на этом месте начали копать песок, вырыли глубоченный карьер и когда уже докопались до чего-то ненужного, перестали копать. Вы думаете, что они вот так просто бросили яму посреди леса? Не-а. Правильно. Они из этой ямы сделали свалку. Принимают любой мусор. Любой. По 70 грн. за легковой прицеп и 150 грн. за тракторный. Почём промышленный мусор не знаю. В планах, когда яма заполниться присыпать всё строительным мусором, потом тонким слоем землицы и перейти на следующий участок, на котором уже роют песок. Дорогу ко всему этому счастью фермер организовал через свои земли.

Местным же объясняется, что во всём "винна злочинна влада" в Киеве и там корень всех бед.

 

К чему это всё. Да к тому, что именно вот такие персонажи и упираются против децентрализации. Потому что вместе с децентрализацией приходит и ответственность и уходит возможность переводить стрелки на "злочинну владу " в Киеве.

А этого, ой как не хочется.

[Йожин з бажин]

Президент Петро Порошенко підписав проект закону, який дозволить Державній аудиторській службі ловити порушників в ProZorro ще до завершення тендеру. Що ще зміниться в моніторингу закупівель - в релізі:

 

Президент підписав законопроект № 4738-д про моніторинг закупівель.

 

Сьогодні, 23 січня, Президент України підписав законопроект № 4738-д про вдосконалення системи моніторингу публічних закупівель. Законопроект був ухвалений Верховною Радою в цілому 21 грудня 2017 року.

 

Раніше Державна аудиторська служба України (ДАСУ) не мала інструментів, щоб запобігати порушенням на всіх етапах закупівель. Вони могли реагувати на порушення лише після торгів, коли договори вже підписані і гроші переказані. Рекомендації аудиторів щодо розірвання договорів не були обов’язковими для виконання і часто ігнорувалися порушниками.

 

Новий закон зобов’язує замовників реагувати на рекомендації і зауваження ДАСУ в обов’язковому порядку. Технічно це буде втілено завдяки інтеграції ProZorro з системою ризик-індикаторів, які  автоматично шукатимуть підозрілі тендери, виділятимуть їх і відразу відправлятимуть на перевірку ДАСУ.  Окрім сигналів від системи ризик-індикаторів, приводом для перевірки закупівлі стануть звернення громадських активістів, журналістів або представників органів влади та місцевого самоврядування. Аудитори ДАСУ зможуть перевірити будь-яку закупівлю  і за власною ініціативою.

 

Аудитори ДАСУ матимуть окремий “кабінет” у системі, і всі їхні дії у процесі моніторингу будуть публікуватися в системі. Наприклад, рішення про початок перевірки оприлюднюватиметься на ProZorro протягом двох днів з моменту його прийняття. На відміну від скарг до Антимонопольного комітету України, рішення ДАСУ про початок перевірки не зупинятимуть перебіг закупівлі. Строк проведення моніторингу - до 15 робочих днів. Під час перевірки фахівці ДАСУ зможуть вести діалог із замовником через систему ProZorro, який буде доступний для перегляду всім відвідувачам.

 

Замовник матиме три робочі дні на відповідь та аргументацію і зможе надати роз'яснення щодо своїх дій або бездіяльності. Якщо замовник не усуне порушення та не аргументує своїх дій, ДАСУ зможе прийняти рішення про проведення комплексної перевірки закупівлі відповідно до Закону “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”  та накласти відповідні штрафи за рішенням суду.

Закон набуде чинності з дня наступного за днем його опублікування.

 

Змінено 24 січня, 2018 користувачем Йожин з бажин

[Йожин з бажин]

Просто внимательно прочитайте.

 

Кошти для програми «Доступні ліки» виділено вчасно. МОЗ закликає місцеву владу розподілити фінансування.

Міністерство охорони здоров'я України,

опубліковано 22 січня 2018 року о 19:33

 

З усієї України надходять повідомлення, що люди не можуть отримати препарати за програмою “Доступні ліки“. Лікарі не видають рецепти, а аптеки – ліки, кажучи, що немає фінансування. Це неправда – фінансування з національного рівня було виділено вчасно та в повному обсязі, але в усіх областях, крім двох, його не розподілено місцевою владою.

 

7 грудня Верховна Рада ухвалила бюджет на 2018 рік, 3 січня Державна казначейська служба України перерахувала в кожну область заплановану на січень суму. В регіони надійшло 83,3 млн грн з передбаченого на цей рік 1 млрд грн (кошти на перший місяць року).

 

Проте наразі лише дві області — Полтавська та Чернігівська — попіклувалися про своїх пацієнтів та направили кошти до кінцевих розпорядників, якими зазвичай є заклади охорони здоров‘я. Натомість в інших регіонах дотепер не ухвалені обласні та місцеві бюджети, не розподілено кошти по районах. Будь-які затримки в роботі програми створюють перерви в лікуванні для пацієнтів, які мають серцево-судинні хвороби, діабет ІІ типу та бронхіальну астму.

 

Пацієнти очікують, що вони підуть до лікаря, візьмуть рецепт та отримають свої ліки в аптеці. Натомість безвідповідальність в регіонах руйнує цю довіру, а разом з цим і здоров‘я людей.

 

Затримки найбільше відчувають найвразливіші пацієнти, у яких немає коштів, щоб придбати потрібні ліки самотужки. Те, як швидко люди отримають ліки, сьогодні залежить лише від місцевої влади.

 

Міністерство разом з Урядом працює, щоб вже в лютому було збільшено перелік ліків, які можна буде отримати за програмою на 100% безоплатно. Це відбудеться успішно за умови, що кожна область України налагодить роботу з програмою і нарешті кошти будуть перераховані до місцевих головних розпорядників.

 

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/koshti-dlya-programi-dostupni-liki-vidileno-vchasno-moz-zaklikaye-miscevu-vladu-rozpodiliti-finansuvannya

 

Две! Две области на всю Украину.

 

А теперь спросите себя: кого делают виноватым? И кто виноват на самом деле?

 

Ну, а что делать, я думаю, объяснять не надо.

[Olegik]

За 150 кілометрів від Окружної, або Що зробила з малими містами децентралізація

ЕП провела день в 70-тисячному місті на Чернігівщині, щоб з'ясувати, наскільки вдалою виявилася розрекламована урядом бюджетна децентралізація.

https://www.epravda.com.ua/publications/2018/01/23/633277/

[Nadin]

За 150 кілометрів від Окружної, або Що зробила з малими містами децентралізаціяЕП провела день в 70-тисячному місті на Чернігівщині, щоб з'ясувати, наскільки вдалою виявилася розрекламована урядом бюджетна децентралізація.https://www.epravda.com.ua/publications/2018/01/23/633277/

разница между приведенным примером и примерами в стартопике в подходах - маленькие села на Буковине не ностальгируют за крупными градообразующими предприятиями, а ищут и НАХОДЯТ альтернативу.

 

Зы. 70 грн./день проезд на работу в большой город? 350 грн./неделя или 1500 грн./мес. - это ж какие з/п в тех больших городах у пэрэсичного среднеквалифицированного? У нас город чуть-чуть больше Нежина, правда, большие города подальше - официант на 8тыс.грн. проблемно найти, "потому что там требования и контроль". Так понимаю, что в больших городах пэрэсичный нежинец зарплпту имеет 10-12 тыс.? Ниверю(с)

[Euro]

 

 

ищут и НАХОДЯТ альтернативу

Невже ще існують місця не окучені доїльною мафією? 

[Йожин з бажин]

Люблю такие материалы: https://www.epravda.com.ua/publications/2018/01/23/633277/

 

Если коротко выразить суть написанного: "Нам раньше давали рыбу, а теперь дали предмет, который называют удочкой и что с этим делать мы не знаем. Лучше дайте рыбы."

 

Там интересен маленький штрих: "Ми працюємо над тим, щоб запровадити картку містянина. Вона дозволить проконтролювати видачу пільгових квитків саме ніжинцям", — сподівається Лінник."

 

То есть, только сейчас, после живительного пенделя  в виде появившейся ответственности и обязанностей, местная власть зачухала свои "рэпы". Ну, вы понимаете, что при других обстоятельствах ни о каком удостоверении горожанина речь бы даже не шла.

 

И так во всём.

 

Ничего. Пусть учатся.

[Nadin]

Невже ще існують місця не окучені доїльною мафією? 

мой и город из статьи можно сравнивать, по жителям почтишо, мы не на сильно много опережаем, плюс у нас до ближайшего большого города 250 км, плюс к нам доехать только через территорию другого государства (дадада, Ющ подписал но де-юре и де-факто нам принадлежит только полотно автодороги, а территория таки Молдовы), т.е у Нежина еще фора по сравнению с нами. И я не есть фанатом нынешнего нашего мэра от слова совсем, есть что ему, скажем так, спросить, но! - но вот мотается он по всяким евросоюзам и таки евровые гранты в город затащили, сходу помню про два, причем один на коллектор что для города очень и очень. А у мэра Нежина я чьота не прочла хотя бы о попытках... Да, у наших тоже между написанием и получением не один километр разговоров, и перед европейчегами таки надо шота умное показывать, а не только бабло делить по карманам, и у наших получается. а Нежину грося и всевсевсе мешают... 

[Vyacheslav]

 

 

к нам доехать только через территорию другого государства

А через мостик?

[Nadin]

А через мостик?

та да, но это изуверство, ехать по курортным городкам... 

[Euro]

...я не есть фанатом нынешнего нашего мэра от слова совсем, есть что ему, скажем так, спросить, но! - но вот мотается он по всяким евросоюзам и таки евровые гранты в город затащили, сходу помню про два, причем один на коллектор что для города очень и очень.

Мушу позаздрити. Тому що наш мер - курва ригосепарська. Окрім красти в міста, не робить нічого. Посажений нам на шию був через брудні виборчі кампанії вперше ригами, а повторно порошенківською вертикаллю замість старого мера, який теж колись тягнув сюди інвестиції і життя звідусіль. А тепер місту приходять кранти.

Змінено 26 січня, 2018 користувачем Euro

[Vyacheslav]

Ги. А я гадав, що за мерів голосують самі мешканці

[Nadin]

Мушу позаздрити. Тому що наш мер - курва ригосепарська. Окрім красти в міста, не робить нічого. Посажений нам на шию був через брудні виборчі кампанії вперше ригами, а повторно порошенківською вертикаллю замість старого мера, який теж колись тягнув сюди інвестиції і життя звідусіль. А тепер місту приходять кранти.

наш вообще автобусы на антимайдан снаряжал, а пизже, когда легитимыч картины грузил и в Харькове съезд заявлял, наш на тот съезд рванул, но в Одессе ему по жоппе надавали и объяснили что Одеса в рузький мир не идеть. А в остальном да - он поставлен как завхоз и свою работу работает. Вот аптом и речь - жечь шини и пистить ломом(с) надо местным местных князьков, но у нас народ ждет напрявляющей вказивки сверху, им верх должен в хате порядок навести... да, в НК накручено с распределением налогов, но это не повод руководителям городов сидеть ровно и ныть, потому что варианты есть, надо голову включать и ноги в руки брать...

[лєса]

 

 

надо местным местных князьков, но у нас народ ждет напрявляющей вказивки сверху, им верх должен в хате порядок навести...

 

именно.

чаще выборы совпадали во времени.

и, как правило, никакие местные теле-кональчеги и гозетки не

в силах конкурировать со шквалом рекламы центральных телеканалов,

которые несли в массы активный пиар ключевых постов страны.

 

поетому по резульататам на выборы приходили юзеры, которые уже

определились нащёт главкерманычей, но которые во многих случаях

банально даже не знали всех, хто баллотируеццо на месте в местные советы.

 

вот такая картинка и получялась. 

[Nadin]

По местным советам да, тем более по округам в городах - хз где те округа и кто тудой идет, "шахматка" местного значения расписана заранее, но вот мэры - это все-таки другой компот, на местах схватки таки наблюдаются, но пэрэсичные в любых случаях прочно поописали себя в зрительном зале, и местная громада уповает исключительно на повезет-неповезет

[лєса]

а ведь они на местах тоже кучю решений голосят и принимают...

[Euro]

Ги. А я гадав, що за мерів голосують самі мешканці

Голосують мешканці, а результати підводить мафія. Вона ж заздалегідь формує думку мешканців через ЗМІ-дебілізатори і гречкосійство.

 

Наочний приклад з мого міста. Коли наш мер Грицишин (ми його 4 рази поспіль до того обирали) проголосив з'їзди ригів у Сєвєродонецьку шабашами сепаратистів, проти нього за допомогою "інститутів громсуспільства", а конкретно, - Комітету виборців України, роки за півтори до наступних виборів почали вкидати в кожну поштову скриньку міста чи не щотижневий пасквіль - газету КВУ "Третій сектор". Велика частина усіх номерів була присвячена моральному знищенню мера. Причому, ці дебіли навіть тепер не стидаються тримати весь свій архів у відкритому доступі. Вони цим пишаються! Звісно, за тотальної влади ригів у 2010 році Грицишина морально затоптали. А під час виборчої кампанії влаштували провокації, і навіть намагалися зняти з перегонів. У наслідку ми отримали повністю контрольованого мафією ригомера. Якого вже після Революції гідності і окупації міста сепарами Дрьомова, тими ж технологіями вже порошенківської влади, плюс того ж "Третього сектору", знов залишили у влади. А старого мера знов прокатили з начебто відставанням удвічи. Хоча сам главред "Третього сектору" зізнавався, що за місяць-два до голосування лідером в опитуванні був Грицишин.

Змінено 27 січня, 2018 користувачем Euro

[Vyacheslav]

Ви пропонуєте заборонити "формувати думку"?

[Euro]

Я пропоную усім усвідомити, як це гівно тут працює.

[Nadin]

"Громада на мільйон" - нове соціальне реаліті, в якому об'єднані територіальні громади України змагатимуться за інвестиції, створюючи проекти для поліпшення життя в регіонах. Учасниками телепроекту стали 5 українських громад: Бузька, Княгинівська, Новопсковська, Печеніжинська та Скала-Подільська.

 

[Йожин з бажин]

Реально хороший сюжет. 10 мин. 52 сек.

 

Тут всё. И проблематика, и её решение, и трудности при преодолении этих проблем, и позитивные примеры.

 

Не пожалейте времени. Посмотрите.

 

Немолочна нація. Чому українці не п'ють молока і як це можуть виправити кооперативи.

 

Якість української продукції - дуже низька, що негативно позначається на здоров'ї та гаманці.

Україна значно збільшила обсяги експорту молокопродуктів - ДФС Україна значно збільшила обсяги експорту молокопродуктів - ДФС Споживання молока та молочних продуктів в Україні радикально зменшилося.

Міжнародна норма складає 400 кілограмів на рік. У 2017 році українці випили і з'їли 177 кг. Однією з причин є підвищення вартості. Із 12,5 грн за літр на початку 2017 вона становить аж 20 грн наприкінці року.

Також причина такої ситуації - падіння рівня довіри до якості. За якість конкретно взялися у Мінагрополітики. Городянам має стати добре - питимемо корисне і натуральне. При цьому селянам, які буквально виживають за рахунок продажів, доведеться складно. Із молока другого гатунку, а саме так класифікують молоко від населення, з 1 липня більше не використовуватимуть переробники. Селами вже поповзли чутки - вирізатимуть худобу, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

 

Тут больше и видео.

 

https://tsn.ua/groshi/nemolochna-naciya-chomu-ukrayinci-ne-p-yut-moloka-i-yak-ce-mozhut-vipraviti-kooperativi-1103360.html

[Nadin]

вот выиграли очередных два гранта, вместо того, чтобы верещать "грося/порох/нужное вставить - гандон", просто затягивают еще несколько европейских денег в город, причем на равных конкурируют с греками, турками, болгарами и, страшно сказать, самими грузинами - и обходят их

 

 

Город Измаил, в начале февраля получил официальный ответ от своих европейских партнеров относительно результатов конкурса проектов, которые были поданы на рассмотрение в рамках Совместной программы "Бассейн Черного Моря 2014-2020".

Об этом сообщил городской голова Андрей Абрамченко, 9 февраля, во время заседания исполнительного комитета.

Заявки на участие в конкурсе были поданы от разных организаций из стран участниц данной программы (Украина, Румыния, Болгария, Молдова, Турция, Греция, Армения, Грузия), всего более 500 проектных заявок, из них были отобраны независимым оценивающим комитетом только 23 проектные заявки.

 

- Город Измаил, в качестве партнера, выиграл два важных проекта по приоритету "Лучшие трансграничные возможности для предпринимательства" в сферах туризма, - сообщил городской голова 

Андрей Абрамченко

.

Первый проект "Зеленый туризм" и историческое наследие - ступенька для развития Бассейна Черного Моря" ставит перед собой цель "Ускорение развития зеленого трансграничного туризма в Бассейне Черного моря путем продвижения ноу-хау и передачи технологий между странами в области инновационных технологий для адаптации к изменению климата и энергоэффективности в зданиях, которые представляют собой историческую ценность".

В рамках данного проекта в здании Измаильского историко-краеведческого музея Придунавья будет произведён ряд работ: замена имеющегося твердотопливного котла на угле на современный энергоэффективный тепловой насос, который обеспечит отопление и кондиционирование здания, также будет произведена замена всех деревянных окон на энергосберегающие. Кроме этого,  модернизируют освещение - установят светодиодные лампы.

Второй проект, который выиграл Измаил - "Развитие устойчивого культурного туризма в Бассейне Черного моря", ставит перед собой основную цель разработку и продвижение трансграничных возможностей для бизнеса в сфере культурного туризма.

В рамках данного проекта, в Измаил планируются поступления инвестиций по благоустройству "Городского сада".

Планируется провести установку 30 опор наружного освещения, 40 новых скамеек, кроме этого будет произведен ремонт ограждения сада - более 600 погонных метров и восстановление кованной части ограждения. Также планируется замена тротуарной плитки парка, ремонт общественного туалета, высадка 20 новых декоративных деревьев таких пород как ель плакучая сербская, магнолия, тюльпанное дерево и другие. Также в парке будет построена зона отдыха с WI-FI.

По каждому из проектов у исполнительного комитета есть отдельный план для финансирования своих мероприятий. Софинансирование в рамках своего бюджета составляет 8% от общего бюджета проекта, а 92% - грант (безвозмездное финансирование от Евросоюза).

Данные проекты поддержаны Измаильским городским советом - их подписание планируется на май-июнь 2018 года. Срок реализации - примерно 24 месяца.

Ирина Золотарева http://gorod24.info/sobytiya/3340-izmail-vyigral-mezhdunarodnyj-konkurs-proektov-za-schet-evrosoyuza-v-izmaile-provedut-kapitalnuyu-restavratsiya-gorodskogo-sada-i-muzeya-pridunavya

 

 

[Йожин з бажин]

+31% !!!

 

[лєса]

 

 

Страшные цифры: где в Украине самые высокие тарифы на тепло и почему

В небольших городах тарифы на тепло зачастую выше, чем в Киеве или областных центрах. Там, где рабочих мест почти нет, а 6 тысяч гривен считается хорошей зарплатой, тепловики и горсоветы устанавливают тарифы и в 40, и 50 гривен за квадратный метр. И это – не предел.

 

Из числа областных центров в семи городах отопление стоит менее 30 гривен за кв. метр, в 12 – от 30 до 35 гривен за «квадрат». И только в Чернигове и Днепре тариф немного превышает 35 грн./кв.метр. За тепло в трехкомнатной квартире жителям этих городов приходится платить около 1800 гривен в месяц.

 

Но даже эта цифра не покажется большой по сравнению с тарифами, установленными в десятках малых и средних городов Украины.

 

Жителям Прилук, Павлограда и Шостки, можно сказать, повезло. Они платят за тепло от 34 до 36 гривен за кв. метр. В Кременчуге тариф – 38 гривен, в Бердянске и Умани – под 40, часть жителей Кривого Рога платит 44 гривни, а обитатели Нежина – 47 гривен за «квадрат».

 

Планку в 50 гривен «успешно» перепрыгнули в Краматорске (51,5 грн./кв.м), Каховке (52 грн./кв.м) и Смеле (54 грн./кв.м). Но и это не предел, потому что в городке Голая Пристань Херсонской области отопление стоит 63,7 грн./кв.м, а потребители предприятия «Криворожтеплосеть» платят по тарифу 67 грн./кв.м

 

– почти вдвое больше, чем жители Днепра, и в 2,5 раза больше, чем львовяне.

 

Отметим, что в 2017 году на оплату субсидий из бюджета страны было выделено 68 млрд гривен, а в 2018 году запланировано уже 71 млрд гривен. Но эксперты утверждают, что к концу нынешнего года расходы могут достичь 100 млрд гривен.

 

https://www.facenews.ua/news/2018/396271/

[Йожин з бажин]

Reload Page to see tweet..Link..