Перейти до змісту

Бої батальйону «Айдар»


GSkovoroda

Recommended Posts

Розблокування аеропорту, бої 23-27 липня

 

10532383_1462491194019892_23382145056085

 

На южном направлении была поставлена задача оказать помощь в деблокировании Луганского аэропорта. Простое изучение карты покажет вам, что для выхода в район аэропорта нужно пересечь как минимум три дороги с усиленными блок-постами, поддерживаемыми российской артиллерией. Во время разведки, перешедшей в разведку боем «Айдар» потерял своего бойца.

 

Было принято решение не брать блок-посты, а перерезать дороги, позволявшие террористам свободно маневрировать силами и средствами. «В лоб» населенные пункты«Айдар» не брал. Пешим маршем и на легковых машинах перерезАл магистраль, занимал оборону, нацелив стволы в обе стороны, дожидался подхода мотострелков и танков и шел дальше. Так поочередно были обойдены с востока и отрезаны от поддержки со стороны Донецка-Дебальцева-Алчевска поселки Александровск и Юбилейный под которым мы понесли основные потери в пять бойцов, что в очередной раз показывает – мы не отсиживаемся в кустах. В какой-то момент от массированного огня дрогнули и начали отход наши танки и милиционеры. «Айдар» остался. Мы крепче чем броня. Вот только одним оставаться несладко.
Есть такой призыв на танцах – «танцуют все».
– Очкуют все! – выдвинул клич Зола. Все дружно рассмеялись и пошли окапываться для круговой обороны. О потерях вы в курсе. Но выстояли. Дали бой, дождались перегруппировавшейся подмоги. Оставили за спиной Юбилейный, для последующей зачистки, и ушли на Георгиевку .

 

Ее брали перерезая основные перекрестки трассы Луганск-Лутугино в районе моста через речку Ольховку. Узнав, что основные перекрестки заняты «Айдаром», а магистраль на аэропорт вот-вот будет потеряна, со стороны Лутугино начала выдвижение колонна боевиков. Благодаря согласованному со львовскими десантниками из 80-й отдельной аэромобильной удару со стороны аэропорта колонна была разбита. Остатки боевиков отошли в Лутугино. Георгиевка была освобождена, а важная транспортная артерия Луганск-Красный Луч перерезана. Остальное умещается в краткий заголовок «В Луганске силы АТО прорвали блокаду аэропорта».

 

Пять городов и поселков, три автомагистрали и одна железнодорожная + «немного помогли аэропорту». Таковы итоги за четыре дня

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Всеволод Филимоненко

Сегодня, под покровом ночи, к месту содержания террористов и сепаратистов арестованных добровольческим батальоном Айдар, прибыл легендарный генерал СБУ и командующий АТО Игорь Воронченко. Цель визита генерала была - похитить мэра Луганска Сергея Кравченко, задержанного за посягательство на территориальную целостность государства Украина. Айдаровцы быстро раскусили каварный план Воронченко, и не ожидая появления спецподразделения СБУ Альфа, заняли боевые позиции для обороны изолятора, и вызволи дисантников для поддержки. В итоге, командующий АТО поцеловав дуло добровольческого автомата ушёл с пустыми руками.

Link to comment
Share on other sites

Я теж до Філімоненко особливої приязні не маю. Версія сбушників - Айдар самочинно займається обміном полоненими, не завжди ефективний розмін. СБУ хоче цим процесом більш вміло керувати. Звідси тертя. Але довіри до СБУ нема, ми всі це розуміємо.

Змінено користувачем GSkovoroda
Link to comment
Share on other sites

http://3.bp.blogspot.com/-rx-ExY6MZVw/U-S_QQ-yvLI/AAAAAAAAbZg/IRofVWfNwrM/s1600/gurza.jpg

 

Штурмовой отряд "Айдара" уничтожил российских боевиков возле Вергунского разъезда. Об этом сообщил один из бойцов «Айдара» в своем Фейсбуке.

"Это был тяжелый бой, мы зачищали Большую Вергунку. Нас ждала засада, но российские наемники не ожидали, что бойцы" Айдара "такие отчаянные. Мы приняли бой и полностью зачистили территорию.

Позже мы обнаружили, что в бою нам противостоял элитный российский спецназ по борьбе с терроризмом "Гюрза". Мы нашли флешку с видео и фото, которое они снимали пока ждали нас, обнаружили шевроны этого спецподразделения ", - сказал боец.

Link to comment
Share on other sites

Батальон "АЙДАР"

 

ЛУТУГИНО. НЕТИПИЧНЫЙ БОЙ «АЙДАРА»
(о бое 27.07.2014)

Нетипичен он как количеством воинов павшим в одном бою («Айдар» воюет «экономно», если можно так сказать), так и, в первую очередь, качественными потерями. Лутугино - следующий за Юбилейным и Георгиевкой (там мы потеряли двоих) город, который предстояло взять сотне бойцов батальона при поддержке танкового взвода и двух БТР.

 

По согласованному со штабом АТО плану ввод подразделений в бой планировался с северной оконечности Лутугино через речку Ольховку. По данным того же штаба каких-либо сил противника и его инженерной активности в этом районе не было. Тем не менее инженеры «Айдара» решили проверить мост и обнаружили минирование. Мины были обезврежены и группа продолжила движение дальше до ж/д переезда, где опять обнаружила минирование. Танки и БТРы остановились.

 

Для дальнейшего выполнения плана стала необходима проверка пути саперами. Инженеры, приданный в качестве охранения полувзвод разведки и один танкист для координации с танком сопровождения в 100м позади, пошли вперед. Первыми, по заранее пристрелянным площадям со стороны промзоны, по группе ударили минометы. Следом вступили пулеметы и снайперы засады.

 

Против «Айдара»работали спецы. Местность была практически открытой и шансы на спасение были минимальны. Восемь человек погибли сразу. Остальные попытались укрыться за близлежащими строениями, но тут произошла роковая случайность. Командир танка, поправляя под огнем колорадов заклинивший пулемет, был убит из крупнокалиберного ружья (ПТРС потом был взят как трофей) и упал в люк, что там произошло неизвестно, но сразу же раздался выстрел. От него погибло еще двое. Уцелевший боец «Айдара» прибежал к основным силам, взял «таблетку» УАЗ-452, вернулся и под огнем вывез раненых.

 

Так закончился первый бой. Штабной план взятия Лутугино, против которого и возражала накануне разведывательно-инженерная группа (специалисты прошедшие несколько войн), полетел к чертям. Разозленные ротные «Айдара» подкорректировали первоначальный план уже погибших товарищей. Совершили обход Лутугино, заняв южные высоты и, разделившись на две группы, ударили.

 

Первая - в тыл засаде сепаратистов через сады высоты 132,2 с последующим выходом на северную оконечность Лутугино-Успенка. Как неожиданным для штабного плана оказался «концентрат» и засада сепаров, так неожиданным оказался для террористов подход штурмовиков «Айдара» с тыла. Засада была уничтожена, что позволило ввести в бой бронетехнику.

Вторая группа с «тачанкой» (зенитная установка ЗУ-23-2 на ГАЗ-66) давила минометчиков и живую силу вдоль южных окраин. Террористы бежали, оставив Лутугино, Успенку, 36 тел и 20 пленных. Но как-то не утешает…

 

Двенадцать лучших бойцов… Если отталкиваться от циничной военной статистики очень малые потери – 2%.
Но полегли патриархи.
Потому посчитаем по другому:
- 20% от самого первого состава «Айдара»,
- 40% от 18-й сотни Самообороны,
- 50% от разведвзвода,
- 2/3 ЛУЧШИХ без преувеличения инженеров в ВС (это на счету именно этих двух седых парней на фото аккуратно взломанный - чтоб не взорвать забаррикадировавшихся - противоатомный бункер и 18 пленных).

Все они, включая самого младшего Мишу-Лешего, бойцами были запредельными. Светлая им наша память.

Экспресс-допрос пленных взятых при разгроме засады дал четкую информацию – «Ждали ВАС».

И первые потери у Металлиста и эти у Лутугино батальон понес в процессе выдвижения.

Вообще анализ хода АТО показывает, что основные МАССОВЫЕ потери ВС Украины несут на марше. Полет ИЛ-76 и гибель 48 десантников – тоже «марш». Как только детальная информация о путях следования подразделений доходит до уровня штаба АТО – жди подляны.

Таков опыт батальона "АЙДАР", добытый кровью. На следующий день в прессе промелькнуло сообщение «В штабі АТО виявили російського шпигуна». Кто же эта сука в погонах, сдавшая их?

 

10582962_1470069793262032_58541833899300

Link to comment
Share on other sites

я звісно не спеціаліст

але чи не логічно перед наступом поставити себе на місце ворога і прикинути де найімовірніше може бути вдало розташована засідка?!

в даному випадку легка параноя не є зайвою 

Link to comment
Share on other sites

Батальон "АЙДАР"

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 640/2014 від 8 СЕРПНЯ 2014 (витяг)

"Про відзначення державними нагородами України:

Нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня

 

ГОРОБЦЯ Руслана Миколайовича - старшого лейтенанта медичної служби

Нагородити орденом "За мужність" III ступеня

КОЛЕСНИКА Андрія Михайловича (посмертно) - молодшого сержанта
ХАМРАЄВА Рустама Шонійозовича (посмертно) – солдата"

 

Вітаємо з державною нагородою начмеда батальону (начальника медичної служби в/ч п/п В0624 БТО "АЙДАР") старшого лейтенанта Горобця Руслана Миколайовича! Вітаємо з державними нагородами сім'ї наших загиблих героїв!
Герої не вмирають! Вмирають вороги!

Link to comment
Share on other sites

http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/14/7034808/view_print/

http://i62.tinypic.com/f9mpv8.jpg

 

 

Почав із того, що похвалив бойовий дух – мовляв, такого нема в жодному іншому підрозділі міністерства. Пообіцяв зброю. Пообіцяв дати "Айдару" статус "армійського спецназу". Потім оглянув стрій. Колишні самооборонівці Майдану та луганські ополченці одягнені строкато, на них з десяток різних видів камуфляжу. "І ще я вас хотів би бачити в однаковій формі. Купимо вам ось таку", – показує на працівника місцевого військкомату.

І тут почалося!

"Стєкляшку"? Щоб нас за 500 метрів у зєльонці видно було?"

"Та нє, коли ідеш на штурм – краще вдягатися, як махновці!"

 

http://www.pravda.com.ua/images/doc/d/f/df8af8f-1.jpg

"Батя" перед вишикуваними бійцями у формі "махновців"

 

 

Міністр, зціпивши зуби, пообіцяв виділити їм гроші на так звану "британку". А потім при нагоді додав, що демократія – це добре, але в армії її не повинно бути. У цій демократичності – і всі переваги "Айдару", і всі його слабкі сторони, які намагаються використати для антипіару супротивники батальйону.

Бардак

"О другій ночі боєць "Айдару" сидів у шортах, футболці й у броніку в кафе "Хуторок" у Старобільську. Він замовив коньяк. Поруч лежав автомат на взводі. Якби не бронік, я б його, мабуть, і не помітив,– розповідав на шикуванні "Батя" – начальник штабу батальйону Валентин Лихоліт. – А так підійшов, забрав автомат. Той навіть і не помітив, де він дівся. Зараз, он, у ямі сидить", –командир киває позад себе, де розташовано місце для порушників.

З організованістю в цьому підрозділі дійсно справи не найкращі. Тут не займаються тупою муштрою, як в інших армійських частинах, тому в солдатів залишається багато часу. Але все ж із п'янством намагаються боротися. Якщо боєць постійно п'яний, або якщо це призвело до некрасивої історії – його спершу садять до ями, а потім і з батальйону можуть відправити. Для бійців це великий стрес; я навіть бачив, як один із них плакав через це й просив пробачити йому його витівку, тільки не виганяти. Тому інколи такі заходи допомагають.

Ще жорсткіше борються з "віджимами"http://www.pravda.com.ua/columns/2014/08/5/7033932/. За обідом старшина тихенько доповів "Баті": щойно стало відомо, що один айдарівець зупинив легковик Hundai, пасажирів відпустив, а авто забрав "на потреби армії". На вечір командир уже публічно розпікав перед строєм аматора:

"Ви хочете, щоб нас тут боялися більше ніж сепаратів? Кожен, хто займається "віджимом", робить нашому батальйону великі проблеми. Машину ми вже повернули, але ж довелося ще гроші їм віддати, компенсацію!" – казав Лихоліт.

А от зґвалтування, яке нібито влаштували айдарівці, і яке стало формальною підставою для проекту указу про розформування батальйону, є вигадкою. Про нього не чув жоден солдат, з яким мені вдалося неформально поспілкуватися, як кухарю.

Отже, бардак у батальйоні має місце, але в основному проявляється в п'янстві, та й із тим борються, навіть успішно. Це можна вважати "другим фронтом", на якому доводиться воювати айдарівцям.

Бойовий дух

"Сьогодні були на полігоні, афганці пристріляли мою дєвочку, мою сучку", – боєць любовно погладжує автомат, розповідаючи про свій день кухарям у черзі за вечерею.

Іще одна велика претензія до "Айдару" – це те, що там начебто "нема кому воювати". Мовляв, у відомому бою під "Металістом" 17 червня загинула або була поранена значна частина найбільш досвідчених вояків.

Насправді це вигадки. На базі в Половинкиному вже фактично завершилася підготовка нових кадрів із високим бойовим духом. Щодня вони виїжджають або на стрільби, або на заняття з тактики. Нещодавно підвезли велику кількість зброї, тому тепер її мають усі, хто офіційно оформлений, а також більша частина тих, хто оформлюватися не збирається.

http://img.pravda.com/images/doc/b/a/ba3ecd8-3.jpg

Зброї не бракує

 

 

7 серпня представник військкомату офіційно доповідав Гелетеєві, що в "Айдарі" офіційно оформлено або закінчують оформлюватися приблизно 65-70% солдатів від штатного розкладу, решта беруть активну участь у бойових діях біля Луганська, мешкають на базі в Щасті, і тому не можуть приїхати до Старобільська й пройти медичну комісію.

Взагалі ж штатний розпис "Айдара" – такий самий, як у звичайного армійського батальйону. А в списку в "Баті" вже назбирався майже вдвічі більший "перебор" реально присутніх на двох базах учасників батальйону.

"Ти що, я не буду оформлюватися! Воно мені треба – та військова служба? Я сюди воювати приїхав, а не служити",– каже один із добровольців, що на один день заїхали з передової в Половинкине.

Тобто, ці люди готові до того, що в разі смерті або поранення їхнім сім'ям ніхто нічого не компенсує, що вони не будуть отримувати ніякої зарплатні за свою військову службу – але попри те вони є одними з найактивніших учасників боїв.

"Айдар" та міліція

В усіх чутках, які розпускаються довкола "Айдару", його бійці воліють обвинувачувати міліціонерів, і особисто керівника Луганського відділення МВС Анатолія Науменка. І це – третій фронт для батальйону.

Тут взагалі страшенно не люблять міліціонерів. Мовляв, вони розстрілювали Майдан, а тепер підіграють сепаратистам. Тому це зараз – чи не єдиний батальйон територіальної оборони, який підпорядковано не МВС, а Міноборони.

Солдати вважають, що саме міліція забирає частину гуманітарки, яка з усієї України стікається до батальйону – адже відомо, що доходить туди далеко не все, що зібрано активістами.

Заради справедливості треба написати, що в пресі блукає й інша версія: про те, що на цих вантажах наживається керівництво батальйону. Але яка версія правдивіша – це вже має встановити прокуратура.

"Ми в Щасті обладнали базу в колишній школі міліції. А це ж була вотчина Науменка. От він і розсердився, і почав із нами воювати", – висловлює свою версію іще один боєць.

Головний міліціонер області є досить впливовим бізнесменом, і навіть Валерій Гелетей постарався зробити все для того, щоб забрати "Айдар" із зони конфлікту.

http://www.pravda.com.ua/images/doc/8/9/893f93d-5.jpg

Міністр оборони спілкується з айдарівцями

 

"Я думаю, що батальйон із таким рівнем духу дуже допоможе нам у взятті Донецька. Пропоную всі готові до бою підрозділи зараз перекинути в сусідню область, там, де вони дійсно потрібні!" – пролунало від міністра на плацу.

Строй бійців тактовно промовчав. Але не промовчав "Француз". Це немолодий розвідник, який під Металістом потрапив у полон, і тільки за два дні до приїзду міністра зумів звідти втекти й повернувся на базу в Половинкине. Він був добряче п'яний, натомість ніхто йому зауваження не робив: "Розслабляється дід після такої пригоди".

"Який Донецьк? А що, Луганськ нам тупо кинути?" – вигукнув він понад головами солдатів, перехилившись через купу мішків з піском на ґанку. "Батя" повернувся до міністра й став йому тихо пояснювати, що це за людина.

"Почекайте, ви мене послухайте. В Донецьку..." – спробував пояснити Гелетей.

"Шо? Да іди ти на ***, будеш ти мене перебивати!" – неполіткоректно відповів старий герой і зійшов зі свого "постаменту". На цьому тему передислокації до Донецька було закрито.

Справа в тому, що велика частина айдарівців – місцеві: вихідці з Луганська та околиць. Вони добре знають місцевість, на якій воюють, мають купу інформаторів. Саме тому, наприклад, Щастя вдалося захопити без особливих руйнувань, а зараз продовжується захоплення південних околиць Луганська. У донецькому "котлі" цих переваг у них не буде, там вони перетворяться на звичайний підрозділ.

"Батя" та комбат

Досвідчені бійці кілька разів припускали у розмовах, що розрядити ситуацію навколо "Айдару" могла би відставка нинішнього комбата Сергія Мельничука й призначення "Баті" на його місце. Зокрема, казали, що саме помилки комбата призвели зо великих втрат при штурмі Металіста, який почався без підготовки та підтримки інших підрозділів силовиків.

Сам комбат поширював у пресі протилежну думку – про те, що у втратах винуваті Збройні сили, які відступили з уже взятого селища, і не попередили про це айдарівців.

Але навіть учасники козацької громади Щастя, яка є одним із відокремлених підрозділів "Айдару", згадуючи про події під Металістом, фактично повторюють версію Міноборони.

Заміну командира бійці сприйняли би на "ура" – особливо ті, що базуються в Половинкиному і ще не брали участі в боях. Коли на шикуванні виступали по черзі Мельничук і Лихоліт, аплодисментами вітали тільки останнього.

"Тому що він справді як батя. Комбат що? Він приїжджає з "передка", кричить: усі за мною, в атаку! Ми хапаємося за зброю – а "Батя" нам каже: нє, нікуди ви не поїдете. Мені не треба, щоб ви верталися "двохсотими" та "трьохсотими". Спершу навчіться тому й тому…" – пояснює причину популярності Лихоліта один із айдарівців.

"Батя" до війни займався підлітковим військово-патріотичним клубом, і тепер відчуває за бійців відповідальність, як за дітей. При тому більш зручним для влади цей командир не виглядає: завжди активно критикує її перед строєм, без жодних евфемізмів обвинувачує в здачі державних інтересів і натякає, що колись повернеться зі своїм батальйоном шукати справедливості на печерських пагорбах.

Гелетей під час візиту навіть спитав: чи задоволені ви командиром? І дехто зі строю прокричав: "Батю" в командири! Аж тому довелося виправдовуватися, і пояснювати при всіх, мовляв, коней на переправі не міняють, і сам він на таку посаду зараз не претендує.

Сам комбат зберігає мовчання з приводу поточної ситуації: він так і не відреагував на пропозиції надати свій коментар до цієї статті.

Публічно ніякого конфлікту між керівниками батальйону не помітно. Але відмінність у їхніх управлінських підходах існує.

Артем Захарченко, УП

Link to comment
Share on other sites

Батальон "АЙДАР"

За период 13-14-15 августа 2014 года. по предварительным данным, батальон "АЙДАР" понес следующие потери:

пали смертью храбрых 5 айдаровцев:

1) Зюзь Владимир Иванович, волонтер,
2) Кушов Руслан Бахникулович, старший солдат,
3) Марунчак Андрей Мирославович, солдат,
4) Филипчук Игорь Ярославович, солдат,
5) Юрычко Владимир Владимирович.

 

Общее число погибших (из БТО "АЙДАР" и других подразделений) - 22 человека

Из них четверо еще не доставлены с передовой, их имена будут сообщены дополнительно.

Раненых ("трехсотых") по состоянию на 9-25 15.08.2014г. за этот же период зарегистрировано более 30-ти человек. Четырнадцать из них были вывезены ночью, остальных сейчас отправляют в военный госпиталь.

Точное количество погибших и раненых будет сообщено позже, после доставки и идентификации их всех.

Точные, достоверные, проверенные данные по количеству погибших и раненых в/ч п/п В0624 БТО "АЙДАР" мы приводим на этой странице регулярно (по ходу, мы единственное боевое подразделение, публикующее списки погибших оперативно и поименно).
Эта страница - единственная официальная страница БТО "АЙДАР" в соцсетях и интернете в общем.

Другие данные мы не коментируем, ответственность за их содержание несут лица их разместившие.

Змінено користувачем GSkovoroda
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

В плен взяты два российских полковника, говорит комбат "Айдара"

 

http://image.glavred.info/images/300x225/Jul2014/287193.jpeg

 

14 августа, перекрывая дорогу из Краснодона в Луганск, по которой боевики перевозили оружие и боеприпасы, украинские силовики уничтожили около 150 террористов и восемь единиц бронетехники. Об этом комбат "Айдара" Сергей Мельничук сообщил ТСН.

По его словам, военным и добровольцам удалось перекрыть стратегически важный путь из Краснодона в Луганск и уничтожить около 150 террористов. Среди украинских бойцов, к сожалению, тоже есть потери, точное число погибших и раненых в настоящее время устанавливается.

"Полностью закрыли дорогу. Взяли поселки Хрящеватое и Новосветловка... Точного количества раненых (со стороны военных и добровольцев, - Ред.) пока нет, операция пока не завершена. Со стороны боевиков как минимум восемь танков уничтожено, пехоты - более 150 человек. Также захвачены в плен российские военные - полковники, которые были инструкторами (Террористов - Ред.), два полковника", - рассказал комбат "Айдара"

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

Изверг Бандеровский

На сегодня Айдар - страшная сила АТО. Когда полевой полковник спецназа ГУР, прошедший не одну войну, говорит «они йоб..ные бесбашенные герои-камякадзе», то это где-то так и есть.
Даже МО уже признает их отвагу и использует по назначению. Без них многие задачи нельзя было бы выполнить, просто потому, что нормальный человек не пошел бы на такой неоправданный риск. Они идут на зачистку таких мест, в которые даже танкисты отказываются выезжать.
Отсюда и такие потери в бою. К тому же враг не берет их в плен.
Да, этим людям приписывают и много «грехов» - и чрезмерную жестокость, и любовь к трофеям, и неконтролируемость. И да, большинство этих вещей таки имеют место быть.
Но ведь именно такими и были Козаки, о которых мы читали в книгах. Это наша козацкая кровь, которая еще не перевелась.
Слава Героям Украины! Герои не умирают!

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Наїзди на Айдар
 

Звіт спеціальної моніторингової місії ОБСЄ

 

СMM узнали о случаях задержания двух сельских жителей Луганской области. Глава милиции в Старобельске сообщил  СMM, что следствие подтвердило следующее: ответственность за похищение сельских жителей, а также за их содержание под стражей несут солдаты из 24-го добровольческого батальона при Министерстве обороны Украины. Во время встречи с украинским военным командиром операции по обеспечению безопасности, он сказал СMM, что представители военного генерального штаба приезжали на место, чтобы определить дальнейшее участие 24-го батальона. Выводы пока не обнародовали. Собеседник сказал, что, по его мнению, 24-й батальон нужно расформировать, перегруппировать и провести передислокацию.

 

Link to comment
Share on other sites

10292543_1430547493880929_79234379177878  Батальон "АЙДАР"

НКВД против «АЙДАРА»

Ну не НКВД, поскольку оно уже давно не существует, оставив после себя «наследника» МВД, но его методы точно. Наши постоянные читатели в курсе на каких направлениях воевал и какие понес потери «АЙДАР» 13-14-15-16 августа. Паскуднее всего то, что прикрываясь названием батальона, в глубоком тылу начинают действовать организованные группы грабителей и похитителей. Буквально вчера, когда бойцы гибли на передовой, вооруженные подлецы под видом батальона «АЙДАР» совершали грабежи в Большой Вергунке (пригород Луганска) и Лисичанске ОДНОВРЕМЕННО (расстояние между ними, если кто не знает, более 100 км).

Хотим заметить, в обоих населенных пунктах наше подразделение присутствовало более двух недель назад. Пришло, сделало свою работу и отправилось воевать дальше. А сдало зачищенные от боевиков города подразделениям МВД. Именно МВД СЕЙЧАС обеспечивает «закон и порядок» и в Большой Вергунке и в Лисичанске.

Есть три варианта возникновения такой ситуации и все они печальны для МВД.

1) МВД не в состоянии обеспечить «закон и порядок» на освобожденных территориях, позволяя привольно действовать незаконным вооруженным формированиям (НВФ) и агентам Ху@лостана.

2) МВД в содействии с агентами Ху@лостана, к которым относится и коррумпированное чиновничество других ведомств, проводит кампанию дисредитации добровольческих батальонов с целью их роспуска/разгона (блин, насколько достала возня этих с... вокруг нас).

Бандюганам представляться «АЙДАРОМ» смысла нет. «АЙДАРУ», будь это он, оставлять такие «хвосты» – бред сивой кобылы. А вот выкрикнуть название «АЙДАР» заинтересованному в дискредитации…
Вот даже как то думается, а не обзавестись ли уже «АЙДАРУ» своими визитками и разбрасывать их на местах преступлений, поскольку «визитки Яроша» уже не смешно?

3) МВД самостоятельно проводит кампанию дискредитации (попутно не забывая о наживе). Кто руководит областной милицией вы видимо в курсе. Если нет – напоминаем. 29 апреля, возле здания областного управления милиции в Луганске сепаратисты выбрали «народного начальника милиции». Им стал Анатолий Науменко. А 30 апреля 2014 года, в Луганске состоялось представление первым заместителем Министра внутренних дел Владимиром Евдокимовым нового руководителя ГУМВД Украины в Луганской области — генерал-лейтенанта милиции Анатолия Вячеславовича Науменко. То есть ставленник сепаратистов был утвержден в нынешней должности тогдашней (еще до выборов президента) властью. Более подробно об этом криминализованном оборотне вы можете прочитать здесь (http://politrada.com/dossier/persone/id/9999).

«АЙДАР» с этим типом на ножах с самого начального момента своей деятельности. Хотя бы потому, что в тех районах где есть присутствие наших бойцов, становится невозможным взаимовыгодное взаимодействие МВД и просепаратистских меров, их замов, рекетни в погонах и без и прочей колорадской падали. Поскольку в «АЙДАРЕ» много воинов из Луганщины то информация о ментовском беспределе, начавшем восстанавливаться в тылу, с помощью контактов в землячестве быстро доходит до бойцов. Зная Науменко как облупленного, ребята достаточно резко проводят воспитательную работу по местным МВДшным персоналиям. Фермеры, вступившие в батальон – перестают платить дань ментам и это только один из штрихов повседневной Луганщины.

Как помним, именно Евдокимов, за отставку которого так давно высказывается общественность, ставил Науменко на должность. И оба они не справляются с обеспечением ПРАВОПОРЯДКА на территориях, свободных от сепаратистов.
Народ, особенно воюющий, не может понять почему затруднительны для МВД ротации одиозных фигур. Люди гибнут за обещанные в том числе хотя бы кадровые перемены, которых как не было так и нет. Как можно терпеть несколько месяцев гибель своих товарищей и наблюдать импотенцию власти в таком вопросе?

Link to comment
Share on other sites

ПРЕДУПРЕЖДЕНИЕ «АЙДАРА»

Лица причастные к мародерству, похищениям, рэкету и представившиеся батальоном «АЙДАР» причисляются к сепаратистским бандформированиям, действующим в тылу и подлежат задержанию и уничтожению.

Нам нетрудно, опираясь на собственную агентурную сеть, устроить засаду на этих тварей, если с этим не справляется милиция. Справимся сами.

Вооруженному гоблину, тащащему награбленное в отжатый автомобиль и распальцованно заявившему «я из «АЙДАРА», не стоит удивляться услышав в ответ: «АЙДАР» – ОГОНЬ»!

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

BvaOiUNIcAI-7hq.jpg

Спецгрупою контррозвідки Служби безпеки України спільно з бійцями батальйону «Айдар» ліквідовано розвідувально-диверсійну групу терористичної організації «Луганська народна республіка», яка коректувала вогонь артилерійських гармат та мінометних розрахунків терористів по позиціях сил АТО та мирних кварталах.

У одного з бойовиків, який був членом групи так званого «Всевеликого війська Донського», знайдено військове спорядження російського виробництва, що належить МО РФ, в/ч 55472. Це підтверджує відповідний формуляр з печаткою військової частини. За оцінкою фахівців, знайдене спорядження – артилерійська панорама ПГ-1М, використовується для наведення артилерійських гармат при стрільбі прямою наводкою із закритих позицій.

У бойовика були знайдені таблиці коректування вогню та інша документація, яка свідчить про участь Російської Федерації у підтримці терористів, що орудують на території Луганщини.
Прес-центр СБ України

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...