Перейти до змісту

Recommended Posts

http://i59.tinypic.com/1zml9h3.jpg

 

Вопше, якшо подумать, жизнь Хуйла неприятна і огранічена.

Зато дуже разнообразна у його помошніков.

От, напрімєр, заболів у нього охраннік ангіной (ну, мо перекупався в день ВДВ чи морожена об'ївся).
Начальник охрани одкрива папочку "Рєзєрв" і визива новенького.

Той тіки зашов, начальник зразу поняв шо шото з ним не так. І моментально - мірять рост.
Точно 169 з половиной сантімєтров.
А у них же огранічєніє - 169 сими!

Начальник втира мокрого лоба і звоне шеф-повару:
- Ніколай? А шо це за подстави, Ніколай? Ти свого плем'яника бачив, коли в охрану одправляв? Ти рост ізміряв? Півсантіметра перерост! А ти представляєш, шо було б, якби я не замітив? Інхваркт у тебе, а у мене інсульт. Так, шо забирай свого переростка бутерброди мазать.

Або, напрімєр, уборщица Ксєнія. Прибира, напрімєр, в спальні. Застилає кровать і находе под подушкой стрінги.
Мужськи.

І зразу поток мислєй: "Ого, нічого собі! Він таке модняве носить? Хотя чого, може це Аліна йому подказує. Та й він же ше нестарий. А от інтєрєсно..."

І поки вона таке думає і держить в руках ті труси штора безлікім голосом до неї звертається:
- Ксєнія, а чого ви так довго кладете на місце білльо ВладімВладіміровича?

І Ксєнія з переляку представляє послєдствія і готова удавиться тим білльом.
А штора думає: "Інхваркт чи інсульт?".

Но ше хуже Хуйлу.
От, напрімєр, встає він якимось утром і понімає шо шось болить.
І не просто шось, а случілась конкретна неприятность.
Він мнеться, мнеться і каже Аліні:
- По-моєму в мене случівся геморой.

Нє, ну а шо? Йому ж уже не двадцять. А ботокс в жопу од таких сітуацій не спасає. Всі ми люди, з каждим може таке случіться.

Ну, Аліна думає: "Бля!".
А йому каже:
- Шо дєлать? Мо врача?

Хуйло представляє цю картіну і каже:
- У тебе, Аліна, вмєсто голови красівий м'ячик. Треба якто по-другому.

Но недаром він прєзідєнт. Придумав.
- Давай, - каже - закажем нову сємєйну аптєчку. Шоб там все були всі лікарства.

На слєдующий день приїжжає поїзд. Двадцять вагонов.
Хуйло думає: "От, бля, скіки гомна люди п'ють". Начінають шукать. Аліна біля нього зі справочником ходить.

Передивились перший вагон і Хуйло, захекавшись, думає про фармацевтов "Ну, подождіть, гамнюки, я вам устрою. Обложу вас такими налогами, шоб тіки піввагона лікарств осталось!"

Тоді Аліна каже:
- Я вже не можу. Устала. І в мене зара манікюр. Давай уже врача.

Хуйло дивиться на Аліну і понімає неізбєжне.

Потом помошнік веде до Хуйла врача. Дивиться у спину білому халату і думає: "Інхваркт чи інсульт?".

Ось так од якой-то обичной, но неприятной болєзні у одної людини, геморой по принуждєнію случається у всієї страни.
З послєдствіями на сусідні.

Пи.Си. А от інтєрєсно, російські царі боліють бистрой агонієй?

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

http://i60.tinypic.com/69dw7o.jpg

 

Доброго ранку, друзі. Сьогодні у діда, к сожалєнію, по об'єктивним обстоятєльствам нема времені і возможності на обичний розгорнутий аналіз мірових собитій, потому дід винуждєн буть кратким.

Всі ви новості читаєте і знаєте, потому пересказувать їх немає смисла. Дід остановиться лише на суті нєкоторих собитій.

Як дід раньше уже писав, накануні Мінська Хуйлу позарез нужні були яркі воєнні успехи сіпаратістов. Например взятіє Маріуполя. Соответствующі команди були дані, сіпаратісти актівізірувалися, но у них толком нічого не получилося. Наоборот, винуждєнно концентріруя сили для атаки, сіпаратісти оголили нєкоторі направлєнія, чим нємедлєнно воспользувалися сили АТО і заняли ряд насєльонних пунктів. Попутно в плєн були захвачені російські дєсантніки, і цей факт по максімуму іспользував Порох на встрече з Хуйлом.

Вернувшись в Москвабад роздосадуваний Хуйло навешав, відімо, піздюлін своїм генералам, і потребував од них побед. Генєрали розвели руками і сказали, шо в них для етого нема живой сіли і тєхніки. Скрепя серце Хуйло був винуждєн санкціонірувать введення на територію України очередной партії свіжих смертників, без яких ніякого взятія Новоазовська, чи організації котла под Іловайськом би не було. Хуйло був би очінь рад, єслі би сіпаратісти могли самостоятєльно шось досягти в протистоянні з нашою Армією, но они на ето не способни. Потому, не од хорошей жизні Хуйло винуждєн бросать в топку все нові і нові подраздєлєнія.

Останнє введення російських войськ було іспользовано Україною по максимуму - світом лунали резонансні заяви про відкриту інтервенцію Росії, був скликаний Совбез ООН, мірові лідєри зробили ряд громких заявлєній.

Критикам, які люблять поверещати на тєму "задовбали вже еті дипломатичні балачки", дід з прищуром питає: А ви хочете, шоб світ уже ніяк не реагував? Хочете, щоб Совбез ООН вже не збирався, а Обама, Кемерон і Меркель нічого не казали? Ви хоть розумієте, що лише ці, казалось би бессмислєнні балачки в ООН і здержують пока шо Хуйла від повномасштабної інтервенції?

Тому дід щитає, шо реакція міжнародного співтовариства була правильна і створює благоприятну для України атмосферу, в часності, на таких стратегічно важних для нас меропріятіях, як самміти ЄС і НАТО, котрі состояться найближчими днями.

Кроме того, світ уже перестав удівляться Хуйлу і всерйоз його заявлєнія не сприймає. Віри його словам ні в кого нема, і про це чотко і внятно говорять всі мірові лідєри. Тому Хуйло совершенно напрасно затіяв дурний троллінг із сьогоднішнім обращенієм до ополченія Новороссії випустить із оточення українські підрозділи. Всі чудово розуміють, шо ето обращеніє не більш ніж незграбна попитка сохранить хароші міну при плохій грі.

Які б заяви і обращенія не робив сійчас Хуйло, оно йому поможе, як мертвому припарка - репутацію серйозного і відповідального політика Хуйлу вже ніколи не повернути. А це дуже важливий фактор нашої будущої Перемоги, бо всі вменяємі європейські і світові політики шарахаються від усього, шо пов'язано з Хуйлом, шоб не замараться. Пока Хуйло остається на міровій сцені, він має бути одіноким, голим і жалким.

Однако, не будем забувать, шо Перемогу у війні може здобути лише Україна. Надіяцця, шо воювати за нас будуть американці з поляками, пока ми сидітимемо по кафешкам, глупо. Тому кожен небайдужий громадянин має знайти своє місце в строю і наближати Перемогу в міру своїх сил і можливостей. Головна роль в боротьбі належить Армії, тому їй нада всячеськи допомагати.

Все, дід вже має бігти у важливих справах, тому винуждєн заокруглятися.

Держим кулаки за Надю Савченко і інших полонених, підтримуємо Армію і зберігаємо твердість і бадьорий дух.

І стежимо, щоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.

P.S. Дідові акаунт так пока ще і не розблокували, тому нєкоторі функції в нього, на жаль, відключені. Например, дід не може відповідати на коменти. Однако всі ваші коментаріі дід вніматєльно читає і по мірі сил стараєцця на них відповідати. Даже на неприятні. Вчора в коментах промелькнуло подозреніє, шо дід - ето такий проект, которий за дєньгі обслужує чиїто інтєреси. Шото подобне вчора ляпнув нєкій мальчік із штата Коннєктікут, імені не казатиму, шоб не робить засранцю реклами. Так от, Свирид Опанасович канєшно проект. Але він мій лічний проект. Проект однієї людини, яка, як і мільйони других українців щодня тяжко трудиться на основній роботі, щоб заробити гроші. З яких значна частина іде на допомогу Армії, пораненим і нуждающимся в допомозі патріотам. Дід в своїй реальній іпостасі, як і сотні тисяч других українців, відмовляє собі в необхідному, шоб купити ще хоч один додатковий кевларовий шолом, чи пару берців. Дід замість відпустки ганяє в зону АТО, шоб привезти нашим воїнам необхідне. Дід, блять, як і мільйони других українців вже скоро рік як хронічно не досипає, бо який нахуй сон, коли таке твориться?!! І вже два місяці дід щодня присвячує годину-півтори фейсбуку, щоб донести до небайдужих громадян тверезий погляд на проісходящі собитія. А в ето врем'я мальчік з Коннєктікута, подлубавши в носі пальцем, попробувавши на смак козюлю, пише про діда хуйню. Я тебе, синок, не баню пока, бо надіюся, шо ти ще не безнадьожен і може ісправишся. І ділом, блядь, займися. Українці Америки роблять багато корисних справ, ото іди і помагай їм. Замість того, шоб їсти козюлі і хуйню городити.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

http://i59.tinypic.com/20i70ig.jpg

 

1. “Как российская детвора прощалась с “Артеком”. Фоторепортаж. Цікаво про кого це вони? - Про Діму Медвєдєва?... В фоторепортажі розміщені фотки руських дітей, які отдихали в “Артеку”. Также ізображени разнообразні види їхнього досуга. Як, напрімєр, - шашки, перетягування каната та хотьба в ластах вокруг басейна… Также показана столова, на якій українською написано “Їдальня”… Бо їда – вона скрізь їда, а напишеш “Столовая”, то окрім столів там нічого й не буде.

2. Малайзийский боинг, сбитый над Украиной, оказался тем самым Боингом, что пропал еще в марте… Тут все ясно. Нема чого коментувать. Творчество душевнобольных.
3. Крымским детям не хватает цветов для 1 сентября. Суть публікації: протівні і підступні хахли спеціально затримують поставки цвітов, щоб визвать сльози та обіду у кримських дітей… Самі кацапи нічого кроме бур’яну виращувать так і не научилися. Ну, нічого, будуть дарить вчителям чебуреки або морські камушки…
4. На развитие туризма в Коктебеле выделят 7 миллиардов. Гора Клементьева станет настоящей меккой для любителей полетов… А у ее подножия разобьют поле для гольфа… Потім виясниться, що дєнєг нема, і польоти возможні тіки якщо напиться та случайно зірваться з гори Клємєнтьєва в пропасть… А у їйо подножия розіб’ють не поле для гольфа, а десяток пляшок з під водки…
5. Керчане подарили Смоленску якорь… Насправді, не подарили, а хотіли обмінять на їду. Але в Смолєнску з цим тоже напряжонка, тому контракт пока завис в повітрі…

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

Здраствуйте, друзяки!!!
Нате вам картіночку для вранішньої гармонії.
Токо чуткость і забота спасьот етот мір. А ще, доброта.

Котєг ннада? А то я вже заїбавсь його нянькать)))

 

10636209_448811811926822_416855701957097

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

http://i59.tinypic.com/ztg28w.jpg

Странні ви, люди, руські браття... Робили Сколково, їздили у всякі монаки, проводили олімпіади за якісь страшні трільйони долларів, підкупляли чиновників ФІФА для чемпіонату світу з футболу, проводили всякі виставки і вернісажі для репутації... І навіщо? - Отак взять і все проїбать...

Подавитесь ви Україною, дураки... Не з’їсте… Ми не такі прості, як Вам здається... То ми так просто... Сидимо тут... Сіно косим, сало їмо, вареники, уху варим, купаємся, карасиків ловим, котів гладимо по голові... Тіпа, нам це все не інтірєсно... І котам тоже… Але іноді ми здіймаємся, іноді ми встаємо, хоч і лінь нам... Навіть, - коти… Коли сурма кличе, то іноді треба йти… Нема в нас царя… Не було і не буде ніколи… Але є хата, і земля своя, і батьківщина… Які треба захищати… І тоді получається така собі велика і несподівана феєрія... Через нашу землю пройшло тисячу націй, тисячу етносів, тисячу народів… Це дало такий сплав, таку амальгаму і таку силу, з якою не варто воювати… Бо – бесполєзно… Полтава, Львів, Одеса, Чернігів – це тисяча націй, тисяча облич, тисяча характерів… Але всі ми – українці… І коли ми стоїмо на Майдані і співаємо “Ще не вмерла”, - то нам похуй ваші танки і десантні дивізії… Бо це неспівставні речі… У нас не було армії ще півроку тому… А сьогодні (я розумію,що це пафос, але вірю в це) прокинулися наші боги – Перун і Стрибог, Даждьбог і Ярило… Видибали… Тепер у нас є армія! У нас є наші солдати! Солдати віри і правди! Ми готові вмерти за свою країну! Але ще більше – ми готові жити за неї! Це – головна відмінність між нами… Нас не не здолати! Ми на веслах брали Константинополь, ми воювали з регулярними частями російської армії на Заході до початку 60-х років… Хоч і було нас всього тисяча, а вас “тьми і тьми”… Ми скидали всесильні режими з допомогою дерев’яних палиць і бутилок з керосіном… І що ви хочете тепер від нас?... Од’їбіться від нас, - як писав маестро Лесь… Бо нічого не вийде… Я колись говорив з одним українсько-французьким істориком з Парижу… Він вивчав психіку солдат за всю історію війн… Він мені розказав, що коли український козак закушував свого оселедця в роті, і виймав шаблю, - то не було мурів, не було засторог, не було бар’єрів, нічого не було… І це не емоції. Це – наука! Щось там перекриває у нас в голові… В хорошому смислі…

На нашій землі загинуло з десяток всесильних “вічних” імперій… І ваша - не остання…
Ми до Вас не йшли! Ви прийшли до нас! Ідіть собі додому!

А ми собі тут самі собі будем…

Змінено користувачем YUGRED
  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

http://i58.tinypic.com/ibc76p.jpg

http://i57.tinypic.com/2ynfnti.jpg

 

- Вова, нємєдлєнно раскажи, шо твої солдати дєлають в Україні? -трєбувала Гєля.
- Не знаю, может, заблуділісь, когда кордон патруліровалі? - Путін удівльонно развів руками, єдва здержуя сміх.
- На танках і БТРах? -злобно уточнила Мєркєль.

- А шо рєбятам, пішком ходіть? - ще больше удівілся Путін.
- Стрєляя по украінской армії і інфраструктурє?
- Ну а єслі пацанам скучно, а снарядов дохрєна, чєго б і нє пострілять? Можно подумать, ти в дєтстві не гралась пєтардами, - отвєтіл Путін і заржав, не в силах больше сдержуваться. - Шо ти оце ламаєшся, як дєвка? Наче тобі не понятно, шо проісходіт.
- Мнє-то давно понято, - буркнула Мєркєль. - От только тебе, засранца, всьо труднєй отмазувать. Шо, нєльзя було хохлов тихенько давить, без шума?
- Оні побєждалі, - пожалувався Путін. - Гєля, я тєбя завєряю, ето послєдній раз. Ще нємножечко їх аннексірую - і всьо, больше нікого трогать не буду.
- Ти в 2008 те саме мнє говорив, - пожалувалась Мєркєль.
- Так я ж нє хотєл, оні самі винні! - возмутився Путін. - Скинули Януковіча… Ти хоть знаєш. сколько бабла ми вбухали в Януковича?
- Нєбось менше, чєм отжалі, - прєдположила Мєркєль. - Ну і шо мнє тєпєрь Обамі і Кемерону сказать?
- Сама ріши, ти ж у мене умная, - Путін сложив губи трубочкой і рєзким двіженієм чмокнув Мєркєль у щочку. Ботокс в його губах протівно чвиркнув, перетєкая у щоки, отчєго Путін став похож на зажраного хом'яка.
- Я-то рєшу, только смотрі мнє… - растаявша Мєркєль кокєтліво погрозила пальцем і вишла вон. Путін нєкоторе врємя з улибкой глядєл їй вслєд, потом ізвльок із-под стола зашуганого Шойгу з кляпом во рту і з криком "почєму хєрово хєрачітє?" прийнявся з усьої дурі дубасить його мордой об стєну, пускаючи слину.

 

http://i59.tinypic.com/2ajakbq.jpg

 

Дохтур помнить стариє врємєна, когда договор о воєнной помощі ілі союзє щитався священим. Задумає, бувало, якесь хуйло анексіровать нєзамєтноє княжество, а у ніх договор з могущественними сосєдямі, які нємєдлєнно вводят свої войска, дают хуйлу по мозгам і дєлят його землі з малозамєтним княжеством, оставляя собі паї повкуснєє.



Тяжело було бить хуйлом у врємєна, когда міром правили королі.

Но годи шлі, кухаркіни дєті то тут, то там поднімали королєй на вила і приміряли їхню корону. А потом, нап'яливши чужу корону, всячєскі грімаснічали, мавпуя прєжніх владєльцев. Ізобрєтали новиє рітуали, ізрєкали пафосні рєчі, кічились демократичними принципами і даже умудрялися заключать новиє договора і союзи.

Но мєжду дітьми кухарок і королями пролєгла попасть. І називається ета пропасть - честь.

Королі не могли разбрасуваться честю. Как только король становився хуйлом, то й наслєдніки ставали подхуйликами. А коллєги отказувались пожимать руку і заочно ділили його землі. Бо всі понімали, шо єслі ти хуйло, то государством управлять больше не можеш. А слєдуватєльно і землі тобі не нужни.

В отлічіє от королєй, кухаркіни дєті честю не заморачувались. Бо в ізвращонном мірє, який оні умудрились построїть, статус хуйла только увєлічує стоїмость мємуаров. Вспоміная на генетічєском уровнє ніщих прєдков, які драяли монарші параші, діти кухарок з наслаждєнієм вслушиваються в непривичне шуршаніє больших дєнєг і прикидають, як би свой статус подороже монєтізіровать.

Любиє договора і союзи ними рассматрюються ісключітєльно з точки зрєнія повишенія собствєнной ліквідності і виторговування конкрєтних бонусов в обмєн на порожній піздьош, скрєпльонний нічєм не обязующей подпісью.

І коли доходить до дєла, діти кухарок, в отлічіє от королєй, усілєнно напрягають уші, прислушиваясь к направлєнію убаюкующего совєсть шуршанія банкнот і оцінюя, стоіт лі ісполнять взяті на сєбя обязатєльства.

Тєм болєє шо отмазок вагон і тєлєжка.

Можна, напрімєр, ігнорірувать фото і відєо матєріали, отсняті журналістами со всєго міра, і упрямо утвєрждать, шо доказатєльств із нєзавісімого істочніка нєт. А, значить, нічего і не проісходить. Нєзавісімость істочніка в свою очєрєдь можна трактувать в завісімості от дєнєжних потоков, які мощними цунамі обрушуються на офшорні счєта.

На крайняк, єслі шакали і завістнікі улічат в безпринципності і добьются отставкі, очєрєдноє хуйло уходить на почьотну високооплачувану пєнсію і наслаждається жизнью, періодично читая лєкції на тєму "как я докатілся до такой рєпутації", за которі разлічні фонди отвалюють кучі бабла.

І дєньги продолжають привичне шуршаніє. Так якой смисл заморачуваться взятими обязатєльствами і тєрпєть убиткі?

Дохтур помнить мір королєй. Мір, в якому чєсть обязувала правітєлєй тримать своє слово нєзавісімо от рісков ілі убитков. І словами тогда не разбрасувались, не занімалися рукоблудієм в торжествєнних залах собраній, рассуждая, як би ото і договор не соблюдать, і ліцо сохраніть. А покрєпчє сжимали зубами пєргамєнт з пєчатью, брали войска і йшли хєрачить оборзєвше хуйло, яке вознамєрілось когось анексіровать.

Мір безвозвратно ізмєнілся с тєх пор. Королєй в ньому вже не осталось...

Змінено користувачем YUGRED
  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

http://i61.tinypic.com/wjb58y.jpg

http://i57.tinypic.com/21burk5.jpg

 

Загиблому безіменному солдату Російської Федерації… (Бекграунд: на могилах російських солдат, що загинули в Україні, зривають таблички з прізвищами і замість цього вішають безіменні, тіпа “Солдат №9”…

9-й

Я дев’ятий-дев’ятий
Солдат Росії.
Я прийшов сюди,
хоч мене й не просили.
“Заблукав” я тут,
Не знайшов дорогу.
Тут бандери живуть,
Просто страх, їй-богу.
Вчора вбили мене,
У селі якомусь.
Не мине судьба,
Боже дай – нікому.
Повезли в село,
Привезли додому,
Кажуть: не було,
Не було такого.
Він живий вобще,
Жив по документам,
А труна і хрест –
То таке, - моменти
На погості сплю,
Захололи кості,
Не ходіть туди,
Не ходіть “ у гості”.
Прийшла люба моя,
Поклонилась, плаче…
Я її позавчора
Буквально бачив
Постояла трохи,
Бо нема де сісти,
Я почув її,
Але як відповісти?
Літо йде до дна
Пролітають пташки
На моїм гробу – трави і ромашки…

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

http://i60.tinypic.com/33ddutj.jpg

 

Єсть у мене в роцтвінніках морда запроданська. Виросло тут (Горловка) вивчилось і в Норільск за длінним рубльом поїхало.
Їбошило мізки 3 місяця, розказуючи пра апалчєнцев, защітнєгов Даунбаса і про кієвскую хунту.

Звонить, десь з місяць назад і опять виябує мізки своїм долбоєбізмом. Я женщіна терпляча, навіть би сказала, що мега-терпляча. Не ссорилась і не посилала його нахуй токо із чісто людських побуждєній. Бо мама його тут, на Донбасі. Жінка нормальна і совісна. Єслі ми посваримось - їй буде незручно до нас їхати.
Місяць назад звонить і каже, що його син збирається ітті дабравольцем і защіщать Данбас.
- Від кого? - питаю.
- Ат бандєравцев і фашистов!
Я вже давно не стримую себе в виразах в його сторону, хоча ми ніколи не бачились, спілкуємось тільки в сєтях і по телефону.
- Їбланяра, скіко тобі раз пояснювати, скільки тобі ссилок кідать, щоб ти, сука, одкрив свої чмошниє глазонькі? Кстатті, прідупрєждаю тебе, що твой синаша стрілятиме в моїх синів. Как тєбє раскладєц? Нє хілий, правда?
Кинуло трубку і не звонило аж до вчорашнього дня, поки по їхніх каналах не пішов резонанс від комітету солдатських матерів про груз 200 і про полонених.
- Всьо шо ти говоріла правда!
- Шо, сука, розвиднілось?

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

http://i62.tinypic.com/73f58p.jpg

 

(Грядущему саміту ЄС посвящається...)

- Піздєц, нас слівают! - плакався Путін, уткнувшись в дорогую жилєтку Си Цзіньпіна. Цзіньпін брєзгліво гладив його шевєлюру і нєловко оглядувався по сторонам.
- Всьо, Порох нас сліл. Мєркєль мєтає молнії, Кемєрон угрожає санкціями, Олланд мутить "Містралі", Баррозу нагнав матюков і даже ляхі з нас потєшаються… Одна надєжда оце на Словаччину, но развє їх хто-то послушає? - ридав Путін, шмигая носом. - Надо срочно собірать народ на Майдан і сносіть ету кієвску хунту к чорту.

- Забєрітє от мене це нєдоразумєніє і скажитє, с кєм тут можно нормально поговоріть, - попросив Си Цзіньпін, отталкуя Путіна на пол.
- Со мной можно, я тут тіпа прєм'єр, - обрадувався Мєдвєдєв.
- Значить так, - начав Си Цзіньпін. - В состав Кітая посяться ряд народних рєспублік начіная с Іркутской і заканчуя Сахалінской. Рєфєрєндум, як і положено, уже провєлі, поддєржка на уровнє. Так шо рішайтє: лібо ви прізнайотє право народов на самоопрєдєлєніє, лібо ми ввєдьом міротворцев, шоби получить сухопутний корідор с фіннамі.
- А зачєм вам сухопутний корідор с фіннамі? - офігєв Мєдвєдєв.
- Просілі помочь с Карєльской народной рєспублікой, - невозмутімо отвєтіл Цзіньпін. - Так шо дєлаєм?
- А ви в курсє про ядєрну пиль? - на всякий случай уточнив Мєдвєдєв.
- Лєгко, - завєріл його Цзіньпін. - Ракєт у нас прєдостаточно. І, в отлічіє от ваших, оні умєют лєтать.
- Тогда я сразу так не скажу, надо посовєтоваться з начальством, - задумався Мєдвєдєв, рєфлєкторно дєлая селфі.
- С етім, что лі? - Цзіньпін подняв всхліпивающего Путіна з пола і льогким ударом в солнєчноє сплєтєніє прівьол його в чуство. - Обсуждайтє, я подожду.
Си Цзіньпін дємонстратівно одвернувся. Мєдвєдєв наклонився до Путіна і злякано прошептав:
- Шо дєлать? Оні обєщают ввєсті войска і не бояться ядєрну пиль.
- Хєрачіть, - прєдложив Путін, пуская слину.
- Кого хєрачіть? Ти шо, дурак? У них мільйонна армія, бронєтєхніка, авіація…
- Хєрачить, - настаював на свойом Путін.
- Володя, ето нє хохли і даже не нємци. Їх на понт нє возьмош…
- Тогда однозначно хєрачіть! - разозлився Путін.
- Єслі ми їх начньом хєрачить, то нам піздєц, - спрогнозірував Мєдвєдєв, дрожа, как осіновий ліст. Путін схватив його за барки і подтянув бліже.
- Козьол, - зашипів він, злобно дємонстріруя остатки разума. - Послє того, шо ми натворілі, нам по любому піздєц.
Затєм впав в депресію, пустив пузирі і принявся меланхолічно долбіть Мєдвєдєва головою об стєну.
- Віжу, ви вже обсуділі? - обрадувався Цзіньпін.Ф
- Чмо узкоглазе, вводі войска! - потрєбував Путін.
- Харашо, - пожав плечами Цзіньпін і, радостно улибаясь, вийшов із кабінєта.

В корідорі Цзіньпін достав мобілку і набрав якой-то номєр.
- Гутен таг, - послишалось оттуда.
- Ангєла? - уточнив Цзіньпін. - Всьо прошло, як ти прєдполагала. Завтра, значить, як договарювались, будєм вводіть.
В трубкі послишався громкій вздох облєгчєнія…

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

http://i57.tinypic.com/2mg17i9.jpg

 

І не нада тут грязних інсінуацій про те шо я Діда і Мурзіка Васильовича накормила чим-то некачественним. Все було отлічно - Картопля печена у відьмацькому горшку була свіжайша і вкусна, миші для кота були свіжі і проворні, просто у них справи. Тому їм ніколи мене смикать за рукав і казать, "Танюха, не лізла б ти в ті новості".
http://i59.tinypic.com/ip4ffk.jpg
Отже Татуся ньюз не представляє яка хуйня у світі білому робиться.

Обявився в інфопросторі старий і пятністий товаріщ Горбі. Хотя який він нахуй товаріщ?! Старе маразматіческе чмо промямлило, шо хуйлостан маладєц, бо не вмішується. Невмішується??? Чувак, ти шо блядь з откатом врємєні на год живеш? Піздєц кароче. Старого горбі маразм заїв, так шо й спинний мозок в районі сідаліща уже ніхуя сообразіть не може.

Київські школи приймуть 3500 дітей переселенців. І тут я вам як мать-перемать дітьониша котрий іде в садочок, по сікрєту розкажу. Шо гороно київське сказало завєдующім, " та хоть у пелену кладіть тих дітей спати, но не отказуйте" і от тепер в тій групі де буде постігать ази народного мата младєнєц Надєжда, замість зареєстрованих на весні 15 діток, замість допустимих 20, буде 26. Кроватів пока 20, стільців ще менше. Вихователі ахуївають, но шо ж поробиш, нікому не відмовляють, правда ісконнокиївським з травня відмовляють, ну то таке, іздєржкі прописки.

Хуйлостанські діпламати занєрвнічали бо десь поділись два їхні далбайопи. Там така історія - сплашной блядський цирк так грусно шо даже смішно вже. 27 серпня ще наш МІД написав шо СБУ задержали в Києві двох підарасів з бойовими гранатами, при підарасах були ще діппаспорта з іменами підарасів. Чуть пожже хуйлостанське посольство занєрвнічало за своїх сотрудніків і обратилось в МВД. МВДшніки канєшно ж сказали "ми таких підарасів не то шо не трогали, а й в очі не бачили". Канєшно, бо всі ж знають мвдшнік сбушніку друг, блядь, гад і сволоч нахуй. Бази у них разні. Після цього МІД рф заявило шо їхні пацанчіки пропали безвісти. Це був краткий пересказ заніматєльної історії про двох бравих хуйлят з бойовими гранатами. Приїхали блядь в камандіровку. Я це придставляю жінка йому складала чумайдан і така каже "Дарагой, я тібє там смєнку палажила, насочкі сінєнькіє, і пару баєвих гранат. Нє скучай". Я думаю після оцих усих собитій український цирк розориться, потому шо смішить людей уже стане крайнє сложно.

Клічко, сказав шо буде лічно пиздить київських корупціонерів. Там даже ціла фраза єсть така, необичнологічна як для клічка, кажуть він то на фейсбуці написав. Не перестаю удівляться, яку хуйню люди постять))))

Хуйлостанські женщіни, паклонніци Кіркорова, кажуть шо він скатіна бо отказується трижди в день читать "Кримнаш", прі етом яростно дроча на нову карту хуйлостану. Поетому паклонніки Томска протів, шоб Бедросович їм шото заспівав. Називають його безнравственним і антігосударственним. Тоість срать жопою з вікна у них нравственно, а от не кричать "кримнаш" то піздєц - смєртєльний грєх, не перестаю дивуваться отій їбанутій логіці сусідів.

Страшенна новость прийшла з-за океана. Там Джейсі синок Джекі Чана курнув. Це страх і ужас вобще. Китайці коли поняли шо пацана пре, пішли до нього в хату і найшли там цілих 100 грам харошої трави. Кароче Джекі Чан розстроївся і написав, шо єслі він не зміг виростить сина як бравого Самурая, то бере на себе всю отвєцтвенность за той неліцепріятний поступок.

Ванкуверці, тоже молодці, зробили хот-дог за сто баксів. Кажуть шо там ковбасу мочать в коньяці за 2 тищі долларів, потом декорірують то всьо свіжайшими лобстерами, і мясом вєнценосних коров. Але мені кажеться шо там ше бріліантова пиль в рецепті єсть і сусальне золото. Таким хотдогом потом і іспражняться жалко.

В штатах арештували чувака за те шо слішком мєдлєнно їхав. От іноді ми тоже їдем трасою до Києва, і тут бац десь за Пирятином в чистому полі тянучка. Всі псіхують і кілометрів 50 їдуть со скорость 30 км в час. Потом канєшно оказується шо там дід який-то в сьомаку насадив весь колгосп бабів і везе осторожно а вони там квокчуть і оруть, "ну куда ти женеш,падло старе?!". А він даже третю вмикнуть не може. Або колись ми обганяли гламурну дєвушку за рульом старого зазіка, вона поправляла на пиці дзеркальні блеки і памаду. _Зазік трусився і хотів вмерти. Ну то таке.

Ну як тут не закончить новостями про політіку: Ештон сказала шо продолжає призивать хуйластан припинити поставки оружія в Україну. І тут у мене два вопроса. Перший - ти блядь в якому врємєні живеш??? Ти шо ще не поняла шо хуйлостан свої ружбайки вмєстє з особовим складом уже поставляє? Другий- Уважаєма, Кетрін, а ви не думали, шо те чмо і його согражданє тупо не понімають шо ви їм кажете, бо англійська то не ісконно? Ви попробуйте з ними на руському і матом, бажано при цьому прицельно разябуючи які-то стратобєкти в хуйлостані. Може тоді їм дойде???

Ото таке, ото і все і більш нічого.

Будьте щасливі і не робіть хуйні.

Змінено користувачем YUGRED
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

http://i58.tinypic.com/b4u4gn.jpg

 

Ну шо вам сказати, субота не робота а новості якіто стрьомні.

День як водицця начався з ночі, новостями про ультиматим нащот здачі в полон який виставили нашим оточеним воякам хуйловоїни під Іловайськом, ну тоїсть якшо до ранку не здастеся ми вас усіх постріляємо. Зутра поступила інфа шо вроді договорено на вищому уровні про створення коридору яким планірувалося випустити з окруженія добровольчі батальйони та частини ЗСУ які із-за дибільного руководства оказалися в мішку, блять. На протяженії дня поступала протіворєчіва інформація нащот вишесказаного но дето до обіду частина наших вояків всьо таки вийшла в розташування наших військ шоправда скільки і хто покашо неясно, як і неясно скільки ше їх там осталося, ждьом і молимося за здоровля наших вояків. Кстаті по той інфі шо доносицця з восточного фронту, бої вже ідуть з регулярними підрозділами вооружонних сил Хуйлостану тому смислу називать хуйловоїнів тєрроватніками тепер уже нема. До речі вчоний кіт рекомендує гамноньюсам нашим, прекращати юзать мем "бойовики" по тій простій причині шо їх уже давно усіх перестріяли, пишіть просто і нєзатєйліво "російські окупанти" і вас народ пойме.

Да президент ПеПе сьогодні устроїв у Брюсселі бєнєфіс імені сібя і ставив рєкорди встрєч із разними євроафєрістами за короткий промєжуток врємєні, от тільки вчоному коту непонятно нахуя нам вопше ота чергова європейська обеспокоєнность пусть даже така глубока блять, шо аж дна не видно. Ото лучче би нам грошей підкинули на оборонку ну і пару сотень самальотів і танків дали нам в аренду до побєди, бо як ізвєсно лучче получити маленький кусник хліба, чим вираженіє огромного сочуствія со слєзамі на глазах. Ага, якби подводя ітогі дня ПеПе виразив надєжду шо із цього понеділка свершицця чудо і проізойде волшебна деескалація конфлікта на востоку, вчоному котові покашо непонятно откуда у Петра така інфа, но є догадка шо чорний джокер Барак Хусєновіч Обама, Хуйлу готовить якийто ахуїтєльний сюрпрайз якраз у понеділок, так шо не росстраюємся а ждьом хороших новостєй.

Ну і гран прі у катєгорії "Вєлікій слєпой" получає міністр оборони Гелетей за тошо намірився создать підрозділ який буде бороцця зі шпійонами і коллаборантами в українській армії. У вчоного кота по цьому поводу тільки один вопрос - а куда блять раньше дивився наш міністр, чи може у нього на глазах була полуда а він тепер чудєсним образом прозрів? По мнєнію вчоного кота у висшему командуванні ЗСУ є абсолютно непристойне колічєство емігрантів з Хуйлостану, які ментально не готові воювати зі своїми братьями і тута треба шось із тим робить. Подивимося хто возглавить український СМЕРШ, якшо очередний уродженець нечорнозьомной полоси то лучче зразу вішатись, не то шо ви подумали- не нам, міністру.

Війна іде, майдан гряде.

Будьмо уважні.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

 

 

IDGD

Коли я був молодий, красівий і на третьому курсі у нас в городі случився Великий Псіхолог з увлікатєльною лекцією про страх. Так я узнав, шо великі психологи носять модельні краватки і рогові очки, а самий темний і безоглядний ужас у людей визивають вєщі, з котрими вони зазвичай не стикаються.

 

Через рік Псіхолог розвівся з дружиною, запутався в боргах і пішов в монастир. Жіночий. В монастирі був разгар служби, а на псіхологу плащ, котрий він і разстєгнув диригентським рухом прямо перед олтарем. Під плащем були тільки білі носки, краватка і шрам од лапаротомії. За рік три черниці вишли заміж, одна перекваліфікувалась в БДСМ-госпожу, а мать-настоятельниця включила в програму воскрєсної школи лекцію об шкідливості онанізму. Так наука черговий раз довела свою зверхність над релігією.

 

А пять літ назад камрад Пєтька - бізнесмен і гомофоб, рішив з'їздить оддохнуть в Таїланд. Я вот не доберу, як вопше гомофоби в Таїланді оддихають, но в Пєтьки, видно, були свої резони. Слонів там поглядіть, пагоди пофоткать, в тайський волейбол поіграти. Вот тільки кончилось всьо прєдсказуємо - підцепив Пєтя женщіну красоти неземної та іскусності небувалої і всього за 50 доларів. А с утра спросоння намацав кадик, причому не в себе і пропав на три місяця. Обнаружився в Камбоджі, в толпі ніщих ангкорватніків, поражая туристів живописними лохмотьями, слов'янським акцентом і табличкою про збір коштів на борьбу з гомодиктатурою.

 

А друг Мітька не любив порнофільмів і застав жону Галю з сантехніком Ваською. Ваську він викинув у вікно, а потім викинувся й сам. З другого поверху. В грузовик з навозом. Іноді жизнь - таки гавно, особливо коли єдине шо ти встиг нап'ялити на себе це шорти з паспортом в кармані, та й ті зіскользнули.

 

Так вот, мої маленькі девіантні друзі. У москаликів щаз - абсолютно ідентична ситуація. Тільки хуже, бо всі страхи ожили одночасно. Всі ті жидобандеровці, єврогеї і прочі веганонацисти раньше були тільки смішною обзивалкою. Типу: " Ой, Мікола. а ти жидопідор, да. Ну, не обіжайся, я ж любя, фашист проклятий. Ну шучу, шучу, сало уронілі. Ой, ну які ми обідчіві, а ше європейська нація, яєбу".

 

І тут хохмочки кончились. І вот вже й бандеровські уніати вкупі з православними фундаменталістами пиздять їхній десант, і вот пархаті масони формірують добровольчі батальйони, а сутулі хіпстери їх спонсірують, а опитні хірурги забесплатно лічать, а гречколюбиві пенсіонери носять поїсти і кип'ятку - і цей порив розриває на кавалки скудний кацапський фімозг. Метушицця горопашний, б'є об стінки черепної коробки головушкою мікроцефалічною і трєбує попєрємєнно водкі, Пєрвого канала, сладкого хлєба, газети "Ізвєстія" та омського сира з вкусом залупи. Вот тільки не помагають ті провєрєні срєдства ні од полок пустих, ні од гробів цинкових, ні од відпусток пройобаних. І шо ж тут дєлать, як помочь колективному кацапомозгу наїбнуться окончатєльно?

 

Підкажу. IDGD. Інтернаціональна добровольча гей-дивізія. Ви боялись бойових гамасєків? Ну так вони вже тут.

 

Оскільки вапрос серйозний, підходить до нього слід обстоятєльно.

 

В перву голову - агітація і організаційні моменти. Буржуйські геї, по нєвєжеству, солов'їною не общаюцця, тому надо спамить форуми і писать відкриті листи Елтону Джону і Клайву Баркеру богопротивною англійською. Сам я того не зроблю, ібо з інгліша помню тільки "о майн готт" і "жу не манж па сіс жур", а вот ви, образовані, спробуйте. Не надо нічо видумувать, пишіть правду. Шо Україна - це Європа, ми всі за глобалізацію і європейські цінності, вот скільки народу за Ляшка і компартію голосує. А вот на Сєвєрі - сплошна йобана Азія, водка-балалайка-мєдвєдь, крєпостні солдати-копрофіли, котрі тільки й мріють сплюндрувать нашу квітучу Неньку і вирізать всіх геїв, вкупі з веганами, єговістами і соціологами. Главне ссилки не забувайте давать, благо "думающа  росія" од жирного фантаста до лисого хуйла ретранслює похожі мислі по 10 раз на дню.

 

І коли, під тиском могучого мірового гей-лоббі, в діло включиться буржуйська преса весь мір застигне перед телевізорами уміляясь од безумної красоти сюжетів.

 

Вот голандський телеканал запуска історію пожилого роттердамського ювеліра Руперта, котрий своїм коштом одрядив на борьбу з кацапсьокою угрозою двох своїх сожителів - студента-філіпінця Мігеля і білокурого докера-шведа Густава. Мігель - маленький, чорнявий і вертлявий як індійська танцовщиця зябко кутається в утеплену зимову куртку і ховаєєцця під мишкою у зоровенного мужнього Густава. Парні стоять полуобнявшись на палубі уходящого в Україну парахода і приязно махають беззвучно плачущому Руперту і щуплому журналісту мєстного ЛГБТ-видання. Журналіст мовчки витирає злі дрібні сльози поношеними кружевними трусами і заходицця брати в Руперта про мотивацію, дієту, соціальну несправедливість та готовність до подвигу.

 

Кількома днями позже СNN демонструє сюжет з треніровочного лагєря нового бойового підрозділу. Колишуться райдужні флаги, парадна рота в розових одностроях чеканить шаг, рівняючись на щойно витесані з терорських кісток статуї Цезаря і Македонського, новобранці одпрацьовують пробіжку співаючи "Go west" та "Liberation". Одноглазий хромий чорношкірий полковник признаєцця, шо до війни читав математику в Пенсилванському університеті, а в молодості курив травку, бігав на антивоєнні демонстрації, писав стіхі про говорящу вагіну і навіть зробив собі на жопі татуіровку в вигляді жопи на котрій витатуювана жопа на котрій... Журналісти восторгаюцця, фотографують татуїровку, куштують екологічних мюслів із общого котла і фільмують прийом в новобранці діаспоритянського бейсболіста, котрий визнається шо покинув першпективну штудентську команду колежу Внутрішньої Оклахоми та продав дідівську ферму аби зафундувати што тишячь долярів на україншьку шправу.

 

Через тиждень опозиційний канал Дождь сообщає, шо кумир руських хіпстерів і домохозяйок, поп-король Боріс Моісєєв на камеру спалив москальський паспорт і вступив до полкового оркестру Голубої дивізії. Злі язики утверждають, шо хитрий Боря просто скористався можливістю поспівать на одній сцені з Рікі Мартіном, Нілом Тенантом і Ель Кравчуком. Газманов і Валєрія об'являють Борю націонал-прєдатєлєм, пісатєль лімонов іронізірує шо в стройних рядах поющих підарасів явно бракує Макарєвіча, Макарєвіч прідлага пісатєлю Лімонову злицця в оральному екстазі, Паук у відповідь на вапрос об етичності поступка Моісєєва сообщає, шо це угар во мглє ада і чад кутєжа, а реп ето кал. напрімєр, а поет Зільбертруд пише тисячного іроніческого стіха про путіна.

 

Ше через тиждень на сайті "Кавказ-центр" вспливає анонімний ролік, в котрому штурмовий взвод імені Чайковського на камеру карає чотирьох москальських диверсантів. Ролік розповзається по паблікам, збира мільйони просмотрів, тисячі коментів і спричиняється до гнівного поста свободного журналіста Бабченко, узнавшого в одному з диверсантів помощніка свєтлотєхніка каналу Лайфньюз. Шо інтєрєсно, той же взвод через тиждень ловить Царьова і моментально віша його на витянутій руці мєстного Ільїча. На вопрос кореспондентів, чому главсепаратиста не покарали провіреним способом комвзвода відговорюється ранєнієм єдиного у взводі зоофіла.

 

... Грудень 2014. Москва. Кремль. Перед дверима Грановитої Палати напружено гуртується спецрота "Голубі партизани". Худорлявий манірний переговорщік лагідно щебече в мікрофон:

- Владімір Владіміровіч! Валодзя! Вихаді, працівний. Нє врємя, січас. Іді сюда, мальчік, нє дуйся. У мене для тібя канфєтка єсть. Хочеш канфєтку. Валодзя?

- Заїбав! - сурово заявля громадний баскетболіст в мілітарному латексному костюмі - дай сюда мегафона, не поніма він по доброму. Таваріщі кацапи, усі на виход! Оружиє на пол! виходим раком, зі спущеними штанами, по двоє! Хто без вазєліна, я нє віноват!

 

Із-за дверей чути постріл і скрип засувів. В прочинені двері поволі вилазять Адміністрація Президента, Совбєз РФ, Госдума і директорат Газпрома. Жиріновський і Зюганов торжествєнно тащать связанного оренбургськими платочками Путіна, гєрой Росії Кадиров несе під пахвою свою нову жену. Жена вириваєцця і мекає.

 

- Хто стріляв! - грозно запитує командір штурмовиків.

 

- Мізуліна, вашбродь! - вискакує пєтушком журналіст Лєонтєв. - ліву колінку собі навиліт прострелила, абізяна тупа.

 

- Колінку чого? - нєдоумєва командір.

 

- Доктора вчора по тєлєфону питалась, як в серце собі вистрелить - об'ясня журналіст. - Так він, паразіт, порадив стрілять двума сантиметрами нижче од соска.

 

Вулицями Москви марширує об'єднана українсько-китайська армія і святкує тріумфальне завершення операції " Двойноє пронікновєніє"...

 

#диванна_стратєгія #голубий_постмодернізм

 

.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

http://i60.tinypic.com/oankee.jpg

 

Доброго ранку, друзі. Надворі свята неділя, но врем'я, як ми всі знаємо воєнне, тому дід займає своє привичне місце на бойовом посту сільського обозреватєля міжнародних новостєй. Вчора в діда случився вихідний, в ефір вийти не міг, тому прошу пробачення в небайдужих громадян за перерив у вещанії.

Всі ми бачимо, шо новостєй всяких і разних масса, вони йдуть звідусіль, і новості часто суперечливі, часто тривожні, а главне - малопонятно куда і як розрулиться ситуація. Самоє врем'я видохнуть, і попробувать отстраньонно взглянуть на обстановку с висоти пташиного польота.

Ітак. Громко проанонсірувана Кремльом "русская весна" вполнє ожидаємо виродилася у кровопролитне літо, та плавно переходить у таку ж осінь. Ні одна із сторон конфлікта не змогла добитися поставлених перед собою задач. Україна, будем чесні перед собою, не може пока захистити свою територіальну нєпрікосновенность перед агресором і бистрої перемоги над сіпаратістами одержати не зуміла.

З другої сторони, Хуйлу тоже нема чим хвалиться - всьо пошло совершенно не так, як він планірував, запалить в Україні широкомасштабну громадянську войну із керованим хаосом він не тоже зумів. Очаги сіпаратізма займають относітєльно невелику територію, а сіпаратісти не в состоянії существувати без прямой воєнной помощі з Росії. Главні ж прощоти Хуйла полягають у слєдующем:

1. В України появилася Армія, яка сражається значітєльно ефективніше, ніж хтось цього міг ожидать. Дід чесно признається, шо і він сам приятно удівльон тим, наскільки швидко в України сформувалися вполнє прілічні озброєні кулаки, як ефективно заработали наші разведка та спецслужби, а также, наскільки гнучкий і творчий підхід дємонстрірує Генштаб, постоянно змінюючи форми і методи бойових операцій. Звичайно, до совершенства нашій Армії ще ой як далеко, але січас це уже не армія совецького (читай - російського) образца. Дуже важливо, що наші генєрали не розглядають солдат як пушечне м'ясо, тому операції плануються і проводяться, так щоб звести ризик для життя і здоров'я воїнів і мирного населення до мінімума. А часто генєрали даже предпочитають перебдіть, ніж недобдіти. Понімаючи, шо українські мами їм за своїх синів ласкавими материнськими руками яйця поодривають. В то врем'я, як російські мами можуть тільки нишком плакати та молитися. Важне отлічіє від російської воєнної практики ще і у тому, що в Росії традиційно солдат ніхто не щитає, не жаліє і їх кидають в бій, шоб ознаменовать какую-то дату якойто особо кровавой победой. Нашу Армію, наприклад, ніхто не гнав у бій, щоб захватить шото там велике до Дня Незалежності. Да, наші воїни гинуть, на жаль. Но Армія є, вона б'ється добре, а її поява сильно сплутала Хуйлу карти.

2. Хуйло іскреннє ожидав, що украінці начнуть сратися між собою, нова власть з упоєнієм займеться внутрішньою гризньою, народ начне буянити, іти на Київ з вилами і в ітоге він приїде такий весь із сєб'я здоровий та красівий і принесе Україні мир. Забравши за це під себе всю Україну. Ожиданія оказалися напрасні. Політичні лідєри напрочуд швидко консолідувалися, між собою договорилися і шоб там хто не казав - дєйствують в інтересах нашоі Перемоги. Без внутрішніх срачів, канєшно, не обходиться, но на те ми й українці. Але вони не виходять за межі допустимого. Во всяком случаї пока. А сам Хуйло, помимо своєї волі, став мощнєйшим фактором консолідації українців. Спасіба йому за це казать не будемо, но відмітимо, що єслі би не фактор російської агресії, Турчинов, Яценюк, Порошенко і Кличко до цих пір би ще сралися між собою, хто буде кандидатом у президенти і коли ті вибори проводити.

3. Уровень паніки і істєрії в Україні на порядок нижче, чим ожидав Хуйло. Они, конєчно є і фейсбук щодня демонструє нам яркі примери панічних та істеричних настроєній. Но они тоже не виходять за рамки терпимого. Украінський народ, закальонний Майданом та війною, напугать вже нікому не вдасться. Як би не старалася руссіш-пропагандон-машін, в українців уже виробився імунітет, громадянське суспільство навчилося виробляти власні антидепресанти та антибіотики, які не дозволяють заразити організм нашого Народу руйнівним сепсисом паніки. Так шо і тут Хуйло зазнав поразки.

Багато аналітіків кажуть, шо войни ХХІ принципово відрізняються від войн пепередніх століть тим, що в них главна мета сторони конфлікта виставить себе невинно постраждавшою жертвою. В етом слислі тєкуща война повністю підтверждує цей висновок. Ми бачимо постійні намагання того ж Хуйла доказать світу і своїй руссоваті, шо русскіє нєсправедліво уніжені і тому Росія винуждєна обороняться. В етом смислі Хуйло вже зазнав стратегічної поразки, бо у світі ніхто більше не сумнівається, шо іменно ведомая Хуйлом Росія являється цинічним агресором, а Україна - невинна жертва агресіі. Вчора в Брюсселі, де проходив самміт ЄС, наш Порох по максимуму іспользував цю стратегічну перевагу. В ході всіх його зустрічей лунали заверенія в поддєржке. Помагать Україні і боротися з Росією перетворилося в модний тренд, а также важний фактор політичного життя Європи. Європейському політику відкрито заявить про симпатії до Хуйла означало б совершити політичне самоубійство. А заявляти про симпатії до України вигодно.

Про результати візиту Пороха до Брюсселю всі ви вже знаєте, перераховувати договорьонності нема смисла, тому дід огранічиться упоминанієм того важного момента, що Європа є і буде впредь одним із наших важнєйших економічних союзників, які не дозволять Хуйлу обрушити нашу економіку. Одновременно ЄС продовжуватиме усілія по обрушенню економіки Росії. Це тоже харашо, хотя сіюмінутного ефекту ждать не варто. Но результати обов'язково будуть і руссовата ще зможе натішитися срачами в очередях за продуктами пітанія.

Воєнної помощі Україні не буде, канєшно, но ЄС і не є воєнно-політичним об'єднанням. Требувати від ЄС оружіє все одно, шо вимагати хліб і ковбасу в аптеці. За хлібом і ковбасою треба йти у гастроном і таким гастрономом є НАТО. Которе в ці хвилини готується до свого самміту і дід ожидає, що в Уельсі будуть прийняті важні для України рішення.

Касатєльно заяв бундесфрау Меркель, які в Україні традиційно викривлено інтерпретуються. От вона сказала, що Німеччина не буде оказувать Україні воєнної помощі. Но она інакше і не могла казати - післявоєнна Німеччина самий главний пацифіст на планеті і ніколи не постачає зброю в зони конфліктів. З другої сторони, ми добре пам'ятаємо, як Німеччина в началі 1990-х років, через Румунію і Угорщину, нишком озброїла армію Хорватії, передавши Загребу майже весь арсенал армії ГДР. Хотя канцлєр Коль громогласно закликав югославські народи до миру і прекращеніє насілія. Та і щас офіційний Берлін отріцав і буде отріцать факт поставки німецької зброї хорватам. Но дід те врем'я добре пам'ятає і пам'ять йому не отшибло.

А тепер относітєльно главної заяви, яку зробив Порох, сказавши, що нада "остановить все" і шукати виходу в переговорах. Єслі хочете знать мнєніє діда, то дід скаже таке. На Пороха нєсомнєнно іде массіруване давлєніє з усіх боків прекращать АТО, бо ситуація дошла до тої межі, яка в англійській мові зветься "дедлок". Ну, тоїсть, коли жодна сторона не може здобути швидкої воєнної перемоги і кроме зростання кількості пролитої крові другого ефекту від боїв нема. Бульдоги зчепилися намертво, впилися одне в одного зубами і вже не можуть розчепити щелепи. Хуйло вже совершенно нє стєсняясь і ложивши болт на мірове общественне мнєніє, посилає в Україну все нові і нові подраздєлєнія своєї регулярної армії. Січас світ дійствітєльно застиг перед прямою угрозою відкритої і повномасштабної воєнної інтервенції Хуйла проти України. Так шо по-відімому Порох рішив, шо в цій ситуації нада продємонстрірувать готовность до мирного розв'язання конфлікту. Рішення скоріше за все тактичне і прийняте воно хоть і винуждєно, но грамотно:

- по-перше, воєнна обстановка не сама ідеальна, но і не сама хужа. Лучше зараз сісти за стіл переговорів, ніж коли російська армія проливши нашу і свою кров окупує Маріуполь та розширить тєріторію "Новоросії".

- по-друге, заява про готовність до дипломатичного врегулювання конфлікту була зроблена на території союзників, у Брюсселі. А не в Мінську, перед ліцом сцаря Ботокса. З Хуйлом Порох говорив жостко, не прогибався, чим і визвав у миршавого проступ агресії. А в Брюсселі Порох, напротів, проявив себе вменяємим здравомислящим політиком.

- по-третє, треба визнати, що сил на швидку воєнну перемогу в України зараз дійсно нема. Безцільно лити кров наших воїнів без реального шансу на успіх не можна. Потрібна тактична пауза для відпочинку, перегрупуванння і переозброєння Армії.

Колись, коли дід був іще малим пацаном і пас улітку корову, він постоянно вигрібав від своєі бабусі за те, що ота клята корова вічно залазила до людей у шкоду. Просто дід (тоді ще малий пацан) забував про корову, бо вмощувався у тіньку і запоєм читав всякі умні книжки. Якось діду трапилася книжка Ліддел Гарта "Стратєгия непрямых действий". Ліддел Гарт - ізвесний британський воєнний теоретик, який обстоював думку, що в стратегії непрямий, кружний путь швидше веде до перемоги, ніж лобова атака. А лобова атака, напротів, до успіху майже ніколи не приводить, а якщо і приводить, то ціною величезних і непоправних втрат для атакуючого. При цьому розміри втрат обезцінюють перемогу. В качестве прімера цей британський аналітік наводив Гітлєра. Який всігда добивався ошеломітєльних побед, пока інтуїтивно проводив стратегію непрямих дій. Так тяглося до 1939 року, аж поки Гітлєр не наступив на скользкую дорожку прямої стратєгіі лобових атак. Шо в ітоге і привело його до стратегічної поразки і ганебної смерті в берлінському бункері.

Висновки Ліддел Гарта дід нємедлєнно перевірив на корові і оказалося, шо єслі йти на корову з лозиною прямо, дєйствія корови передбачить невозможно і вона на всяке способна. А єслі обійти корову по дузі і підійти до неї хитро, з нужного боку, то она йде туди, куди вам нада.

Минулого тижня проізошло непомічене політичними аналітіками собитіє - Хуйло, після бігатьох місяців применєнія стратєгії непрямих дій (нада признать - небезуспешно), винужденно став на дорожку прямої стратєгії. Він вже не ховаючись посилає війська і признає факт їхньої присутності в Украіні. Бреше, канєшно, шо они заблудилися ілі, шо то солдати в отпуску і рішили самі поїхати в Україну на лічних танках, но факт остається фактом - Хуйло процесом вже не керує. Процес керує Хуйлом. І він уже крепко стоїть на тій дорожці, яка неминуче приведе його до краху. Вопрос лише в часі і в кількості пролитої крові.

Його вчорашнє виступлєніє в Селігері діду, як сільському аналітіку неінтєресне. Воно інтєресне хіба шо психіатрам. Однако дід не може не згадати про ескападу в адрес Казахстана. Хуйло оказався настільки дурилом, шо зробив Назарбаю очінь сомнітєльний комплімент - похвалив того, шо Назарбай успішний презідєнт, но Казахстан ніколи не був державою. Назарбай, хоть і старий уже, отреагірував молнієносно. Заявивши, шо Казахстан зберігає за собою право вийти з Євроазіатського союзу. В діда іспаряються останні надєжди относітєльно здравомислія Хуйла. Уменіє відштовхнути від себе союзників в Хуйла просто фантастичне. Даже Гітлєр, хоть і був йобнутим фанатіком, действував не так топорно, як Хуйло. І це вселяє надію, шо путь Хуйла до ампули з ціаністим калієм в подмосковном бункері займе не так багато років, як це потребувалося Гітлєру.

Зберігаєм хладнокровіє і здоровий глузд, держим кулаки за Надю і читаєм repka.club. А также слєдім, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.

  • Upvote 3
Link to comment
Share on other sites

 

ПТИЦІ. ОСІНЬ…

 

Завтра осінь. І птиці вже будуть збиратися летіти в теплі края… Інтересно, вони коли повертаються навесні додому, то думають, що летять в “холодні края”, чи такого понятія взагалі не існує? І вообще, от, наприклад, у якогось полтавського лелеки є квартіра в теплих краях, тобто – гніздо. Воно пустує все літо, поки він тут? Чи може він його здає за умєренну плату якійсь прілічній сім’ї туканів? А потом шо – проганяє їх, чи як?

Було б прикольно, аби люди на зіму т...еж відбували в теплі края… Зараз би ми збиралися в стаї і кружляли… Але оскільки в нас крил нема, то ми б просто ходили навколо, допустім, Європейської площі з чемоданами в руках, як дураки, й курликали…

Птицям краще, бо в їх нема багажу, даже ручної кладі нема… Встав утром в гнізді, потягнувся, поприсідав трохи і полетів… Це нам треба, як мінімум, 20 трусів, двубортний піджак (який ще ніхто ні разу не одягав у “теплих краях”) книжка (так і не розкрита), плойка і кіпятільнік… А ще отдєльний чемодан з таблєтками… Бо куди б ми не їхали – їдемо боліть… Від переїдання, від перепивання, від недосипання…

Я колись сидів взимку на Мозамбіку в Африці і думав якраз про птиць… А в небі літали якісь птахи, схожі на наших лелек… І тут мене осініло! Так це ж і є оті самі “теплі края”, куди літають наші лелеки! Евріка!... Це не абстрактне понятіє “теплі края”… Це – абсолютно конкретна географія… – Прівєт лелеки, як діла? – крикнув я їм… Клац-клац-клац, - відповіли лелеки, словом все нормально, та вже додому хочеться…

Ще я думаю, це несправедливо, що деякі птиці літають в теплі края, а деякі – ні… Горобці, напрімєр, ворони або голуби зімують тут, в снігу й на морозі… Це, мабуть як у людей. Горобці, тіпа, кажуть: ми нікуди не полетимо цей год, бо нема грошей… А ворони кажуть: а ми вообще літать боїмся… І кричимо “кар-кар” від боязні висоти, тільки не кажіть нікому… А голубам ніхто не дає візи… Ну їм і тут хорошо, вдома… Хоч і холодно…

Колись, пам’ятаю, сиджу на кухні… Погода – 100 процентів мєрзості: мокрий сніг з вітром і мороз… Вечір… Вікно кухні виходить у мене на кришу сусіднього будинку. Дивлюся, а там на криші стоїть якась молода ворона. Спряталася за супутникову “тарілку” від сильного вітру. Голова похнюплена, крила опущені, сумна… Здається, навить, у неї був насморк…

Я відкрив вікно і кинув їй кусок хліба. Їж, кажу, птиця, тобі зараз калорії нужні і усілінне пітаніє, щоб пережить зиму… Вона лапою той хліб підгорнула до себе і почала клювать…

А наутро замість благодарності ця сама ворона (а може й не ця сама, може друга якась) упустила з дерева великий грецький горіх прямо мені на голову… Було больно… Ну я не думаю, що то вона спеціально так зробила. Просто впустила. Я на неї не обідився…

Link to comment
Share on other sites

http://i57.tinypic.com/foj11d.jpg

 

Ну шо вам сказати, при святій неділі новості не особо оптимістичні, но про всьо по порядку.

День начався з того шо гамноньюсами розлетілася заява бундескурви Меркель шо німаки не будуть постачати в Україну товари військового призначення шоби не провоцирувать ескалацію конфлікта і це після вчорашніх обіцянок нам помагать усім чим тільки можна, тоїсть якшо перевести то всьо на людську мову дето ноччу Хуйло дзвонив до Меркель і запрітив німчурі нам помагать бо газ блять взимку перекриє а це не шутки, бо як той казав своя сорочка ближче тіла, або ж нехай чужі яйця лучче відріжуть ніж свої замерзнуть.(народна мудрість) І якби продолжая цей неожиданий дємарш Германії, Чехія, Словаччина, Мадярщина і Кіпр виступили протів слідуючого етапу антіхуйлостанських санкцій, ну тоїсть нєкоторі латентні єврохуйлососи внєзапно перейшли у ряд актівних, шо в принципі єсть показатєлєм того, шо гражданін Хуйло пішов ва-банк шоб заблокувати євросанкції. Но нам від того ані холодно ні жарко, бо вчоний кіт давно предупреждав шо на євроафєрістів надєжди мало і тре надіятися лиш на себе, хотя у нас є тоже нєхуйовий для єврохуйлососів мотіватор у вигляді транзітной газовой труби яку технічно зовсім і не сложно перекрити, но це вже якби туз у рукаві і лучче би вони нас не доводили до того.

Да, опісля тої мишиної возні єврохуйлососів виступив вже сам Хуйло з ультіматівним заявлєнієм, шо нада луганду і домбабве признавать державами і прєкратіть стрілять у хуйлоокупантів, а то він за сібя не отвічає і буде з нами воювать до безконечності. Шоправда дето через два часа поц-сєкрєтарь Хуйла, Пєсков вже винуждєн був давать опровєрженіє шо мол ви нє так понялі слова Хуйла і він не то хотєл сказать, ага канєшно, всьо ми поняли і даже очєнь харашо, по відімому бундескурві Меркель риторіка ця не понравилась і вона послала пару їбуків у Хуйлостан по діпломатічєскім каналам, тім болєє шо на таке вони з Хуйлом не договарівалися воопше. Хотя Хуйло у жизні сповідує один лиш принцип базовий, "не наїбеш - не проживеш" як кажуть вчоні шо це на генном уровнє рєфлєкс.

Ага, неожиданно напомнив о сєбє неутомімий борець із сєпаратістами хвейсбук міністр Аваков своєю жалобой на дєйствія прокурватури гєнєральной, шо внєзапно прекратила слідство протів нємношко дибільного примата Допи (він же Добкін), вчоний кіт щитає чим ото так лити сльози і розмазувати соплі по екрану монітора, лучче було би насобирати доказову базу покручє чим откровєнія у твіттері неумной обізяни. Но то таке кого я тута вчу вопше, міністра який оддав приказ арештувать Сашка Музичка(Білого) після того як той потримав за гальштука охуївшого прокурорчика районного масштабу, всі знають чим то кінчилося, і нічого всі при кріслах мєнти осталися і кстаті там прокуратура була ніпричому. Ага іше один вопрос, хотілося б узнать шо предприняв міністр Аваков в отвєт на клєвєту павіана Гєпи (він же Кєрнес), який як ми всі помним звинуватив його в організації покушенія на його особу, понял прастіл???

На восточном фронті ідуть бої, із котла під Іловайськом невеликими групами виходять наші вояки, які не повірили гуманітарним коридорам і правильно зробили. Жителі Маріуполя будують протитанкові укріплення на околицях міста, хуйловоїни відкинули вже будь-яку маскіровку і застосовують авіацію для бомбардування як наземних так і надводних цілей. Вчоний кіт надієцця що тактічєський пройоб під Іловайськом надихне головнокомандувача ПеПе на радикальні рішення по поводу воєнного руководства операцією, ну і саму стратегію треба переглядать бо ж блять тепер воюємо ми проти армії а не ополчєнців. Ну то таке, як той казав- ви мене слухали але не почули, хотя лучче би було наоборот.

Ну і гран - прі в катєгорії "Надєжда Православного Мордора" получають русскі герої які провели одиночні пікети проти войни на уліце Твєрской шо у Москвабаді. Хотя їх було небагато, як то кажуть на пальцях двох рук порахувать, це всьо таки у нас вселя надію, шо ше не всьо прогнило в головах у хуйлостанців і ми це цінимо хто би шо там не казав.

Війна іде, майдан гряде.

Будьмо уважні.

  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

http://i59.tinypic.com/2vmxdw1.jpg

 

Ну, але це вопрос будущого, а зараз ми розглянемо тєкущий момент і спробуємо спрогнозірувать возможне развітіє собитій в бліжайшей перспектіве. Отже, заварюєм кохве/чай, вмощуємось зручненько і читаєм уважненько.

По ділу Наді Савченко вихідні дні не принесли нам ніяких новин, крім того, шо відомо стало ще раніше - Хуйло рішив етапірувати її до Москви для психіатричної експертизи. Це свідчить, шо Хуйло іспугався іти на відкритий процес над Надєю, виграти який в чесном суді при такій увазі світу, невозможно. Бо Надя вполнє в состоянії дать бій, який нічого харошого Хуйлу нє суліт.

Адвокат Фейгін в суботу разразився в етой связі мощним інтерв'ю в якому предрьок Хуйлу бесславний конец, а Росії - коллапс і розвал. Бо, як щитає Маркуша, єслі Хуйлу нужна малєнькая победоносная война, то із етого нічого не вийде. Поскольку войни рідко бувають малєнькими і победоносними, а для Росії все закінчиться величезною драмою. Ну шо ж, Фейгін людина розумна, і не він один прогнозує подобний сценарій.

Дід неоднократно писав, шо діло Савченко своєобразний індікатор намереній Хуйла в целом по відношенню до українського питання і єслі він її не відпускає, значить намерен бикувать і дальше. Так і получаєцця - останні події свідчать, шо Хуйло резко усіліл актівность в надєждє дожать сітуацію в свою пользу.

При етом він сжог остатки своєї репутації, фактично відкрито кидає в топку сраженій все нові і нові подраздєлєнія своєї арміі. Уже даже в самій Росії начинають потіхоньку прозревать і роздупляцця - поодиночні пікети і публічні протести проти війни не показатєль, канєшно, але все ж таки добрий знак. А те, як жорстоко Хуйло подавляє подобні прояви свободомислія і солідарності з Україною, свідєтєльствує, шо народу свого він всьо же боїться більше, чим международних свнкцій. В Москві через три тижні планують провести мощну антивоєнну дємонстрацію і с етой целью об'єднуються всі остатки несистемної опозиції в надії розбудити народ. Ну шо ж, надій на шось серйозне мало, але нехай хоть шось роблять, а не жаліються, шо Хуйло діктатор і нєгодяй.

Вчора наконєц Хуйло роздуплився і публічно в інтерв'ю Первому каналу заявив свої условія прекращенія огня. Дід щитає це харошим признаком, бо вносить хоть якуто ясность относітєльно його намереній. І свідєтєльствує, шо начинать відкриту повномасштабну інтервенцію Хуйло пока шо бздить. Однак воно винуждєно отчаянно рискувать, засилаючи своі войська на нашу територію. Бо треба правильно розуміти, шо трагічні події під Іловайськом, обстріл катерів в Азовському морі, повідомлення про російські війська в Донецьку та інших містах, небезпека, яка нависла над Маріуполем, угрози які лунають від окупантів - все це способи, до яких вдається Хуйло, щоб примусити Україну погодитися із своїми предложеніями. При цьому Хуйло безсастєнчіво пользується однією нашою рисою - ми страшенно тяжко переживаємо загибель кожного нашого воїна. Наш больовий поріг значно нижче, ніж у росіян, більшості яких откровенно по барабану, хоть і десять тисяч їхніх вояків загине. На то оні й салдатікі. А ми так не можемо, тому не дивно, що Хуйло прицільно б'є саме по цій больовій точці українців.

Ітак, єслі судити по його сумбурній і довольно запутаній заяві, яка потребувала дополнітєльних раз'яснєній со сторони прес-секретаря Пескова, то Хуйло настаює на легалізаціі сіпаратістов і оформлення їхнєй автономії в составе України. Преса і ряд обозреватєлєй пишуть, шо мова йде про легалізацію таким образом Новоросії в составі України і предоставлєнії їй таких прав, які б унеможливили подальший вступ Украіни в ЄС і НАТО. Це, повторюся, пише преса. Хуйло про це не каже.

То, шо вчора заявив Хуйло, називається запросна переговорна позиція, яка наверняка вже озвучувалася во врем'я закритих переговорів між міністрами іностранних дєл в Берліні, а также під час зустрічі Пороха з Хуйлом в Мінську. То єсть, нашому руководству і міровим лідєрам така позиція була вже ізвесна і вони мали врем'я обсудити і виробити свою запросну позицію. Яку пока шо не озвучено.

Те, шо Хуло рішив сам публічно заявить про свою запросну позицію прямо по тєлєвізору наканунє сьогоднішньої зустрічі контактної групи в Мінську, свідчить по мнєнію діда, шо Хуйло спалює за собою мости к отступлєнію, бо відмовитися від публічно заявленого запроса він уже психологічно буде не в состояніі. Однако, слід звернути увагу, шо намереніє своє Хуйло заявив у самих общих чертах, то єсть допускає нєкій торг.

Сьогодні в Мінську засідає контактна група в составе Кучми, Зурабова і Медведчука і ще якагото парніши з ОБСЄ, який там нужен для солідності і приданії переговорам пафосності. Про шо они там договоряться і чи договоряться вообще, дід не знає. Пожівьом увідім. Но все таки нєкоторі соображенія на етот щот дід всьо же вискаже.

По существу в Украіни і в мирового сообщества при создавшемся положенії є два путі:

- послать Хуйла з його предложеніями подальше і продовжувати АТО до победного конца.

- согласиться обсуждать предложеніє Хуйла по существу і в результаті согласиться оформить автономію Донбаса (чи як там назвуть цю територію), але в складі України.

Є і третій варіант: согласиться обсуждать предложеніє Хуйла, но продовжувать АТО і тягнуть резіну максимально довго, наскільки получиться, в надєждє, шо Хуйло за ето врем'я здохне ілі случиться якась друга приятна новость. Цей третій варіант дуже напоминає діду лозунг Троцького на Брестських переговорах: "Ни войны, ни мира!".

Брестькі переговори 1918 року дід згадав не случайно. Думаю, небайдужі громадяни пам'ятають перипетіі етого інтереснєйшого епізода міровой історії. Вкратце нагадаю: перша світова війна ідьот к завершенію, в Росіі случилася революція, де потом до власті прийшли большевики во главе з Леніним. Но власть Леніна була зибкой і поширювалася на навелику територію і йому позарез нужен був мир з Германією. Германії тоже позарез нужен був мир і тому в Бресті начались переговори. Ленін послав у Брест Троцького, який охренєл від видвинутих кайзером Вільгельмом условій. Кому інтєресно, почитайте детальніше, але болєє унізітєльного "міра" придумать було сложно, тому його ще називали "похабний мір".

Например, від Російської імперії отторгалися величезні території, в тому числі Україна, більшовики соглашалися розоружить і демобілізувати армію, а Чорноморський флот вообще віддати німцям. І ще виплатити кпупу мільярдів золотом і продовольствієм. Німецькі условія обурили даже більшовицьке правітєльство і єдінственна людина, котора всячеськи настаювала на підписанні миру на любих условіях, був Ленін. Він закочував однопартійцям епічні істєріки, орав на них і призивав подняться над узколобим поніманієм тєкущего момента і в результаті єлє-єлє зумів наполягти на необхідності підписання цього миру, шо дало більшовикам передишку і возможность укріпить свою власть та створити Красну Армію. Но тоді, у 1918 рці, ні в Росії, ні за кордоном не було жодної людини, яка б сумнівалася, шо Ленін германський шпіон, засланий в Росію тільки для того, шоб допомогти Германії вивести Росію з війни. Даже большевики подозревали свого вождя в предатєльстве.

Но оказалося, шо прав був Ленін - у Германії через пару місяців случилася революція, Бретським миром Ленін урочисто підтерся, а вже маючи війська розгромив одне за одним всіх денікіних із врангелями, колчаків з каппелями, а заодно і наших петлюр, скоропадських і даже самого батьку Махно. Тому совершенно не случайно комуністи боготворили Леніна, а об'єктивні історики понині щитають його геніальним політиком.

Дід це все розказує не для того, щоб убіждать когось, шо ми маємо іти на мир з Хуйлом на таких условіях, які він видвигає. Дід наоборот щитає, шо результатом войни має стати парад української Армії. Возможно, на Красній площі в Москві. Але Перемогу треба планувати заздалегідь і дивитися на історичні процеси ширше та незакомплексовано. А про Брестський мир 1918 года дід згадав, щоб проілюстрірувать: переговори і договори всього лише елемент боротьби, вони можуть бути временним етапом, абсолютизувати їхнє значення не нада.

А тепер по существу относітєльно предложенія Хуйла - там чорт ховається в деталях. Шо предлагаєцця? Руководство ДНР і ЛНР формує свої партії і йде на вибори до Верховної Ради України? Як они збираються легітимізуватися в центральних органах влади? Як они збираються формувати свій бюджет? Єслі они збираються оформить автономію на правах отдєльнї землі, як у Німеччині, то Київ не об'язан перераховувать їм гроші з центрального бюджету, наоборот - німецькі землі на самофінансіруванії і самі об'язані робить отчислєнія в центральний бюджет. ДНРЛНР до цього готові? І яка територія цього новообразованія? Та, яку они контролюють січас, чи їхні апетіти шире? І шото дід не чув, щоб Баварія чи Саар могли рішать оставацця Німеччині в НАТО чи ні. Зовнішня політика - прерогатива центрального уряду в Берліні. Як в любій другій, даже федеративній державі. А коли Україна прийде до питання референдуму про вступ до НАТО і до ЄС, то неізвесно ще, які настрої пануватимуть на сході України. Он, у Придністров'ї щас населення всякими способами намагається получить молдавські паспорти. Хотя раньше воротили ніс від них. Но громадяни Молдови мають безвізовий режим з ЄС, а з російським паспортом можна їхати разве шо у Гондурас, от придністровці і чухають потилиці. Україна має зараз всі шанси на економічний і соціальний успіх і лише цей шлях може привести нас до стратегічної перемоги. І, собственно, це й була ізначальна мета Майдану. А не боротьба з Гіркіними, чи з Хуйлом.

Тому предложеня Хуйла, переговори і Мінську - лише епізоди нашої боротьби, а стратегічно перемогу ми досягнемо лише якщо збережемо єдність і згуртованість та перетворимо Україну в дійсно європейську державу. А ще в нас унікальний шанс створити сучасну боєздатну Армію. І в етой связі дід доволєн результатами самміту ЄС та з інтєресом ожидає самміт НАТО. Ніхто в світі не збирається Україну зливати, але і розпочинати через Україну термоядерну війну також ніхто не намерен. Тому єдиний правильний стратегічний курс - повалить Хуйлостан ізмором і для цього у світу є всі возможності. Цена на нафту щас шото около 103 долларов за барель, Роснєфть несе убитки, Газпром ріскує вилетіть в трубу в буквальном смислє і це все винуждає Хуйла буть сговорчівеє.

Но нада пам'ятати, що справа швидко не вирішиться - в Хуйла солідний запас прочності. На відміну від України, яка зараз може розраховувати лише на міжнародну допомогу. Яку ми получаємо, але ж так вічно продолжаться не може. А наша задача - добігти до фінішу здоровими й бодрими, а не видохтися і знесилено впасти посеред дистанції.

Холодний розум, крепкі нєрви і віра в перемогу - запорука, шо все в нас буде харашо. Он дід, тоїсть я, коли місяць тому російські троллі і боти валили дідові акаунти, духом не падав, а боровся і з вашою допомогою вистояв. Більшість моїх теперішніх читачів, мабуть не знає, шо в діда це вже третій акаунт. Який дід із допомогою однієї дуже хорошої украінки в Америці зареєстрував на американському сервері і руссоваті вже не вдається діда завалити. Рукі короткі! Але нашим ворогам вдалося всьоже заблокувати дідові нєкоторі функції - писати коменти, додавати в друзі, переписуватися в лічці чи просто лайкати дід не міг.

Однако духом ми не падали і сьогодні я можу із задоволенням повідомити, що всі функціі дідові повернуто. Тепер і лайкати і переписуватися дід знову може і нехай це буде маленьким символом нашої майбутньої великої Перемоги. Щоправда, дід просить розуміння - я один, а вас вже двадцять тисяч. Якщо десь відповідатиму невчасно - не обіжайтесь. Діду ж іще й работать нада :)

На цій приємній новості дід завершує сьогоднішній пост і біжає всім своїм читачам щастя, здоров'я і всячеських життєвих успіхів. Зберігаємо бадьорий бойовий дух, тримаєм кулаки на Надю і всіх полонених, допомагаєм Арміі і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.

Змінено користувачем YUGRED
  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

http://i61.tinypic.com/ix3u6a.jpg

Ну шо вам сказати, понеділок день тяжолий но всьо таки не безнадьожний, но про всьо по порядку.

Начиная зутра і практічєськи цілий день наші гамноньси питалися ганять по інфосфері волни паніки по поводу собитій на восточному фронті, но толі у них вичерпався крєатів чи то в народа вже шкура загрубіла од постоянних гамновбросів, ніхто по суті так і не повівся на цю хуйню. Це ше раз доказує шо наш народ далеко розумніший чим принято щитать в штабах кремлядьпропагандонів. Но то таке, як той казав, собака бреше- вітер носить, а нам своє робить.

Да, кстаті по слідам предудущих мурзікньюсів президент ПеПе внєзапно сообщив, шо буде блять розбор польотів за котьол у Іловайську і даже нєкоторі жопи у погонах покінуть тьоплі і насиджені крісла. Хотя по мнєнію вчоного кота тих жоп в воєнном відомстві настільки дохуя, шо особої погоди це не зробить, поскольку конкурс там по 8 жоп на одне крісло і це при тому шо воювать ніхто не хоче, а хочуть тільки красти і їбати секретуток у рабоче врем'я, пока жена на дачі або на шопінгу, о блядська Данія!!, соррі - сердешна Україна!!. Почувши цей мошний меседж від ПеПе міністр оборони встрепенувся і начав шото там пиздіть нащот мацковськой провокації протів хароших і умних ахвіцерів шо засідають у генштабі, ну да ну да, як той казав повірю якшо з'їсиш своє гамно(вонюча шутка). Но саме інтересне це то, шо Гелетей провозгласив шо кінчилась АТО і началась война повномасштабна з Хуйлостаном, шо як подейкують у кулуарах не шо друге як лєбєдіна пєсня перед увольнєнієм в запас, вчоний кіт щитає шо вже пора давно убрать подальше цього ділєтанта.

Ага, оп'ять же подтверждая вчорашнє мнєніє кота, сьогодні билася в істєрікє бундескурва Меркель по поводу того шо наїбав її Залупенфюрер Хуйлостану і вмєсто обіцяного миру на востоку він туда задвинув регулярну армію. Вчоному котові та бундескурва вже напоминає обізяну із анєгдота, шо постоянно мечецця між умними і красівими звірями, не зная на чию сторону пристать. Кстаті гєнсєк ОБСЄ, то й шо по хвамілії Заньє щитає шо очень трудно опрєдєліть чи є там у домбабве і луганді якіто рашахуйловоїни, по цьому поводу у вчоного кота вопрос, а шо в такому случаї на бляцькому востоку роблять болєє 300 іншпекторів ОБСЄ, коз мабуть їбуть чи шо? Ну і под конєц дибільну шутку дня встругнув сам гражданін Хуйло, який припугнув якогото Барозу євроафєріста тим шо може взяти Київ за два тижня, ну це якшо канєшно він того захоче в смислі Хуйло. Ну вопервих Барозу якто похуй Київ і даже Україна, а вовторих в історії недавній вже був у нас при владі підарас, шо похвалявся розігнать майдан за два часа. І де він там тепер в Москвабаді чи в Ростові, а шо не видно блять? Ну так отож, як той казав - не кажи гоп доки не перескочиш, або ж знімай штани доки не всрався.

Да, ше одна подія, хвейсбук міністр Аваков на пару із Яценюком нагородили орденами Семенченка і Парасюка, шо у вчоного кота канєшно викликає радость, но хотілося шоб всьотаки устроїли публічну ломотерапію, тим хто так бездарно загнав в оточення наших вояків.

Ну і гран-прі в катєгорії "Наполєон на отдихє" получає всьо той же покашо міністр оборони Гелетей, за необдуману заяву про то шо Раша проіграла нам гібридную войну. Вчоний кіт канєшно же ахуєває з такої діалєктіки і всьо таки питаєцця поняти, от шо воно хотіло цим сказать? Чи то нам начинати празнувать побєду над хижим Хуйлостаном, чи всьо таки вже заливать пора ракєтне топліво у балістічєські ракєти? Питання ці заябують.

Війна іде, майдан гряде.

Будьмо уважні.

  • Upvote 2
Link to comment
Share on other sites

http://i58.tinypic.com/10duv5z.jpg

 

Доброго ранку, друзі! В діда сьогодні трудний і насищений день, времені зутра мало, тому дід постарається буть кратким, но содєржатєльним.

Собитія послєдніх днєй показують, шо Хуйло откровенно перейшов в наступлєніє, прикриваючи атаку то димовими завісами призивая до мирних переговорів і компліментами Петру Алєксєєвичу, то пугая, шо взять Київ може за два тижні. Но це все хуйня, ібо як воврем'я нагадує нам Мурзік Васильович, нєкоторі хвалилися і Майдан розігнать за два часа. В етом смислі Хуйло нє оригіналєн, тіпічна гебістська тактіка.

Касатєльно "переговоров", до яких Хуйло всячеськи подталкує Пороха, дід канєшно большой поклоннік всячеських умних разговоров і переговоров, но договарюваться нада начинать тільки тагда, кагда в тебе сильні переговорні позиції. В настояще врем'я условій до спражніх содєржатєльних переговорів не создано, а значить і договарюваться нема про шо. Написані в Кремлі требованія ДНР і ЛНР абсолютно нєпріємлємі, ібо содержать такі пункти, на які ніяка вменяєма людина ніколи не согласиться. Напрімер, легалізація російської армії в качестве вооруженних сіл Новоросії і право Новоросії, в составе України осуществлять собственную внєшнєекономіческую дєятєльность, развівая отношенія с Тайожним Союзом.

Дід вообще давно ждав, коли ж наконєц Хуйло роздуплиться і огласить свої пожеланія. Хуйло роздуплилося і заявило: "Хачу всю Україну". Харашо, каже дід, заказ поступив, його почула і Україна і цивілізований світ. Яка правильна відповідь на цей заказ? Правильно - пішов ти нахуй, Хуйло репане.

Вообще-то дід думав, шо Хуйло окажеться умнєє і приправить ультиматум якимито добрими ділами. Напрімер, випустить з тюрми Надю Савченко і решту полонених. Надо ж якто розшатувать общественне мненіє в Україні. А єслі би Хуйло був ще й оригінальним, він би міг, к поимеру, подарить Пороху... Януковича! І сказать: Петя, я понімаю, тебе ж надо шото людям говорить, вот я тебе Федоровича подарю, ти його людям на Майдане покажи и начинай судить. А ми пока тут Новороссію в составе Украіни оформім.

Но Хуйло рішив дєйствувать без лішніх ухіщреній і топорно. І своіми дєйствіями не оставляє Україні і світу другого виходу, як переходити до по-настоящому активних дєйствій.

Дід обращається до Пороха, як до капітана нашей команди. Петре, ми понімаєм, положення трудне. І ми всьо понімаєм даже лучше, чим ти предполагаєш. Да, тобі січас нада прийнять ряд важних решеній. Дивись, шо дід каже - Запад, кажеться созрел до фази актівной помощі Україні. Общественне мнєніє в Україні тоже созрело до необхідності принятія трудних, но необхідних решеній. Подальші зволікання дєлають людям нєрви. Люди хочуть бачити сільного лідєра і воєнного вождя. Ти можеш. Дід вірить, шо справишся. Шо нада здєлать в перву очередь:

1. Об'являй мобілізацію. Всєобщу. Не тяни з цим, бо на мобілізацію і созданіє нових подраздєлєній нужно врем'я. А іх ще нада вооружить і хотьби по два-три тижні на полігонах поганять. В строй для начала нада поставить хотя би півмільйона здорових і крепких мужиків. Камандірами до них - бойових офіцерів, які пройшли АТО. Ти там шось казав про Вітчизняну війну 14-го? Так не тяни резіну і не розтягуй удовольствіє на роки. Дід і сам готовий іти до війська, екіпіровка в діда своя, нужно лише оружіє.

2. Міняй к хуям воєнне руководство. Гелетей допиздівся окончатєльно. Народу нужен казьол отпущенія і Гелетей ідєально до цього підходить. Кого ставить взамін? Петре, дід не вірить, шо за півроку АТО у наших військах не проявилися воєнні таланти. Їх не може не бути. Тому, єслі маєш когось на прикметі, молодого і толкового, не стісняйся. Я понімаю, страшно своїми руками взрастить Наполєона, но щас не врем'я цього бояцця. Хуй з тим Наполєоном, потом розберемся, лиш би давав нам перемоги. І вообще, не стісняйся мінять жопи з лампасами на бойових офіцерів. Всі революційні арміі всігда перемагають регулярні арміі противника, но в революційних арміях всігда командують молоді, талантліві і незакомплексовані. Які ніхуя не бояцця, а в бою солдати їм вірять.

3. Пора конвертірувать обіщанія Запада в конкретную помощ. Дід нутром чуствує, шо Запад готов до ленд-лізов і до прямиих поставок вооруженія, но кому він це все буде, нахуй, поставляти, єслі ти не виконаєш перші два пункти? Нада продємонстрірувать нашим союзникам решітєльность і серйозность намереній. От тагда тебе по-настоящому зауважають, а всякі Обами, Меркель та Кемерони з Олландами, сочтут за честь тобі помагать.

Да, ето не остановить Хуйла і даже наоборот. Но ведь Хуйла і так нішо не останавлює тим паче якісь там переговори. Лом йому в сраку тому Хуйлу.

Єслі ти етого не зробиш, ти ситуацію не розрулиш, доверіє народу втратиш, і уваженіє Запада потєряєш. Запад предпочте договарюваться з Хуйлом без твоєі участі. В тебе, Петре, єсть шанс стать або очередним лузєром, або першим велікім президентом. Дєйствуй давай. А ми поддержим.

Змінено користувачем YUGRED
  • Upvote 4
Link to comment
Share on other sites

Аналітіка дєдушки, як всіда :ok::good:

 

а от за це:

 

Кого ставить взамін? Петре, дід не вірить, шо за півроку АТО у наших військах не проявилися воєнні таланти. Їх не може не бути. Тому, єслі маєш когось на прикметі, молодого і толкового, не стісняйся. Я понімаю, страшно своїми руками взрастить Наполєона, но щас не врем'я цього бояцця. Хуй з тим Наполєоном, потом розберемся, лиш би давав нам перемоги. І вообще, не стісняйся мінять жопи з лампасами на бойових офіцерів.

 

дедушку можна і треба обнять і поцьомать :air_kiss:

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

http://i57.tinypic.com/2ewkrkm.jpg

 

Єслі всякі ФБ-шні боти і панікьорсько настроєні гражданє надіюцця, шо своїми істєріческими воплями вони вгонять мене в дєпресняк і заставлять кричать і писать шо "насслівають" і "всьопрапало" то хуй вони вгадали.

Я не знаю шо должно случицця, шоб в мене опустились руки. Я блять 7 год прожила з маняком, який пиздив мене нещадно. Причому коли я з ни…м розвелась, він ше год мені спокою не давав, а щас сидить, за то шо вбив свою другу жінку. Я пережила такі місяці, шо в мене більш ніж 25 копійок, за день в кармані не появлялось. Було таке, шо на мені висіли долги за квартіру, більші ніж та квартіра стоїть. Було шо мене 45 кілограмову питались затягти в машину посеред білого дня 2 жлоби, по центнєру вєсом. Було шо умні врачі підписували приговор "бєплодіє". Ну і шо мені було робить? З мосту кинуцця? Єсліб кинулась, то не було б ні мене, ні самого луччого мужа, ні двох мікробандерівців, ні хати, ні роботи.

От читаю нєкоторі пости і удівляюсь, а ви до сьодні гражданкі істєрічки де жили? В Едемському саду? А вам шо до 28 серпня, не война була? А у вас шо стопіісят мільйонів в заначкі лежало до Майдану, а тепер їх Каламойський вкрав? Блять, зайобує оте желаніє толпи буть причасним до глобальних нещасть. Напоминає, отих далпайобів, шо собираюцця на місці аварії і вмєсто того, шоб скору визвать, чи помогти якось, вони достають блять смартфони, а тоді виставляють в Ютуб з камєнтаріями. В нас в страні нікагда не було заєбісь, на моїй памяті, а щас є шанс шось помінять. І наше з вами, а може даже не наше, а будуще наших дітей може буть краще. А ви вмєсто того шоб робить якусь роботу, пиздите оте своє страшне "всьопрапало".

Я от шо вам прєдлагаю, вмєсто того, шоб трястись в істєрікі, воспользуйтесь старим єврєйським мєтодом. Побрийте голови і посипте їх пєплом. І всім без ваших постов і криков буде понятно, шо у вас на душі "всьопрапало" і "насслівают" Красіво і в класічєском стілє. А то через панічні ваші пости я вєчно в лєнті пропускаю, або Благодійний аукціон, або Крила Фенікса, або Семена Семенченка, або моїх любімих котіків....

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites


×
×
  • Створити...