«Народ України на сто відсотків «за», політикани – хочуть погратися у війну. Але я хочу сказати, що не дам це зробити. Ми маємо спільно боротися за ми

[Котигорошко]

Какраз в ЛНР и ДНР большинство было местные. Они давно и искренне ненавидят все Украинское и хотят быть с рашкой. не нужно себя тешить пустыми иллюзиями.

 

гон і кацапська пропаганда

ти агент хуйлостану?

[WebMan]

 

Oleksandr Arhat @olarhat

Президент каже що хоче мир.Прем'єр каже-план Путіна *уйня.США клеймить Рашку "агресором".ЄС приготувало нові санкції.Що вам не подобається?

 

 

Поклонникам мамки, не хватает истерических воплей и топания ножкаме с последующими эпохальными перемогамы.

Поклонникам дрыща, не хватает надгробных крестов и сочувственных стонов после лбом об бетон с одновременным исполнением гимна.

[WebMan]

Тобто терористичним організаціям потрібно дозволити відбирати в нас землі?

 

инопланетянам... земли отбирает хуйло и позволяет определенной части аборигенов взять в руку шест вождя племени...

можете не отдать их хуйлу? мертвым территория ни к чему... порабащенным -- тоже...

[komarik2008]

Давайте піднімем гілки з першим "перемир"ям - там теж Пєця ВЖЕ все зрадив і продав за ліпєцкую фаьріку

 

Але ми передислокувались, укріпились, продемонстрували світу що Хуйло ніякого перемир"я не дотримується і саме тому і був від нас такий крик про наші втрати - ми закріпили статус рашки і сепаратів як агресорів (ну що поробиш, як друзі Хуйла в Європі так старанно офіційно не хочуть ліпити такого лейбла башляющєму їм Вовє?!)

А потім провели ряд успішних операцій і прижали сепаратів так, що Хуйло мусив піти вже з козирів!

Тепер треба вести дії при складнішій ситтуації, хоч і не оголошеного, але всім очевидного (але зовсім не всіма офіційного визнаного!) прямого масованого вторгнення,  на  дипломатичному та міжнародному фронтах, враховуючи наші можливості і Хуйла, його братію на Заході і тих хто ЗМУШЕНИЙ буде таки надавати нам допомогу

Воплі  "Хелп!", навіть прямим текстом і на найвищому рівні НІЧОГО НЕ ДАЛИ!

Ніколи вони не будуть робити те що нам потрібно в повному обсязі

 

Значить будем крутитись, маневрувати і виводити Захід на потрібні нам позиції. Порох каже правду - ВСІ хочуть миру, але різною ціною і різного миру.

Значить продемонструєм ще раз ситим бюргерам якого миру хоче Хуйло. Знов проведем перегруповання, сконцентруємся і десь встанем в глуху оборону, десь перейдем в наступ, будем бити падаль в їх тилах і робити все, щоб 200-тів рашку йшли караванами

[Darkwalker]

ІV. У Путіна є один-єдиний бажаний для нього варіант

Цей варіант – Донбас лишається в складі України, але з офіційною російською мовою й на російських умовах федералізації.

У результаті утримувати дотаційний і зруйнований Донбас буде Україна, а де-факто управляти Донбасом буде Росія.

Донбас сам по собі абсолютно не потрібен Росії – він їй конче необхідний виключно в якості важеля тиску й впливу на Україну.

Ні в складі унітарної України, ні в складі Росії Донбас не зможе бути таким важелем.

А ось за допомогою "федералізованого" Донбасу, а тим більше "федералізованих" Сходу й Півдня, Росія зможе, наприклад, не тільки паралізувати глибокі економічні реформи в Донецькій і Луганській областях, а й створювати суттєві додаткові проблеми для реформування всієї української економіки.

А без глибоких реформ українська економіка, навіть із кредитами МВФ, довго не протягне.

І тоді Москва знову запропонує Києву свою допомогу. На певних умовах, звичайно...

Ось чому Кучма констатував, що переговірники зі сторони ДНР і ЛНР, мов папуги, повторюють слово "федералізація"...

Ось чому відверті українофоби Добкін і командир сепаратистського батальйону "Восток" говорили про свою відданість єдиній Україні...

Ось чому мало не після кожного обстрілу "Градами" і "Ураганами" Лавров із Путіним заявляють про своє бажання врегулювати кризу мирним шляхом.

V. Але...

Але в путінського плану федералізації України є суттєвий "недолік" – цей план неможливо реалізувати без зради Порошенка.

Україна сама в особі її президента має погодитись на "федералізацію".

Щоб підштовхнути Україну до такого кроку, Путін задіяв усі можливі засоби й ресурси. І ключовим із них є намагання якомога сильніше залякати українців, щоб змусити їх погодитися на російські умови як на "менше" із зол.

Із цією метою російська армія сконцентрована на українських кордонах і чимдуж намагається продемонструвати, що вона "ось-ось нападе" всім своїм складом.

Коли ефект через довготривалість почав втрачатися – російські війська навіть демонстративно перейшли кордон біля Новоазовська – і зупинилися, даючи можливість українській стороні підтягнути сили й підготувати Маріуполь до оборони...

Навряд чи тактика російського війська була б такою, якби Путін і насправді націлився на марш-кидок до Херсона чи Одеси. Якби російський президент дійсно був націлений на масштабну окупацію, він не марнував би дорогоцінний час, втрачаючи сотні мільярдів доларів.

Із цією ж метою – залякати – російська артилерія, включаючи "Гради" і " Урагани", не жаліє боєприпасів. Аби лиш убити й скалічити побільше українців і, таким чином, змусити погодитись на мир – тобто, припинення обстрілів на будь-яких умовах.

На превеликий жаль, відверта бездарність чи зрада "диванних" генералів Порошенка значно посилили цей кривавий козир Путіна й перетворила його на вагомий фактор.

Крім відвертого залякування, указані дії Путіна переслідують ще одну ціль: вони мають забезпечити Порошенку "алібі" у випадку готовності піти на зраду.

Тоді Порошенко міг би заявити, що він погодився на путінську "федералізацію", щоб врятувати Україну від масштабної окупації й великих людських жертв. Тобто, зраду була б видано за героїчний вчинок.

Нещодавно Путін кинув ще один пробний камінь – натякнув про державність територій Східної України.

Така заява може переслідувати дві цілі.

По-перше, це погроза українцям, у випадку їх активного опору, перетворити Донбас на українську Абхазію.

Звичайно ж, "самостійні" керівники ДНР і ЛНР в унісон заявили, що вони вже не бачать Донбасу в складі України. Як уже відзначалось, Путіну псевдодержави на Сході України абсолютно не потрібні, оскільки він не зможе їх довго утримувати. Це зовсім не той масштаб, що в Абхазії й Придністров'ї, разом узятих.

Але подібна заява дасть можливість Путіну потім відмовитись від цієї "пустушки" – і видати це за "велику жертву заради миру" та за "доказ готовності йти на поступки". Ну, а навзаєм, звичайно ж, буде вимагатись "федералізація".

Якщо спрацює – Путін пожертвує "повітрям", а Україна – реальним суверенітетом.

По-друге, згадана заява російського президента якраз може розкривати секрет, яким саме змістом Путін хоче наповнити пропоновану ним "федералізацію".

Тобто, це має бути Донбас у складі України, на утриманні української економіки – але при цьому з елементами державності, що давало б можливість нейтралізувати небажаний для Росії вплив Києва на регіон. Наприклад, це дало б можливість паралізувати проведення глибоких реформ, а також відверто зомбувати Схід антиукраїнською пропагандою

VI. Порошенко

На жаль, Порошенко вже встиг продемонструвати чимало своїх слабких і вразливих місць:

– здатність ставити власні політичні інтереси вище державних національних інтересів: патріотів із добровольчих батальйонів можуть підставити під знищення, тільки тому що влада пов'язує їх із політичним конкурентом;

– прояви відвертого непрофесіоналізму в кадрових питаннях: призначення під час війни міністром оборони міліціонера;

– невміння визнавати помилки, а відтак вчасно їх виправляти: генерали й керівники АТО, з вини яких збройні сили України й добровольчі батальйони понесли дуже важкі невиправдані втрати, не були покарані. У результаті невиправдані втрати множаться...

Путін усе це бачить і використовує.

Порошенко відтягує дату ратифікації угоди про асоціацію з ЄС – і це дає Путіну шанс вплинути на цей процес. Заяви Києва й Брюсселя – не юридичний документ. Ось Путін і намагається "дотиснути" Україну.

Через бездарні або злочинні дії керівництва АТО українці несуть важкі втрати – і це провокує Путіна продовжувати робити ставку на тиск методом війни.

Кожна помилка Порошенка – це заохочення Путіна продовжувати тиск.

Кінцева мета цього тиску – інфікувати Україну раковою пухлиною "федералізації".

Обов'язок президента України – за жодних обставин цього не допустити.

Путін загнав себе в куток. У нього немає стратегічної перспективи.

У Порошенка перспектива є, і дуже гарна. Але й він навіщось починає заганяти себе в куток.

Дуже скоро, схоже, відступати обом буде нікуди. Відступ означатиме стратегічну поразку.

Порошенко й Путін зійшлися в політичному Сталінграді.

Геннадій Люк, спеціально для УП

==========================================================

 

где-то так

[Merche]

 

У Порошенка перспектива є, і дуже гарна. Але й він навіщось починає заганяти себе в куток.

 

тому що народжений повзати літати не вміє.

[андрій_харківець]

якщо хтось думає, що за межами Донецька народ нє хочєт, то я нагадаю, наприклад, харків

 

це 1 березня. І ці люди нікуди не ділись

 

https://www.youtube.com/watch?v=4DvFnvQsCnI

 

Ішаков, там половина була бєлгородських.

 

Але мої харківські товариші відзначають велику кількість ватників у Харкові, і переїжджають до Львова чи Києва.

[Merche]

Давайте піднімем гілки з першим "перемир"ям - там теж Пєця ВЖЕ все зрадив і продав за ліпєцкую фаьріку

 

 

 

підніміть. згадайте, скільки це коштувало в людських життях?

[OldBoy]

підніміть. згадайте, скільки це коштувало в людських життях?

 

 

 

і чого варта ця маячня про "ми перегрупувались".

війська до Словянська перед тим 3 місяці стягували і чекали закінчення виборів. Що там іще треба було перегруповувати?

[Merche]

Що там іще треба було перегруповувати?

мозок.

[OldBoy]

подивимось тепер як народ на 100%