Перейти до змісту

Я посчитал и офигел.


mg42

Recommended Posts

Даже если взять по самому минимуму, а именно 20 млн. жертв СССР в ВОВ, то это выходит в среднем более 14 тысяч погибших советских людей в день.

 

Пусть только четверть или треть из них - военные.

 

Это же 3-5 тысяч советских похоронок в среднем в день в течение почти 4 лет.

 

Ебануться, схлестнулись два ебанька.

 

 

Теперь еще один возомнил себя вершителем судеб человечества.

 

 

  • Upvote 7
Link to comment
Share on other sites

Даже если взять по самому минимуму, а именно 20 млн. жертв СССР в ВОВ, то это выходит в среднем более 14 тысяч погибших советских людей в день.

 

Пусть только четверть или треть из них - военные.

 

Это же 3-5 тысяч советских похоронок в среднем в день в течение почти 4 лет.

 

Ебануться, схлестнулись два ебанька.

 

 

Теперь еще один возомнил себя вершителем судеб человечества.

гражданских меньше погибло, военных больше. По сравнению с официальной статистикой...

Link to comment
Share on other sites

27 000 000 : 1417 = 19 054

 

 

а сколько военных?

сейчас гляну в справочник. Потери мирного населения устанавливала комиссия по расследованию зверств (точное название сходу не скажу) 6,5 млн. Причем там учтены и оставшиеся на западе...

Змінено користувачем Olegik
Link to comment
Share on other sites

гражданских меньше погибло, военных больше. По сравнению с официальной статистикой...

 

Примерно 50х50.

Военные потери приблизительно 12-13 млн.

 

весьма приближённые и усреднённые. Потому как не учитывают убитых хиви и прочих добровольцев на службе в ВС Германии, которые как правило бывшие военнослужащие РККА.... Не учитывается огромное количество полицаев, тоже как правило бывших солдат РККА, уничтоженных как партизанами, так РККА и НКВД при зачистке...

 

Нюансов короче дохрена и уже никогда истину не установить...

Link to comment
Share on other sites

Интересная статья ББС.  Цена Победы.

 

 

Таким образом, наиболее реальная цифра боевых потерь СССР, официальных и неучтенных, составляет 10,2-10,3 миллиона человек.

 

Около 15,5 миллионов жизней - вот цена, уплаченная народами СССР за победу в Великой Отечественной войне.


Верхняя цифра - военные

 

Нижняя - мирное население

Link to comment
Share on other sites

@mg42, не в качестве критики твоих подсчетов, не для самоуспокоения, а понимания для.

http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/ru/index2.html
 

В 2012 году во всем мире по оценкам умерли 56 миллионов человек.

....

От травм по-прежнему погибают 5 миллионов человек в год. В результате дорожно-транспортных происшествий в 2012 году ежедневно погибали почти 3500 человек, примерно на 600 человек больше, чем в 2000 году, что поставило их в число 10 ведущих причин смерти в 2012 году.

...

В 2012 году умерли 6,6 миллиона детей в возрасте до 5 лет; почти все (99%) эти случаи смерти произошли в странах с низким и средним уровнем дохода.

Link to comment
Share on other sites

@mg42, не в качестве критики твоих подсчетов, не для самоуспокоения, а понимания для.

http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs310/ru/index2.html

 

 

насильственно убиты, или умерли по различным причинам?

Link to comment
Share on other sites

У Кривошеева указаны потери военнослужащих чуть больше 8,6 млн человек...

До цієї цифри можна додавати ще 2.5 мільони тих українців, що пройшли після "призиву" прямо в штрафбат згідно наказу жюкова-сталіна, що був виданий восени 1943-го року: "..всех, вновьпризнванных в освобожденных районах УССР направлять в штрафбат для искупления вины (добровольного пребывания на оккупированной территории) кровью". Цитую по пам"яті, тому можливі деякі неточності. Мій тесть попав під цей наказ: 29-го січня 1944-го року іх село Юрківка звільнили від фашистів. І в цей же день йому якраз виповнилося 18-ть років. Через тиждень його та всіх призовників загребли і маршовий батальон поповнення і погнали на захід. Неозброєних, навідь не одягнених у форму, не навчених, їх у квтні кинули в бій - розвідка боєм висотки з колючим дротом та кулеметами. Їх батальон мав 1 гвинтівку на 5-х та кожному дали по дві гранати. ВСЕ! А позаду - загранзагони. Тестю "повезло" - осколком міни на першій же хвилині атаки йому знесло верхівку черепа та купа осколків попала в ліву руку та ноги - останні витягали ще у 60-ті роки. Випадково попав до медиків. І ще 7 чоловік з їх батальону важкопоранених І це ВСЕ! Ще 400 молодих хлопців із Звенигородщини залишилися там!

Тестя трохи підрихтували, майже глухого та зкособоченого залишили в армії вартувати поранених німців. Вартував їх аж до 1947-го року. Я особисто бачив його військовий квиток: призван в армію - лютий 1944-го, важке поранення квітень 1944-го, приняв присягу - січень 1945-го, демобілізований - травень 1947-го року. Помер - 1994 рік. Єдиний усіх з ним призваних мав медаль "За победі над Германией".

На чому хочу загострити увагу: призван - лютий 1944-го, важке поранення квітень 1944-го, приняв присягу - січень 1945-го!!! Тобто, майже всіх, кого призвали в Україні тоді в штрафбати, НЕ БУЛИ ВІЙСЬКОВИМИ!!! Бо не приймали присягу!!! Таких було приблизно 2 500 000 молодих українських хлопців! Тобто, це не вважалися військовими втратами! І не були втратами громадянськими! Вони просто зникли. Ось чому ніяк не можуть звести кінці з кінцями при підрахунках втрат народів колишнього совка під час 2-ї Світової війни. Бо за офіційними даними (через облік воєнкоматів) обраховується одне, а через обчислення населення - набагато більше. І все заради паталогій декількох дебілів при владі!

Змінено користувачем vkhavr2
  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

 

 


насильственно убиты, или умерли по различным причинам?

 

 

Это статистика Всемирной Организации Здравоохранения, там отдельно насильственные не указывают. Указаны "от травм" - наверное, часть из них является результатом насильственных действий. В инете в разных источниках проскакивают числа 1,6-2,5 миллиона в год в результате насильственных действий. Насколько я понял, специально эту статистику никто не ведет.

 

В любом случае, одно дело, когда это происходит по частным индивидуальным мотивам (умышленное или непредумышленное убийство как уголовное преступление), и совсем другое, когда это результат исполнение политической воли разный уйопков. :(

 

 

 

Link to comment
Share on other sites

это официальная цифра. Реальная больше и я в этом не сомневаюсь...

 

считал он в конце 80-х, на заре компьтеризации.

 

Тогда подольские архивы по лс только начали разгребать, и данные по пленным и пропавшим были только из КГБ - у них были цифры немецких архивов по пленным и цифры возвратившихся из плена плюс послевоенные заявления граждан о пропавших без вести - типа какова судьба...

 

в ЦАМО только в конце 90-х начале 2000 насчитали 7 млн пропавших без вести,  потом систематизировали, убрали дубляж и вышли на 5 млн...

 

При совке эти цифры не были неизвестны, бо никто этим не занимался...

Link to comment
Share on other sites

 

 


До йієї цифри можна додавати ще 2.5 мільони тих українців, що пройшли після "призиву" прямо в штрафбат згідно наказу жюкова-сталіна, що був виданий восени 1943-го року:

 

С этой липой давным давно разобрались :)

Link to comment
Share on other sites

 

 


На чому хочу загострити увагу: призван - лютий 1944-го, важке поранення квітень 1944-го, приняв присягу - січень 1945-го!!! Тобто, майже всіх, кого призвали в Україні тоді в штрафбати, НЕ БУЛИ ВІЙСЬКОВИМИ!!! Бо не приймали присягу!!! Таких було приблизно 2 500 000 молодих українських хлопців! Тобто, це не вважалися військовими втратами! І не були втратами громадянськими! Вони просто зникли. Ось чому ніяк не можуть звести кінці з кінцями при підрахунках втрат народів колишнього совка під час 2-ї Світової війни. Бо за офіційними даними (через облік воєнкоматів) обраховується одне, а через обчислення населення - набагато більше. І все заради паталогій декількох дебілів при владі!

 

добавлю к этому. Мой дед, призванный в сентябре 1941-го и пропавший без вести в начале 1943-го был официально признан пропавшим без вести в конце декабря 1950 года. На основании поданных семьей документов (справок с места работы, писем и т.п.)...

Link to comment
Share on other sites

гражданских меньше погибло, военных больше. По сравнению с официальной статистикой...

 

 

ну когда был ссср то всем вбивали в голову что имеено военных погибло 7милионов а 13миллионов гражданских.

Link to comment
Share on other sites

считал он в конце 80-х, на заре компьтеризации.

 

Тогда подольские архивы по лс только начали разгребать, и данные по пленным и пропавшим были только из КГБ - у них были цифры немецких архивов по пленным и цифры возвратившихся из плена плюс послевоенные заявления граждан о пропавших без вести - типа какова судьба...

 

в ЦАМО только в конце 90-х начале 2000 насчитали 7 млн пропавших без вести,  потом систематизировали, убрали дубляж и вышли на 5 млн...

 

При совке эти цифры не были неизвестны, бо никто этим не занимался...

 

http://oi60.tinypic.com/14tanfm.jpg

Link to comment
Share on other sites

 Потери в Берлинской операции (16 апреля — 8 мая) составили 361 367 человек убитыми и ранеными. А среднесуточные потери (15 712 чел.) являются самыми высокими среди всех наступательных операций Второй мировой войны. Для сравнения: под Москвой они равнялись 10 910 чел.; под Сталинградом — 6392; на Курской дуге — 11 313; в Белоруссии — 11 262.
      

http://2003.novayagazeta.ru/nomer/2003/32n/n32n-s00.shtml

Link to comment
Share on other sites

Даже если взять по самому минимуму, а именно 20 млн. жертв СССР в ВОВ, то это выходит в среднем более 14 тысяч погибших советских людей в день.

 

Пусть только четверть или треть из них - военные.

 

Это же 3-5 тысяч советских похоронок в среднем в день в течение почти 4 лет.

 

Ебануться, схлестнулись два ебанька.

 

 

Теперь еще один возомнил себя вершителем судеб человечества.

 

Немцы по военным своим дают цифру в 1450 человек ежедневно погибших. Отсчет от начала второй мировой, 1939 г. Видел эти данные в музее Бундесвера, в Дрездене.

Змінено користувачем Papua
Link to comment
Share on other sites

С этой липой давным давно разобрались :)

Сам ти липовий десантник. Як розумиіти запис в військовому "білеті": "Призван - февраль 1944, ранение в бою - апрель 1944, принятие присяги - январь 1945"???

Це я бачив власними очима, як і "удостоверение" на медаль "За победу над Германией". Мій батько, з 1936 року до 1984 року - спочатку офіцер НКВД/КГБ (радіоінженер) теж це підтвердив - їм зачитували цей наказ. Моя мати перед дембелем в 1947 році працювала в цьому-ж таборі для поранених німецьких полонених - гвардії старшина медичної служби - де у якості караульного був мій майбутній тесть. З однією непрацюючою рукою, шукилькав і до самої смерті майже нічого не чув. У мене довіра до цього набагато більша ніж до різних псевдовояків.

Змінено користувачем vkhavr2
Link to comment
Share on other sites

Рекомендую к просмотру.

Рассказывает о многих деталях вов о которых я раньше и не слышал.

Он прошел обычным рядовым всю войну.

https://www.youtube.com/watch?v=3Qcm6kiZcxQ

Почитайте книгу. Страшная. Коммунистов после нее хочется рвать на куски

Link to comment
Share on other sites

Сам ти липовий десантник. Як розумиіти запис в військовому "білеті": "Призван - февраль 1944, ранение в бою - апрель 1944, принятие присяги - январь 1945"???

Це я бачив власними очима, як і "удостоверение" на медаль "За победу над Германией". Мій батько, з 1936 року до 1984 року - спочатку офіцер НКВД/КГБ (радіоінженер) теж це підтвердив - їм зачитували цей наказ. Моя мати перед дембелем в 1947 році працювала в цьому-ж таборі для поранених німецьких полонених - гвардії старшина медичної служби - де у якості караульного був мій майбутній тесть. З однією непрацюючою рукою, шукилькав і до самої смерті майже нічого не чув. У мене довіра до цього набагато більша ніж до різних псевдовояків.

 

не трынди.

 

гугля в помощь откуда и как пошёл гулять "приказ об украинцах" по сети.

 

Брехать не надо. Про отца с 1936 по 1984 офицера НКВД/КГБ порадовал, да...  48 лет в рядах чекистов  :fp1:  нехуёвый такой офицер, за 70, в КГБ служил... Которому зачем то зачитывали приказ вообще другого ведомства... Ведомства Геббельса ))))))))

 

Но это я так, издеваюсь немножко...

Link to comment
Share on other sites

не трынди.

 

гугля в помощь откуда и как пошёл гулять "приказ об украинцах" по сети.

 

Брехать не надо. Про отца с 1936 по 1984 офицера НКВД/КГБ порадовал, да...  48 лет в рядах чекистов  :fp1:  нехуёвый такой офицер, за 70, в КГБ служил... Которому зачем то зачитывали приказ вообще другого ведомства... Ведомства Геббельса ))))))))

 

Но это я так, издеваюсь немножко...

Злив зараховано, кацап хуйловський. Бо записи у військовому "білеті" я бачив сам. Як і посвідчення на медаль також.

А батько був радіоінженером, спеціаліст з радіопеленгації та РЕБ. Дослужився лише до капітана. Бо в 1938-му був засудженій до розстрілу за те, що дав у пику своєму начальнику, що "підбивав клинці" до його молодої жінки. Три тиждні в камері смертників в підвалах "Жовтневого палацу". І виправдання, бо всі стаціонарні пеленгатори України зупинилися - обслуговувати не було кому.Батька виправдали, а його колишнього начальника за "подрыв боеспособности и клевету" прислонили к стенке. Правда, його перша дружина встигла розвезтися з "врагом народа". Пройшов всю війну, від західного кордону, через два котли: кірвоградський та київський, з київського виходив разом з Кирпоносом. З першого до останнього дня був в Сталінграді. Мені нема чого стидатися свого батька.

А ти тринди далі, за людину тебе не вважатиму. Кацап і хуйлятник.

Змінено користувачем vkhavr2
Link to comment
Share on other sites

Злив зараховано, кацап хуйловський. Бо записи у військовому "білеті" я бачив сам. Як і посвідчення на медаль також.

А батько був радіоінженером, спеціаліст з радіопеленгації та РЕБ. Дослужився лише до капітана. Бо в 1938-му був засудженій до розстрілу за те, що дав у пику своєму начальнику, що "підбивав клинці" до його молодої жінки. Три тиждні в камері смертників в підвалах "Жовтневого палацу". І виправдання, бо всі стаціонарні пеленгатори України зупинилися - обслуговувати не було кому.Батька виправдали, а його колишнього начальника за "подрыв боеспособности и клевету" прислонили к стенке. Правда, його перша дружина встигла розвезтися з "врагом народа". Пройшов всю війну, від західного кордону, через два котли: кірвоградський та київський, з київського виходив разом з Кирпоносом. З першого до останнього дня був в Сталінграді. Мені нема чого стидатися свого батька.

А ти тринди далі, за людину тебе не вважатиму. Кацап і хуйлятник.

 

Бу-га-га! кацап говоришь?

 

Ты гнида в сраку себе засунь записи в военном билете. И  прочие твои семейные предания

 

Мы не о них говорим, а об фейковом приказе жукова и твоём галимом и тупом пиздеже связанном с ним

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...