кноп Опубліковано 27 січня, 2016 Report Share Опубліковано 27 січня, 2016 Link to comment Share on other sites More sharing options...
кноп Опубліковано 27 січня, 2016 Report Share Опубліковано 27 січня, 2016 7 Link to comment Share on other sites More sharing options...
DiM Опубліковано 28 січня, 2016 Report Share Опубліковано 28 січня, 2016 (змінено) https://www.youtube.com/watch?v=nxeZFS9hTUghttps://www.youtube.com/watch?v=vKnLUtWKaRYhttps://www.youtube.com/watch?v=Rci8cpRrTS8 Змінено 28 січня, 2016 користувачем DiM 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
кноп Опубліковано 28 січня, 2016 Report Share Опубліковано 28 січня, 2016 https://www.youtube.com/watch?v=ceja23Bs8lc Русня хвастается как ВСУ покромсала их орков в поле, февраль 2015 года (18+) видео кто то выклал. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Soloviev Опубліковано 28 січня, 2016 Report Share Опубліковано 28 січня, 2016 https://www.youtube.com/watch?v=nxeZFS9hTUghttps://www.youtube.com/watch?v=vKnLUtWKaRYhttps://www.youtube.com/watch?v=Rci8cpRrTS8 Не ведаю чаму, але вельмі прыемна чуць украінскую ал вайскоўцаў. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
кноп Опубліковано 29 січня, 2016 Report Share Опубліковано 29 січня, 2016 Фильм СБУ о ДРГ террористической организации "ЛНР", обезвреженной 24 августа 2015 года Link to comment Share on other sites More sharing options...
Françoise Опубліковано 30 січня, 2016 Report Share Опубліковано 30 січня, 2016 Alexey Chaban23 hrs · Хочу рассказать Вам две истории.Первая (может длинная и утомительная) - бой от 22 января 2015 годаВторая - расскажу после поминок от 31.01.1622 января 2015С утра туман. Густой. Мрачный. Звуки в тумане слышны далеко и похоже имеют потустороннюю природу. Слышно бряцанье котелка за 400 метров. Российская артиллерия в нашу сторону поупражнялась часик на зарплатную ведомость и заткнулась. Может корректировщики разглядели, что туман на улице, а может у кого из них мина взорвалась на выходе из ствола миномета упершись в туман. Но нас это не зацепило - все обычно и предсказуемо скучно. Позвонили местные (местные) со стороны Стаханова (ЛНР) сообщили о 15 (!!!) танках выдвинувшихся в нашу сторону. Блииин! И про завтрак забыли. Стремно. Реально стремно и в животе эротические бабочки. У нас два танка, и к бою готов только один «Егерь». У «Пастуха» не работает механизм заряжания пушки и миной пробит её ресивер. Заряжать вручную - долго и нервно, плюс пару минут после выстрела надо нос держать на улице иначе издохнешь в танке от дыма (ресивер! блин) При такой поломке, после выстрела, полный танк дыма и он валит из люков как вроде подбили нас. Прогрели двигатели, зарядили пушки – заглушили машины – слушаем туман. Полчаса, час, два – не знаю. Время и тянется и летит. Слышно гул идущей бронетехники, ни чего не видно. Вскоре видимость улучшилась до 600…800 метров. Нас разделяет правый приток р.Лугань. Внезапно! мы их увидели. Штук восемь силуэтов, на грани видимости, двигаются вдоль (вдоль!!! идиоты) наших позиций, вверх по течению притока на расстоянии около 700 метров, то появляясь то исчезая в тумане. В тот момент мы сильно пожалели, что не исправна пушка. Это я культурно стараюсь сейчас говорить. Ни один бы не ушел! Ладно. Стало понятно, они не взяли первый брод у моста и пошли на второй брод выше по течению, в обход нас. Выскочив из капониров, мы рванули двумя танками ко второму броду на перехват. Примчались, заняли удобные позиции, заглушили моторы, слушаем. Их танки слышно ничего не видно. Не знаю, чтобы мы делали и сколько бы мы навоевали, если бы не бойцы 128 бригады. Рома, Володя, Вадим, другие ребята. Бесстрашные, инициативные, вездесущие. Наши глаза и уши, наши бинокли и тепловизоры, наши разведка и охрана. Как вовремя они заметили, что танки противника в тумане проскочили мимо второго брода и пошли еще выше по течению. Там был еще один брод - третий. Приди мы туда на 10 минут позже и все было бы не в нашу пользу… Тот брод значительно хуже для форсирования в нашу сторону, но россияне здесь не ориентировались, их отправили просто на убой, без разведки, без плана. Мы пошли на перехват дальше. Туман стал реже, видимость появилась до 1000 метров. Позиции заняли по совету горной пехоты (опять же низкий им поклон). Заглушились. Ждем. Появляется четыре «коробочки» Гул моторов стоит над долиной. БаБаХ!!! «Егерь» нарушает идилию. Выстрел танка очень впечатляет. Звук залетает просто в желудок, одежда становиться тесной. Российская БМП от впечатления разлетается на части и стала дымить как мусоровоз, генетический мусор горит как обычный. Две машины сходу разворачиваются и смело прячутся в овраг. Третья хотела повоевать, но мы были в более выгодной позиции. Наш выстрел. Мимо! Но танк россиян как то «обмяк» Не знаю, как объяснить, но было чувство что это уже «Мария Целеста» (команда везла спирт и пропала). Какое то время они пьяно перемещались вдоль нас, потом стали. Мы зарядились и…. что то нам помешало. Не менее как Ангел хранитель кого-то из тех мерзавцев (наверное там был человек нужный ещё этой вселенной) защитил их. Мы решили их не убивать. Не я Командир решил, а мы решили. Они вылезли из танка. Наводчик и командир. Достали контуженного (мы таки попали нежно) механика. Пооблокачивались об танк несколько минут и побрели в туман. Что я тогда думал? Что думал каждый из нас? Не знаю. Мы были рады. Горно-копытные войска (так мы шутили над бойцами 128 горно-пехотной бригады) окружили нас и требовали!!! немедленно форсировать реку и забрать танк, но я боялся, увы страх мне присущ. Неизвестность. Я их «купил» на слабо Без разведки, мы мол не поедем. Эх как они рванули туда! У меня слезы выступили. Ладно молодежь максималисты, но когда Голова сельского совета бежит по скалам как западнокавказский тур, с целью проверить заминирование – это не каждый из вас видел уважаемые читатели. Короче, через 20 минут, обнюхав подбитый танк, они мне в рацию просют (с матом ) приезжайте мол в гости. Куда деваться? Надо быть героем. Подъезжаем. Трофей гудит – работает система стабилизации. Понятно, что в этом случае батарейки сдохли. Наш механик Андрюшка (золотой человек с золотыми руками) залез и завел вражью технику. И тут она стала родной! Я сел за «руль» и мы двумя машинами полетели «домой».Это сильно впечатление! Поверьте мне на слово! Целый танк! Я понимал, что волею случая мы стали героями! Я понимал…Прибегают «горные» и докладывают, что мол там на «зоне сталкеров» брошенная БеХа (БМП) новая, ляля и картинка. Надо забрать.Хорошо (наверное я уже выпил. Сильно) – поехали. Забрался я в трофейный танк, «горные» сели на броню и мы поехали. Авантюра, конечно. Опять скалы (чуть не перевернулись-механик лох) опять брод. Дальше легче. Нашли БМП, брошена. Экипаж обгадился и испарился. Российские сухпайки (качество 5+++) патроны, ну и сама машинка! Новьё! Зацепили к танку, завели и домой! Танк взяли себе, БМП отдали 128 бригаде. На этом танке мы еще много повоевали. Потом и его подбили. Жаль. Он уехал в кривбасс и там активно работает даже сейчас, обучая «салобонов» Скажу Вам честно, вообще вернуться из Танкового боя приятно. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=1644115955841208&id=100007284580429 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
кноп Опубліковано 30 січня, 2016 Report Share Опубліковано 30 січня, 2016 пускай тут будет такой себе приемный текст ====================================================== В то время, как Московия вела с Украиной войну милитарную и экономическую, Украина ведёт с неё войну на более высоком уровне — на уровнеидеологической и концептуальной войны, и сейчас Украина переносит боевые действия на территорию собственно России.Для победы над Россией не надо отправлять на фронт многомиллионную армию, как это это делал Гитлер. Достаточно нанести ей лёгкий удар, но в ту слабую точку, которая является ахиллесовой пятой Московии. Ни немцы, ни французы этого секрета не знали. А украинцы этим секретом владеют, так как уже несколько раз за последнюю тысячу лет зачищали территорию Хазарии-Орды-Московии.Московия сильна в оборонительной войне, но крайне слаба в войне наступательной — все наступательные войны для России выиграли украинцы. Для победы над Московией достаточно заманить её на свою территорию и нанести её имиджевое поражение, похоронив её наступательные планы. Для сокрушения России нет смысла брать штурмом Москву. Достаточно было вначале внушить Москве лёгкость в захвате Украины, а затем вышибить ей здесь мозги. Лёгкость «Крымнаша» заманила Россию в Украину, после чего ей вышибли тут мозги, одним ударом задавив «Новороссию.Поражения Московии во внешних войнах всегда приносят ей хаос и революции — так она устроена. Эта кацапская традиция уходит во времена Хазарского каганата, где считалось, что каган обладает сакральной силой, и если он терпит поражение в войне, значит силу эту он потерял. Такого кагана хазары убивали.А вы что, не знали, что своих каганов россияне хазары убивали? Это исторический факт и традиция, которую подхватили нынешние россияне.Поражение в Ливонской войне привело к кровавой Смуте.Поражение в войне с Польшей и Швецией 1654-1667 привело к кровавому бунту Стеньки Разина.Поражение в Крымской войне — к народным бунтам, которые удалось купировать только масштабными реформами.Поражение в русско-японской войне.- к революции 1905 года.Поражение в Первой мировой — к революции 1917Поражение в войне с Украиной 2014-2015 также ведёт Россию к новому кровавому хаосу.Путин поднял со дна России всю муть и бросил её на Украину для её оккупации. По примерным данным (а точно никто не считал), только так называемых «добровольцев» из России было перебито, сброшено в шахты и сожжено в крематориях примерно 20-30 тысяч. И это не считая «отпускников» и «околоотпускников».Украинцы банально перебили «патриотов русского мира — недоспасителей». И когда те, уползая из Украины с кишками наружу, обратились к Кагану с призывом ввести «священные войска России» в Украину для борьбы с хунтой, тот решил не рисковать своей недоармией, тем более, что украинцы ухитрились перебить параллельно и несколько тысяч российских недовояк.Логика Кагана Путина понятна — стоит задача спасти московский кагал от разгрома, но теперь, с точки зрения недобитой патриотни, Вован лишён сакральной силы. Раз он проиграл войну, значит он бессилен. Следовательно, по законами Хазарского каганата, пришло время его удушить, каковой процесс уже и начат.Маргиналы и дегенераты объявили о начале процесса сноса Российской федерации. Формально себя они зачислили в ымперцев и создателей новой империи, но фактически они несут в Россию хаос и смерть. Эти люди, как бы смешно они ни выглядели, несут смерть нынешней России. Это похоронная команда по утилизации недоимперии РФ.Россия больна тяжёлым психическим заболеванием. Стоит только посмотреть на лица «новой россии».Что будет дальше?Дальше будет то, что предписано канонами концептуальной войны Украины против РФ. Недобитки поцреотни будут сносить путинский режим. Этих недобитков Украина использует как пушечное мясо для наказания и сокрушения Путина и всей его гопкомпании.После того, как поцреотня захватит власть в Москве (а она захватит обязательно), это вызовет делегитимизацию России на внешнеполитической арене и приведёт к развалу страны и развёртыванию на её территории гражданской войны (примеры смотреть выше), после чего на территорию бывшей российской федерации будут введены войска международного сообщества (как в 1918-м году), а Украина освободит свои оккупированные территории.В этом и есть суть концептуальной войны Украины. На 2017 год ждём революции в Москве. О ней уже говорят открыто…PS И да, конечно, к этим процессам приложили руку американцы. Ещё в 90-е годы Бжезинский писал, что игла со смертью Москвы-Кощея находится в руках украинцев. Достаточно было бросить московитов с зубами наружу на Украину, чтобы запустить процесс сноса Московии. Благодаря Путину и поцреотне с их «Новороссией», это удалось. 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Soloviev Опубліковано 30 січня, 2016 Report Share Опубліковано 30 січня, 2016 Alexey ChabanУ «Пастуха» не работает механизм заряжания пушки и миной пробит её ресивер. Заряжать вручную - долго и нервно, плюс пару минут после выстрела надо нос держать на улице иначе издохнешь в танке от дыма (ресивер! блин) При такой поломке, после выстрела, полный танк дыма и он валит из люков как вроде подбили нас Похоже, система вентиляции тоже не работала. В противном случае пороховые газы она выдувала бы наружу за несколько секунд. Link to comment Share on other sites More sharing options...
кноп Опубліковано 31 січня, 2016 Report Share Опубліковано 31 січня, 2016 http://i.piccy.info/i9/1996d0cc437bee45b5b765a78b37229e/1454158964/114588/991217/fe601e0309464f3fbc4b0f8b8b0f1260_800.jpg"В секретной лаборатории Фасада разработали прототип вилометателя с системой самонаведения по вражеским скотинякам.:smile_12:Авторское право принадлежит карателям Фасада.Просим не путать гуманистов-карателей с радикалами-политиками"======================================================================== многие пистят на него ..а тем не менее пацан уже год в ато.... 4 Link to comment Share on other sites More sharing options...
кноп Опубліковано 2 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 2 лютого, 2016 Фильм СБУ о ДРГ террористической организации "ЛНР", обезвреженной 24 августа 2015 года Link to comment Share on other sites More sharing options...
Popular Post Françoise Опубліковано 2 лютого, 2016 Popular Post Report Share Опубліковано 2 лютого, 2016 (змінено) Боєць АТО з позивним "Дантист" за рік служби... лікував зуби 1258 бійцямвівторок, 2 лютий 2016, 12:32 Військові не можуть залишити передову, адже хворі зуби ніхто не вважає серйозною хворобою, однак проблему це не вирішувало. Київський стоматолог Святослав Прохоров, мобілізований рік тому, за час служби в 25-й аеромобільній десантній бригаді створив два пересувні кабінети, оснащені новим сучасним обладнанням. Про це повідомляють Патріоти України з посиланням на Факти.«В каждой бригаде есть своя медицинская рота, которая оказывает помощь раненым во время боев, — говорит командир медицинской роты 25-й аэромобильной бригады майор Андрей Комнатный. — Это те люди, которые вытаскивают пострадавших из-под пуль, обстрелов, работают непосредственно в эпицентре событий. В нашей бригаде в составе роты числится 55 человек. Десять из них — врачи разных специальностей».И если понятно, почему в штате должны быть терапевт и хирург, то стоматолог удивил. На каком оборудовании он может работать, если подразделение находится в зоне АТО?— Мы сделали кабинет в кузове ГАЗ-66, — улыбается Святослав Прохоров (позывной «Дантист»). — Причем тернопольская фирма, которая занимается производством стоматологической техники, подарила нам самое современное оборудование. А само кресло — итальянское. Такое стоит около двух тысяч евро. Его для нас купили волонтеры. Они же находят и передают препараты для анестезии, пломбировочные материалы, инструменты. В данный момент в нашей бригаде это вторая стоматологическая машина. А вообще таких существует уже пять.— Неужели у вас так много работы, что понадобилось создавать мобильные кабинеты?— По моим наблюдениям, 90 процентов мобилизованных нуждаются в лечении зубов. Также мы ездили в подразделения, которые стоят по соседству. Как только бойцы узнавали, что можно полечить зубы, к десяти часам, как правило, собиралось человек двадцать.В морозные дни машину круглосуточно обогревают, чтобы не замерзли оборудование и расходные материалы. Сам же специалист говорит, что при температуре минус пять градусов можно работать. Когда на улице очень холодно, пломбировать и удалять нервы становится проблематично. Святослав с энтузиазмом рассказывает о своей работе. И неудивительно — он кандидат медицинских наук, много лет практикует в столичной частной клинике.— В феврале прошлого года я получил повестку, — говорит мужчина. — И явился в военкомат. Сразу решил: «косить» не буду. В стране война. И я должен выполнить свой долг. Как потом выяснилось, было призвано 52 стоматолога. Мы все вместе прошли недолгую подготовку и разъехались по разным частям.Я попал в 25-ю бригаду. Увидел, что в подразделении нет ничего. Страдальцев с зубной болью направляли в госпиталь. Съездил туда, чтобы познакомиться со специалистом. Увидел юного интерна. Во время приема рядом с ним должен стоять более опытный коллега. Кроме того, в самом госпитале не было необходимых расходных материалов. Также я быстро понял, что бойца из подразделения могли направить в госпиталь с острой зубной болью только один раз. Врач ему все обрабатывал и закладывал мышьяк, чтобы убить нерв. Но на повторный визит солдат не всегда являлся.И он ходил с ядом две-три недели. В итоге зуб можно было только удалять. В общем, это не дело. Единственный вариант — проводить лечение непосредственно в месте дислокации батальонов. Я обратился к коллегам, компаниям, и они предоставили бестеневую лампу и хорошее оборудование.— Когда вы сделали первый передвижной кабинет?— Начали работать в апреле. В первую очередь я поехал в подразделения нашей бригады, которые стояли в разных местах Донецкой области. Сначала принимал только пациентов с острой болью. Не раз слышал от врачей батальонов: «Бойцы уже съели все обезболивающее». После лечения зубов к медикам переставали бегать за препаратами.— У вас есть данные, сколько человек вы пролечили?— Конечно, мы же всех записываем в журнал. На данный момент я принял одну тысячу 258 человек. В основном, это наши бойцы. Хотя в Авдеевке мы работали с 26-й артиллерийской бригадой, заезжали в 95-ю, пока у них не появился специалист. Лечились у нас и ребята из 81-й бригады.— Вы работали в опасных условиях?— Командиры гаубичного дивизиона попросили нас приехать в Авдеевку. Там шли массированные обстрелы. Из-за этого тех, кто жаловался на зубную боль, не отпускали на лечение — даже без одного бойца весь расчет не мог работать. Заменить ребят было некем. Каждый день шли артиллерийские дуэли. Наши пушки не могли замолчать.При этом некоторые бойцы были с опухшими щеками, носили с собой мешочки с солью, пытаясь справиться с болью народными методами. В общем, нам нужно было быстро вылечить 59 человек. Нашу машину спрятали на ферме неподалеку от города. Почти все время, пока мы там находились, вокруг рвались снаряды. Один упал всего в двухстах метрах от нас. Именно там я поставил своеобразный рекорд, приняв за день 29 человек. Работали с десяти утра до полуночи.И вот тогда я подумал: в Киеве лечил депутатов, футболистов, принимал в день пять человек и после этого чувствовал себя уставшим. А тут оказалось, что запас прочности у меня просто колоссальный. Могу работать без перерывов. Только спать нужно иногда. Там, в Авдеевке, мы видели, как загорелись три дома в селе. Причем их подожгли сепаратисты, которые были родом из этого же села. Они пошли в ополчение, стреляли из минометов по своим же родным…— Пациенты у вас были сложные?— На гражданке я таких зубов не видел. Делаю снимки, показываю коллегам. Нарабатываю колоссальный опыт. Но мы здесь только лечим, удаляем нервы, зубы, пломбируем. Протезированием не занимаемся.Первую оборудованную машину я по разрешению командования отвез на стоматологическую выставку в Киев. Там ко мне подошел директор тернопольского завода Владимир Золотый, предложил сделать и полностью оснастить еще один передвижной кабинет. Я не мог поверить своим ушам. Это современное качественное оборудование украинского производителя закупают Германия и США (сто установок уехало к немцам, три купили американцы). В армии, в госпиталях такого оборудования не было. И вот теперь мы на нем работаем.— Уходя в армию, вы предупреждали об этом своих пациентов?— Нет. Первое время мне активно звонили те, кто хотел прийти полечиться. Я им отвечал: «Не могу вас принять. Меня в армию забрали. Я в зоне АТО». Услышав это, некоторые женщины начинали плакать. Одна барышня звонила со словами: «Доктор, вы мне сегодня приснились. У вас все в порядке? Я волнуюсь». Бабуля, помню, говорит: «У меня протез сломался. Когда к вам можно прийти?» Услышав, что нахожусь в армии, она удивилась: «Как же вы туда попали?»— Кто помогает вам расходными материалами?— Многое привозила Татьяна Рычкова. Обеспечивали днепропетровские волонтеры, а также клиника «Укроп дентал» и компания «Стамил».— На днях вы демобилизуетесь. Вернетесь домой или подумываете остаться в армии, подписать контракт?— Я год Родине отдал и считаю, что сделал много полезного. За первый месяц службы получил три тысячи гривен. Такую сумму мог заработать за один день в частной киевской клинике. Теперь мне нужны деньги, чтобы сделать в квартире ремонт. Стоматологическое оборудование остается в бригаде. Я готов показать стоматологам, которые меня заменят, как с ним работать. Переживаю, чтобы ничего не поломалось, чтобы бойцам оказывали помощь и дальше. Конечно, по возможности буду общаться с врачами бригады. Теперь для меня это родные люди. Но сейчас очень хочу домой. http://i.piccy.info/i9/897cdd6a7962babaf1cdfdbb88c8dfe3/1454446976/152613/917531/atodentist.jpghttp://i.piccy.info/a3/2016-02-02-21-02/i9-9355173/400x582-r/i.gif http://patrioty.org.ua/society/boiets-ato-z-pozyvnym-dantyst-za-rik-sluzhby-likuvav-zuby-1258-biitsiam-107424.html Змінено 2 лютого, 2016 користувачем Françoise 12 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Vyacheslav Опубліковано 3 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 3 лютого, 2016 IgorGirkin @GirkinGirkin 2 хв.2 хвилини тому IgorGirkin ретвітнув(ла) Мар'їнський БандерштМарьинка, 20.03IgorGirkin додав(ла),Мар'їнський Бандершт @missi8111 15 хв як сепари притихли...наші Герої дали адекватну відповідь та попали в склад з БК...так ох@ітельно бабахнула...душа співає!)4 ретвіти 1 вподобання 6 Link to comment Share on other sites More sharing options...
sanykrimea Опубліковано 4 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2016 http://f3.s.qip.ru/12ssF4SLh.jpg 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Françoise Опубліковано 4 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2016 http://i.piccy.info/i9/9b7850a9a9a66925dde5bda3a6dc82a6/1454619443/39139/917531/azovpoetry.jpghttp://i.piccy.info/a3/2016-02-04-20-57/i9-9364920/466x429-r/i.gif 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Françoise Опубліковано 4 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 4 лютого, 2016 Станислав Ясинский added 10 new photos — with Nadiia Boiko and 2 others.3 hrs · В той час, коли волонтерська активність українців падає, іноземні організації активно допомагають українській армії та навіть консульські установи долучаються до підтримки наших військових на передовій. Почесне консульство України у м. Пловдів (Болгарія) долучилось до підтримки солдат та направило бійцям таку зручну річ у польових умовах як одноразові гель-шампуні, а також солоденький та корисний - болгарський мед. Так, до сектору Б прибуло 7 ящиків з пакетиками шампунів та ящик меду.Польова Пошта розвезла допомогу з Болгарії по найбільш віддаленим підрозділам зони АТО, куди не завжди доїжджають волонтери: Авдіївка, Карлівка, Калинове.Польова Пошта від імені військових щиро дякує консульству України у Болгарії за небайдужість та підтримку. Усвідомлення того, що ти не один, що тебе підтримують реально допомагає рухатись вперед, до перемоги. Це дуже важливо і бійцям, і всім українцям.дякуємо:ДИМИТЪР АТАНАСОВ ГЕОРГИЕВ - Почетен консул на Украйна в Пловдив ( http://www.consulukr-plovdiv.bg/index.php… )Олена КоцеваNadiia BoikoZdravka RusenovaSergii MelnykovПольова Пошта - недержавна служба прифронтової логістики. http://i.piccy.info/i9/3f7462e2da40a7e5805b0dc036d2344a/1454621746/84437/917531/bghelp1_800.jpghttp://i.piccy.info/a3/2016-02-04-21-35/i9-9365064/755x565-r/i.gif 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
DiM Опубліковано 5 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 5 лютого, 2016 (змінено) Под Мариуполем отбита попытка захвата Водяного09:09 05.02.2016http://www.s.0629.com.ua/section/newsIconCis2/subdir/full/upload/images/news/icon/_145465656329.jpgКамеры наблюдения ОБСЕ зафиксировали боестолкновение под Мариуполем.Об этом сообщили наблюдатели миссии 4 февраля.3 февраля представитель ВСУ рассказал наблюдателям, что военнослужащие Украины в поселке Водяное вступили в перестрелку с формированиями "ДНР", расположенными в Коминтерново.Это произошло накануне вечером между 19:30 и 20:00. Причиной перестрелки названа попытка формирований “ДНР” войти в Водяное.http://www.0629.com.ua/news/1112443 Змінено 5 лютого, 2016 користувачем DiM 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Françoise Опубліковано 5 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 5 лютого, 2016 Добровольці4 hrs · НЕ С МИКРОФОНОМ, А С ПУЛЕМЕТОМ.Заслуженный артист Украины Иван Горбатюк рассказал, как воюет на Донбассе.Солист вокально-инструментального ансамбля "Ватра" и участник проекта "Шанс" Иван Горбатюк, который с августа прошлого года несет службу в Луганской области в составе Национальной гвардии Украины, рассказал, как воюет с боевиками.33-летний артист сейчас почти не поет, так как на это нет времени. В Нацгвардии он является пулеметчиком. тут кліп :https://www.facebook.com/dobrovoltsi/videos/1223057614388333/ 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Françoise Опубліковано 6 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 6 лютого, 2016 Ольга Батагова added 5 new photos — with Сергей Зеленюк and 49 others.5 February at 15:43 · Это правда: мы с вами как иголка и нитка - где есть бойцы и раненые, там есть волонтёры.ВСЕ! ВСЕ! ВСЕ! Пожалуйста, сделайте перепост, передайте ребятам на фронт, предупредите всех, кто едет - обустроены места, где их ждут и любят, выслушают, накормят и помогутКиевский вокзал (Южный) «Вокзал-Київ-волонтерський пункт»: тел. 0(73) 044-24-61;ЮЖНЫЙ Ж/Д ВОКЗАЛ,2ой этаж С ПРАВОЙ СТОРОНЫ.Харьковский вокзал «Южный пост»: тел. 0(63) 202-43-71, 0(97) 276-64-81;Днепропетровский вокзал «Вокзал-Днепр»: тел. 0(92) 314-16-49, 0(99) 471-79-82;Автовокзал Николаева «Автовокзал Николаевский пост»: тел. 0(96) 536-60-55, 0(63) 832-53-94.Также волонтерские пункты помощи «Николаев ж-д вокзал» и «Одесса-Мама» действуют соответственно на жд вокзалах, и пункт «Автовокзал Одесса» -- на автовокзале города Одесса Link to comment Share on other sites More sharing options...
Vyacheslav Опубліковано 8 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 8 лютого, 2016 Роман Донік @donikroman 15 год.15 годин тому Как то слишком много последние дни сообщений о заходе и о перемещениях бронетехники противника в Донецке. Роман Донік @donikroman 41 хв.41 хвилину тому Боже! Сделай хоть один день в году, когда можно бить журналистов не отвечающих за слова и высасывающих из пальца Роман Донік @donikroman 58 хв.58 хвилин тому Нашелся Муженко. Живой и здоровый. По передку лазит НГШ. Вот и не смогли журналисты его найти. https://www.youtube.com/watch?v=hU9Z7WmXD_o&feature=youtu.be 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
sanykrimea Опубліковано 9 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 9 лютого, 2016 (змінено) В Україні вперше переселенка через суд змогла довести, що переселилася через агресію Росії Лютий 8, 2016 Відповідне судове рішення було прийнято 24 листопада 2015 року та буквально днями з’явилося в Єдиному реєстрі судових рішень. -Це Судове рішення важливо тим, що їм встановлено факт перебування в зоні проведення АТО Російської Федерації і нанесення нею матеріальної шкоди громадянам. У судовому рішенні прийняті до в відома всі допустимі докази в ЗМІ. Також це рішення можна вважати проривом в сучасному судочинстві України, так застосовані всі норми європейського та міжнародного права, що не характерно для сучасної Української судової системи. Саме позивачу це дає можливість отримати відшкодування збитків нанесених її майну в зоні АТО, – пояснив Переселенець UA адвокат, перший заступник голови ГО «Правозахисна Рада України», Арсен Маринушкіна. Так в судовому рішенні йдеться, що позивач, переселенка з Луганська, «переселилася з території Луганської області з метою уникнення загрози життю, здоров’ю, свободі, насильницької втрати громадянства, особистих прав на свободу пересування, вираження думки, майнових прав вільного володіння, розпорядження та користування майном , права на працю і захист в результаті збройної агресії Російської Федерації, і те, що встановити цей юридичний факт необхідно для виникнення права на справедливу компенсацію від держави – агресора Російської Федерації ». У судовому рішенні викладена докладно вся хронологія подій. Зокрема вказується, що 11 серпня 2014 в приналежну переселенці квартиру потрапив снаряд в результаті обстрілу, який був здійснений з центру Луганська, де зосереджені незаконно створені військові формування. 1 вересня 2014 заявниця разом зі своїм сином, при огляді свого обстріляного приміщення виявила руйнування стін будинку, обладнання та побутової техніки, що підтверджується актом обстеження завданих збитків від 20 серпня 2015 року. «Тобто результатом збройної агресії Російської Федерації особисто для заявниця стала втрата належного майна та житла … Представник зацікавленої особи Російської Федерації в судове засідання не з’явився, в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендовано повідомлення про вручення поштового відправлення від 17.11.2015 року, причини неявки суду не повідомив », -йдеться в рішенні суду. Суд встановив юридичний факт, вимушене переселення громадянки, в жовтні 2014 року з тимчасово окупованій території Луганської області сталося внаслідок військової агресії Російської Федерації. Змінено 9 лютого, 2016 користувачем sanykrimea 1 Link to comment Share on other sites More sharing options...
DiM Опубліковано 11 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 11 лютого, 2016 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Reader Опубліковано 11 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 11 лютого, 2016 А номер соцстраха мереканцев ? Слабо ? Link to comment Share on other sites More sharing options...
DiM Опубліковано 12 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 12 лютого, 2016 https://www.youtube.com/watch?v=bZkTVfS290o Link to comment Share on other sites More sharing options...
Rost_I Опубліковано 12 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 12 лютого, 2016 https://www.youtube.com/watch?v=bZkTVfS290o 3 бетера та 3 броньовичка. Ну і це добре. Але ж чому на бетерах навіть не передбачені ПТУРи? На броньовичках, до речі, теж. Написано ж, що вже прямо на передову. Link to comment Share on other sites More sharing options...
Vyacheslav Опубліковано 12 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 12 лютого, 2016 Спутник News АТО @SputnikATO 49 хв.49 хвилин тому Вчера в зоне АТО были убиты 6 российских военных, еще 12 - ранены, - ГУР Минобороны Link to comment Share on other sites More sharing options...
Françoise Опубліковано 15 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 15 лютого, 2016 Хай береже тебе Бог, Ваню! Поклавши трубку, кидаю оком на годинник. Рівно двадцять дві хвилини тривала розмова з тим, хто зараз у пеклі. Мені здалося – дві години…. …Ваню Пепеляшка, завжди веселого, відповідального хлопця, справжнього болгарина, я запам’ятала винятково за навчальні заслуги. Будучи на два роки молодшим за моїх однолітків, він нарівні з нами їздив на всілякі олімпіади, ерудит-конкурси. Привіз до рідного Новотроянівського НВК диплом за друге місце на обласній олімпіаді з фізики. Нечуваний успіх на ті часи. Саме тому зовсім не здивувалася, довідавшись, що його дипломна робота стала найкращою на факультеті в Київському національному авіаційному університеті, куди він вступив після школи. По закінченні вузу зарахований до Херсонського вертолітного полку. Невдовзі був відправлений із миротворчою місією до Конго на десять місяців. Після повернення з Африки служить на сході нашої країни.На офіційному сайті Президента України зазначено, що Іван Михайлович Пепеляшко, лейтенант, уродженець села Нові Трояни Болградського району, що на Одещині, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня – за героїзм, виявлений у захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України (Указ Президента України № 838/2014).Напрочуд легко зв’язалася з ним. Він підняв трубку буквально після третього гудка. Того дня опустився густий туман, тому виліт групи відкладали. Виявляється, двадцятихвилинна розмова – неймовірна розкіш для людини, яка перебуває у стані десятихвилинної бойової готовності.У найнадійнішому бронежилеті…– Перебуваю тут без восьми днів чотири місяці, – розповідає Іван. Така точність не дивна для військовиків, які перебувають у гарячих точках і щодня ризикують життям. На своїй машині Іван висаджує допоміжні групи, які доставляють поранених і загиблих до місця посадки вертольота. Особливо гаряче біля Донецького аеропорту, де все прострілюється.– Перевозимо щодня дуже багатьох. Але мені чомусь запам’яталися четверо солдатів. Їх доставили до мене на борт трьохсотими (так називають поранених), а вивантажили вже двохсотими (загиблими)… Пішли з життя в небі. У той момент, коли були ближче всього до Бога…– Віра допомагає?– Даруй мені пафос, але я глибоко переконаний, що віра, молитви близьких і рідних – найнадійніший бронежилет. Вінегрет на день народження– В інтерв’ю один із «кіборгів» якось сказав, що добре слово в цих умовах часом потрібніше, ніж бойовий комплект.– Цілком погоджуюся. Ми щодня сідаємо в різних точках. Часом нас на цих позиціях бачать уперше. Але завжди приязно зустрічають, частують, чим багаті: борщем, приготованим на багатті, наприклад. – Знаю, що у свій двадцять шостий день народження ти також перебував на бойовому посту.– Так, того дня ми прилетіли до штабу по полудню. Хлопці із групи «роздзвонили» про мою дату. Саме того дня волонтери привезли гумдопомогу. З нагоди свята видали нам продукти: картоплю, бурячок та інші овочі. Ми навіть приготували вінегрет! Ось такий приємний подарунок був на день народження. І Новий рік, до речі, теж тут відзначили. – Коли приїдеш додому, що замовиш дружині Наталі на обід? Крім вінегрету.– Є така болгарська страва – манджа. Я особливо люблю її на молодому курчаті. Тут її, властиво, ніде не готують. Тож рідні вже попереджені. Біля Ліхтарика заснув ордюрчик…– Ваню, військовики кажуть, що страшно тільки коли вперше виходиш на завдання…– Людині взагалі мусить бути властивий страх. Якщо вона нічого не боїться, їй напевне треба звернутися до відповідного фахівця. Але військовик іще розуміє, що є завдання, яке потрібно виконати. Наш заступник командира говорив: «Відколи людина дала присягу, її здоров’я, життя належать не їй, а справі». Тому у нас зараз є справа – захищати країну, у якій живуть і наші близькі теж. Знаєш, що по-справжньому страшно? Видаляти номери друзів зі списку контактів у телефоні. Тримаєш апарат у руках і розумієш, що від твого знайомого, друга, з яким ти вчора сміявся над чиїмось жартом, вилітав на завдання, залишився лише номер телефона… У цю мить у мені завжди борються дві думки: чи відпустити пам’ять про людину, стерши цифри, а чи зберегти. Я не видаляю номери. Але, на жаль, таких стає все більше. Оце страшно…– Як відволікаєтеся від тяжких думок?– У кожного підрозділу є свої талісмани. Як правило, це щенята. Імена їм добирають дуже незвичайні. Наприклад, по території можуть бігати Гаєчка, Колодка, Швартовка, Бордюрчик. Дехто дає імена і своїм танкам, зброї. Я бачив важку бойову техніку з іменами Янголятко, Ліхтарик, Світлячок. Щоразу це викликало посмішку. Ще – раз на тиждень приходить пошта. Читаємо листи дітей, пенсіонерів. Дехто пише свої номери телефонів і просить передзвонити й запевнити, що послання знайшло адресатів і ми живі-здорові. Якось ми подзвонили за таким номером. Потрапили до Рівного. Трубку взяв хлопчик. Довідавшись, хто дзвонить, голосно закричав: «Мама, тато, мені відповіли наші солдати!» До розмови долучилися й батьки. Розпитували, як ми живемо, чого потребуємо, чим допомогти. Це неймовірна підтримка!Найважливіша нагорода!– Ти знаєш, що, крім ордена «За мужність», тобі присуджено спеціальну нагороду президента Асоціації болгар України Антона Кіссе?– Коли все скінчиться, я буду гуляти за руку з дружиною в парку. Побачу усміхнену молоду жінку з дитиною й подумаю, що, можливо, її чоловік служив в АТО. Можливо, я витягнув його, пораненого, з-під обстрілу й доставив до медиків, які врятували йому життя. Можливо, я зробив свій невеликий внесок у щастя та спокій цієї родини.Я вдячний за визнання, яке одержав. Але, бач, справжня та справді неоціненна нагорода для мене – це усвідомлювати, що багатьох ми справді повернули з того світу. Повернули для їхніх близьких: матерів, дружин, дітей. Нехай вони не знають на прізвища тих, хто це зробив. Але життя врятовані, родини врятовані.І вертольоти жити хочуть…– Кажуть, льотчики забобонні?– Це м’яко сказано. Перед кожним вильотом неодмінно проводжу своєрідний ритуал. По-перше, вітаюся з вертольотом. Його неодмінно треба погладити перед запуском, поговорити. Він теж як член екіпажу. Часом показує характер, вередує, як маленька дитина. В особливо небезпечні моменти, коли відчуваю, що пробито обшивку й ледве набираємо висоту, умовляю: «Давай, давай, іще трішки – і додому!»– Слухається? – Він хоче жити, і ми хочемо жити. Випадало по одинадцять годин у повітрі проводити, перевозячи наших. Тому слухаємося один одного.– Що ти найперше зробиш, коли приїдеш? За чим найбільше скучаєш?– Я вже понад півтора року не був у рідному селі. Мама й друзі приїжджали до Одеси, ми бачилися. Але мені хочеться пройтися по новотроянівських вулицях, доторкнутися до дерев, побродити по мосту над річечкою, поговорити з односельцями, подивитися, як живе й дихає село.– Ваню, якби в тебе була можливість звернутися до людей, що б ти сказав?– Дякую за таку можливість. Я б сказав усім без винятку, що нічого прекрасного й романтичного у війні немає! Це пекло на землі. Нічого піднесеного немає в останньому погляді людини, яка закриває очі назавжди. Нікому не побажаю бачити те, що випало побачити мені. Не треба проходити війну, щоб зрозуміти просту істину: не можна доводити політичний конфлікт до бойових дій. Ми повинні берегти не тільки себе, але й своїх ворогів від долі бути похованими через те, що хтось не домовився. Не такою ціною потрібно домагатися цілей. Не такою...Яким би виснаженим не був, Ваня завжди віддзвонюється мамі Прасковії Василівні, дружині Наталі й сестрі Лілі. Розмови ці короткі. Жінки намагаються приховати тривогу. Чоловік намагається заспокоїти. Закінчуються вони незмінним, болгарським: «Да те варди Бог, Ване. Да те варди Бог!» («Хай береже тебе Бог, Ваню. Хай береже тебе Бог!») http://izvestiya.odessa.ua/uk/2015/01/24/hay-berezhe-tebe-bog-vanyu Link to comment Share on other sites More sharing options...
Dilbert Опубліковано 15 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 15 лютого, 2016 У зоні АТО прокотився "Лісапетний батальйон" http://donbass.ua/multimedia/images/news/original/2016/02/14/lisapet.jpg Відомий жіночий колектив "Лісапетній батальйон", переможець п'ятого сезону шоу "Україна має талант", виступив перед військовослужбовцями, які беруть участь в антитерористичній операції.За словами керівника групи, Наталії Фаліон, в "батальйоні" зараз "служать" піаністка, завідуюча дитсадка, медсестра, продавчиня, жінка-хореограф і художня керівниця БК. Наймолодшій з них - 25, найстаршій - 62. Всі однаково артистичні, голосисті і рухливі.- Сьогодні в зоні АТО ми виступаємо не випадково, - зазначила Фаліон. - По-перше, ми привезли нашим бійцям шматочок миру. По-друге, ми вирішили внести нотки позитиву в життя тих, хто бачить жахи війни своїми очима. Я хочу, щоб сьогодні ви відчули себе звичайними мирними громадянами, які просто радіють в колі друзів і рідних. Я не знаю, коли закінчиться ця війна, але я знаю точно, що ми ніколи не будемо жити як раніше. Вірю в силу нашого народу і впевнена, що ні я, ні присутні ніколи не дадуть чужинцям керувати в нашому домі. 2 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Vyacheslav Опубліковано 16 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 16 лютого, 2016 IgorGirkin @GirkinGirkin 2 хв.2 хвилини тому Енакиево, 16 фев путенские орки из гадн 3 омсбр приуныли - "противник перешёл на цифровую радиосвязь" 3 Link to comment Share on other sites More sharing options...
Reader Опубліковано 16 лютого, 2016 Report Share Опубліковано 16 лютого, 2016 IgorGirkin @GirkinGirkin 2 хв.2 хвилини тому Енакиево, 16 фев путенские орки из гадн 3 омсбр приуныли - "противник перешёл на цифровую радиосвязь" А скоро еще самонаводящиеся ракеты по их глушилкам пойдут ... Link to comment Share on other sites More sharing options...
Recommended Posts