Перейти до змісту

ГОДОВЩИНА


Гість paraskaa-W

Recommended Posts

вернулась, пару фоток выложу,когда зальются

народу было больше, чем ожидала

а ведь там почти с утра движ

смотрели,как с Европейской Автомайдан отъезжал

потом послушали сцену 

застали Фому, Руслану, потом Мустафу, Соболева

Link to comment
Share on other sites

.. не понимаю все же - почему @лятское ВВ с беркутом не перешло тогда на сторону народа - и, возможно, не было всех этих потерь, войны и крови 

вы вспомните как беркутовцы ломали флаги Украины..

не прошли мимо.

Link to comment
Share on other sites

.. не понимаю все же - почему @лятское ВВ с беркутом не перешло тогда на сторону народа - и, возможно, не было всех этих потерь, войны и крови 

 

— все що сталося, це вирок тодішній (та вже й нинішній) політичній системі.. завдання політики в суспільстві не допускати подібних конфронтацій..

 

Link to comment
Share on other sites

Портников красиво написал:

 

Майдан для онуків. Момент істини
 
Через роки Майдан стане темою для літературних творів і кінофільмів, його постарілі учасники розповідатимуть онукам, як саме тут, на центральній площі Києва, вони вилазили на «ялинку», щоб прикріпити портрет Юлії Тимошенко (це такий політик, її незаконно посадили у в’язницю), а тут зірвали голос, вимагаючи відставки Віктора Януковича (вже й не пам’ятаю, хто це такий був), а тут будували барикади...
 
Онуки будуть здивовано дивитися на тихі мирні вулиці Києва і, звичайно ж, не дуже повірять, що дідусь чи бабуся брали участь у подіях, про які розповідають на уроках історії. Але для тих, хто був на Майдані, буде нескінченно важливо ще раз пережити події далекого минулого поруч із тими, кому вони зможуть залишити Україну – живу і щасливу.
 
У житті кожного суспільства, в житті кожної людини рано чи пізно настає момент істини. Якби українці просто «проковтнули» б побиття студентів на Майдані, в їхньому власному житті і в житті їхньої країни все було б інакше. Вже зараз лютувала б справжнісінька диктатура, економіка лежала б у руїнах, а Віктор Янукович бадьорим кроком поспішав би в Митний союз. Мені можуть заперечити, що і зараз українці живуть не дуже заможно – а так був би шанс, що Янукович на російські гроші зберіг би ілюзію стабільності до найближчих президентських виборів. Але бідність вільних людей тим і відрізняється від бідності підданих, що вільна людина може щось міняти в своєму житті і вимагати змін від влади.
 
Цілком можливо, що боротьбу за українське майбутнє почали б наступні покоління українців – ті самі онуки учасників Майдану, які з подивом будуть вислуховувати неймовірні історії про барикади. Але я пишаюся тим, що покоління моїх власних ровесників виявилося на висоті історичного завдання. Що воно не злякалося Януковича, «Беркуту», бандитів, російської армії, стрєлкових і навіть самого Путіна, котрий повірив в свою могутність.
 
Журналісти – якщо, звичайно, вони говорять і пишуть правду – працюють саме заради таких миттєвостей і днів. Тільки тоді вони розуміють, що трудилися недаремно і що ті цінності, заради яких вони вибирали свою професію, починають працювати на площах і стають правилами народу і країни.
Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...