Перейти до змісту

Далі! 26-Б далі! (безвіз)


Recommended Posts

  • 3 weeks later...

Безвізововий режим: факти і стереотипи про нові правила перетину кордону

 

Намір Європейського Союзу скасувати візи для українців очікувано став топ-темою для українських ЗМІ, для обговорення блогерами, експертами та політиками.

Але інформація та припущення, що звучать у цій дискусії, не завжди є коректними.

У квітні Єврокомісія офіційно запропонувала скасувати візи для громадян України. Відтоді з'явилися десятки публікацій про особливості очікуваного безвізового режиму. Проаналізувавши їх, ми виділили низку поширених хибних уявлень і сподівань, які варто уточнити, а часом – і просто спростувати.

 

Стереотип І 

"Візи скасують, тож тепер можна їхати жити в ЄС"

Їхати можна, а от жити – ні. Та й поїздки для постійного проживання мають граничну тривалість.

Тим, хто їздить до країн ЄС часто та надовго, доведеться контролювати кількість днів, проведених в країнах Євросоюзу без візи.

Обмеження – точно таке, яке ми мали із шенгенською мультивізою.

Без віз можна перебувати на території ЄС в 90-денний період на кожні 180 днів.

Оскільки ця система підрахунків може видаватися непростою (вона ускладнилася від 2013 року), Єврокомісія розробила онлайн-інструмент – шенгенський калькулятор – для тих, что часто подорожує до ЄС.

Форма підрахунку на офіційному сайті ЄК – не найзручніша, та в мережі є чималоальтернативних калькуляторів, в тому числі на туристичних сайтах; саме ними ми рекомендуємо користуватися.

Прорахунок може обернутися для вас недопуском на кордоні (при в'їзді у Шенгенську зону) або навіть депортацією (при виїзді чи при випадковій перевірці документів під час перебування).

Офіційно принцип обрахунку формулюється так: в Шенгені можна перебувати не більше 90 днів "за будь-який 180-денний період". На практиці це означає, що відлік ведеться на 180 днів назад від дати перетину кордону в’їзду чи виїзду. Не можна провести в Шенгенській зоні 89 днів, виїхати на день і повернутися на ще 90 днів, заявивши, що це почався новий 180-денний період – доведеться почекати за межами ЄС три місяці.

Наприклад, якщо ви вперше в’їхали до ЄС 1 грудня 2015 року, пробули до 31 грудня (31 день), потім з 7 січня по 7 лютого (32 днів), і з 1 по 20 березня (20 днів), а після цього захочете знову в’їхати в квітні, то у вас залишиться тільки тиждень дозволеного перебування.

І якщо ви, в’їжджаючи до Шенгену 1 травня, матимете зворотній квиток на 10 травня, прикордонник має право повернути вас до України.

Та по завершенні 180 днів від дати першого в’їзду ваші грудневі дні почнуть "згорати". Так, якщо ви в’їдете до ЄС 20 травня, то зможете лишитися там лише 1 тиждень.

А якщо на один день пізніше – 21 травня, то матимете право безперервно перебувати на території ЄС 38 днів – аж до кінця червня, оскільки щодня "згоратиме" один день, проведений в Євросоюзі 180 днів тому, у грудні. 

 

Стереотип ІІ 

"Кордон можна буде проходити без зупинок"

Це не так – прикордонники країн Шенгену перевірятимуть ваші документи.

Але є й протилежний міф –

мовляв, доведеться везти на кордон точно такий пакет документів, що нині – до консульства.

Це так само не є правдою, але про це – трохи нижче.

Отже, які документи теоретично можуть знадобитися при перетині кордону за безвізового режиму?

По-перше, 

при перетині кордону без візи потрібен біометричний паспорт, дійсний щонайменшепротягом трьох місяців після планованої дати повернення.

По-друге,

подорожуючий має бути готовий підтвердити намір повернутися назад. Наприклад, показати зворотній квиток або пояснити, чому його немає (приміром, якщо ви плануєте повертатися з Польщі до України автобусом і плануєте купити квиток на місці). Для тих, хто подорожує власним автомобілем, ця вимога, звісно, не є актуальною.

По-третє,

прикордонник може попросити підтвердити мету поїздки.

Варіантів тут має бути чимало. Приміром,

бронювання готелю вже є достатнім підтвердженням.

Це також може бути запрошення на конференцію чи інший захід, де декларується, що організатори забезпечують вам проживання. Якщо ви їдете до родичів, ви можете заявити про цей факт, але будьте готові надати їхню адресу та інші контакти чи – за наявності – підтверджуючі документи. При цьому немає потреби робити офіційне запрошення, яке є обов’язковим для візи (а це – довгий і часто коштовний процес).

По-четверте,

потрібно мати поліс медичного страхування, для тих, хто подорожує автомобілем – "зелену карту" (страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу).

І, нарешті, п’яте, найскладніше – 

подекуди в ЗМІ лунають заяви про те, що за безвізового режиму українці будуть змушені доводити на кордоні свою фінансову спроможність – наявність коштів на час поїздки.

У кожної країни свої норми, але в середньому це близько 50 євро на день перебування.

 

Стереотип ІІІ 

"Тепер буде ще складніше, аніж із візами!"

Та чи означає це, що на кордон тепер доведеться везти довідки з банку, з роботи і тому подібне?

Звісно, ні!

Для когось це може стати несподіванкою, але рекомендація про наявність грошового забезпечення діє і нині, для власників візи. І вимоги прикордонників в даному сенсі не змінюються від того, що ви надавали довідки у посольство. Це – різні служби, вони використовують різні регуляції. 

Та на практиці ця норма застосовується вкрай рідко, коли у прикордонників є й інші обґрунтовані підстави відмовити подорожуючому у в’їзді.

Окрім того, навіть в офіційних повідомленнях ЄС зазначає, що не йдеться про вимогу надавати довідки з банків, і тим більше – мати цю суму "кешем".

У роз’ясненні для мешканців безвізової Боснії на сайті представництва ЄС чітко зазначено, що доказом платоспроможності є не лише готівка, а також банківські картки. А для перевірки дійсності картки – у випадку, якщо вона знадобиться – подорожуючий може скористатися обладнанням на території пункту перепуску або ж його можуть попросити сконтактувати із банком, який випустив картку.

Про довідки з роботи та виписки з рахунку – ані слова.

Додатково зазначається, що подорожуючий може взагалі не мати грошей, і це не буде порушенням, якщо приймаюча сторона бере на себе всі витрати. Це – не така вже й рідкісна ситуація. Велика кількість запрошень на міжнародні заходи та конференції містять такий пункт, і достатньо лише показати його прикордоннику. Нагадаємо, це – інформація зофіційного роз'яснення ЄС про правила функціонування безвізового режиму.

Підсумовуючи перелік документів, варто зазначити:

на практиці легкість проходження кордону переважно залежатиме від вашої готовності чітко та вмотивовано відповісти на два традиційних питання: щодо мети поїздки та дати повернення. І це – точно ті питання, які прикордонник ставить і сьогодні, за наявності візи. 

Будь-яке хвилювання, втім, як і надмірно самовпевнена поведінка, може спонукати прикордонника до більш пильного контролю.

Особливої пильності варто очікувати у перший період дії "безвізу", особливо тим, хто поїде за кордон з новим біометричним паспортом, в якому не зафіксована ваша позитивна візова історія. В цьому разі не буде зайвим взяти з собою попередній паспорт, в якому є і візи, і штампи про перетин кордону.

Бажаним – але не обов'язковим, адже чутки про тотальний жорсткий контроль є не більше ніж чутками.

Доказом того, що масового надмірного контролю не буде, є приклад інших держав, які вже пройшли шлях України.

Зокрема, приклад Молдови, для якої безвізовий режим діє вже два роки, та Боснії і Герцеговини, де "безвіз" працює вже п’ять років. І там, і там діють лише вибіркові перевірки на кордоні. Причому остання є значно більшим за Україну "постачальником біженців" до Євросоюзу.

Так, опитані виданням "Смак подорожника" мешканці БіГ стверджують, що крім біометричного паспорта, від них не вимагали ніяких документів.

Натомість громадяни Молдови часом мали надавати більше паперів.

"Запитують зворотні квитки, бронювання житла і, звичайно ж, мету поїздки... Довідки з роботи або про розмір зарплати – не потрібні. Якщо є зворотний авіаквиток, можуть навіть не питати бронювання готелю", – розповідає журналістка Today.md Тетяна Марку.

Цікаво, що посольство Чехії в Молдові вказує, що навіть медичне страхування є бажаним, але не обов’язковим.

Таке розходження інформації може пояснюватись багатьма чинниками: наявністю чи відсутністю безпекових викликів з даної країни, "візова" історія взаємин між країнами тощо. Прогрес у реформах та позитивна історія роботи безвізового режиму формуватимуть сприятливий фон для подальшого безпроблемного перетину кордону громадянами України.

 

Стереотип ІV 

"Безвізовий режим допоможе влаштуватись на роботу"

Тут немає однозначної відповіді, чи коректна дана думка.

Звісно, безвізовий режим не дає права на працевлаштування.

Для цього буде потрібний трудовий контракт чи то запрошення на роботу, на підставі якого оформлюється національна робоча віза або посвідка на проживання.

Робота в країнах Євросоюзу без офіційного дозволу є порушенням, за яке на порушника чекає депортація та заборону в’їзду до ЄС.

Крім того, спроби виїхати на нелегальні заробітки можуть зазнати провалу. Так, у випадку Молдови часом відмовляли у в’їзді до Шенгену саме тим громадянам, які викликали підозру – чи не їдуть вони на заробітки.

Та найбільші проблеми загрожують у разі, якщо нелегальна трудова міграція з України стане масовою. Тоді вона може бути розцінена Європою як загроза та зловживання безвізовим режимом і може навіть постати питання про його перегляд для всієї України.

За даними посольства Чехії в Молдові, порушенням вважається як нелегальне працевлаштування з перевищенням ліміту перебування на території Шенгенської зони, так інелегальні сезонні роботи, що вкладаються у "дозволені" 90 днів. Водночас для короткотермінового навчання (до 90 днів) спеціальний дозвіл не потрібен.

То чому ж ми кажемо про "неоднозначність" цього стереотипу? Бо певна допомога у працевлаштуванні справді можлива.

У згаданому вище матеріалі про досвід Боснії наводилася цілком легальна тактика пошуку роботи за кордоном: скористатися безвізовим режимом, щоб поїхати до певної країни; домовитися там про роботу; отримати запрошення; після чого повернутися додому і на підставі контракту оформити національну трудову візу.

 

Стереотип V

"З безвізовим буде легше отримати статус біженця"

Тут порада і "Європи без бар’єрів", і "Європейської правди" є однаковою: громадянам України не варто намагатися отримати статус біженця чи притулок в ЄС.

По-перше,

різке збільшення кількості прохачів притулку з України може бути розцінене як міграційний ризик і ініціювати ідею скасування безвізового режиму. До слова, у 2014-2015 роках таке різке зростання вже було зафіксовано, та в абсолютних цифрах Україна посіла тільки десяте місце серед країн-постачальниць прохачів притулку до ЄС.

По-друге,

намагання українців отримати притулок в ЄС нині є практично безперспективним.

Країни ЄС вживають серйозних заходів для протидії економічній міграції під прикриттям статусу біженця. У Фінляндії змінюють політику навіть щодо громадян Іраку, рівень безпеки в якому, на думку європейців, зріс.

За Женевською конвенцією, біженець – це той, хто залишив країну "внаслідок достатньо обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідування через свою расу, релігію, національність, належність до певної соціальної групи або політичні погляди і не може або не бажає скористатися захистом своєї країни".

При цьому ключовий фактор – не військовий конфлікт на території держави, а нездатність держави надати своїм громадянам захист.

Європа в цілому вважає безпечними неокуповані регіони України. Російська окупація і збройний конфлікт охоплюють близько 7% території України. А це означає, що переселенці можуть отримати захист і в своїй державі.

Про це опосередковано свідчить високий відсоток відмов нашим прохачам притулку. "Загалом, у 2015 році було розглянуто вдвічі менше заяв (9 295), ніж було подано... Лише 1,8% (390 рішень) українців отримали статус біженця", – йдеться у дослідженні CEDOS.

А деякі країни, як-от Німеччина, взагалі призупинили розгляд подань про притулок від громадян України.

І хоча України наразі немає в запропонованому Єврокомісією загальноєвропейському списку "безпечних" країн походження, та вона вже є у відповідних національних списках Болгарії, Люксембургу та Великої Британії.

 

Стереотип VI 

"Українці занадто бідні для поїздок до Європи"

У "скептичній статті", опублікованій 5 травня на "Європейській правді", її автор Василь Зорястверджує, що "українці продовжують покладати надії на те, чим через бідність не скористаються".

Та узагальнення дуже часто є хибними, і це – не виняток.

Вкрай низький рівень середніх доходів не означає фінансової неспроможності абсолютної більшості українців.

Безумовно, ми фантастично бідна країна, а мільйони українців – лише виживають. Середня зарплатня, за даними Держстату, нижча за 5 тис. грн, мінімальна – 1450 грн. Але при цьому в Україні функціонує потужна тіньова економіка, забезпечуючи більшу фінансову спроможність українців порівняно з офіційними даними.

Автор вважає, що "мало хто дозволить собі викинути незайву суму" на біометричний паспорт, і порівнює Україну з Пакистаном, який, за його словами, запровадив біометричні паспорти ще в 2004 році. За 10 років їх отримали 4 млн осіб – це приблизно 2,2% від 180 млн пакистанців.

Та факти спростовують ці припущення. В Україні ситуація вже зараз є іншою.

Станом на квітень 2016 року вже видано близько 1,3 млн закордонних біопаспортів. Це 3% українців (без урахування окупованого Криму). І це – всього за "рік із хвостиком", адже нові паспорти почали видавати лише взимку 2015 року.

До слова, оформлення нового паспорту зазвичай є дешевшим, аніж шенгенської візи.

Вартість біометричного закордонного паспорта складає від 561,47 грн (за 20 робочих днів у ДМС) до 1168,62 (за 7 робочих днів у ДП "Документ").

А для отримання візи через візовий центр треба сплатити консульський збір (35 євро) та сервісний збір, який, за даними моніторингу "Європи без бар’єрів", складає від 11 до 29 євро.

Тобто, якщо ви не підпадаєте під звільнення від зборів, мусите додатково викласти 46-64 євро (за офіційним курсом на час написання – 1320-1838 грн). А якщо ще згадати про необхідність кілька разів їздити до консульства/візового центру і збирати документи, то переваги біометричного паспорту стають ще очевиднішими.

Витрати на саму подорож до ЄС також можуть виявитися порівняно невеликими.

Наприклад, з Києва до словацького Кошице можна дістатися за 345-360 грн (135-150 – плацкарт до Мукачева, 212,5 – автобус до Кошице), до Варшави – за 500-600 грн автобусом, або навіть за 410, якщо їхати потягом до Львова, а звідти вже – автобусом.

З Дніпропетровська чи Харкова до Варшави можна доїхати за 800-900 грн автобусом або за 500-600 грн потягом з пересадкою на автобус у Львові.

Гірше з доступністю авіаційного сполучення, де ціни на найдешевші рейси до найближчих країн часто вимірюються сотнями євро, однак і цю ситуацію може змінити підписання угоди про "відкрите небо" з ЄС і прихід на український ринок європейських лоукостів, які, ймовірно, знизять ціни на деякі рейси до 1-2 тис. грн.

Безперечно, найбідніша частина українців не зможе дозволити собі навіть такі витрати. Проте навіть статистика подорожей до ЄС із візовим режимом доводить: відсоток тих, хто зможе поїхати за кордон в найближчі роки, суттєво вищий, ніж ті пакистанські 2,2%.

А безвізовий стане реальною перевагою для багатьох подорожуючих.

 

Автори:

Громадська організація "Європа без бар'єрів",

редакція сайту "Європейська правда"

 

 

Link to comment
Share on other sites

Петиція щодо запровадження безвізового режиму для короткострокових поїздок українців до Канади набрала необхідну кількість голосів і незабаром її розгляне федеральний парламент.

 

Петицію підтримали майже уп’ятеро більше людей, ніж було необхідно для її передачі до парламенту, пише Укрінформ.

 

Вказується, що після того, як документ буде зареєстровано у сесійній залі, уряд матиме 45 днів на підготовку письмової відповіді.

 

Автор петиції, канадець українського походження Нік Кравець наголошує, що підписи під петицією поставили 107 чинних федеральних депутатів та сенаторів з чотирьох основних політичних партій, включно із трьома партійними лідерами.

 

За його словами, на обговорення до парламенту документ буде передано вже наступного тижня, тож до кінця червня можна очікувати офіційну відповідь на нього.

http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/13/7108402/
Link to comment
Share on other sites

Весёлые ребята(с)

 

"У Брюсселі обговорюють перенесення безвізового режиму - посол України в ЄС."

 

..........

 

Як зазначив посол, мова йде про ініціативу Єврокомісії створити процедуру, яка дозволить переглядати рішення про безвізовий режим уже після того, як його ухвалять.

"Є країни ЄС, які вважають, що спочатку потрібно внести ці зміни, а вже потім надавати безвізовий режим Україні", - сказав Точицький.

..........

 

http://ukr.obozrevatel.com/politics/97045-u-bryusseli-obgovoryuyut-perenesennya-bezvizovogo-rezhimu-posol-ukraini-v-es.htm

Змінено користувачем Йожин з бажин
Link to comment
Share on other sites

Вже і Юля почала гнати на їх диктат. Але треба євробюрократів зрозуміти. Чим довше вони до нас, і особливо до обраної нами влади, придивляються, тим менше бачать відповідностей до себе.

Link to comment
Share on other sites

Вже і Юля почала гнати на їх диктат. Але треба євробюрократів зрозуміти. Чим довше вони до нас, і особливо до обраної нами влади, придивляються, тим менше бачать відповідностей до себе.

Чем они там будут присматриваться? Хуйло платит, что будет надо то и увидят.

 

http://novosti-dny.ru/uploads/posts/2014-04/karikatury-zapadnyh-smi-na-temu-rossiyskogo-vtorzheniya-v-ukraine-15-foto_3.jpeg

Link to comment
Share on other sites

Був би тут движняк зі справжніми реформами, під очікування яких і примали рішення, на хуйла не звертали б уваги. А так врешті решт здійснять про що Пайфер вже прямим текстом каже. І здадуть нас на переиховання коцапам. Нах їм такий безнадійний гемор?

Link to comment
Share on other sites

Був би тут движняк зі справжніми реформами, під очікування яких і примали рішення, на хуйла не звертали б уваги. А так врешті решт здійснять про що Пайфер вже прямим текстом каже. І здадуть нас на переиховання коцапам. Нах їм такий безнадійний гемор?

Да до одного места им наши реформы. Боятся чисто беженства повального, в том числе по экономическим соображениям.

Link to comment
Share on other sites

Да до одного места им наши реформы. Боятся чисто беженства повального, в том числе по экономическим соображениям.

 

Так і я ж про це: нуль реформ - максимум біженців. Вони жахаються нашого ВВП ППС

 

112 22px-Flag_of_Bhutan.svg.png Бутан 8201

113 22px-Flag_of_Morocco.svg.png Марокко 8164

114 22px-Flag_of_Guatemala.svg.png Гватемала 7738

115 22px-Flag_of_Ukraine.svg.png Украина 7519

116 22px-Flag_of_Guyana.svg.png Гайана 7509

117 22px-Flag_of_Angola.svg.png Ангола 7344

118 22px-Flag_of_the_Philippines.svg.png Филиппины 7254

119 22px-Flag_of_the_Republic_of_the_Congo.s Республика Конго 6722

120 22px-Flag_of_Cape_Verde.svg.png Кабо-Верде 6522

121 22px-Flag_of_Bolivia_%28state%29.svg.png Боливия 6465

 

Одна справа наавати безвіз країні, яка працює і зростає. Інша - країні, яка вже минулого року впала між Гватемалою з Гаяною і не демонструє прагнень себе рятувати. Ми примудряємося й досі не усвідомлювати глибини нашого падіння. Нас послухати і почитати, так наче усе й не так погано. Частина навіть про реформи розповідає. А західний бюрократ дивиться на факти. 115-та позиція минулого року! :fp1:Грузія хоча б після Боснії й Герцеговини, а ми - Гватемали. От грузинам безвіз дадуть.

Змінено користувачем Euro
Link to comment
Share on other sites

Так і я ж про це: нуль реформ - максимум біженців. Вони жахаються нашого ВВП ППС

 

112 22px-Flag_of_Bhutan.svg.png Бутан 8201

113 22px-Flag_of_Morocco.svg.png Марокко 8164

114 22px-Flag_of_Guatemala.svg.png Гватемала 7738

115 22px-Flag_of_Ukraine.svg.png Украина 7519

116 22px-Flag_of_Guyana.svg.png Гайана 7509

117 22px-Flag_of_Angola.svg.png Ангола 7344

118 22px-Flag_of_the_Philippines.svg.png Филиппины 7254

119 22px-Flag_of_the_Republic_of_the_Congo.s Республика Конго 6722

120 22px-Flag_of_Cape_Verde.svg.png Кабо-Верде 6522

121 22px-Flag_of_Bolivia_%28state%29.svg.png Боливия 6465

 

Одна справа наавати безвіз країні, яка працює і зростає. Інша - країні, яка вже минулого року впала між Гватемалою з Гаяною і не демонструє прагнень себе рятувати. Ми примудряємося й досі не усвідомлювати глибини нашого падіння. Нас послухати і почитати, так наче усе й не так погано. Частина навіть про реформи розповідає. А західний бюрократ дивиться на факти. 115-та позиція минулого року! :fp1:Грузія після Боснії й Герцеговини, а ми Гватемали.

 

у Гватемалы, Боливии с ЕС - безвизовый :nose3:

  • Upvote 1
Link to comment
Share on other sites

В Гватемали з Болівією є природний фільтр - низькі прибутки населення і дорогий переліт. А тут спільні кордони.

Змінено користувачем Euro
Link to comment
Share on other sites

Томбіньского ще не інформували.

20.05.16 13:48 Никаких задержек в процессе введения безвизового режима между ЕС и Украиной на сегодня нет, - Томбиньский

Украина выполнила все условия для введения безвизового режима с Европейским союзом и этот процесс проходит без задержек.
 
Об этом журналистам заявил посол ЕС в Украине Ян Томбиньский, передает Цензор.НЕТ со ссылкой на телеканал "112 Украина".
"Мы понимаем, что с украинской стороны (для безвизового режима, - ред.) все было выполнено. Я ничего не слышал (о задержке, - ред.). В наши институции ничего не дошло", - отметил он.
При этом Томбиньский подчеркнул, что уверен в том, что процесс установления безвизового режима между Европейским союзом и Украиной происходит вовремя. "Нет никакой информации, по которой я бы мог сказать, что там какая-то задержка. Для этого требуется уточнение", - резюмировал он.
Link to comment
Share on other sites

у Гватемалы, Боливии с ЕС - безвизовый :nose3:

тут "така фигня". У Свазиленда тоже.

ВапрИс в том, кто из означеных стран до того ЕСа добраться сможет. Единицы. Посему им уже модно безвиз. За подвиг

 

 

п.с. кстати президент Болгарии сказал открытым текстом "мы бы украинцам хоть сейчас отменили"

Link to comment
Share on other sites

тут "така фигня". У Свазиленда тоже.

ВапрИс в том, кто из означеных стран до того ЕСа добраться сможет. Единицы. Посему им уже модно безвиз. За подвиг

 

 

п.с. кстати президент Болгарии сказал открытым текстом "мы бы украинцам хоть сейчас отменили"

та бля, жабоиды еще те пидарасы в массе своей. Скока бизнеса с ними не мутили все трудно. Израиль ноу проблем, немцы янки японцы ваще красавы. С жабоидамии вечно бока какието и напряги. Неприятные типочки и жлобы шо пиздец. Не жадные а именно жлобы.

Змінено користувачем Reader
Link to comment
Share on other sites

Томбіньского ще не інформували.

 

от лашара тот Томбинский

 

 

 

Питання надання безвізового режиму з ЄС для України не буде розглядатися у найближчі тижні та місяці.

Про це заявив міністр внутрішніх справ Франції Бернар Казньов під час засідання ради міністрів внутрішніх справ країн ЄС, повідомляє Europe Online.

"Це питання (надання безвізового режиму для України, Грузії та Косово) не може бути розглянуто в найближчі тижні і місяці", - сказав він.

Позицію французького міністра розділяє і міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр, який заявив у п'ятницю, що "ніяких нових рішень щодо візової лібералізації" не буде ухвалено до затвердження механізму швидкої зупинки безвізового режиму.

Відзначимо, раніше Єврокомісія закликала держави-члени ЄС до лібералізації  візового режиму з Україною, Грузією та Косово, адже ці три країни виконали всі вимоги для цього.

Раніше повідомлялося, що 20 травня міністри внутрішніх справ країни ЄС у п'ятницю узгодили свою позицію щодо так званого механізму екстреного призупинення безвізового режиму з третіми країнами.

Як відомо,  в столицях країн-членів ЄС замислюються над тим, щоби ув’язати український безвізовий з іншими, масштабнішими рішеннями – зокрема, про загальний механізм призупинення безвізу.

Link to comment
Share on other sites

С немцами там как-то волнами. То дают всем то бортанут кучу народу, я таких историй наслушалась валом

 

п.с. хорваты, главное, дадут.... ибо "душа польота просит"

Link to comment
Share on other sites

В КАНАДЕ "БЕЗВИЗ" ДЛЯ УКРАИНЫ ДУМАЮТ ДАТЬ К ДНЮ НЕЗАВИСИМОСТИ
На съезде правящей Либеральной партии Канады 27 мая рассмотрят отмену виз для краткосрочных поездок граждан Украины в Канаду
Поставить этот вопрос на обсуждение съезда вынесло отделение правящей Либеральной партии в провинции Саскачеван, передает "ДС" со ссылкой на "Укринформ".
"Предлагаем согласовать, что Либеральное правительство Канады отменит туристические и бизнес-визы для граждан Украины, которые имеют биометрические паспорта и планируют находиться в Канаде не дольше 90 дней", - говорится в документе.
Ввести безвизовый режим с Украиной предлагают уже с 24 августа 2016 года, чтобы отметить 25-ю годовщину независимости Украины и 125 лет от начала украинской иммиграции в Канаду.
Либеральная партия имеет большинство в канадском парламенте. Съезд состоится 26-28 мая в городе Виннипег в провинции Манитоба, в которой наибольшее среди всех канадских регионов количество украинцев в процентном соотношении к общему количеству населения.
В конце мая петиция в федеральный парламент с предложением ввести безвизовый режим для краткосрочных поездок граждан Украины в Канаду набрала необходимое количество подписей. До конца июня должен поступить ответ на нее от правительства.

Link to comment
Share on other sites

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу вважає, що ЄС має змінити тональність своїх розмов з його країною та бачити в ній довгострокового партнера.
За словами Чавушоглу, ЄС застосовує до Туреччини політику подвійних стандартів у питання лібералізації візового режиму.
Він зазначив, що навіть країни-члени ЄС не виконали всіх 67 критеріїв, що висуваються перед Туреччиною в якості умови для спрощення візового режиму. Більше того, є країни, які, не виконавши умови прикінцевих 23 і 24-го глав переговорів щодо вступу в ЄС, були прийняті до складу організації.
"Ми ж не хочемо повного членства? Мова йде лише про лібералізацію візового режиму. Подібне ставлення до країни, яка виконала таку кількість умов і демонструє рішучість в цьому напрямку неправильне і несправедливе", - сказав міністр.
Він також розкритикував позицію ЄС щодо обовʼязковості зміни антитерористичного законодавства Туреччини.
"На сьогодні Туреччина веде боротьбу з безліччю терористичних організацій. У подібній ситуації зміни законодавства з боротьби з тероризмом неможливі. Є відповідна дорожня карта, і ми готові її обговорювати", – підкреслив Чавушоглу.
За словами глави турецької дипломатії, в Євросоюзі повинні усвідомити, що в подібній формі говорити з Анкарою не можна.
http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/05/30/7049997/

Link to comment
Share on other sites

×
×
  • Створити...